ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/8649/22 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФ України в Чернігівській області, ГУ ПФ у Вінницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Чернігівській області щодо не зарахування періоду відпрацьованого страхового стажу на посаді слюсаря 4-го розряду в ''Фірма Інвест Автоком'' з 27.10.1992 по 24.12.1993 відповідно до записів трудової книжки;
зобов'язати ГУ ПФ України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком з врахуванням всього періоду відпрацьованого страхового стажу відповідно до записів трудової книжки позивачу.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФ України у Вінницькій області №254050007103 від 12.10.2022 в частині відмови у зарахуванні періоду роботи з 27.10.1992 по 24.12.1993 до страхового стажу ОСОБА_1 . Зобов'язано ГУ ПФ України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у «Фірмі Інвест Автоком» на посаді слюсаря 4-го розряду з 27.10.1992 по 24.12.1993. В решті позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФ України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскільки трудова книжка не містить підстави внесення запису №9 про період роботи позивача з 27.10.1992 по 24.12.1993 у «Фірмі Інвест Автоком» на посаді слюсаря 4-го розряду, такий період не підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Позивач та ГУ ПФ України у Вінницькій області відзиви на апеляційну скаргу не подавали.
В суді першої інстанції позиція позивача обґрунтовувалась тим, що йому протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 27.10.1992 по 24.12.1993 у «Фірмі Інвест Автоком» слюсарем 4-го розряду.
Позиція ГУ ПФ України у Вінницькій області в суді першої інстанції обґрунтовувалась відсутністю у трудовій книжці позивача інформації про наказ (розпорядження) керівника підприємства, дати його видачі і номеру унеможливлює врахування відповідного періоду роботи до страхового стажу працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком, однак листом від 14.10.2022 №2500-0210-8/35701 позивача повідомлено про прийняття рішення від 12.10.2022 №254050007103, яким відмовлено у призначенні пенсії, оскільки за доданими до заяви документами до страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1977 по 23.07.1980, оскільки прізвище власника диплому не відповідає паспортним даним заявника; період роботи з 12.11.1995 по 27.06.1996, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , враховуючи інформацію, яка міститься в архівній довідці 07-03/138/239 від 03.10.2022, а саме: відсутність даних стосовно ОСОБА_1 в наказі №79 від 11.11.1995; період роботи з 27.10.1992 по 24.12.1993 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки не зазначено підставу внесення записів, а саме накази про прийняття та звільнення з роботи. Уточнююча довідка відсутня. Страховий стаж позивача становить 19 років 1 місяць 6 днів. Висновок: відмовити в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с.8-9).
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Чернігівській області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 27.10.1992 по 24.12.1993, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що недоліки при заповненні трудової книжки не є підставою для не зарахування спірного періоду до стажу роботи позивача.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.
З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача (а.с.10-23) вбачається наявність у ній запису №9 від 27.10.1992 про прийняття на роботу в МП «Фірма Інвест Автоком» столяром 4р та запис №10 від 24.12.1993 про звільнення за власним бажання за ст.38 КЗпП України (а.с.12).
Разом з тим, вказані записи не містять жодної інформації про дату і номер документів, на підставі яких вони були внесені до трудової книжки позивача.
В той же час, в позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що він працював в МП «Фірма Інвест Автоком» на посаді «слюсаря», що не відповідає інформації, викладеній в трудовій книжці позивача про його роботу «столяром» та породжує обґрунтовані сумніви щодо відповідності наведених у трудовій книжці записів фактичним обставинам.
Так, відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
В той же час, позивачем не було вчинено жодних дій, з метою забезпечення наявності всіх необхідних відомостей, на підставі яких встановлюється відповідний трудовий стаж, зокрема матеріали справи не містять інформації про звернення позивача до МП «Фірма Інвест Автоком» з метою належного оформлення записів у трудовій книжці.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Однак, позивачем не було вжито заходів з метою отримання довідок, виписок з наказів або інших документів, які б містили відомості про період його роботи у МП «Фірма Інвест Автоком» із підтвердження посади, яку він обіймав в період з 27.10.1992 по 24.12.1993.
У відповідності до ч.1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
В силу п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Разом з тим, судом встановлено відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про МП «Фірма Інвест Автоком».
На переконання суду, наведене є об'єктивною перешкодою для встановлення органами Пенсійного фонду України обставин щодо підтвердження трудового стажу позивача в період з 27.10.1992 по 24.12.1993, з огляду на відсутність всіх необхідних записів у трудовій книжці.
З метою встановлення обставин щодо наявності підстав для врахування періоду з 27.10.1992 по 24.12.1993 до страхового стажу позивача судом направлено запити до Архівного відділу Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, Державного архіву міста Києва, Архівного відділу Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації та до ТОВ "ІНВЕСТ АВТОКОМ ЛТД", за результатами чого встановлено відсутність в архівних установах будь-якої інформації стосовно ведення діяльності МП «Фірма Інвест Автоком» в період з 27.10.1992 по 24.12.1993 та документів з кадрових питань (особового складу).
При цьому, направлений на адресу ТОВ "ІНВЕСТ АВТОКОМ ЛТД" запит повернувся неврученим із довідкою ВПЗ ф.20 із зазначенням причин повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, беручи до уваги відсутність в трудовій книжці позивача інформації про дату та номер наказів на підставі яких вносились відомості про його період роботи в МП «Фірма Інвест Автоком», невжиття ним будь-яких дій з метою приведення записів у трудовій книжці до належного стану та вжиття ним заходів для підтвердження, що відповідні записи в трудову книжку були внесені за наявності законних підстав, зокрема шляхом отримання виписок з наказів або інших документів, які б містили відомості про період його роботи у МП «Фірма Інвест Автоком», враховуючи наявність розбіжностей між твердженнями позивача щодо займаної ним посади, наведеним в позовній заяві та відображеними в трудовій книжці та відсутність будь-якої інформації щодо здійснення МП «Фірма Інвест Автоком» господарської діяльності в період з 27.10.1992 по 24.12.1993, колегія суддів вважає, що у органів Пенсійного фонду України були відсутні підстави для врахування періоду з 27.10.1992 по 24.12.1993 до трудового стажу позивача, внаслідок чого рішення ГУ ПФ України у Вінницькій області №254050007103 від 12.10.2022 в частині відмови у зарахуванні періоду роботи з 27.10.1992 по 24.12.1993 до страхового стажу ОСОБА_1 є обґрунтованим, отже відповідачами не допущено протиправної бездіяльності.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги є безпідставними, внаслідок чого у суду першої інстанції були відсутні підстав для їх часткового задоволення.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 14 грудня 2023 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма