Справа 206/5373/23
Провадження 2/206/1494/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Глущенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовомАкціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
14 листопада 2023 року до суду надійшла вказана позовна заява, яка обґрунтована тим, що 23 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 23 січня 2019 року. Так, на підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 80 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Станом на 30 травня 2023 року у ОСОБА_1 прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. ОСОБА_1 після відповідного повідомлення банку про істотне порушення умов договору не вжила жодних дій направлених на погашення заборгованості, через що станом на 10 вересня 2023 року загальний розмір заборгованості становить 95 448,54 гривень, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість станом на 10 вересня 2023 року за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23 січня 2019 року у розмірі 95 448,54 гривень.
Ухвалою суду від 16 листопада 2023 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
Не погодившись із вказаним позовом, відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що надуманими та безпідставними є твердження позивача про те, що підписавши анкету-заяву вона підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають договір та зобов'язалась виконувати його умови, оскільки в анкеті-заяві відсутня інформація про те, в якій сумі встановлений кредитний ліміт і чи встановлений він взагалі. Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, затверджених рішенням правління банку № 46 від 24 листопада 2021 року нею не підписувався, а банківською карткою вона користується з 23 січня 2019 року. Анкета-заява підписана нею не містить відомостей про базову проценту ставку по кредитному ліміту, строку дії кредитного ліміту та строку дії платіжної картки, що вказує на відсутність у сторін домовленості про проценту ставку по кредитному ліміту, строку дії кредитного ліміту та строку дії платіжної картки. Надана позивачем копія анкети-заяви від 23 січня 2019 року є неналежним доказом укладання кредитного договору, оскільки вона не підтверджує доводи позовної заяви в частині встановлення процентної ставки по кредитному ліміту, строку дії кредитного ліміту та строку дії платіжної картки. Зазначає, що позивач пред'являючи вимоги про погашення кредиту просить у тому числі, крім тіла кредиту (суму, яку вона фактично отримала в борг), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за комісією, яку позивач сховав в загальну заборгованість. Посилання на Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщеного на офіційного сайті та Тарифи, як невід'ємні частини спірного договору не може бути належним доказом, оскільки повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Комісія за управління кредитом, яка врахована в загальну заборгованість та яку прагне стягнути позивач є незаконною та не може стягуватися. У розмір заборгованості за тілом кредиту нараховані відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом в загальному розмірі 31 698,82 гривні та сума комісії у розмірі 16 910,20 гривень, тому тіло за наданим кредитом становить 46 839,52 гривні. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви про стягнення заборгованості у повному обсязі.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується з доводами викладеними у відзиві на позовну заяву та вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки боржник не звертався до банку з непогодженням про зміни Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився. Кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у тому числі анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, які били надані банком позичальнику через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису самої ОСОБА_1 . Підписанням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 23 січня 2019 року, а також засвідчив, що він повідомлений банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства. Використання кредитних коштів підтверджується випискою. Баланс ОСОБА_1 складає (мінус) -54 816,54 гривень, заборгованість складає 98 132,54 гривень, яка складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 43 316,00 гривень та суми овердрафту (мінус по картці), яка становить - (мінус) 54 816,54 гривень. ОСОБА_1 лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість. ОСОБА_1 оформлювались 6 заяв послуги «Переведення витрати у розстрочку» на суму 15 419,80 гривень та 2 заяви послуги «Кредит готівкою» на загальну суму 45 000,00 гривень. Заборгованість за тілом кредиту змінювалась, у зв'язку з тим, що кошти на погашення послуг відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала, адже сума регулярного платежу відносить до тіла кредиту, тому що банк надав кошти у користування, а вже клієнт їх виплачує відповідно до договору. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні обґрунтовуючи це тим, що банк нараховував проценти на комісію, а також проценти на проценти, кредит вона отримала лише у 2021 році, коли підписувала договір вона не користувалась кредитними коштами тому і не ознайомилась належним чином з усіма умовами кредитування.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши відповідача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до анкети-заяви ОСОБА_1 від 23 січня 2019 року, остання просить відкрити поточний рахунок на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору про наведених нижче умов. Погодилась, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір), укладанням якого вона підтвердила і зобов'язалась виконувати його умови. Підписанням цього Договору підтвердила, що ознайомилась з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримана їх примірник у мобільному додатку, погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір кредитного ліміту (а. с. 14).
Таким чином, датою укладення між сторонами договору є дата підписання заяви, тобто 23 січня 2019 року.
До позовної заяви долучено також Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank в редакції чинній від 24 листопада 2021 року (а. с. 15-27).
Також долучено паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, умови обслуговування за чорною карткою monobank, наявність та використання якої ОСОБА_1 підтвердила в судовому засіданні (а. с. 28-32).
З таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача вбачається, що загальна вартість кредиту складає 136 668,07 гривень (а. с. 32).
З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23 січня 2019 року, укладеного між Універсал Банк та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 10 вересня 2023 року вбачається, що загальним залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) склав 95 448,54 гривень (а. с. 8-13).
Відповідачем долучено до матеріалів справи довідку по руху коштів по картці клієнта ОСОБА_1 від 26 листопада 2023 року за період з 05 квітня 2021 року по 31 жовтня 2023 року з якої вбачається, що кредитний ліміт станом на 26 листопада 2023 року становить 43 316,00 гривень, а заборгованість становить 98 132,54 гривень. При цьому, станом на дату і час останньої операції - 03 жовтня 2023 року, залишок після операції становив -54 816,54 гривень.
При цьому, відповідачем наведено власний розрахунок-зведення платежів за картковим рахунком за період з 05 квітня 2021 року по 31 жовтня 2023 року з якого вбачається, що нею витрачено кредиту 146 467,02 гривень, повернуто 99 627,50 гривень, залишок 46 839,52 гривні є тілом кредиту, але при цьому нараховано комісії 16 910,20 гривень, відсотків - 31 698,82 гривень, а разом 95 448,54 гривень.
Долучено заяви (з паспортами кредитів та таблицями обчислення загальної вартості) клієнта № 20.30.0002658560 від 22 лютого 2021 року «Транзакція в розстрочку», ліміт кредиту - 5 743,00 гривень, строк кредиту 10 місяців, розмір щомісячного платежу 683,42 гривень; № 20.30.0002772988 від 09 березня 2021 року «Транзакція в розстрочку», ліміт кредиту - 1 723,44 гривень, строк кредиту 9 місяців, розмір щомісячного платежу 224,24 гривень; № 20.30.0002772980 від 09 березня 2021 року «Транзакція в розстрочку», ліміт кредиту - 2 100,00 гривень, строк кредиту 9 місяців, розмір щомісячного платежу 273,23 гривень; № 20.30.0002948465 від 02 квітня 2021 року «Транзакція в розстрочку», ліміт кредиту - 3 000,00 гривень, строк кредиту 6 місяців, розмір щомісячного платежу 557,00 гривень; № 20.30.0003677490 від 27 липня 2021 року «Транзакція в розстрочку», ліміт кредиту - 1 408,98 гривень, строк кредиту 6 місяців, розмір щомісячного платежу 261,60 гривень; № 20.30.0003979577 від 10 вересня 2021 року «Кредит готівкою», ліміт кредиту - 5 000,00 гривень, строк кредиту 10 місяців, розмір щомісячного платежу 595,00 гривень; № 20.30.0004585976 від 27 листопада 2021 року «Транзакція в розстрочку», ліміт кредиту - 1 444,38 гривень, строк кредиту 9 місяців, розмір щомісячного платежу 187,93 гривень; № 20.30.0004615834 від 29 листопада 2021 року «Кредит готівкою», ліміт кредиту - 40 000,00 гривень, строк кредиту 24 місяців, розмір щомісячного платежу 2 426,67 гривень.
В свою чергу, представником позивача надано до суду довідку по руху коштів по картці клієнта ОСОБА_1 від 29 листопада 2023 року за період з 23 січня 2019 року по 29 листопада 2023 року з якої вбачається, що кредитний ліміт станом на 29 листопада 2023 року становить 43 316,00 гривень, а заборгованість становить 98 132,54 гривень. При цьому, станом на дату і час останньої операції - 03 жовтня 2023 року, залишок після операції становив -54 816,54 гривень.
З довідки про наявність рахунку від 29 листопада 2023 року вбачається, що клієнту ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_2 та видано картку з типом рахунку «Чорна картка» № НОМЕР_1 строком дії до червня 2024 року.
З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 29 листопада 2023 року вбачається, що останньою повідомлено, про розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23 січня 2019 року за карткою № НОМЕР_1 станом на 29 листопада 2023 року, з якої вбачається, що 05 листопада 2020 року було встановлена сума кредитного ліміту 20 000,00 гривень, яка неодноразово збільшувалась та 10 березня 2021 року збільшена до 80 000,00 гривень, після чого 27 лютого 2022 року зменшена до 43 316,00 гривень.
Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Відповідно до п. 1 Розділу 1 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank (далі - Умови) мобільний додаток - сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.
Відповідно до п. п. 2.1 п. 2 Розділу І Умов, банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки або мобільного додатка, згідно з умовами Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.
Згідно з п. п. 2.3 п. 2 Розділу І Умов, відповідно до ст. 628 ЦК України, договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключено: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредиту.
П. п. 2.1., 2.4., 2.5 п. 3 розділу ІІ Умов визначено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «monobank». Датою укладання договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна картка передається клієнту не активною. Платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картка встановлюється ПІН-код, який є аналогом власного підпису клієнта. Клієнт погоджується з тим, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки.
Згідно з п. п. 5.3, 5.5 п. 5 розділу ІІ Умов, сторони домовилися, що банк має право на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта та/або у мобільному додатку. Форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.
Відповідно до п. 5.9, 5.11 п. 5 розділу ІІ Умов, на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та термін, зазначені в мобільному додатку.
Згідно з тарифами картки monobank пільговий період за краткою: до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка: 0,00001% річних; розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами: 4% від заборгованості (не менше 100,00 гривень, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка: 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості: 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
Відповідно до п. 5.22 п. 5 розділу ІІ Умов кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості на направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.
Згідно з п. 5.16 розділу ІІ Умов, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних. На період дії карантину банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту.
Відповідно до п. 8.20 п. 8 Розділу І Умов з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, сторони погодити, що за несвоєчасне виконання клієнтом вимог про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання шляхом сплати суми боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6 процентів - для держателів платіжної картки MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнада, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
З наведеного позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору на сайті є неможливим.
Отже, заповненням анкети - заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 23 січня 2019 року, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
Кредитний договір між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 у тому числі анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 .
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися у сукупності з іншими доказами.
До вказаних висновків у своїй постанові від 16 вересня 2020 року прийшов Верховний Суд у справі № 200/5647/18 (провадження 61-9618св19).
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доводи відповідача про те, що у анкеті-заяві, яку вона підписала, плата за прострочене тіло кредиту не визначена, крім того, відсутні докази можливості його нараховування, що свідчить про відсутність правових підстав для нарахування процентів за користування коштами та віднесення їх до тіла кредиту, що наче як узгоджується з висновками постанови Великої Палати ВС від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, є помилковими, оскільки у вказаному висновку Велика Палата ВС надавала оцінку саме з приводу того питання, що позичальником не було підписано Умови та Правила надання банківських послуг (в постанові ВСУ від 22 березня 2017 року провадження № 6-2320цс16 на яку посилається відповідач також надано оцінку саме з приводу того питання, що позичальником не було підписано умови надання споживчого кредиту фізичним особам) в АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якими банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування клієнтів (про що у своєму відзиві також зазначає відповідач).
Водночас, застосування вказаного правового висновку про те, що за відсутності підпису позичальника на Умовах та правилах надання банківських послуг їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, є помилковим, оскільки цей висновок зроблений судом касаційної інстанції щодо інших кредитних угод, з іншими умовами, правилами та сторонами, зокрема у кредитних відносинах, які виникли на підставі договору, укладеного у письмовій формі відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України.
Посилання відповідача на постанову ВСУ у справі 6-16цс15 від 11 березня 2015 року як на таку, що засвідчує позицію суду з того приводу, що роздруківка із сайту позивача щодо Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування також є помилковими, оскільки у наведеній постанові судом розглянуто питання щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме частини першої статті 259 Цивільного кодексу України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Питання стосувалось насамперед того, що у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції не звернув уваги на те, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, не містять підпису відповідача. При цьому суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Адже, зміст пункту 4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, що зазначений у цих Умовах і в заяві позичальника від 14 вересня 2006 року, містить розбіжності.
Водночас із цим, судом вище вже надано оцінку щодо відсутності підпису позичальника на Умовах і правилах обслуговування, а вищенаведена практика ВСУ не стосується питання щодо неналежності доказу у вигляді роздруківки із сайту позивача.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням http://www.monobank.ua/terms.
Відповідно до п. п. 4.2.19 п. 4 Розділу І на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, клієнт зобов'язаний ознайомлюватися із чинною редакцією Договору, що розташований за вищенаведеним посиланням або в Мобільному додатку, з метою виконання умов Договору з урахуванням можливих змін до нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем в судовому засіданні фактично визнано ту обставину, що нею підписувалась анкета-заява від 23 січня 2019 року та використовувались кредитні кошти надані АТ «Універсал Банк» та частково сплачувалась заборгованість за кредитом, визнано, що тіло за наданим кредитом становить 46 839,52 гривень, але зауважено, що ще 31 698,82 гривень це відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом та 16 910,20 гривень це сума комісії (що не відображено у розрахунках банку, а натомість сховано під тіло кредиту), що є помилковим твердженням, оскільки визначена позивачем сума заборгованості у розмірі 95 448,54 гривень розрахована з дотриманнями тарифів картки monobank, п. 5.16, 5.22 п. 5 розділу ІІ Умов.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ - 21133352) заборгованість, яка виникла станом на 10 вересня 2023 року за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23 січня 2019 року у розмірі 95 448,54 гривень, яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 95 448,54 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук