ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 334/8001/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03.10.2023 року (головуючий суддя Новікова Н.В.)
в адміністративній справі №334/8001/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , в особі захисника - адвоката Рошиян І.В. (ордер Серія АР №1122298 від 26.04.2023) звернувся 11.09.2023 до Ленінського районного суду м. Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою до відповідача Державної служби України з безпеки транспорту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , просив:
1) визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду із адміністративною позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорту зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00013065 від 27.07.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та поновити його;
2) прийняти адміністративну позовну заяву про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00013065 від 27.07.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та розглянути її у порядку спрощеного позовного провадження;
3) визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову серії АА № 00013065 від 27.07.2023 року про накладення адміністративного стягнення;
Також просив стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
13.09.2023 ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя, позовна заява на підставі ч.1 ст.123 КАС України була залишена без руху, оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними.
Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подачі до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій слід було вказати інші підстави для поновлення строку, з наданням підтверджуючих доказів.
27.09.2023 позивачем ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 13.09.2023 подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, згідно якої зазначено, що він є самозайнятою особою та здійснює діяльність у сфері вантажних перевезень, ним вживалися заходи для звернення до суду, вказує, що під час тривог припиняється доступ до банківських установ, пошти для здійснення оплати судового збору. Вважає причини пропуску ним строку поважними.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03.10.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 , в особі захисника - адвоката Рошиян Ігоря Вікторовича до відповідача Державної служби України з безпеки транспорту, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі - повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не зазначені обставини, які б могли свідчити про пропуск строку його звернення до суду за захистом його прав із поважних причин та були б підставою для поновлення судом строків, установлених ч. 2 ст. 122 КАС України. Зазначив, що на фактично зазначені раніше підстави (військовий час та повітряні тривоги), що були визнані судом неповажними.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про повернення позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вказує, що доступ у приміщення суду під час повітряних тривог обмежується працівниками Служби судової охорони. Просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 03.10.2023 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняють процесуальні дії. Процесуальні строки встановлено законом, а якщо такі строки законом не визначено - їх установлює суд.
Процесуальні строки визначають днями, місяцями й роками, а також можуть бути визначені вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору та захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі неподання особою в зазначений строк або в разі визнання вказаних нею у зверненні до адміністративного суду підстав для поновлення строку неповажними, суд повертає позовну заяву.
Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, що виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач вказав про дату отримання постанови (серії АА № 00013065 від 27.07.2023 року), що він не може достеменно пригадати дату одержання постанови та вказує, що це було приблизно у другій половині серпня 2023 року.
Разом цим, відповідно до поштового трекінгу, що міститься на постанові серії АА №00013065 від 27.07.2023 року, позивач особисто отримав постанову 09.08.2023.
В силу ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом 10 днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом 10 днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, строк звернення до суду, встановлений законодавцем у ч. 2 ст. 286 КАС України сплив 21.08.2023.
Заява позивача була подана до суду 11.09.2023 через підсистему «Електронний суд», представником позивача адвокатом Рошиян І.В., який діяв на підставі ордера Серії АР № 1122298 від 26.04.2023. Судовий збір сплачений через сайт https:// cabinet.court.gov.ua/
Підставами для поновлення строку звернення до суду позивач в судах обох інстанцій вказує на відсутність доступу у приміщення Ленінського районного суду м.Запоріжжя під час повітряних тривог; припинення доступу відвідувачів до приміщень ДП «Укрпошта» для відправлення поштової кореспонденції та припинення доступ до банківських установ, для здійснення оплати судового збору під час повітряних тривог.
Тобто на фактично зазначені раніше підстави (військовий час та повітряні тривоги), що були визнані судом неповажними.
Інших підстав для поновлення обумовленого строку позивач не вказав та не надав належних доказів, які б свідчили про існування об'єктивних перешкод для своєчасного звернення з даним адміністративним позовом до суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції враховує, те що, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати, як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку відсутній надмірний формалізм відносно позивача щодо пропуску ним строку звернення до суду.
З огляду на зазначене, протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією РФ, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків.
Водночас згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22 "запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.
Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку".
Відповідно, з цієї постанови випливає, що є недостатнім посилання в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу.
В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України, недостатньо - вони також мають бути підкріплені фактами щодо наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
Водночас слід враховувати те, що поновлення строків із підстав, пов'язаних із розв'язаною РФ війною, потребують насамперед ті учасники процесуальних відносин, які внаслідок цього вчасно не змогли реалізувати свої процесуальні права.
В свою чергу, навряд поновлення процесуальних строків необхідне для тих учасників процесуальних правовідносин, яким вдалося уникнути прямого негативного впливу повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а отже, вони мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав протягом усього наданого чинним законодавством часу.
Відповідно, користування правом на поновлення пропущених процесуальних строків необхідне не всім, хто проживає на території України чи чиїм місцем розташування є Україна, а лише тим, хто не може повністю або частково користуватися наданими чинним законодавством правами в судовому процесі.
Тобто, позивачем не зазначені обставини, які б могли свідчити про пропуск строку його звернення до суду за захистом його прав із поважних причин та були б підставою для поновлення судом строків, установлених ч. 2 ст. 122 КАС України.
В силу частини 2 статті 44 та частини 1 статті 45 КАС України усі суб'єкти права повинні добросовісно опікуватись станом власних прав (інтересів) та обов'язків, для чого законодавцем запроваджено інститут давності (строку звернення до суду) та наслідків закінчення (збігу, спливу, завершення перебігу) процесуальних строків.
Розглянувши подані позивачем документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що останні не усувають недоліків поданої позовної заяви.
Так, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами (правовий висновок постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19).
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову.
Зважаючи на те, що головуючий суддя Дурасова Ю.В. в період з 08.12.2023 по 11.12.2023 (включно) перебувала у відрядженні, повний текст постанови виготовлено 12.12.2023.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316,321, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 03.10.2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 06.12.2023 та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 12.12.2023.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова