П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/10120/21
Головуючий в І інстанції: Устинов І.А.
Дата та місце ухвалення рішення: 08.08.2023 р.
м.Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Градовського Ю.М.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар» про застосування заходу реагування, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар» про застосування заходу реагування у виді повного зупинення роботи об'єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою вул. Лагерне Поле, 5/12, м. Миколаїв, Миколаївська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонар» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не було повідомлено його про розгляд справи, що позбавило можливості надати до суду докази усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які були встановлені позивачем під час перевірки. Також, апелянт звертає увагу, що судом було безпідставно поновлено провадження у справі, оскільки провадження у справі було зупинено до завершення воєнного стану на території України. При цьому, суд першої інстанції, поновлюючи провадження у справі, зобов'язав позивача надати пояснення щодо виконання відповідачем порушень визначених, актом від 08.10.2021 р. №1016 та акт позапланової перевірки відповідача, проте, ГУ ДСНС у Миколаївській області таких доказів не надало.
В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу, що після отримання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 08.10.2021 р., у період з жовтня 2021 р. до винесення судом першої інстанції рішення, ТОВ «Сонар» виконав певні заходи щодо усунення порушень. Також, після введення в Україні воєнного стану в діяльності підприємства відбулись зміни, які унеможливили своєчасне вжиття заходів щодо усунення усіх порушень, проте на даний час апелянтом вживаються заходи щодо усунення інших порушень.
Апелянтом до апеляційної скарги надано докази усунених порушень та докази вчинення дій щодо інших неусунених в повному обсязі порушень, в зв'язку з чим, просить суд врахувати такі докази, оскільки відповідач був позбавлений надати їх до суду першої інстанції, так як не був повідомлений про поновлення провадження у цій справі, а рішення суду було прийнято без його участі.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, в якому позивач зазначає, що будь-яких скарг чи заперечень на Акт №1016 від 08.10.2021 р. від ТОВ «Сонар» не надходило. Позивач звертає увагу, що з моменту подання адміністративного позову та після винесення рішення у цій справі відповідачем не надано жодного доказу усунення порушень, а тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 08.12.2020 № 496 та посвідчення на проведення перевірки від 04.10.2021 № 890 посадові особи позивача з 04.10.2021 по 08.10.2021 здійснили планову перевірку об'єкта відповідача - ТОВ «СОНАР», розташованого за адресою: Лагерне Поле, 5/12, м. Миколаїв, Миколаївська область, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складений акт від 08.10.2021 № 1016, в якому зафіксовані порушення, зокрема, і такі, які є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
У Акті перевірки №1016 зафіксовано наступні порушення:
1. Електророзетки, вимикачі складу № 3 встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (порушено пункт 1.17 розділу Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), відповідно до якого електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра). В1Д
2. Допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м електроустаткування та під електрощитами у приміщеннях складу № 2 (порушено пункт 1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого забороняється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами).
3. Електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої ставки) (порушено пункт 1.16 розділу IV ПІБУ, відповідно до якого електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
4. Не виконано проведення замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (не рідше 1 раз на 2 роки) (порушено пункт 1.20 розділу IV ППБУ, відповідно до якого замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ).
5. Не виконано захист будівель та території об'єкта від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (порушено пункт 1.21 розділу 1V ПБУ, відповідно до якого захист будівель; споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»).
6. Лінії живлення до побутових кондиціонерів, встановлених в адміністративному корпусі, не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів адміністративно-побутового корпусу (порушено пункт 2.26 розділу IV ППБУ, відповідно до якого лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів).
7. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у всіх складських приміщеннях не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (порушено пункт 1.6 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), відповідно до якого з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів).
8. Допускається експлуатація електропроводів з пошкодженою ізоляцією в приміщення: складу № 3, складу № 2 (легкозаймистих рідин), (порушено пункт 1.18 розділу IV ППБУ, відповідно до якого забороняється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією).
9. Допускається виконання конструкцій стелажів висотою більше 3 м, з горючих матеріалів, (порушено пункт 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ, відповідно до якого на матеріальних складах і базах загального призначення необхідно дотримуватися таких вимог пожежної безпеки: у складських приміщеннях, розташованих у будинках будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається виконувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше 3 м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. За відсутності приладів опалення стелажі можуть встановлюватись упритул до стін. Конструкції стелажів (у тому числі полиці) висотою більше 3 м мають виконуватися з негорючих матеріалів).
10. В складських приміщеннях допускається зберігання продукції укладеної в штабелі в притул до стін (порушено пункт 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ.
11. Дерев'яні конструкції навісів складів не оброблені вогнезахисними засобами, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено пункт п .12 9.1 глави 9 розділу VI ПІБУ, відповідно до якого дерев'яні конструкції будинків та навісів складів мають бути оброблені вогнезахисними засобами, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності).
12. Не встановлені пожежні щити з комплектом засобів пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2шт., сокири - 2 шт., (з розрахунку 1 щит на 5000 кв.м захищуваної площі (порушено пункт 3.11 розділу V ППБУ, відповідно до якого для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.).
13. Умови освітлення шляхів евакуації з будівель не відповідають вимогам будівельних норм, а саме освітлення шляхів евакуації не забезпечено протягом 60 хвилин у разі відключення основного джерела живлення у таких зонах: перед кожним евакуаційним виходом на кожному поверсі адміністративної будівлі, у коридорах і проходах по шляхах евакуації, у зоні кожної зміни напрямку шляху, на перетині проходів і коридорів, у місцях розміщення засобів екстреного зв'язку, у місцях розміщення первинних засобів пожежогасіння, (порушено пункт 2.23, пункт 2.31 розділу III ППБУ, відповідно до якого забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей).
14. Під час експлуатації об'єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту, не обладнано системою оповіщення людей про пожежу та управління евакуювання людей (порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»).
15. Під час експлуатації об'єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.3.5-56;2014 «Системи протипожежного захисту» з підписанням відповідних актів (порушено пункт 22 розділу II ППБУ, відповідно до якого під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта).
16. Під час експлуатації об'єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, зокрема не обладнано автоматичною системою пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 з підписанням відповідних актів на такі приміщення: вбудованої котельні в адміністративній будівлі, склад № 2 (легкозаймисті рідини) (порушено пункт 1.2 розділу V ІБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»).
Примірник акта надіслано на адресу відповідача поштою 08.10.2021.
Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки згідно Акта останньої перевірки від 08.10.2021 р. залишаються не усуненими усі порушення, що встановлені під час перевірки.
Колегія суддів, переглядаючи справу в апеляційному порядку, не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За змістом пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей;
Згідно з частиною першою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Частиною другою цієї статті встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Приписами статті 70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Аналіз наведених у розділі V цієї постанови правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, ухваленим у справі за позовом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відтак, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Підставою для прийняття оскаржуваного судового рішення у цій справі стали висновки суду першої інстанції, яких суд дійшов на підставі Акту перевірки об'єкта відповідача від 08.10.2021 № 1016, за результатами якого були виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, розглядаючи справу судом першої інстанції було враховано письмові пояснення ГУ ДСНС у Миколаївській області, згідно яких позивач повідомив суд, що станом на момент останньої перевірки ТОВ «Сонар» у 2021 р., у відповідача були наявні встановлені порушення.
Разом з тим, розглядаючи справу в суді апеляційної інстанції, колегією суддів встановлено, що ТОВ «Сонар» після отримання Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 08.10.2021 № 637, у період з жовтня 2021 року до постановлення судом першої інстанції рішення про зупинення роботи об'єкта, з 16 пунктів порушень, викладених у позові, виконано певні заходи щодо усунення порушень.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою усунення порушення, зазначеного у п. 1.17 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні (надалі ППБУ) та у п.1 адміністративного позову відповідач встановив на негорючі основи (конструкції) електророзетки, вимикачі складу № 3.
Також, з апеляційної скарги встановлено, що відповідачем усунено порушення, передбачене п.1.18 розділу IV ППБУ та зазначене у п.2 позову, щодо складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами у приміщеннях складу № 2. Складування продукції здійснено у відповідності з вимогами ППБУ.
З метою усунення порушення, передбаченого у п. 1.20 розділу IV ППБУ та зазначеного у п.4 позову, відповідач 17.01.2022 уклав договір №4 про виконання робіт з ТОВ «Светолюкс-Электромонтаж», який має відповідний дозвіл № 131.15.30 від 06.03.2015 зі строком дії до 05.03.2025. Вказаним підприємством складено технічний звіт по електротехнічним випробуванням електроустаткування із заземлюючих пристроїв. Апелянтом до суду надано копії звіту та акт здачі-приймання робіт № 14 від 18.01.2022 (а.с.97-106).
Також, з метою усунення порушень, передбачених у п. 2.26 розділу IV ППБУ та зазначених у п.6 позову, відповідачем укладено договір підряду № 6 з ТОВ «Светолюкс-Электромонтаж», яким лінії живлення до побутових кондиціонерів, встановлених в адміністративному корпусі, забезпечено автономними пристроями електричного захисту. Факт виконання підтверджується актом здачі-приймання робіт № 19 від 20.01.2022 (а.с.107-109).
З апеляційної скарги вбачається, що з метою усунення порушення, передбаченого п. 9.1 глави 9 розділу IV ППБУ та зазначеного у п. 10 позову, відповідач здійснив укладання продукції на стелажах на відстані 1 м від стіни.
З метою усунення порушення, передбаченого у п. 3.11 розділу V ППБУ та зазначеного у п. 12 позову, відповідач придбав пожежний щит з комплектом засобів пожежогасіння та встановив його, що підтверджується копіями видаткових накладних №№ РН-574 від 17.12.2021 та РН- 0000155 від 22.08.2023 (а.с.110-111).
У п.п. 14 та 15 позову зазначено, що під час експлуатації об'єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту, не обладнано системою оповіщення людей про пожежу та управління евакуювання людей, чим порушено п.1.2 1 глави 1 розділу V ППБУ та п. 22 розділу II ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.25- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»; не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.3.5.-56:2014.
Разом з тим, відповідно наданих до суду доказів, зазначені обставини не відповідають дійсності.
Так, судом встановлено, що відповідно до пояснень, які викладені в апеляційній скарзі, підприємство розпочало роботу у приміщеннях та спорудах у 2002 року, а систему пожежної сигналізації встановлено в 2016 році.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.07.2016 відповідачем укладено з ТОВ «КОМПЛЕКСНИЙ ЗАХИСТ МИКОЛАЇВ» договір № 16 на виконання робіт з проведення ревізії системи пожежної сигналізації та 29.07.2016 договір підряду № 21, згідно з яким останній виконав проектні роботи та монтаж пожежної сигналізації. Підтвердженням надання послуг за цими договорами є Акт № 30 від 01.09.2016. Розпорядженням директора підприємства № 38 від 01.09.2016 система пожежної сигналізації «ТИРАС-8П» введена в експлуатацію, що підтверджується актом від 01.09.2016 (а.с. 112-119).
Також, колегія суддів встановила, що 01.09.2016 відповідачем укладений договір з ТОВ «КОМПЛЕКСНИЙ ЗАХИСТ МИКОЛАЇВ» на технічне обслуговування засобів систем протипожежного захисту та спостерігання за пожежною автоматикою, дія якого тривала до 31.07.2023 року та з 01.08.2023 укладено аналогічний договір № 04-ТО з ТОВ «ПРОМПОЖБУД» (а.с.120-125).
Колегія суддів звертає увагу, що важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням. Проте, застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації всіх приміщень відповідача позивач не обґрунтував, а суд першої інстанції зазначену обставину залишив поза увагою при ухваленні оскаржуваного рішення.
Застосування заходу реагування після з'ясування того факту, що зазначені в акті перевірки порушення в більшій частині усунуті, втрачає той сенс, який законодавством покладений як основна і правова підстава його застосування.
При обранні виключного заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі, споруд та приміщень позивач як суб'єкт владних повноважень, і суд, відповідно, мають враховувати принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Позивач має обґрунтувати, в чому полягає необхідність у застосуванні крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень.
З огляду на викладені положення, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на порушення встановлене позивачем та викладене у п.3 позову, в якому зазначено про відсутність на електрощитах, групових електрощитах схем підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), чим порушено приписи п. 1.16 розділу IV ППБУ.
При цьому жодних зауважень саме до технічного стану вказаних вище електроустановок з боку контролюючого органу відсутні та на даний час цей недолік усунений.
Щодо вимоги позивача щодо забезпечення освітлення шляхів евакуації протягом 60 хвилин у разі відключення основного джерела живлення перед кожним евакуаційним виходом на кожному поверсі адміністративної будівлі, коридорах у проходах по шляхах евакуації, на перетині проходів і коридорів, в місцях розміщення засобів екстреного зв'язку, у місцях розміщення первинних засобів пожежогасіння (пункти 2.23, 2.31 ППБУ, п.13 позову) слід зазначити, що звичайна кількість працюючих осіб в приміщенні адміністративної будівлі не перевищує 7 осіб, а працюючих в складських приміщеннях - не більш 3-х осіб, що загалом складає 10 осіб, що дозволяє за наявності двох шляхів евакуації залишити будівлі та територію підприємства в лічені хвилини.
Таким чином, на переконання колегії суддів, вище встановленні порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки носять формальний характер та не створюють реальної небезпеки для оточуючих.
В свою чергу, колегією суддів встановлено, що відповідачем для повного усунення усіх встановлених позивачем порушень, укладено з ТОВ «Светолюкс-Электролюкс» договір №39 від 30.08.2023, виконання якого підтверджується актом здачі-приймання робіт № 82 від 04.09.2023 (а.с.151-154).
Колегія суддів, крім іншого, встановила, що на усунення порушення, зазначеного у п. 1.16 розділу IV ППБУ та п.3 позову, відповідач оснастив електрощити, групові електрощітки схемою підключення споживачів з пояснювальними написами із зазначенням номінального струму апарату захисту, про що зазначає в апеляційній скарзі.
З метою усунення порушення, передбаченого п. 1.21 розділу IV ППБУ та зазначеного у п.5 позову, відповідач уклав 25.08.2023 з ТОВ «КОМПЛЕКСНИЙ ЗАХИСТ МИКОЛАЇВ» договір № 38 на виконання робіт щодо захисту будівель та території об'єкта від прямих попадань блискавки і її вторинних проявів. Платіжною інструкцією № 11656 від 28.08.2023 відповідачем частково сплачено вартість послуги та виконавець приступив до виконання робіт (а.с.38-140).
З метою усунення порушень, передбачених п.п. 1.6 та 1.18 розділу IV ППБУ та зазначених у пунктах 7 та 8 позову, відповідач уклав 22.08.2023 договір № 34 з ТОВ «Светолюкс-Электромонтаж», яким виконано роботи зі з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у складських приміщеннях за допомогою опресування, зварювання тощо. Факт виконання робіт підтверджується актом здачі-прийманні робіт №1 від 30.08.2023 (а.с.141-145).
З метою усунення порушень, передбачених п. 9.1 глави 9 розділу IV ППБУ та зазначених у п. 9 позову, відповідач здійснив заміну стелажів, що розташовані на висоті більш 3 м з горючих матеріалів на листи рубанні та прокат арматурний, що придбані у ПП «ЗАВОД СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ» за видатковими накладними №№ 5967 та 5984 від 28.08.2023, копії яких додаються апелянтом до апеляційної скарги, конструкції стелажів виконані з негорючих матеріалів, що підтверджується актом списання ТМЦ (а.с.143-145).
З метою усунення порушення, передбаченого пп.12 п. 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ та зазначеного у п. 11 позову, відповідачем 21.08.2023 укладено договір № 32 з ТОВ «КОМПЛЕКСНИЙ ЗАХИСТ МИКОЛАЇВ» щодо виконання проектних та монтажних робіт з вогнезахисної обробки конструкції вогнебіозахисною сумішшю ДСА-1. Судом встановлено, що вказані роботи виконані, що підтверджується актом приймання виконаних робіт від 28.08.2023 (а.с.130-131, 133-134).
З метою усунення порушення, передбаченого п.1.2 розділу V ППБУ та зазначеного у п. 16 позову, відповідач 21.08.2023 уклав з ТОВ «КОМПЛЕКСНИЙ ЗАХИСТ МИКОЛАЇВ» договір № 33 щодо виконання проектних робіт системи автоматичного порошкового пожежогасіння на складі горючих матеріалів. Платіжними дорученнями №№11627 від 21.08.2023та 11662 від 30.08.2023 відповідач частково оплатив вартість послуги та виконавець приступив до виконання робіт (146-150).
Таким чином, дослідивши надані апелянтом до апеляційної скарги докази колегія суддів встановила, що відповідач вжив усіх необхідних заходів щодо усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також має намір продовжувати їх виконувати в повному обсязі.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 19 травня 2020 року (справа № 420/5156/18), згідно яких під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що особливістю даного спору є те, що суб'єкт господарювання, який перевірявся Головним управлінням ДСНС України у Миколаївській області на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки виконав майже усі встановлені позивачем порушення, про що надав докази до суду апеляційної інстанції.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, після чого 27.10.2021 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
В подальшому судом першої інстанції ухвалою від 27.01.2022 провадження у справі було зупинено для примирення сторін.
08.07.2022 судом першої інстанції було поновлено провадження у справі за клопотанням позивача та у цей же день ухвалою суду провадження у справі було зупинено до завершення та скасування воєнного стану на території України та надання позивачу строку для проведення перевірки після завершення та скасування воєнного стану.
Тобто, колегія суддів встановила, що зупиняючи провадження у справі 08.07.2022 суд першої інстанції дійшов висновку про те, що саме до завершення воєнного стану та проведення позивачем після цього перевірки виконання ТОВ «Сонар» припису позивача провадження у цій адміністративній справі повинно бути зупинено. Про зазначену ухвалу суду були повідомленні учасники справи.
Разом з тим, 08.02.2023 ГУ ДСНС у Миколаївські області звернулось до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі. В обґрунтування такого клопотання зазначається, що відповідачу було надано достатньо часу для усунення порушень на об'єкті перевірки, однак до 31.01.2023 порушення відповідачем не усунуто.
При цьому, до зазначеного клопотання позивачем не надано суду доказів того, що станом на 31.01.2023 ГУ ДСНС у Миколаївській області здійснювало повторну перевірку та встановило наявність порушень, встановлених у 2021 р.
17.03.2023 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі. Зобов'язано ГУ ДСНС у Миколаївській області надати суду пояснення щодо виконання відповідачем порушень, визначених Актом від 08.10.2021 №1016 та Акт перевірки ТОВ «Сонар».
На виконання вищезазначеної ухвали суду, ГУ ДСНС у Миколаївській області 05.04.2023 надали письмові пояснення про те, що згідно Акта останньої перевірки від 08.10.2021 залишаються не усуненими порушення викладенні у цьому Акті та в адміністративному позову. При цьому, з зазначених пояснень встановлено, що ГУ ДСНС у Миколаївській області з повторною перевіркою на об'єкт не виходили, жодним чином не повідомляли ТОВ «Сонар» про необхідність надати докази усунення порушень, а лише керуються Актом перевірки, який було складено 08.10.2021.
Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ «Сонар» клопотання ГУ ДСНС у Миколаївській області від 08.02.2023 про поновлення провадження у справі та ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 не отримувало, з урахуванням ухвали суду від 08.07.2022 про зупинення провадження у справі до закінчення воєнного стану, не могло знати про поновлення розгляду справи у цій справі.
Також, з урахуванням вищевикладеного ТОВ «Сонар» було позбавлено можливості надати до суду першої інстанції докази усунення встановлених порушень, які були надані до суду апеляційної інстанції, оскільки суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі 08.07.2022, зазначив про необхідність проведення ГУ ДСНС у Миколаївській області повторної перевірки після завершення воєнного стану для розгляду цієї справи, а тому відповідач мав законні очікування для проведення позивачем перевірки усунення встановлених порушень до розгляду судом першої інстанції справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ТОВ «Сонар» було позбавлено право приймати участь у розгляді справи та надавати суду відповідні пояснення та докази для підтвердження своєї позиції, що є порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
За приписамист.124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному ст.129 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, не з'ясувавши всі обставини справи, порушив вимоги КАС України щодо неупередженого та своєчасного вирішення справи у сфері публічно-правових відносин та передчасно виніс рішення про задоволення позовних вимог щодо повного зупинення роботи об'єкта, оскільки як вбачається з наданих до суду апеляційних доказів ТОВ «Сонар» після отримання Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 08.10.2021 № 637 у період з жовтня 2021 року до постановлення судом першої інстанції рішення про зупинення роботи об'єкта товариство виконало більшість заходів щодо усунення порушень повністю, а по решті порушень вчиняються дії щодо їх виконання.
Отже, колегія суддів зазначає, що з огляду на характер встановлених порушень, у межах даної справи та виконаних відповідачем дій щодо їх усунення, не вбачається можливості для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення.
Відтак, колегія суддів вважає, що з урахуванням принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, підстави вважати, що недоліки, які залишились частково не усунутими відповідачем, є небезпечними для життя і здоров'я людей - відсутні.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, втручання держави, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання.
Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
Дотримання необхідного балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами є важливою вимогою демократичного суспільства та складовою принципу верховенства права, що підтверджується численними висновками ЄСПЛ.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.
З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар» - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (54003, м. Миколаїв, вул. 2 Екіпажна, 1, код ЄДРПОУ 38524996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар» (56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Одеська, 11, код ЄДРПОУ 24790030) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 14.12.2023 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька