ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
14 грудня 2023 рокуСправа № 380/7492/23 пров. № А/857/13255/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Затолочного В.С., Курильця А.Р.,
при секретарі судового засідання - Юрченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву про відвід судді Качмара Володимира Ярославовича у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року.
14.12.2023 в судовому засіданні представником позивача адвокатом Різником О.Р. заявлено відвід головуючому судді по справі Качмару В.Я. (далі - Заява). Вказаний відвід мотивований тим, що відповідно до звітів про автоматизований розподіл (перерозподіл) справ за 07.12.2023, що опублікований на веб-сайті Судової влади України, суддя Затолочний В.С. був виключений з автоматичного розподілу з причини: Табель: Відрядження тривале більше 7 календарних днів". 07.12.2023 у справі відбулося судове засідання, яке було відкладено на 14.12.2023. Заявник зазначає, судове засідання 07.12.2023 не могло відкриватися і проводитися у відсутності одного із суддів колегії. Судове засідання повинно було бути відкладене письмового ухвалою, до початку відрядження судді Затолочного В.С., або у справі мав бути здійснений повторний автоматизований розподіл із заміною, тимчасово відсутнього судді зі складу колегії судді.
Відповідач, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце рохгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача та його пояснення щодо заявленого відводу, думку представника позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні Заяви, з огляду на наступне.
Підстави для відводу судді визначені статями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 КАС питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Слід звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Щодо мотивів заявленого відводу, то необхідно зазначити, що дійсно 07.12.2023 було призначено судове засідання у даній справі. У період з 02.12.2023 по 11.12.2023 суддя Затолочний В.С. перебував у відрядженні. Не здійснення повторного автоматизованого розподілу справи із заміни тимчасово відсутнього члена колегії суддів, викликано тим, що справа уже розглядалась по суті з 16.11.2023 визначеним складом суду, якому були відомі всі обставини цієї справи, суддя-доповідач Качмар В.Я. не вбачав підстав для заміни тимчасово відсутнього судді із складу суду. Крім того, 07.12.2023 представник позивача не заперечував проти відкладення вказаної справи на 14.12.2023.
Однак, з метою усунення сумнівів, щодо не об'єктивності та упередженості судді Качмара В.Я. при розгляді вказаної справи, апеляційний суд дійшов висновку про можливість задоволення вказаного відводу.
Керуючись статтями 31, 36, 37, 39, 40, 310, 321, 325, 328 КАС суд,
УХВАЛИВ:
Заяву про відвід судді Качмара Володимира Ярославовича задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді В. С. Затолочний
А. Р. Курилець