202/21238/23
№ 1-кп/202/2154/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 62023050020000532 від 08 листопада 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Ізмаїл Одеської області, громадянина України, раніше не судимого, призваного на військову службу під час мобілізації, який перебуває на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - водієм відділення інспекторів прикордонної служби прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у військовому званні «старший солдат», з середньо-технічноюосвітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження, які приймали участь у судовому засідання
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
І. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане Судом доведеним
Старший солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку, проходження військової служби і підлеглості, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши в умовах воєнного стану, військовий злочин за наступних обставин.
23 жовтня 2023 року, приблизно о 08 годині 24 хвилин, перебуваючи на території населеного пункту Нове Лиманської міської ради Краматорського району Донецької області, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - водієм відділення інспекторів прикордонної служби прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України отримав усний наказ свого прямого начальника - начальника 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта ОСОБА_5 на підставі бойового розпорядження командира №2.6/36-дск. ОКП від 21.10.2023 про вибуття о 17:00 годині 23.10.2023 на позиції РОП (ВОП) 7осб для виконання бойових завдань та бойового розпорядження командира 66 омбр від 21.10.2023 №4952/КП-дск щодо посилення стійкості оборони забезпечення своєчасного реагування на загрози і зміни в оперативній обстановці, подальшого виконання завдань щодо відсічі збройної агресії з боку російської федерації.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на підрив установленого в Збройних Силах України порядку підлеглості і принципу єдиноначальності, старший солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - водієм відділення інспекторів прикордонної служби прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 23 жовтня 2023 року, приблизно о 08 годині 24 хвилин, перебуваючи на території населеного перебуваючи на території населеного пункту Нове Лиманської міської ради Краматорського району Донецької області, отримавши усний наказ свого прямого начальника - начальника 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта ОСОБА_5 на підставі бойового розпорядження командира №2.6/36-дск. ОКП від 21.10.2023 про вибуття о 17:00 годині 23.10.2023 на позиції РОП (ВОП) 7осб для виконання бойових завдань та бойового розпорядження командира НОМЕР_2 омбр від 21.10.2023 №4952/КП-дск щодо посилення стійкості оборони забезпечення своєчасного реагування на загрози і зміни в оперативній обстановці, подальшого виконання завдань щодо відсічі збройної агресії з боку російської федерації відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
Таким чином, старший солдат ОСОБА_6 вчинив непокору, тобто відкрито відмовився виконати наказ начальника, в умовах воєнного стану.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Частина 4 статті 402 КК України.
ІІ. Позиція обвинуваченого
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України визнав у повному обсязі, суду показав, що злочин вчинив за обставин, які викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що отримавши усний наказ свого прямого начальника про виконання бойового завдання, злякався за своє життя і відмовився виконувати наказ свого начальника, на цей час він готовий боронити державу від ворога.
ІІІ. Позиція прокурора
Прокурор у судовому засідання просив визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 із застосуванням ст. 62, 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. Замінити основне покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі на тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців на строк 2 (два) роки.
ІV. Мотиви суду
Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
V. Кваліфікація дій обвинуваченого
Допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, матеріали, що характеризують обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 доведена повністю і він повинен нести кримінальну відповідальність за непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, в умовах воєнного стану.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України.
VI. Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких обставин.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 62 КК України покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, судом встановлено наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Враховуючи данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проходження служби характеризується посередньо, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем (за мобілізацією), а також його критичне ставлення до скоєного, суд вважає наявними підстави для застосування ст. 62, 69 КК України, та призначення ОСОБА_3 покарання нижчого від найнижчої межі, ніж зазначено у санкції ч. 4 ст. 402 КК України, та заміни позбавлення волі на триманням у дисциплінарному батальйоні.
Саме таке покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України є достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідає загальним засадам призначення покарання.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Речові докази суду не надавались.
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 62 КК України замінити ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі на тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців на строк 2 (два) роки.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання з 23.10.2023 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати попереднє ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день арешту на гауптвахті.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_7