П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/12523/22
Перша інстанція: суддя Корой С.М.,
повний текст судового рішення
складено 25.07.2023, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач, ГУНП) в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУНП щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2020-2021 роки;
- зобов'язати ГУНП нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 45 діб невикористаної відпустки за період роботи з 2020 по 2021 роки.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 15.08.2016 року по 15.07.2022 року він перебував на службі в ГУНП. Наказом начальника ГУНП від 15.07.2022 року №213 o/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби поліції) з 15.07.2022 року. Позивача зазначає, що під час проходження служби в поліції ним не в повному обсязі використані відпустки, однак, компенсацію за невикористані дні відпустки відповідачем не виплачено.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року позов задоволено повністю.
Справу було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін по справі.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 15.08.2016 року проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України (Національної поліції України).
15.07.2022 року у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції наказом №1248 (по особовому складу) ГУНП в Одеській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 15.07.2022 року.
Вислуга років позивача на день його звільнення у календарному обчисленні складає 05 років 11 місяці.
Питання щодо виплати позивачу компенсації за невикористані дні відпустки за 2020-2021 роки у вказаному вище наказі не вирішувалось.
04.08.2022 року позивач звернувся до ГУНП із заявою щодо, зокрема, надання довідки про невикористану кількість днів щорічної основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2020-2021 роках, та просив перерахувати та виплатити грошову компенсацію за всі невикористані щорічні основні відпустки.
У відповідь на вказану заяву відповідачем складено листа від 17.08.2022 року №14/А-440, в якому вказано про відсутність підстав для компенсації за невикористану відпустку за попередні роки.
При цьому у даному листі вказано, що згідно листа УКЗ ГУНП в Одеській області від 12.08.2022 року №9/А-1184 ОСОБА_1 , не використав щорічні основні відпустки, а саме:
- за 2020 рік 15 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки (наказ ГУНП в Одеській області від 21.12.2021 року №2159 o/c);
- за 2021 рік - 30 календарних днів;
- за 2022 рік 15 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки з 01.01.2022 року по 15.07.2022 року (наказ ГУНП в Одеській області від 15.07.2022 року №1248 о/с).
Згідно наказу №1248 (по особовому складу) ГУНП в Одеській області від 15.07.2022 року позивачу при звільненні було виплачено суму грошової компенсації за 15 діб невикористаної чергової відпустки у році звільнення за 2022 рік.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України останні мають право на отримання виплати компенсації за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки та не тільки за рік в якому поліцейського було звільнено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР) встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам.
Згідно зі ст.4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (ст.6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст.7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (ст.8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (ст.ст.13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (ст.16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (ст.16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (ст.17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст.18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (ст.18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст.19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (ст.ст.25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч.1 ст.24 Закону №504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.83 КЗпП України.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VІІІ (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст.60 Закону №580-VIII).
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частинами 1 - 4 ст.93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Відповідно до ч.10 ст.93 Закону №580-VIII за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Частинами 1 та 2 ст.94 Закону №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260 (далі - Порядок №260).
Згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта стосовно відсутності обов'язку щодо виплати позивачу при звільненні компенсації за невикористані відпустки (основну та додаткову) за роки, що передували року звільнення позивача зі служби у ГУНП, з огляду на те, що з аналізу ст.93 Закону №580-VIII та наведених вище норм трудового законодавства видно, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. У свою чергу, не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику (поліцейському) використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Відтак, у наступному календарному році, у тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в його праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 року №8-рп/2002 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень ч.ч.2, 3 ст.124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - Кодекс законів про працю України.
З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, колегія суддів вважає, що при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України і Закону №504/96-ВР.
Так, відповідно до ч.1 ст.24 Закону №504/96-ВР і ч.1 ст.83 Кодексу законів про працю України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Отже, у випадку звільнення особи з органів Національної поліції України їй виплачується компенсація за всі невикористані нею дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Аналогічні висновки висловлено Верховним Судом у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.01.2021 року у справі №160/10875/19, та у постановах Верховного Суду від 04.02.2021 року у справі №160/5393/19, від 31.03.2021 року у справі №320/3843/20, від 26.05.2021 року у справі №360/1362/20, від 24.06.2021 року у справі №520/8054/2020.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вірно встановив суд першої інстанції, позивач при звільненні з органів Національної поліції не використав 45 календарних днів щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020-2021 роки, а тому набув право на отримання грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпустки. Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька