ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/8086/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю.
за участю секретаря: Рожок В. В.
представника позивача Герасименка В. М., представника відповідача Срібної А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги Головного управління Національної поліції України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 18.07.2023) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати Наказ №104 від 15 березня 2023 року Головного управління Національної поліції в Київській області в частині пункту 1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції заступника начальника сектору моніторингу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Наказ №58 о/с від 15 березня 2023 року Головного управління Національної поліції в Київській області про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника сектору моніторингу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, яким звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції з 15 березня 2023 року;
- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції в Головному управління Національної поліції в Київській області на посаді заступника начальника сектору моніторингу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 16 березня 2023 року.
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді заступника начальника сектору моніторингу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
- стягнути на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за місяці вимушеного прогулу з 16 березня 2023 року по день винесення рішення суду, включно, про поновлення на службі в Національній Поліції на посаді заступника начальника сектору моніторингу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нову постанову якою в задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувані накази прийнято правомірно у ході службового розслідування, проведеного відносно позивача було встановлено вчинення ОСОБА_1 дій, які є порушенням вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції, Закону України «Про Національну поліцію» та Присяги працівника поліції, Закону України «Про захист персональних даних», Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції Україні, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893 та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179. Відтак, відповідач наголошує на правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваних наказів. Також, зазначає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення керівником враховано усі істотні обставини, суть і характер вчиненого дисциплінарного проступку та характеристику працівника.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Головного управління від 26.02.2021 № 65 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника сектору моніторингу Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
13.03.2023 до Головного управління Національної поліції в Київській області надійшла доповідна записка начальника управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у Київській області полковника поліції ОСОБА_2 щодо можливого порушення службової дисципліни керівництвом та окремими працівниками Бучанського РУП ГУНП у Київській області.
На підставі наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 13.03.2023 №347 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни керівництвом та окремими працівниками Бучанського РУП ГУНП у Київській області.
Судом встановлено, що дисциплінарною комісією проведено службове розслідування за інформацією, викладеною у доповідній записці полковника поліції ОСОБА_2 , за результатами якого складено висновок від 14.03.2022, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Київській області генералом поліції третього рангу Нєбитовим Андрієм.
Висновком службового розслідування зафіксовано, що користувач під логіном "KOSVYM" - ОСОБА_1 здійснював систематичні запити в системі «ІПНП» Єдиний облік заяв і повідомлень, про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події, які зареєстровані не за територією обслуговування Бучанського РУП ГУНП в Київській області згідно яких встановлено, що останній здійснював систематичні запити в ІП «Пошук аналітичний» вкладці «Єдиний облік» з кодом події « 123 - Раптова смерть» та кодом підрозділу « 133001», що відноситься до Голосіївського УП ГУНП в м. Києві та « 133010», що відноситься до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві за період часу з 01.02.2023 по 12.03.2023.
Крім того, позивач здійснював систематичні запити у системі "ІПНП" Єдиний облік заяв і повідомлень, про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які зареєстровані не за територією обслуговування Бучанського РУП ГУНП в Київській області, згідно яких встановлено, що останній здійснював систематичні запити і ІП "Пошук аналітичний" вкладці "Єдиний облік" з кодом події " 123 - Раптова смерть" та кодом підрозділу " 0313001", що відноситься до Голосіївського УП ГУНП в м. Києві та " 133010", що відноситься до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві за період часу з 11.03.2023 10:00 по 11.03.2023 17:00.
За вказаний період здійснено 399 запитів.
Відповідно до змісту висновку службового розслідування, вказані дії ОСОБА_1 свідчать про систематичне здійснення пошукових запитів в системі "ІПНП" Єдиний облік заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з кодом події " 123 - Раптова смерть", які зареєстровані не за територією обслуговування Бучанського РУП ГУНП в Київській області, опрацювання інформації у системі "ІПНП", що не пов'язані з безпосереднім виконанням покладених службових обов'язків, що у подальшому може призвести до виникнення ризиків, пов'язаних із порушенням конфіденційності інформації котра обробляється та зберігається в системі ІПНП, у результаті реалізації яких інформація стає доступною суб'єктам, що не володіють повноваженнями ознайомлення з нею.
Окрім того встановлено, що в ході перевірки автоматизованого робочого місця ОСОБА_1 у порушення вимог підпункту 4,5 пункту 6 розділу VІ Положення про єдину цифрову відомчу телекомунікаційну мережу МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.02.2015 №169, у якому визначено, що користувачу автоматизованого робочого місця забороняється працювати під іншими адміністративними даними і адресами, здійснювати самостійні дії щодо зміни налаштувань програмного і апаратного забезпечення АРМ користувача, виявлено можливість підключення до мережі Інтернет шляхом використання програмного забезпечення "NetSetMan", а також виявлено встановлений інтернет-месенджер "Telegram".
Згідно змісту висновку, опитаний ОСОБА_1 пояснив, що відповідно до посадової інструкції заступника начальника сектору моніторингу Бучанського РУП ГУНП в Київській області вх. 39/109/14008/23 від 03.01.2023 на начальника (заступника) сектору моніторингу покладаються обов'язки начальника чергової частини сектору моніторингу.
Моніторинг ОСОБА_1 проводить для вживання заходів щодо вдосконалення роботи добових нарядів, упровадження передових форм і методів їх діяльності.
Також ОСОБА_1 зазначив, що обмеження прав поліцейського не допускаються, крім випадків зазначених законом, а саме на доступ до службової інформації необхідної для виконання обов'язків за посадою.
Свої службові обов'язки ОСОБА_1 виконує сумлінно не допускаючи порушень посадових інструкцій та інших нормативних документів, які регламентують його службову діяльність.
Комісія дійшла висновку, що у ході проведення службового розслідування установлено підтвердження порушення службової дисципліни керівництва та окремих працівників Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 .
На підставі вказаного висновку Головним управлінням Національної поліції в Київській області прийнято наказ від 15.03.2023 №104 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Бучанського РУП ГУНП в Київській області".
Пунктом першим пунктом зазначеного наказу вирішено за порушення службової дисципліни, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статей 25, 27, частини1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів. 1, 2, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної; поліції України" від 15.03.2018 за № 2337-VІII, Положення про інформаційно-комунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 № 676, пункту 3 статті 21 Закону України "Про інформацію", статті 6 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", підпункту 1 пункту 4 розділу IX Методичних рекомендацій щодо порядку надання права доступу користувачам до інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", затверджених Головою Національної поліції генералом поліції третього рангу Ігорем Клименком 24.01.2020, підпункту 3 пункту 5 Порядку надання права доступу користувачам до інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженого наказом НП України від 19.10 2018 року 961, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, систематичному здійсненні пошукових запитів в системі "ІПНП" Єдиний облік заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з кодом події " 123 - Раптова смерть", які зареєстровані не за територією Бучанського РУПГУНП в Київській області, опрацюванні інформації в системі "ІПНП", що не пов'язана з безпосереднім виконанням покладених службових обов'язків, недотриманні зобов'язання про нерозголошення персональних даних, несприянні керівництву у дотриманні службової дисципліни, заступника начальника сектору моніторинг Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 звільнити із служби в поліції.
Надалі, Головним управлінням Національної поліції у Київській області прийнято наказ від 15.03.2023 №58 о/с "По особовому складу", яким майора поліції ОСОБА_1 (0117064), заступника начальника сектору моніторинг Бучанського РУП ГУНП в Київській області звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних наказів, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580, в редакції, яка була чинна на моменту виникнення спірних правовідносин) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 8 Закону № 580 передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Статтею 18 Закону № 580, яку покладено в основу наказу від 07.04.2022 №64, визначено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої-другої статті 19 Закону № 580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 статті 77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Відповідно до частин першої-третьої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої - шостої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Частиною п'ятнадцятою статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до частин першої-третьої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частинами сьомою-дев'ятою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Частинами першою-другою статті 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до частин першої-четвертою статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Відповідно до пунктів 1-2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається з дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Пунктом 4 розділу V Порядку №893 визначено, що службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди;
- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктами 1-2 розділу VІ Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Пунктом 7 розділу VІ Порядку № 893 передбачено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.
У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пункту 9 розділу VІ Порядку № 893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Пунктами 1-2 розділу VІІ Порядку № 893 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з пунктом 1 розділу VII Порядку № 939 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 393 передбачено, що наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку №393 виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.
Надаючи оцінку доводам сторін щодо правомірності прийняття оскаржуваних позивачем наказів колегія суддів перш за все зауважує, що виходячи з приведених вище законодавчих приписів, службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
При цьому в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Колегія суддів звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Присяги є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції України.
Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновків, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовано за використання позивачем відомостей з вказаної системи в особистих цілях, а також можливості розголошення позивачем отриманої інформації.
Поряд із цим, такі висновки суду першої інстанції є хибними.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття Головним управлінням Національної поліції в Київській області спірних наказів про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є висновки дисциплінарної комісії щодо порушення позивачем Положення про інформаційно-комунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 № 676, пункту 3 статті 21 Закону України "Про інформацію", статті 6 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", підпункту 1 пункту 4 розділу IX Методичних рекомендацій щодо порядку надання права доступу користувачам до інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України".
Зокрема, службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до заявки про надання доступу до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та зобов'язання 23.04.2019 ОСОБА_3 надано логін «ІНФОРМАЦІЯ_1» для роботи в системі «ІПНП».
Також, відповідно до заявки та зобов'язання ОСОБА_1 від 12.03.2021 № 13186/4/109/1400/21, позивачу надано доступ з вказаними інформаційними підсистемами, а саме: введення ЄО, УПП Патрульний 3 (LEVEL_PS3), Геопортал пристрій логістичний, введення службового завдання, АРМ цунамі службові завдання, введення точки інтересів, АРМ цунамі диспетчер центр.
Також, відповідно групи доступу УПП Патрульний 3 (LEVEL_PS3), група включає в себе можливість пошуку Єдиного обліку в межах всієї України.
14.04.2022 користувачу системи «ІПНП» ОСОБА_3 знято прив'язку до ІР-адреси відповідно до листа Бучанського РУП від 14.04.2022 № 2148.
Відповідно до наказу Бучанського РУП від 10.01.2023 № 52 «Про закріплення відповідальних осіб за введенням та коригуванням інформації в інформаційних системах «ІПНП» України» останнього закріплено відповідальним за своєчасне, повне та достовірне формування інформаційних підсистем: Єдиний облік, АРМ Цунамі, Патрулі, ТЗ військовий стан, Коронавірус, Річ, Кримінальна зброя, Гарпун , Арсенал, Службові завдання.
У подальшому, як встановлено у ході проведення службового розслідування користувач під логіном «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ОСОБА_1 здійснював систематичні запити в системі «ІПНП» Єдиний облік заяв і повідомлень, про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події, які зареєстровані не за територією обслуговування Бучанського РУП ГУНП в Київській області згідно яких встановлено, що останній здійснював систематичні запити в ІП «Пошук аналітичний» вкладці «Єдиний облік» з кодом події « 123 - Раптова смерть» та кодом підрозділу « 133001», що відноситься до Голосіївського УП ГУНП в м. Києві та « 133010», що відноситься до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві за період часу з 01.02.2023 по 12.03.2023.
Крім того, користувач під логіном «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ОСОБА_1 здійснював аналогічний пошук в ІП «Пошук аналітичний» вкладці «Єдиний облік» в розділі «Розширений пошук» по коду підрозділу « 133001», що відноситься до Голосіївського УП ГУНП в м. Києві та « 133010», що відноситься до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві за період часу з 11.03.2023 10.00 по 11.03.2023 17.00.
Вказані дії ОСОБА_1 свідчать про систематичне здійсненні пошукових запитів в системи «ІПНП» Єдиний облік заяв та повідомлень, про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події, з кодом події « 123-Рапова смерть», які зареєстровані не за територією Бучанського РУП ГУНП в Київській області, опрацювання інформації в системі «ІПНП», що не пов'язанні з безпосереднім виконанням покладених службових обов'язків.
Окрім того встановлено, що в ході перевірки автоматизованого робочого місця ОСОБА_1 у порушення вимог підпункту 4, 5 пункту 6 розділу VІ Положення про єдину цифрову відомчу телекомунікаційну мережу МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.02.2015 № 169, у якому визначено, що користувачу автоматизованого робочого місця забороняється працювати під іншими адміністративними даними і адресами, здійснювати самостійні дії щодо зміни налаштувань програмного і апаратного забезпечення АРМ користувача, виявлено можливість підключення до мережі Інтернет шляхом використання програмного забезпечення «NetSetMan», а також виявлено встановлений інтернет-месенджер «Telegram».
Опитаний в рамках службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що відповідно до посадової інструкції заступника начальника сектору моніторингу Бучанського РУП ГУНП в Київській області вх. 39/109/1400/23 від 03.01.2023 на начальника (заступника) сектору моніторингу покладаються обов'язки начальника чергової частини сектору моніторингу.
Моніторинг ОСОБА_1 проводить для вживання заходів щодо вдосконалення роботи добових нарядів, упровадження передових форм і методів їх діяльності. Також ОСОБА_1 зазначив, що обмеження прав поліцейського не допускаються, крім випадків зазначених законом, а саме на доступ до службової інформації необхідної для виконання обов'язків за посадою.
Поряд із цим, відповідно до посадових інструкцій ОСОБА_1 визначено, що у своїй діяльності керується Конституцією України та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно- правовими актами Міністерства внутрішніх справ, іншими нормативно-правовими актами.
Заступник начальника сектору моніторингу (далі СМ): надає допомогу в організації роботи СМ районного управління поліції, несе відповідальність за якісне виконання покладених завдань і функцій.
Спільно з начальником СМ:
- координує діяльність відділів, секторів РУПІ та підпорядкованих територіальних відділів, відділень поліції з питань організації та інформаційно-аналітичної роботи, планування, контролює фактичне виконання;
- здійснює збір і систематизацію зведень про надзвичайні пригоди і порушення на території обслуговування за добу, неділю, місяць, квартал, півріччя; спільно з відділами, секторами РУП та підпорядкованими територіальними відділами, відділеннями поліції: організовує і проводить аналітичні дослідження з найбільш актуальних проблем боротьби зі злочинністю, забезпечення публічної безпеки та порядку, охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності;
- узагальнює необхідні матеріали до координаційних нарад правоохоронних органів; виходячи з аналізу оперативної обстановки і результатів роботи, а також пропозицій відділів, секторів РУПІ та підпорядкованих територіальних відділів, відділень поліції, надає допомогу в підготовці проекту піврічних планів районного управління поліції, контролює своєчасність їх виконання, проводить збір матеріалів, що підтверджують виконання окремих пунктів плану та систематизує їх;
- узагальнює практику контролю у відділах, секторах РУП та підпорядкованих територіальних відділах, відділеннях поліції стану виконавчої дисципліни, вносить пропозиції щодо її зміцнення, а також про персональну відповідальність винних;
- за згодою начальника районного управління поліції: витребує з керівників відділів, секторів РУП та підпорядкованих територіальних відділів, відділень поліції інформацію про хід виконання Законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, нормативно- правових актів Міністерства внутрішніх справ, інших нормативно-правових актів, а також інших матеріалів, необхідних для підготовки планів та управлінських рішень, аналітичних, звітних та інформаційних документів, що направляються до різних інстанцій.
- ознайомлюється у відділах, секторах РУП та підпорядкованих територіальних відділах, відділеннях поліції з усіма документами і матеріалами з питань, що перебувають на контролі, отримує відомості щодо їх виконання;
- здійснює контроль за організацією роботи та діяльністю чергової частини;
- дотримується заборони піддавати катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню та вимагає дотримання такої заборони від підпорядкованого особового складу.
- організовує та проводить службові розслідування. У разі відсутності начальника СМ, виконує його обов'язки у повному обсязі;
- сприяє забезпеченню реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у межах своїх повноважень;
- дотримання в межах компетенції виконання нормативно-правових актів з питань дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі та сексуальним домаганням;
- на заступника начальника сектору моніторингу покладаються обов'язки начальника чергової частини сектору моніторингу: організаційно забезпечує оперативний збір, обробку інформації про події та правопорушення, підготовку добового зведення та інших відомостей; організовує проведення з працівниками чергової частини занять зі службової підготовки згідно з навчальними планами: забезпечує взаємодію з іншими галузевими службами з питань діяльності чергової служби; здійснює облік (розподіл) службового часу, веде облік чергувань працівників чергової частини в понаднормовий час, а також нічний час доби; бере участь у підготовці інформації керівництву РУП та зацікавленим органам державної влади, розробці пропозицій щодо підвищення готовності працівників до дій у надзвичайних ситуаціях; проводить щоденний інструктаж оперативної зміни, що заступає на чергування, та підбиває підсумки роботи наряду, який змінюється; вносить пропозиції начальнику сектору моніторингу та керівництву управління щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності підлеглих працівників;
- забезпечує щоденний збір, обробку та аналіз оперативної інформації, передачу спеціальних повідомлень, підготовку необхідних управлінських рішень;
- організовує виконання запланованих та окремих завдань;
- контролює роботу добових нарядів;
- проводить службові розслідування за фактами порушень, що мали місце в черговій частині; контролює та відповідає за зберігання зброї, боєприпасів, спецзасобів, що знаходяться в черговій частині;
- контролює виконання доручень та розпоряджень керівництва РУП та Головного управління; вживає заходів щодо вдосконалення роботи добових нарядів, упровадження передових форм і методів їх діяльності;
- контролює використання та забезпечує належне функціонування, закріпленого за черговою частиною автотранспорту; контролює правильність ведення службової документації чергової частини;
- проводить аналіз роботи чергових змін, веде щоденний їх облік; забезпечує відбір та розстановку кадрів; розробляє функціональні обов'язки працівників чергової частини; створює належні умови для праці та відпочинку добового наряду;
- контролює порядок видачі й приймання зброї, боєприпасів та спецзасобів; контролює збереження та використання матеріально-технічних засобів у черговій частині; контролює виконання підлеглими доручень та розпоряджень керівництва; щомісяця підводить підсумки роботи чергової частини. Допускається до роботи з документами, що містять службову інформацію з мобілізаційних питань.
Підпунктом 1 пункту 4 розділу ІХ Методичних рекомендацій щодо порядку надання права доступу користувачем до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затверджених Головою Національної поліції генералом поліції третього рангу Ігорем Клименко 24.01.2020 визначено, що користувач системи ІПНП повинен дотримуватись вимог Законів України «Про Національну поліцію», «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 03 серпня 2017 року № 676 «Про затвердження Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2017 року за № 1059/30927, наказу Національної поліції від 12 жовтня 2018 року № 945 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України» та інших нормативно-правових актів України, що регламентують використання інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пунктом 1 розділом ІХ Методичних рекомендацій щодо порядку надання права доступу користувачем до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затверджених Головою Національної поліції генералом поліції третього рангу Ігорем Клименко 24.01.2020 визначено, що користувач системи ІПНП несе персональну, дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчиненні ними діяння, що призвели до порушень прав і свобод людини, пов'язаних з обробкою інформації в системі ІПНП.
Відтак, моніторинг в ІП «Пошук аналітичний» вкладці «Єдиний облік» з кодом події « 123 - Раптова смерть» та кодами підрозділу « 133001», « 133010» на території інших районів, областей до посадових обов'язків ОСОБА_1 не входить.
Натомість, існує пряма заборона опрацювання інформації або здійснення пошукових запитів до інформаційних підсистем системи ІПНП, якщо це не пов'язано з безпосереднім виконанням покладених службових обов'язків, у тому числі на прохання сторонніх осіб.
Із вказаною забороною та іншими правилами користування ІПНП позивача ознайомлено 12.03.2021, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією зобов'язання (а.с. 101).
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Враховуючи викладене, сам факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку достатньо повно установлений в ході службового розслідування, у тому числі і поясненнями самого позивача, який не заперечував того, що здійснював пошукові запити до зазначеної системи щодо районів міста Києва, які не входять не тільки до територіальної юрисдикції Бучанського РУП ГУНП у Київській області, а й до регіональної юрисдикції Київської області.
Відтак, висновок службового розслідування містить обґрунтовані відомості щодо наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, його наслідків (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; належних та допустимих доказів, які б безумовно свідчили про факти порушення позивачем вимог законодавства та посадових обов'язків; наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності.
Що ж стосовно доводів представника позивача, наведених в суді апеляційної інстанції, щодо безпідставного застосування до позивача найсуворішого виду покарання у вигляді звільнення із служби колегія суддів зазначає наступне.
Законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.
Особа, яка заступає на службу до органів поліції та приймає відповідну Присягу, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Більш того, згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.)
З огляду на викладене, судова колегія повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, матеріали службової перевірки, вважає, що виходячи з встановлених обставин цієї справи, відповідачем дотримано вимог щодо відповідності оскаржуваних наказів критеріям статті 2 КАС України, адже згідно зібраних у справі доказів вбачається, що під час прийняття оскаржуваних наказів керівником у повній мірі враховано характер і тяжкість вчиненого порушення, службову характеристику та наявність/відсутність обставин, які обтяжують і пом'якшують відповідальність, зокрема вчинення позивачем дисциплінарного проступку та сформовано об'єктивний висновок про необхідність застосування до позивача дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи, з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню та прийняттю нового рішення, згідно з яким позов ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 14.12.2023)