ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 815/1077/18
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,
за участю секретаря Мунтян С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2023 року у справі №815/1077/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Герафак» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
УСТАНОВИВ:
12.03.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Герафак» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 06.12.2017 року:
- №0045761408, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 939 298 грн.;
- №0045771408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 319 566 грн., у тому числі сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями 255 653 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 63913 грн.;
- №0045781408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 406 368 грн., у тому числі сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями 325 094 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81274 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, які базуються виключно на припущеннях контролюючого органу, прийняті останнім всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства України, оскільки висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 25 серпня 2023 року прийнято рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Герафак» задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 06.12.2017 року №0045761408, №0045771408, №0045781408.
Ухвалюючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок прийняття їх контролюючим органом всупереч положенням чинного податкового законодавства України.
Не погоджуючись із вище означеним рішенням суду, Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі - скаржник, контролюючий/податковий орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Як слідує зі змісту апеляційної скарги контролюючий орган наводить обставини справи шляхом відтворення частини Акту перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог апеляційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
У свою чергу, решта доводів апеляційної скарги зводяться до того, що за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року Товариством задекларовано дохід, який враховується при визначенні об'єкта оподатковування на загальну суму 64 201 118 грн. Як з'ясовано податковим органом, що на формування даних показників вплинуло здійснення операцій із продажу товарів хімічної промисловості.
Водночас, за наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом установлено заниження ТОВ «ГЕРАФАК» задекларованих суб'єктом господарювання показників рядку 02 податкових декларацій «Дохід від операційної діяльності» на суму 999538 грн.
Тобто, Головним управлінням виявлено невідповідність даних бухгалтерського обліку даним фінансової звітності, зокрема, дані, які представлені до перевірки по залишкам товарів станом на 01.01.2014 року на загальну суму 999537,55 грн. менші ніж по даним фінансової звітності. При цьому, інформації щодо допущення помилок при складенні фінансової звітності за 2014 рік від Товариства до органів ДФС не надходило.
Крім цього, контролюючим органом під час перевірки установлено, що товар на загальну суму 999537,55 грн. не приймав участь у формуванні доходів, оскільки не проводились відповідні списання та відсутні документи щодо подальшої участі такого товару в господарській діяльності підприємства. Більше того, як вказує скаржник, у ході аналізу первинних документів, зареєстрованих податкових накладних фахівцями податкового органу не установлено в подальшому продаж товарної продукції з номенклатурою постачання «хлористий кальцій».
У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Герафак» спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Зокрема, судовою колегією з'ясовано, що на підставі направлень від 24.07.2017 року № 4402/14-08, 4403/14-08, 4404/14-08, 4405/14-08, 4406/14-08 та від 25.07.2017 року № 4526/14-08, а також наказу від 12.07.2017 року № 2774, Головним управлінням ДФС в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ГЕРАФАК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року.
За наслідками проведеної перевірки складено Акт від 10.11.2017 року за №000683/15-32-14-08/13907606 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ГЕРАФАК». (т.1 а.с.19-55)
Актом перевірки від 10.11.2017 року за №000683/15-32-14-08/13907606 установлено порушення ТОВ «ГЕРАФАК», а саме:
- приписів п. 44.1 ст. 44, п. 44.2 ст. 44, п. 135.4.1 п. 135.1 ст. 135, п. 135.2 ст. 135, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 218189 грн., у тому числі за 2014 рік - 179917 грн., та 1 квартал 2017 - 38272 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток (збитки) за 2016 рік на 15750 грн.;
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі - 372344 грн., у тому числі за грудень 2015 - 28587 грн., лютий 2016 - 166192 грн., травень 2016 - 99608 грн., липень 2016 - 4250 грн., серпень 2016 - 10957 грн., вересень 2016 - 7037 грн., листопад 2016 - 55503 грн., грудень 2016 - 210 грн.;
- п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку за IV квартал 2016 року надавалася з перекрученням даних.
06 грудня 2017 року на підставі висновків вищеозначеного Акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення- рішення:
- №0045761408, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 939 298 грн.;
- №0045771408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 319 566 грн., у тому числі сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями 255 653 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 63913 грн.;
- №0045781408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 406 368 грн., у тому числі сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями 325 094 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81274 грн.
Уважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам податкового законодавства, Товариство звернулося до суду з даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України) у редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України установлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що дохід, витрати, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.
Реальність (фактичне вчинення) господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності виникає у результаті руху активів, зміни зобов'язань чи власного капіталу платника, відповідності економічному змісту господарських операцій, оформлених належним чином первинними документами.
Отже, проведення будь-якої господарської операції підприємства має бути зафіксоване у порядку, встановленому правилами податкового та бухгалтерського законодавства, підтверджуватись первинними і розрахунковими документами, якими відображено зміст операцій, порядок їх виконання, зміни майнового стану платника податків.
Щодо правомірності прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за №0045781408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 406 368 грн.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що у періоді, який перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «АГРОХІМ 2001», ТОВ «ГАЛЕОН» ЛТД, ПП «Агрокомпанія Агроток» та ТОВ «Украгроторг» щодо постачання та продажу товару хімічної промисловості.
Своєю чергою, із Акту перевірки від 10.11.2017 року за №000683/15-32-14-08/13907606 апеляційним судом установлено, що контролюючим органом не визнається реальність спірних господарських операцій позивача з означеними вище контрагентами.
В цілому обґрунтування, покладені в основу таких висновків, зводяться до наступного. Так, як стверджує податковий орган, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «ГЕРАФАК» виникло за результатами господарських операцій відносно придбання товару «Сульфату амонію кристалічного» (далі - КАС) у постачальника ТОВ «АГРОХІМ 2001», списання якого відбулося без підтвердження первинними документами.
Такий висновок зроблений контролюючим органом за наслідками дослідження документів з поставки товару хімічної промисловості, зокрема мінеральних добрив, за умовами Договору №ДГ-0000076 від 24.02.2016 року за період лютий та квітень 2016 року та податкових накладних на загальну суму ПДВ 223 272 грн.(т.1 а.с.77-79, 208-209, т.2 а.с.185-186)
Оцінюючи підставність та обґрунтованість доводів податкового органу щодо відсутності у позивача первинних документів, колегією суддів з'ясовано, що 24 лютого 2016 року між ТОВ «ГЕРАФАК» (далі - покупець) та ТОВ «АГРОХІМ 2001» (далі - продавець) укладено Договір купівлі-продажу за №ДГ-0000076, у відповідності до умов якого продавець поставляє, а покупець приймає мінеральні добрива. Кількість, ціна, строки та умови поставки кожної партії товару визначаються в додатках до даного Договору.
В матеріалах справи наявні Додатки №1 до Договору купівлі-продажу №ДГ-0000076 від 24 лютого 2016 року, 29 лютого 2016 року, 01 квітня 2016 року, 28 липня 2016 року, які містять дані щодо найменування товару (КАС), тара - налив, одиниці виміру - «т», кількість та ціна кожної партії такого товару.(т.1 а.с.80-83)
Як слідує з матеріалів справи, останні містять відповідні видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні та більше того платіжні документи із зазначенням всіх відомостей щодо даного товару. (т.1 а.с.84-87, 93-112, 116-124)
Як з'ясовано апеляційний судом, реальність таких господарських операцій позивача зі своїми контрагентами, за наслідками яких останнім були сформовані показники податкового кредиту у періоді, що перевірявся, підтверджуються сукупністю наявних в матеріалах справи первинних документів, що характеризують і обумовлюють зміст таких спірних господарських операцій, містять всі обов'язкові реквізити, складені уповноваженими особами, це дає можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій і правильність їх оформлення, а тому, в силу приписів статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти їх здійснення.
Також, такі первинні документи також не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
При цьому, посилання податкового органу на відсутність (дефектність) доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей за спірними господарськими операціями, судова колегія відхиляє з огляду на те, що отримання та оформлення такого роду документів є обов'язком перевізника, який здійснює такі перевезення, яким позивач у спірних правовідносинах не є. (див. умови Договору поставки №84 від 10 грудня 2015 року т.1 а.с.125-127)
До того ж транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, дефектність такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.
Більше того, з аналізу наявних в матеріалах справи первинних документів, записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкової звітності ТОВ «ГЕРАФАК» за період лютий та квітень 2016 року підтверджується реалізація товару хімічної промисловості (КАС) замовникам-покупцям ПП «Агрокомпанія Агроток» та ТОВ «Украгроторг» на загальну суму 1 360 055 грн. 18 коп. (у тому числі ПДВ), який отримано позивачем від постачальника ТОВ «АГРОХІМ 2001» на загальну суму 1 339 633 грн. 20 коп.
У свою чергу, матеріали справи не містять інформації та даних щодо визнання недійсними первинних документів (зокрема, договорів купівлі-продажу) відносно господарських операцій ТОВ «ГЕРАФАК» з отриманого товару хімічної промисловості (КАС) від постачальника ТОВ «АГРОХІМ 2001» із подальшою його реалізацією замовникам ПП «Агрокомпанія Агроток», ТОВ «Украгроторг».
Зазначені вище обставини також підтверджуються Висновком експерта №18-2527/2528 за наслідками судової економічної експертизи.(т.1 а.с.233-248)
За таких обставин, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи Головного управління щодо порушень Товариством вимог приписів п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у загальній сумі 372344 грн., у тому числі у тому числі за грудень 2015 - 28587 грн., лютий 2016 - 166192 грн., травень 2016 - 99608 грн., липень 2016 - 4250 грн., серпень 2016 - 10957 грн., вересень 2016 - 7037 грн., листопад 2016 - 55503 грн., грудень 2016 - 210 грн.
Також, зі змісту підпункту 3.1.2.1(1) пункту 3.1.2 Акту перевірки від 10.11.2017 року слідує, що за наслідками проведеної перевірки посадовими особами Головного управління установлено реалізацію підприємством товару (сульфат амонію кристалічного) по ціні нижчої від первісної вартості даного товару, згідно до даних бухгалтерського обліку по рах.28 «Товари», визначеної відповідно до вимог Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.10.1999 року №246 та наказів ТОВ «ГЕРАФАК» «Про облікову політику».
Як стверджує податковий орган, різниця ціна продажу товару та первісної його вартості, яка не оподаткована податком на додану вартість, за перевіряємий період складає 509 110 грн., що підтверджується інформацією, викладеною у Додатку №12 до Акту перевірки від 10.11.2017 року.(т.1 а.с.32-33)
Відтак, за наслідками установленого порушення, Головним управлінням визначено Товариству загальну суму донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з жовтня 2015 року до грудня 2016 року на суму 101 822 грн.
У свою чергу, як слідує зі місту позовної заяви, ТОВ «ГЕРАФАК» стверджує про невідповідність висновків контролюючого органу щодо здійснення Товариством реалізації продукції за ціною, нижче її собівартості.(т.1 а.с.4)
При вирішенні спорів даної категорії справ, необхідно враховувати, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, про порушення платником податків норм податкового, митного законодавства, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене слідує зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Водночас, податковим органом в підтвердження наведених вище обставин не надано належних доказів. Більше того, у Акті перевірки від 10.11.2017 року та Додатку №12 до такого акту відсутні посилання на видаткові накладні (дата, номер, кількість) на підставі яких Товариством реалізовано товар (сульфат амонію кристалічний) за ціною, нижче її собівартості та не визначено метод списання собівартості товару, яке у свою чергу не підтверджує правомірність розрахунку загальної суми донарахування податкового зобов'язання з ПДВ.
За таких обставин, доводи Головного управління про порушення ТОВ «ГЕРАФАК» вимог податкового законодавства та як наслідок заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 101 822 грн. є безпідставними.
Стосовно правомірності прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення за №0045771408, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 319 566 грн.
Так, у періоді, який перевірявся, ТОВ «ГЕРАФАК» мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ГАЛЕОН» щодо продажу товару хімічної промисловості, а саме «хлористий кальцій».
Зі змісту Акту перевірки від 10.11.2017 року за №000683/15-32-14-08/13907606 слідує, що встановлення заниження фінансового показника виникло у наслідок придбання товару «хлористий кальцій» у кількості 30000 кг. у ТОВ «ГАЛЕОН». Однак, у ході аналізу первинних документів, зареєстрованих податкових накладних податковим органом не установлено продаж товарної продукції з номенклатурою постачання «хлористий кальцій».
Оцінюючи обґрунтованість доводів Головного управління в цій частині, апеляційним судом з'ясовано таке. З наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних та податкових накладних постачальника ТОВ «ГАЛЕОН» слідує, що у листопаді 2016 року на адресу покупця, тобто ТОВ «ГЕРАФАК» поставлено товар «хлористий кальцій» на загальну суму 283 500 грн.:
- видаткова накладна №7180 від 29.11.2016 року, найменування товару «хлористий кальцій», кількість - 10000 кг., сума 94 500 грн.;
- видаткова накладна №7181 від 29.11.2016 року, найменування товару «хлористий кальцій», кількість - 20000 кг., сума 189 000 грн.;
- податкова накладна №7180 від 22.11.2016 року за кодом товару (УКТ ЗЕД) 2827200000 на загальну суму 283 500 грн.(т.2 а.с.15-18)
У підпункті 3.1.1.5 п.3.1.1 Акту перевірки від 10.11.2017 року податковим органом вказано про те, що у регістрах бухгалтерського обліку підприємством не наведено перелік первинних документів на підставі яких ТОВ «ГЕРАФАК» здійснено списання товарів «хлористий кальцій» на загальну суму 228 375 грн., зокрема, у 2016 році - 15750 грн., у 2017 році - 212 625 грн. При цьому, як стверджує контролюючий орган, що на дослідження підприємством не надано податкові та видаткові накладні ТОВ «ГЕРАФАК» щодо реалізацію товару «хлористий кальцій».
У свою чергу, згідно до даних регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «ГЕРАФАК» та відомостей «Оборотно-сальдової відомості по рах. 281, місце зберігання ТМЦ» за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року апеляційним судом установлено, що у складі балансового рахунку 281 «Товари» у підприємства облікується товар за найменуваннями, а саме:
- кальцій хлористий пищ. Fudix;
- кальцій хлорид Волгоград, Харків, Лісичанськ.
Водночас, у бухгалтерському обліку відсутні записи щодо найменування товару «хлористий кальцій».
Разом з цим, у матеріалах справи наявні копії «паспортів» на товар «хлористий кальцій» №723, №857 від імені ТОВ «ЗИРАС» та копія Сертифікату аналізу для ТОВ «ГАЛЕОН» на означений товар.(т.2 а.с.19-20)
Згідно до копії листа ТОВ «Зиракс» від 30.11.2017 року №30/11 ЦО слідує, що товар кальцій хлористий харчовий, відвантажений партіями №723 від 08.07.2016 року та №857 від 09.08.2016 року відпущено ТОВ «Зиракс» під зареєстрованою торгівельною маркою Fudix.
За результатами аналізу наданих до матеріалів справи документів (видаткових та податкових накладних, паспортів, сертифікатів), даних регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «ГЕРАФАК» убачається, що найменування товару «хлористий кальцій» та «кальцій хлористий харчовий Fudix» однорідні.
Як з'ясовано колегією суддів, що 22 вересня 2015 року між ТОВ «ГЕРАФАК» (далі - постачальник) та ПП «АГРОКОМПАНІЯ «АГРОТОК» (далі - покупець) укладено Договір поставки №74, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується постачати товар згідно до видаткових накладних, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах визначених у цьому Договорі. (т.1 а.с.135-136)
При цьому, як слідує з матеріалів справи, останні містять відповідні видаткові накладні з відомостями одержувача ПП «АГРОКОМПАНІЯ «АГРОТОК», кількістю поставлено товару, а також рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні та більше того платіжні документи із зазначенням всіх відомостей щодо товару, зокрема кальцій хлористий пищ. Fudix, його кількості та ціни з посиланнями на Договір поставки №74. (т.1 а.с.138-154)
Згідно до змісту Висновку ГУ ДФС в Одеській області №270 від 01.12.2017 року щодо розгляду заперечень на Акт перевірки слідує, що з огляду на надані ТОВ «ГЕРАФАК» документи до заперечень, дана номенклатура постачання відповідає як продаж кальцій хлористий харчовий Fudix, реалізацію якого відображено в обліку підприємства. Тобто, підприємством підтверджено реалізацію товару «хлористий кальцій». (т.1 а.с.193-194, т.2 а.с.120)
Відтак, наявні в матеріалах справи первинні документи, з урахуванням листа ТОВ «Зиракс» від 30.11.2017 року №30/11 ЦО та Висновку ГУ ДФС в Одеській області №270 від 01.12.2017 року щодо розгляду заперечень на акт перевірки, підтверджують факт отримання позивачем у листопаді 2016 року товару «хлористий кальцій» від ТОВ «ГАЛЕОН» та подальшої його реалізації у період з грудня 2016 року по лютий 2017 року на загальну суму 228 375 грн.
Таким чином, з аналізу наявних в матеріалах документів убачається, що операції ТОВ «ГЕРАФАК» з отримання, списання собівартості та реалізації товару (КАС) за період лютий та квітень 2016 року підтверджуються первинними документами та відображені у бухгалтерському обліку відповідно до приписів ст. 9 Закону №966.
Отже, наведені вище доводи податкового органу про відсутність факту реалізації товару хімічної промисловості, а саме товару «хлористий кальцій» є безпідставними.
З приводу правомірності винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення за №0045761408, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 939 298 грн.
Судовою колегіє з'ясовано, що за наслідками проведеної Головним управлінням ДФС в Одеській області перевірки позивача податковим органом установлено збільшення ТОВ «ГЕРАФАК» доходів у сумі 999 538 грн. за 2014 рік.
За висновками контролюючого органу, Головним управлінням виявлено невідповідність даних бухгалтерського обліку даним фінансової звітності, зокрема, дані, які представлені до перевірки по залишкам товарів станом на 01.01.2014 року на загальну суму 999537,55 грн. менші ніж по даним фінансової звітності.
Так, як з'ясовано судовою колегією, у підпункті 3.1.1.1. пункту Акту перевірки від 10.11.2017 року контролюючим органом описано відхилення у розмірі 999 537 грн. 55 коп. по балансовому рахунку 281 «Товари на складах», яке за поясненнями ТОВ «ГЕРАФАК» склалось у результаті корегування собівартості товару при складенні фінансової звітності та податкової звітності за 2013 рік.
У наданих до Головного управління ДФС в Одеській області запереченнях на Акт перевірки від 10.11.2017 року ТОВ «ГЕРАФАК» надано пояснення такого змісту:
«Для збільшення оподаткування за 2013 рік підприємством прийнято рішення про зменшення показника собівартості проданого товару в Декларації з податку на прибуток за 2013 рік на суму 1 000 000 грн. Бухгалтером підприємства в IC дана операція не проводилась, для того щоб не порушувати товарний облік. З метою вирішення даної ситуації в Звіті про фінансові результати (Форма№2) за 2013 рік підприємство зменшено показник рядку 2050 і збільшено показник ряд.1104 Балансу 9форма№1), що призвело до зменшення показників ряд.2350 Форми №2 і збільшенню показника ряд.1420 Форми №1.
Разом з тим, у листі ГУ ДФС в Одеській області №12752/10/15-32-14-8-09 від 01.12.2017 року щодо розгляду заперечень ТОВ «ГЕРАФАК» на Акт перевірки від 10.11.2017 року та Висновку №270 від 01.12.2017 року щодо розгляду таких заперечень зазначено про те, що в поясненнях посадові особи підприємства не звертають увагу контролюючого органу на попередній акт перевірки від 03.09.2014 року за №2425/15-54-22-01-13907606, яким збільшено витрати на 1 000 000 грн. у зв'язку з невідповідністю даних бухгалтерського обліку даним Декларації з податку на прибуток в частині формування собівартості.(т.1 а..с192, т.2 а.с.19)
У вступній частині означеного Акту міститься інформація про попередню документальну планову перевірку ТОВ «ГЕРАФАК» за період 01.10.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено відповідний Акт від 03.09.2014 року за №2425/15-54-22-01-13907606.
В матеріалах справи наявна копія постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2015 року по справі №815/5599/14. Як слідує зі змісту даного судового рішення, під час розгляду даної справи судом першої інстанції з'ясовано, що за висновками Акту перевірки від 03.09.2014 року за №2425/15-54-22-01-13907606, податковим органом установлено порушення ТОВ «ГЕРАФАК», зокрема:
- вимог п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, пп.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті невідповідності даних бухгалтерського та податкового обліку собівартості реалізованих товарів за 2013 рік, занижено задекларовані показники у р. 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за 2013 рік у сумі 1000000 грн.
За наслідками проведеної перевірки та на підставі Акту перевірки від 03.09.2014 року за №2425/15-54-22-01-13907606, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0003162206 та №0003172206.
У свою чергу, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2015 року по справі №815/5599/14 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0003162206 та №0003172206.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Акт перевірки від 10.11.2017 року не містить відомостей щодо проведення контролюючим органом перевірки балансових рахунків, фінансового результату та оподаткованого прибутку ТОВ «ГЕРАФАК» за результатами господарських операцій 2013 року. Більше того, у Акті перевірки від 10.11.2017 року не наведені результати перевірки за 2013 рік, що мають вплив на оподаткування результатів господарської діяльності підприємства за 2014 рік.
Викладене свідчить про передчасність висновків податкового органу щодо заниження підприємством суми доходів у розмірі 999 538 грн. за 2014 рік.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані рішення податкового органу не відповідають положенням чинного податкового законодавства України.
За таких обставин, апеляційна скарга не містить доводів та доказів, які б спростовували помилковість встановлених судом попередньої інстанції обставин справи або їх неправильної оцінки. В решті обґрунтування апеляційної скарги аналогічні доводам, наведеним відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції, і зводяться виключно до незгоди з оцінкою наданою окружним адміністративним судом обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено.
У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2023 року у справі №815/1077/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Герафак» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано суддями 15.12.2023 року.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Т.М. Танасогло А.В. Крусян