ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/2016/23
Суддя І інстанції - Неклеса О.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області по не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 (одинадцять) календарних років служби протиправною;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди в розмірі 263 344 (двісті шістдесят три тисячі триста сорок чотири) гривні 22 копійки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при звільненні 06.11.2015 року зі служби, ГУ МВС України в Дніпропетровській області не виконало свій обов'язок по виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 календарних років вислуги, внаслідок чого позивачу завдано матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди. Оскільки відповідач повинен був провести повний розрахунок із позивачем у день звільнення (06.11.2015 року), то з цієї дати до моменту скасування наказу про звільнення, позивач мав право на отримання і одноразової грошової допомоги при звільненні і компенсації за затримку розрахунку.
Розгляд справи, призначено в порядку письмового провадження на 12 грудня 2023 року.
Водночас, позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи №160/2016/23 за участю сторін (викликом сторін).
Однак, враховуючи те, що розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, що в силу положень п.3 ч.1 ст. 311 КАС України є підставою для розгляду справи в апеляційній інстанції в порядку письмового провадження, а також з огляду на категорію та складність справи, характер і кількість заявлених позовних вимог, наявність письмових доповнень до апеляційної скарги, необхідність у проведенні розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін відсутня.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з грудня 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ Дніпропетровської області, остання посада - начальник сектору дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу ДМУ ГУМВС в Дніпропетровській області.
06 листопада 2015 року наказом начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області № 485 позивача звільнено з посади начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Після звільнення позивачу було відмовлено в отриманні вихідної допомоги.
Позивач оскаржив відмову в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року по справі № 804/5067/16, адміністративний позов до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення вихідної допомоги, стягнення компенсації за затримку розрахунку, задоволено частково. Вирішено стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 10 891 (десять тисяч вісімсот дев'яносто одна) гривня 32 копійки та компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з 07 листопада 2015 року по 05 вересня 2019 року в розмірі 91 373 (дев'яносто одна тисяча триста сімдесят три) гривні 28 копійок.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року по справі № 804/5057/16, апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління МВС в Дніпропетровській області задоволено. Рішення скасовано, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року по справі №804/1382/16, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вирішено поновити позивача на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року та стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 9584, 00 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року по справі № 804/1382/16, змінено рішення суду першої інстанції, а саме абзац п'ятий викладено наступним чином: стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 205 668 грн. 88 коп. (двісті п'ять тисяч шістсот шістдесят вісім грн. 88 коп.). В іншій частині рішення залишено без змін.
17.02.2021 року ГУМВС на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року по справі № 804/1382/16 видано наказ № 2 о/с, яким пункт наказу ГУМВС від 06.11.2015 № 485 о/с в частині звільнення відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління, з 6 листопада 2015 року, з вислугою років на день звільнення: 11 років 03 місяці 27 днів, скасовано, та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління, з 7 листопада 2015 року. Крім того, цим же наказом ГУМВС нараховано та виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць.
В подальшому позивача звільнено з займаної посади.
Вважаючи, що при звільненні у 2015 році відповідач повинен був виплатити позивачу одноразову грошову допомогу за вислугу років, та внаслідок допущеної протиправної бездіяльності йому нанесено матеріальну шкоду, позивач звернувся до суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, чинній на момент звільнення позивача зі служби 06.11.2015 року, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Частиною 4 вказаної статті визначено, що виплата зазначеної в частинах першій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
З викладеного вбачається, що виплата одноразової грошової допомоги при звільненні пов'язується із обставинами звільнення, часом звільнення і наявності певної кількості вислуги років на час такого звільнення.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 листопада 2015 року наказом начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області № 485 позивача звільнено з посади начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Разом з тим, 17.02.2021 року ГУМВС на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року по справі № 804/1382/16 видано наказ № 2 о/с, яким пункт наказу ГУМВС від 06.11.2015 № 485 о/с в частині звільнення відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління, з 6 листопада 2015 року, з вислугою років на день звільнення: 11 років 03 місяці 27 днів, скасовано, та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління, з 7 листопада 2015 року.
При цьому, судом встановлено, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, яка набрала законної сили, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 в адміністративній справі №804/5067/16 в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийнято нове судове рішення, яким в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення вихідної допомоги, стягнення компенсації за затримку розрахунку відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав на те, що підстава для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, у зв'язку із звільненням зі служби через скорочення штатів, відсутня, оскільки скасований наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 06.11.2015 № 485 о/с в частині звільнення позивача та останній поновлений на попередній посаді.
Таким чином, зважаючи на скасування наказу від 06.11.2015 року №485 в частині звільнення позивача зі служби, поновлення його на посаді, у відповідача відсутні підстави для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні 06.11.2015 року.
Разом з тим, посилання позивача на те, що він отримав майнову шкоду у вигляді упущеної вигоди через невиплату відповідачем одноразової грошової допомоги і компенсації за затримку розрахунку, колегія суддів визнає безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоду, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
З наведеного вбачається, що майнова шкода відшкодовується в разі завдання неправомірною бездіяльністю шкоди особистим немайновим правам фізичних осіб або майну.
Враховуючи відсутність підстав для нарахування позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні 06.11.2015 року, з огляду на скасування наказу про звільнення, то твердження позивача про отримання ним матеріальної шкоди є безпідставним.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2023 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун