ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/8729/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 року у справі №420/8729/23 за позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2023 року №90/15-32-04-09/01071315, №89/15-32-04-09/01071315, №86/15-32-04-09/01071315, №82/15-32-04-09/01071315
УСТАНОВИВ:
20.04.2023 року Державне підприємство «Одеська залізниця» (далі - позивач, підприємство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.01.2023 року:
- №90/15-32-04-09/01071315, про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168401 за 2022 рік;
- №89/15-32-04-09/01071315, про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168203 за 2022 рік;
- №86/15-32-04-09/01071315, про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168202 за 2022 рік;
- №82/15-32-04-09/01071315, про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168201 за 2022 рік.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, пояснюючи це тим, що згідно до приписів п.52-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено звільнення від штрафних санкцій за порушення, зокрема, граничних строків подання декларацій з плати за землю.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 22 серпня 2023 року прийнято рішення, яким адміністративний позов Державного підприємства «Одеська залізниця» задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.01.2023 року №90/15-32-04-09/01071315 про застосування до Державного підприємства «Одеська залізниця» штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168401 за 2022 рік.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.01.2023 року №89/15-32-04-09/01071315 про застосування до Державного підприємства «Одеська залізниця» штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168203 за 2022 рік.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.01.2023 року №86/15-32-04-09/01071315 про застосування до Державного підприємства «Одеська залізниця» штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168202 за 2022 рік.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.01.2023 року №82/15-32-04-09/01071315 про застосування до Державного підприємства «Одеська залізниця» штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168201 за 2022 рік.
Ухвалюючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок прийняття їх контролюючим органом всупереч положенням чинного податкового законодавства України.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі - скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVІD-19), не застосовуються.
Як стверджує податковий орган, норми абз.абз.2-18 пп.4 п.4 розділу І даного Закону (щодо змін до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року.
Таким чином, норма на яку посилається позивач, а саме п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення термінів нарахування, декларуванням та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, не застосовуються з 27 травня 2022 року на період дії воєнного стану.
Відтак, на переконання податкового органу, Державне підприємство «Одеська залізниця» порушило терміни подання податкової звітності, за що починаючи з 27 травня 2022 року підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень п.120-1 ст. 120 Податкового кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Державного підприємства «Одеська залізниця» спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Зокрема, судовою колегією з'ясовано, що Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) Державним підприємством "Одеська залізниця" за 2022 рік, за результатами якої складено Акт від 14 листопада 2022 року №12280/15-32-04-09/01071315.(а.с.38-39)
Перевіркою установлено несвоєчасне подання позивачем податкових декларацій з плати за землю за 2022 рік, граничний термін подання яких закінчився 21 лютого 2022 року, а дата фактичного подання підприємством - 14 липня 2022 року. Таким чином, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання Державним підприємством "Одеська залізниця" податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік.
16 грудня 2022 року Державним підприємством "Одеська залізниця" до ГУ ДПС в Одеській області подано заперечення №ДП-08/31 на Акт перевірки від 14 листопада 2022 року №12280/15-32-04-09/01071315.(а.с.10)
Листом ГУ ДПС в Одеській області від 29 грудня 2022 року повідомлено позивача про те, що висновки акта про результати камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 14.11.2022 року №12280/15-32-04-09/01071315 залишено без змін, а заперечення ДП "Одеська залізниця" без задоволення.(а.с.15)
На підставі Акту перевірки від 14 листопада 2022 року №12280/15-32-04-09/01071315 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 03 січня 2023 року:
- №90/15-32-04-09/01071315, про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168401 за 2022 рік;
- №89/15-32-04-09/01071315, про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168203 за 2022 рік;
- №86/15-32-04-09/01071315, про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168202 за 2022 рік;
- №82/15-32-04-09/01071315, про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю №21168201 за 2022 рік.(а.с.41-52)
23 січня 2023 року позивачем до ДПС України подано скаргу на вищенаведені рішення податкового органу.(а.с.25-26)
За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 24 березня 2023 року №7372/6/99-00-06-03-02-06, відповідно до якого оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 03 січня 2023 року залишено без змін, а скаргу ДП "Одеська залізниця" без задоволення.(а.с.24)
Уважаючи податкові повідомлення-рішення від 03 січня 2023 року, прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно приписів п.п.49.1, 49.2, 49.3, 49.5 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно із вимогами п.285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
У відповідності із п.п.286.2, 286.3 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Відповідно п.120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст. 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Як слідує зі змісту Акту перевірки від 14 листопада 2022 року №12280/15-32-04-09/01071315 податковим органом установлено порушення ДП «Одеська залізниця» строку подання податкових декларацій з плати за землю за 2022 рік, граничний термін подання яких припадає на 21 лютого 2022 року, а дата фактичного позивачем подання таких декларацій -14 липня 2022 року.
На підставі виявлених порушень податковим органом 03 січня 2023 року прийнято оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення про застосування до ДП «Одеська залізниця» штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю.
Слід зазначити, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №533-IX внесено зміни у ПК України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 52-1 такого змісту "за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Цей закон набрав чинності 18 березня 2020 року.
В подальшому Законом України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 29 травня 2020 року, внесені зміни в п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме:
- слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінити цифрами та словами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Судова колегія наголошує, що на час фактичного подання (14 липня 2022 року) Державним підприємством «Одеська залізниця» податкових декларацій з плати за землю за 2022 рік, прийняття контролюючим органом оскаржуваних повідомлень-рішень від 03 січня 2023 року, карантин встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тривав.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 внесені зміни до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" за якими продовжено строк дії карантину до 30 квітня 2023 року.
Постановою від 25 квітня 2023 року №383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30 червня 2023 року.
Разом з цим, в подальшому приписи пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України зазнавали постійних змін, та на час вчинення даних правовідносин та до теперішнього часу має наступний зміст:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються".
Тобто, визначені п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.
Водночас, Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до пп.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.
Згідно із приписами пп.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
У відповідності до абз.17 п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно із цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 ст. 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Разом з тим, згідно до абз.абз.1, 3 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
З огляду на викладене, апеляційний суд зауважує, що норми пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать чинним нормам п.52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, оскільки згідно до положення пп.69.1, у податкового органу є право застосовувати санкції за порушення податкового законодавства у вказаний період незважаючи на визначені п.52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України обмеження штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у той же період.
Колегія суддів уважає, що застосування до позивача за таких обставин штрафних санкцій є порушенням принципу стабільності, передбаченого у приписах пп.4.1.9 п.4.1 ст. 4 ПК України.
Окрім того, податкові декларації з плати за землю за 2022 рік фактично подані підприємством 14 липня 2022 року, тобто подання ДП "Одеська залізниця" податкової звітності відбулося до 20 липня 2022 року, у строки визначені абз.абз.1, 3 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Водночас, як слідує із положень абз.1-4 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в редакції чинній на час подання позивачем податкових декларацій, застосування відповідальності та строків виконання податкових зобов'язань ставиться у залежність від можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо подання податкових декларацій.
Так, абз.8 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Апеляційний суд звертає увагу, що чинним законодавством, станом на час подання позивачем податкових декларацій, які були предметом перевірки, не було врегульовано питання щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків.
Між тим, порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, та переліків документів на підтвердження таких обставин, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року №225, набрав чинності 06 вересня 2022 року, тобто вже після подання податкових декларацій.
На думку суду апеляційної інстанції, вище вказане правове регулювання позбавило підприємство права, у разі необхідності, довести неможливість виконання платником податків обов'язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, станом на дату подання позивачем податкових декларацій.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в умовах дії карантинних обмежень та введення воєнного стану, з огляду на діюче станом на час подання податкових накладних законодавство, позивач опинився в ситуації правової невизначеності.
Більше того, відповідно п.109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
З аналізу вищенаведеного слідує, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасного подання податкових декларацій, передбачених п.120.1 ст. 120 ПК України, лише за наявності його вини.
Апеляційний суд зауважує, що незважаючи на умови дії карантинних обмежень та введення воєнного стану ДП "Одеська залізниця" виконано податковий обов'язок щодо подання податкових накладних.
Таким чином, в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасного подання позивачем вказаних податкових декларацій відбулося не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку та, як наслідок, притягнення його до відповідальності.
Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними ППР.
Також, судова колегія враховує принципи податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України).
Так, відповідно до приписів п.56.21 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
У свою чергу, юридична конструкція норми п.56.21 ст. 56 ПК України дає підстави стверджувати, що вказана презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.
Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов'язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом.
При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.
Вказаний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 10 лютого 2021 року у справі №380/671/20.
З огляду на установлені обставини справи та їх нормативне регулювання в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасність подання податкових декларацій в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, який, в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком окружного адміністративного суд про обґрунтованість позовних вимог ДП "Одеська залізниця" і, відповідно, необхідність їх задоволення шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2023 року №90/15-32-04-09/01071315, №89/15-32-04-09/01071315, №86/15-32-04-09/01071315, №82/15-32-04-09/01071315.
Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області не спростовують мотивів, покладених судом попередньої інстанції в основу оскаржуваного рішення, й не свідчать про неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм.
У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 року у справі №420/8729/23 за позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2023 року №90/15-32-04-09/01071315, №89/15-32-04-09/01071315, №86/15-32-04-09/01071315, №82/15-32-04-09/01071315 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Т.М. Танасогло А.В. Крусян