Справа № 206/5980/23
Провадження № 2-о/206/529/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2023 Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.,
присяжних: Александрова О.М., Шафрана С.В.
за участю секретаря с/з Лукінова Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги,
за участю:
прокурора Геник Л.С.
представника заявника лікаря-психіатра Малецького Є.Ф.
особи стосовно якої розглядається заява ОСОБА_1
захисника-адвоката Лавринович О.В. ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги. Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що 12.12.2023 було госпіталізовано ОСОБА_1 до психіатричного стаціонару. Направлення на госпіталізацію видане лікарем-психіатром Живодером С.С. КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР у зв'язку із наявністю у ОСОБА_1 тяжкого психічного захворювання (діагноз): шизофрінія, параноїдна форма, галюцинаторно-маячний синдром. Лікарем-психіатром приймального відділення: КП «ДБКЛПД» ДОР» ОСОБА_2 підтверджено у ОСОБА_1 наявність психічних розладів у вигляді: доступний формальному мовному контактові. Напружений, тривожний. В бесіду з лікарем вступає неохоче. На питання відповідає скупо, переважно не в плані поставлених запитань. Зацікавленості в бесіді не виявляє, швидко замовкає, закидає голову назад, починає розмовляти із мнимим співрозмовником. Під час бесіди повідомляє, що: "я не хвора людина, мені не потрібна група інвалідності...". Правильно повідомляє свої паспортні дані, що течуть дату, своє місцезнаходження. Емоційні реакції сплощені. Мислення паралогічне. Вважає, що: "вдома все вже починили, й кран, й замки, й двері...", але не поясняє, що все це було зламане. Виказує маячні ідеї переслідування, отруєння на адресу батьків. При спрямованому опитуванні не заперечує наявність слухових обмані сприйняття: "голоси, котрі дають мені накази...". Психічно хворим себе не вважає. Критика до свого стану грубо порушена. За думкою комісії лікарів необхідність примусової госпіталізації хворого зумовлюється тим, що він становить небезпеку для себе та оточуючих та його безпорадність і неможливість самостійно задовольняти основні життєві потреби.
У судовому засіданні представник заявника лікар-психіатр Малецький Є.Ф. просив задовольнити заяву та госпіталізувати ОСОБА_1 оскільки останній вже раніше проходив лікування. Під час перебування вдома не приймає підтримуючу терапію. На час його госпіталізації поводив себе агресивно. Був госпіталізований за заявою батька, оскільки відмовлявся від їжі, примати ліки, агресивно себе поводив по відношенню до батька. Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 становить небезпеку для себе та оточуючих та його безпорадність і неможливість самостійно задовольняти основні життєві потреби, просив задовольнити заяву для лікування останнього.
Прокурор в судовому засіданні просила задовольнити. ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що йому не відомо чому його доставили до лікарні та зазначив, що лікуватися не хоче.
Адвокат Лавринович О.В. в судовому засіданні просила заяву задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки та пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
В силу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність. В судовому засіданні було встановлено, що 12.12.2023 було госпіталізовано ОСОБА_1 до психіатричного стаціонару. Направлення на госпіталізацію видане лікарем-психіатром Живодером С.С. КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР у зв'язку із наявністю у ОСОБА_1 тяжкого психічного захворювання (діагноз): шизофрінія, параноїдна форма, галюцинаторно-маячний синдром. Лікарем-психіатром приймального відділення: КП «ДБКЛПД» ДОР» ОСОБА_2 підтверджено у ОСОБА_1 наявність психічних розладів у вигляді: доступний формальному мовному контактові. Напружений, тривожний. В бесіду з лікарем вступає неохоче. На питання відповідає скупо, переважно не в плані поставлених запитань. Зацікавленості в бесіді не виявляє, швидко замовкає, закидає голову назад, починає розмовляти із мнимим співрозмовником. Під час бесіди повідомляє, що: "я не хвора людина, мені не потрібна група інвалідності...". Правильно повідомляє свої паспортні дані, що течуть дату, своє місцезнаходження. Емоційні реакції сплощені. Мислення паралогічне. Вважає, що: "вдома все вже починили, й кран, й замки, й двері...", але не поясняє, що все це було зламане. Виказує маячні ідеї переслідування, отруєння на адресу батьків. При спрямованому опитуванні не заперечує наявність слухових обмані сприйняття: "голоси, котрі дають мені накази...". Психічно хворим себе не вважає. Критика до свого стану грубо порушена. Згідно з ч. ч. 2, 5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів. При обстеженні психічного стану в КП «ДБКЛПД» ДОР» комісія лікарів виявила, що хворий доступний формальному мовному контактові. Напружений, тривожний. В бесіду з лікарем вступає неохоче. На питання відповідає скупо, переважно не в плані поставлених запитань. Зацікавленості в бесіді не виявляє, швидко замовкає, закидає голову назад, починає розмовляти із мнимим співрозмовником. Під час бесіди повідомляє, що: "я не хвора людина, мені не потрібна група інвалідності...". Правильно повідомляє свої паспортні дані, що течуть дату, своє місцезнаходження. Емоційні реакції сплощені. Мислення паралогічне. Вважає, що: "вдома все вже починили, й кран, й замки, й двері...", але не поясняє, що все це було зламане. Виказує маячні ідеї переслідування, отруєння на адресу батьків. При спрямованому опитуванні не заперечує наявність слухових обмані сприйняття: "голоси, котрі дають мені накази...". Психічно хворим себе не вважає. Критика до свого стану грубо порушена. Хворому поставлено попередній діагноз: шизофрінія, параноїдна форма, галюцинаторно-маячний синдром. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.06.2016 року №2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту її прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканність. Враховуючи, що ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, суд вважає за необхідне госпіталізувати його в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для його госпіталізації до психіатричного закладу без його усвідомленої згоди. Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, однак п. "е" цієї статті передбачає законне затримання психічнохворих, зокрема для надання необхідної їм допомоги. Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 212, 259, 263-265, 268, 339-342 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради - задовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради (місцезнаходження 49115, м. Дніпро, вул. Бєхтєрева, 1) для надання психіатричної допомоги без його усвідомленої згоди.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя О.В. Поштаренко
Присяжні: О.М. Александров
С.В. Шафран