Справа № 206/3951/23
Провадження № 2/206/1122/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2023 Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лукінова Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності та вселення,-
за участю сторін:
представника позивача ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності та вселення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач - ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 11.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., та зареєстрованого в реєстрі під № 155. Згідно з п.4 Договору - право власності у Іпотекодержателя на квартиру виникає з дня державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка проводиться нотаріусом, що посвідчує цей Договір. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 328830638 від 11.04.2023 ОСОБА_1 на підставі права власності належить квартира АДРЕСА_1 . Згідно з п.6.5 вказаного Договору - Іпотекодавець зобов?язується звільнити квартиру для вільного користування Іпотекодержателем та передати ключі до 12 квітня 2023 рок включно, в тому числі сплатити будь-яку заборгованість з комунальних послуг на день звільнення квартири та передачі ключів, передати відчужуване майно Іпотекодержателю в стані, що відповідає санітарним та технічним нормам житлових приміщень й умова цього договору. В порушення умов Договору ОСОБА_2 квартиру не звільнив, ключі позивачу не передав. Більш того, пустив проживати інших сторонніх осіб, що є підставою для звернення з цим позовом до суду. Враховуючи ту обставину, відповідач добровільно в квартиру не впускає у позивача відсутній доступ до квартири, вважає за необхідне усунути перешкоди у примусовому порядку з боку ОСОБА_2 . Просить суд, зобов?язати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПІ НОМЕР_1 , усунути перешкоди в розпорядженні та користуванні ним - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПІ НОМЕР_2 , житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 , шляхом вселення його до даного житлового приміщення та передачі йому ключів від нього. Виселити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та інших осіб із житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 . В судовому засідання представник позивача адвокат Антоненко Т.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що вони є передчасним. Окрім того, зазначив, що згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 11.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деталовим А.О., та зареєстрованого в реєстрі за № 155 - ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до п.6.5 вищезазначеного Договору - Іпотекодавець, тобто відповідач, зобов'язується звільнити квартиру для вільного користування Іпотекодержателем та передати ключі до 12 квітня 2023 poку включно. Він дійсно мав намір сплатити грошові кошти згідно з договором позики у повному обсязі, а договір про задоволення вимог іпотекодежателя від 11.04.2023 ним був підписаний лише з метою того, щоб ОСОБА_1 був впевнений, що не втратить свої кошти. Має намір сплатити позивачу позичені грошові кошти, протягом наступного року, а відтак вважає необхідним залишити за ним право користування квартирою до виконання умов договору позики. Так спірне житло є необхідним для його існування, у зв?язку з чим він не звільнив квартиру у строк, передбачений договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Розгляд справи просив проводи без його участі (а.с. 30). Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Судом встановлено, що договором позики грошових коштів від 01.02.2023 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (позикодавець) та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (позичальник) уклали даний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 , в борг грошові кошти в розмірі 1410000 гривень, що за комерційним курсом обміну валют та домовленістю сторін становить еквівалент 35000 доларів США Сторони домовились, що грошові кошти отримані в якості боргу в розмірі визначеному п. 1.2 даного Договору повинні бути повернуті в повному обсязі в строк до 01.04.2023 року включно. Також визначено процентну ставку за вказаним договором у розмірі 2% в місяць (24 % річних), штраф а розмірі 20 % від суму боргу та пеню у розмірі 0,5% (а.с. 41). Відповідно до заяви від 01.02.2023, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сеідовою В.О., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в забезпечення вимог за укладеним договором позики грошей, уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сеідовою В.О., 01.02.2023 року за реєстровим № 261, згідно з яким у разі не виконання зобов?язань ОСОБА_2 , ОСОБА_1 має право звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (а.с.47). Відповідно до Договору позики грошових коштів від 01.02.2023, між ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладено договір Іпотеки від 01.02.2023 посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сеідовою В.О. за реєстровим № 262, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Сеідовою В.О., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу від 0.03.2023 за реєстровим № 260, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.02.2023 року, номер запису про право власності: 49118752, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667827712101 (а.с. 42-44). Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав № 321673944 від 01.02.2023, встановлено, що на підставі іпотечного договору виданого від 01.02.2023, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сеідовою В.О., 01.02.2023 накладенозаборону на відчуження нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1667827712101, номер запису про обтяження: 49119330 (а.с. 45). Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, в реєстрі містяться відомості щодо іпотеки за номером запису №49119450 об'єкту нерухомого майна реєстраційний номер об'єкта 1667827712101, квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 73 кв.м., на підставі договору іпотеки серії та номер 261 від 01 лютого 2023 року (а.с.46). ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 11.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., та зареєстрованого в реєстрі під № 155 (а.с.6-9). Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №328830638 від 11.04.2023 вбачається, що 11.04.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. прийнято рішення за номером 67165887 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (підстава виникнення права власності: договір про задоволення вимог іпотеко держателя, серія та номер 155, виданий 11.04.2023, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А.О.) (а.с. 13). Довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку від 08.12.2023, встановлено, що ОСОБА_1 є незареєстрованим власником за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.48).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1ст. 15 ЦК України).
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями ст.41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст.321 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження майном, що перебуває у приватній власності, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі звернутися до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, або шляхом виселення (негаторний позов).
За змістом ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, судне бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 3 ст.47 Конституції України встановлено, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. За частиною 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, і це не заперечував відповідач у поданому ним відзові на позовну заяву, позивач ОСОБА_1 є власником квартири, проте останній не має доступу до своєї квартири, оскільки відповідач не надав йому ключі від квартири, таким чином чинить йому перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 проживає в квартирі без законних підстав, чим порушує право позивача на користування власністю і вказане порушене право власника підлягає захисту, а відтак, вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення відповідача з квартири АДРЕСА_1 шляхом вселення його до вказаної квартири та передачі йому ключів від неї, а також виселення відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та інших осіб із житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 є законними і обґрунтованими. Щодо доводів відповідача ОСОБА_2 викладених у відзиві на позовну заяву про ту обставину, що він має намір повернути грошові кошти, які останній брав у борг у ОСОБА_1 на протязі року, суд не приймає до уваги, оскільки строк дії договори позики сплинув ще 01 квітня 2023 року.
На підставі всебічно з'ясованих обставин справи, встановивши достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про усунення позивачу ОСОБА_1 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення позивача та виселення відповідача і третіх осіб, підлягають задоволенню, оскільки згідно з п.6.5 Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя від 11.04.2023 - ОСОБА_2 зобов?язався звільнити квартиру для вільного користування ОСОБА_1 та передати ключі до 12 квітня 2023 року включно, однак виомги договору відповідач не виконав і на теперішній час, що також не заперечує відповідач. Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та необхідність їх задоволення з метою захисту прав позивача.
На підставі ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності та вселення - задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПІ НОМЕР_1 не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПІ НОМЕР_2 , у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та передати йому ключі від зазначеної квартири.
Вселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПІ НОМЕР_2 до квартири АДРЕСА_1 .
Виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПІ НОМЕР_1 та третіх осіб з квартири АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 18.12.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.В. Поштаренко