Справа № 206/4646/23
Провадження № 2-а/206/39/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2023 Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання Лукінова Б.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в режимі відеоконференції адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
09 жовтня 2023 роу до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про скасування постанови ЕАТ №7704059 від 10.09.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.09.2023 о 09 год. 59 хв. старшим сержантом поліції 1 батальону 1 роти полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Зайцевим Олександром Васильовичем винесено Постанову EAT №7704059, якою його притянуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП та накладено штраф в розмірі 1190 грн. Відповідно до п. 5 оскаржуваної Постанови «Місце вчинення правопорушення» зазначено, що 10.09.2023 о 08:48:50 у м. Кривий Ріг на проспекті Поштовий, 11 водій експлуатував транспортний засіб без переднього номерного знаку у транспортного засобу, чим порушив п. 2.9. ПДР - керування водієм транспортного засобу без номерного знака. Категорично не погоджуючись із винесеною постановою, позивач зазначає, що фактичні обставини даної справи не відповідають тим, які начебто встановлені співробітниками патрульної поліції та які стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121- 3 КУПАП. 10.09.2023 був вихідний день - неділя, в цей день приблизно до 09 год. 30 хв. позивач знаходився у житловому приміщенні, на вулицю не виходив, а тому експлуатувати транспортний засіб фізично не міг, право керування автомобілем іншим особам також в цей день не передавав. Отже зафіксовані у оскаржуваній постанові фактичні обставини не відповідають реальним обставинам справи. Про розгляд адміністративної справи позивач дізнався випадково, коли в цей день вийшов на вулицю приблизно о 9 год. 30 хв. Отже, вважає, що у спвіробітниуів поліції на момент винесення постанови не було жодного відео-, фото-або іншого доказу, який би підтверджував факти керування, експлуатації транспортного засобу. Вважає постанову необґрунтованою, зазначає, що вона містить відомості що не відповідають дійсності, оскільки транспортний засіб був не керований, перебував без водія та не перешкоджав здійсненню руху інших транспортних засобів. Номерний знак транспортного засобу яким він керував 30.11.2022 був освітлений, доказів на підтвердження протилежного до постанови не долучено, хоча зазначено про наявність якихось матеріалів справи. Вважає, що постанова винесена з порушенням порядку та на нічим не підтверджених припущеннях та необґрунтованих домислах поліцейського Шаповала О.В. Відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об?єктивного з?ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, з таких обставин факт вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП є не доведеним, а постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2023 відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2023 клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі за вказаною позовною задоволено.
Від відповідача надійшов відзив в якому представник відповідача посилається на законність винесеної постанови та дотримання вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Окрім того у відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що постанова була прийнята у відповідності до норм чинного законодавства. Так під час патрулювання 10.09.2023 в м. Кривий Ріг, інспектором Зайцевим О.В. було помічено, як водій ОСОБА_1 , керував авто Ягуар, без переднього номерного знаку та припаркував транспортний засіб з порушенням п. 15.9, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР України. Інспектор поліції під час складання постанови інспектор представився згідно з п. 3 ст.18 ЗУ " Про Національну поліцію", після чого згідно з п. 1.1 та п.2 ст.35 ЗУ "Про Національну поліцію" повідомив про те, що ведеться відеофіксація та причину його звернення. Після чого попросив пред?явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб. Після чого перейшов до розгляду справи зачитав позивачу його права зазначені у ч.1 ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Після з?ясування усіх фактичних даних інспектором було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 1190 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії EAT № 7704059 від 10.09.2023 року. Щодо твердження позивача, що ним не було вчинено порушення п. 2.9(в) ПДР України за котре його було притягнуто до адміністративної шляхом накладення стягнення у вигляді штрафу 1190 гривень за порушення ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відповідач зазначив, що 10.09.2023 у ході патрулювання інспектором Зайцевим О.В. в м. Кривий Ріг, пр. Поштовому біля буд.11 було виявлено автомобіль Ягуар з д.н.з НОМЕР_1 котрий стояв з порушенням ПДР, а саме ближче 10 метрів з прилеглої території (виїзд з церкви (Святителя Миколая Чудотворця). Окрім цього на авто був відсутній передній номерний знак. Після знявлення вищезаначеного авто було прийнято рішення, щодо евакуації авто у зв?язку з тим, що воно суттєво перешкоджало дорожньому руху. Однак через деякий час до авто підійшов позивач ОСОБА_1 , інспектор повідомив йому, що його авто стоїть з порушенням правил дорожного руху, на що позивач запропонував переставити авто в інше місце, йому було повідомлено, що керування авто без переднього номерного знаку котрий був відсутній на його авто забороняється та запропоновано його повісити, але позивач в супереч зауваженням інспектора здійснив рух на своєму транспортному засобі без переднього номерного знаку, чим порушив п. 2.9(в) ПДР України.
Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав повністю, просив суд повністю задовольнити поданий позов. Окірм того зазначив, що сплатив штраф за вказаною постановою, оскільки не хотів в подальшому будь-яких інших стягнень за не сплату вказаного штрафу. Разом з тим зазначив, що всі обставини відбувались у неділю, він перебував вдома та авітвкою не керував. Також, позивач не заперечував того факту, що фотознімок, долучений відповідачем до відзиву на позову заяву, містить зображення транспортного засобу, який 10.09.2023 о 09 год. 59 хв. не перебував під керуванням позивача, та наявні на ньому зображення лише автівки не підтверджують факту вчинення ним інкримінованого йому адміністартивнивного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 121-3 КУпАП.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Як встановлено судом на підставі відповідної постанови серії ЕАТ № 7704059 від 10.09.2023, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (а.с. 5).
Згідно з копією постанови, 10.09.2023 о 08:48:50 в м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, 11, водій експлуатував ТЗ без переднього номерного знаку у ТЗ та припаркував ТЗ з порушенням ПДР 15.9(и) Бк 475099, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 - 3 КУпАП (а.с. 5).
Відповідно до копії платіжної інструкції № Е2ІL-2KF4-ZTBR-MVHC ОСОБА_1 було сплачено 1190 грн. за постановою серії ЕАТ № 7704059 (а.с 6).
Позивач заперечує правомірність вказаної постанови з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач вважає оскаржувану постанову правомірною.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши докази, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію»: поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Вимогами частини першої статті 121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
В постанові зазначено про порушення позивачем п.2.9 (в) Правил дорожнього руху, щодо заборони водієві керувати транспортним засобом, без номерного знака.
Також в постанові зазначено про порушення позивачем п. 15.9 и ПДР, щодо заборони зупинки ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Згідно зі статтею 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 80 КАС України речовими доказами є зокрема електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Згідно зі статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до статті 40 зазначеного вище Закону України поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На підтвердження доводів правомірності постанови відповідач надав доказ вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, якими є два фотознімки, які містяться на оптичному носії.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Так, долучені до матеріалів справи два фотознімки транспортного засобу марки Ягуар з д.н.з НОМЕР_1 на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова серії про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено вказані світлини.
Окрім того, надані відповідачем фотознімки долучені до відзиву на підтвердження обставин викладених в протоколі серії ЕАТ № 7704059 від 10.09.2023, суд не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують та не підтверджують обставини викладених в протоколі, а саме факт експлуатації позивачем ТЗ без переднього номерного знаку, а також порушення позивачем п. 15.9 (и) ПДР, щодо заборони зупинки ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови відповідачем суду не надано, доводи позивача не спростовані належними та допустимими доказами. Відповідно до п.3 ст.293КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи. Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню. Щодо вимоги про повернення суми штрафу, сплаченого позивачем за оскаржуваною постановою у розмірі 1190 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Повернення коштів сплачених позивачем на виконання штрафу у розмірі 1190 грн., має здійснюватися на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03 вересня 2013 року «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» .
Згідно з п. 3 Порядку № 787 від 03 вересня 2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 787 від 03 вересня 2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Відповідач є контролюючим органом у розумінні положень п. 5 Порядку, оскільки саме на виконання його рішення (постанови) було сплачено штраф позивачем.
За безготівковою формою повернення коштів здійснюється обласними управліннями держказначейства на підставі висновків органів державної податкової служби, рішень судових органів, інших органів, які контролюють нарахування та сплату платежів. У разі надходження до органу держказначейства рішення судових органів його копія передається відповідному органу податкової служби за місцем реєстрації платника податків.
Подання в довільній формі подається платником до органу казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Помилково сплачений адміністративний штраф може бути повернуто управлінням держказначейства у визначеному порядку лише на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення (штраф). Тобто фізичній особі необхідно звернутися до відповідного органу з письмовою заявою про надання висновку про повернення помилково сплаченого адміністративного штрафу.
З огляду на викладене, оскільки суд обмежений колом питань, вирішення яких належить до його компетенції за результатами розгляду адміністративного позову з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (ч. 3 ст. 286 КАС України), а також враховуючи той факт, що повернення таких коштів здійснюється управлінням держказначейства на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення, у задоволенні позову позивача у цій частині позовних вимог слід відмовити. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України вважає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 73-77, 241-247, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати Постанову серії ЕАТ №7704059 від 10.09.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та застосовано до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. площа Троїцька, 2А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Повний текст судового рішення складений 15.12.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий суддя О.В. Пошатренко