ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий І інстанції: Канигіна Т.С.
05 грудня 2023 р.Справа № 440/4920/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
31.05.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.06.2022, просить:
- визнати протиправними дії відповідача виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, що виявилася у відмові надати позивачу публічну інформацію - оформлений належним чином графік чергування співробітників виконавчого комітету на квітень 2022 (чи в період 18-22 квітня 2022) та подання керуючого справами виконавчого комітету з цього питання, про що було повідомлено у листі від 28.04.2022 № 02.1-17/20, відповідно до запиту на отримання публічної інформації від 29.04.2022;
- зобов'язати виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради повторно розглянути запит позивача про надання публічної інформації від 29.04.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він, яка особа, що евакуювалась з території проведення бойових дій, мав намір звернутися до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, яке розташоване в приміщенні ради, для захисту своїх соціальних прав. Разом з тим невідомі особи перешкоджали йому в доступі до приміщення виконавчого комітету. З приводу вільного доступу до органу місцевого самоврядування він звернувся до голови Шевченківської районної у місті Полтаві ради із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати документ, який регулює правила перепускного режиму в адміністративну будівлю Шевченківської районної у місті Полтаві ради. На цей запит було отримано відповідь від 28.04.2022 № 02.1-17/20, у якій повідомлено, що за подання керуючого справами виконавчого комітету, головою районної ради, силами чергових співробітників виконавчого комітету, запроваджено обмеження входу та відповідний пропускний режим.
29.04.2022 він звернувся до голови Шевченківської районної у місті Полтаві ради із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати оформлений належним чином графік чергування співробітників виконавчого комітету на квітень 2022 (чи в період 18-22 квітня 2022) та подання керуючого справами виконавчого комітету з цього питання, про що позивачу повідомлено у листі від 28.04.2022 № 02.1-17/20. У відповідь на запит отримав лист Шевченківської районної у місті Полтаві ради від 04.05.2022 № 02.1-17/21, у якому зазначено, що подання керуючого справами виконавчого комітету оформлено у вигляді доповідної записки, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) становить службову інформацію, а згідно із цим Законом така інформація є публічною інформацією з обмеженим доступом; графік чергувань співробітників є додатком до вищевказаної доповідної записки і також становить службову інформацію.
Позивач вважає, що спірний лист від 04.05.2022 № 02.1-17/21 не містить жодного обґрунтування підстав для відмови у наданні запитуваної інформації, передбаченої Законом України № 2939-VI.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону, яка говорить, що інформація про графік чергування співробітників є службовою інформацією, оскільки спираючись на п. 1 ст. 9 Закону № 2939-VI цей документ є внутрівідомчою документацією, яка містить персональні данні інших осіб у запитуваній інформації та наявності ознак конфіденційної інформації.
Відповідач також зазначає, що в період воєнного стану з 24.02.2022 життя і здоров'я працівників органів місцевого самоврядування перебуває в небезпеці та відносно останніх було вчинено багато насильницьких злочинів, які супроводжувалися спричинення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості та позбавлення життя, у зв'язку із забезпеченням схоронності життя та здоров'я працівників виконавчий комітет Шевченківська районна у м. Полтаві рада дану інформацію про працівників було віднесено до службової інформації, а згідно ст. 6 Закону України № 2939-VI така інформація є публічною інформацією з обмеженим доступом.
За наведеного, відповідач вважає за неможливе надання позивачу публічну інформацію : подання керуючого справами виконавчого комітету, оформлене у вигляді доповідної записки та графік чергувань співробітників про що зазначено у листі від 28.04.2022 № 02.1-17/20 від 28.04.2022, відповідно до його запиту на отримання публічної інформації вія 29.04.2022, так як така інформація не відноситься до публічної, а є інформацією з обмеженим доступом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення вмотивовано тим, що інформація, запитувана у запиті позивача від 29.04.2022, має характер службової інформації, а відтак не може бути надана на запит позивача.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що у позовній заяві посилався на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 9901/510/18, від 30.01.2020 у справі № 806/1959/16, Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 9901/249/19, але правові висновки Верховного Суду не були прийняті судом до уваги.
Зазначає, що належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування на підставі статей 7, 8, 9 Закону № 2939-VI відповідно не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI (ч. 2 статті 6, ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 9, п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI).
Присвоєння певному документу грифу «для службового користування» (ч. 2 ст. 9 Закону № 2939-VI) само по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію у ньому, оскільки така підстава не передбачена ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI. Так само не може бути відмовлено у доступі до інформації через те, що відповідний вид інформації включено до переліку відомостей, що становлять службову інформацію. Наявність підстав для такої відмови може бути встановлена лише шляхом застосування «трискладового тесту» (п. 2 ч.1 ст. 22 Закону № 2939-VI).
Позивач також посилається на висновки, викладені в рішеннях Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 9901/510/18, від 30.01.2020 у справі № 806/1959/16, Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 9901/249/19.
Вказує, що листом виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради від 04.05.2022 № 02.1-17/21 його повідомлено, що «Подання керуючого справами виконавчого комітету оформлене у вигляді доповідної записки, що у відповідності до ст. 9 п. 1 Закону України № 2939-VI становить службову інформацію, а згідно ст. 6 вказаного Закону така інформація є публічною інформацією з обмеженим доступом. Графік чергувань співробітників є додатком до вищевказаної доповідної записки і також становить службову інформацію»
Однак, цей лист не містить жодного обґрунтування підстави для відмови у наданні запитуваної інформації позивачу, передбаченої положеннями Закону України № 2939-VI і судом першої інстанції належна оцінка цьому не дана.
Позивач вважає, що відповідачем при наданні відповіді позивачу від 04.05.2022 № 02.1-17/21 не враховано вимоги ст. 22 Закону № 2939-VI, оскільки у наданій ним відмові у задоволенні запиту на інформацію не зазначено мотивованої підстави для такої відмови.
Посилається на те, що судом першої інстанції не було досліджена відповідність відповіді відповідача позивачу від 04.05.2022 № 02.1-17/21 частині 4 статті 22 Закон України № 2939-VI, а саме наявність у листі: 1) прізвища, ім'я, по батькові та посади особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дати відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядку оскарження відмови; 5) підпис.
Посилається на те, що в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 9901/249/19 суд зазначив, що належність запитуваної інформації до службової на підставі ст. 9 Закону № 2939-УІ не є єдиною підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається за умови застосування її розпорядником у сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої ст. 6 Закону України № 2939-VI.
У відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях відповідач виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, з врахуванням всіх фактичних обставин справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального, так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, доведено та всебічно обґрунтовано їх у своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, рунтуючись па повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 витребувано у виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради додаткові письмові докази:
- звернення позивача, ОСОБА_1 на яке 28.04.2022 останньому була надана відповідь за № 02.1-17/20;
- пояснення щодо можливості надання виконавчим комітетом Шевченківської районної у місті Полтаві ради відповіді саме 28.04.2022 на звернення ОСОБА_1 від 29.04.2022 (запит на отримання публічної інформації від 29.04.2022).
16.10.2023 до суду, через засоби поштового зв'язку, від виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради надійшли письмові пояснення по справі до якого додано : копію запиту на публічну інформацію ОСОБА_1 від 27.04.2022; копію відповіді на запит на публічну інформацію виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради від 28.04.2022 № 02.1-17/20; копію запиту на публічну інформацію ОСОБА_1 від 29.04.2023; копію відповіді на запит на публічну інформацію виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради від 04.05.2022 № 02.1-17/21.
07.11.2023 від позивача, ОСОБА_1 , до суду надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали, в якому керуючись положеннями ст. 45, ст. 249 КАС України просить постановити окрему ухвалу відносно виконавчого комітету Шевченківського району у місті Полтаві ради стосовно не виконання останнім вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023, якою було витребувано у відповідача додаткові письмові докази.
Також 07.11.2023 від позивача, ОСОБА_1 , до суду надійшло клопотання про застосування заходу процесуального примусу, в якому зазначає, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 витребувано у відповідача додаткові письмові докази. Вказує, що відповідач, виконавчий комітет Шевченківського району у місті Полтаві ради має зареєстрований електронний кабінет в «Електронному суді». Виходячи з викладеного, у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» повинні знаходитись усі документи, які надійшли до суду від учасників справи. Станом на 07.11.2023 позивачу не надходили додаткові письмові докази, витребувані апеляційним судом. Станом на 07.11.2023 у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» в електронній справі № 440/4920/22 відсутні документи, які б свідчили про виконання відповідачем вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023. Тобто ухвала апеляційного суду від 28.09.2023 відповідачем у встановлений судом строк не виконана. Враховуючи наведене, керуючись положеннями ст.ст. 144, 149 КАС України просить за невиконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 постановити ухвалу про застосування до відповідача заходу процесуального примусу у вигляді накладення штрафу у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
10.11.2023 від позивача, ОСОБА_1 , до суду надійшло клопотання з процесуальних питань, в якому позивач просить суд : - за повторне невиконання судового рішення - ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі № 440/4920/22 постановити ухвалу про застосувати до відповідача - виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради заходу процесуального примусу у вигляді накладення штрафу у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; - постановити окрему ухвалу відносно виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради стосовно невиконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі № 440/4920/22 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; - за необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію направити матеріали до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для притягнення виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради до адміністративної відповідальності.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід скасувати, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 02.10.1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом № 2939-VI.
Згідно із ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію.
За порядком доступу інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом (ч. 1 ст. 20 Закону № 2657-ХІІ).
Відкритою є будь-яка інформація, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом ч. 2 ст. 20 Закону № 2657-ХІІ). Зокрема, відкритою є публічна інформація, крім випадків, встановлених законом, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом (ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI).
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова.
Частиною 1 ст. 9 Закону № 2939-VI унормовано, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2939-VI, документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі (ч. 2 ст. 9 Закону № 2939-VI).
Відповідно до частин 3 та 4 ст. 21 Закону № 2657-ХІІ порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: 1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; 2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; 3) про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; 4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов'язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими особами, які брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики, представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; 5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; 5-1) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов'язковому оприлюдненню відповідно до закону; 6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (пункт 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI).
Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2016 року у справі «Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary» (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.
З наведеного слід дійти висновку, що запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститься, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
Судовим розглядом справи встановлено, що 27.04.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до голови Шевченківської районної у місті Полтаві ради із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив надати завірений належним чином документ, який регламентує пропускний режим у будівлі Шевченківської районної у м. Полтаві ради (а.с. 126).
У відповідь на запит позивача від 27.04.2022 відповідачем на адресу позивача скерований лист від 28.04.2022 за № 02.1-17/20, у якому зазначено, що на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 229, від 01.10.2014 № 509, від 20.03.2022 № 332, а також з метою запобігання утворення скупчення людей та уникнення хаотичного руху сторонніх осіб у приміщенні, для забезпечення життя і здоров'я відвідувачів і персоналу, в адміністративній будівлі Шевченківської районної у місті Полтаві ради, за поданням керуючого справами виконавчого комітету, головою районної ради, силами чергових співробітників виконавчого комітету, запроваджено обмеження входу та відповідний пропускний режим (а.с. 126).
29.04.2022 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, яким просив надати йому оформлений належним чином графік чергування співробітників виконавчого комітету на квітень 2022 року (чи в період 18-22 квітня 2022) та подання керуючими справами виконавчого комітету з цього питання (а.с. 125).
У відповідь на запит позивача, 04.05.2022 відповідач листом за № 02.1-17/21 повідомив останнього про те, що подання керуючого справами виконавчого комітету оформлене у вигляді доповідної записки, що у відповідності до ст. 6, п. 1 ст. 9 Закону № 2939-VI, становить службову інформацію і така інформація є публічною інформацією з обмеженим доступом. Графік чергувань співробітників є додатком до вказаної доповідної записки і також становить службову інформацію (а.с. 124).
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України 12.05.2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».
Серед іншого, означеним законом передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права та свободи людини і громадянина. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що запровадженням воєнного стану ці обмеження не вводяться автоматично і соціальні заклади мають працювати, а отже доступ населення до соціальних закладів, зокрема до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтави ради, та правила отримання соціальної допомоги громадянами залишаються.
Колегія суддів також зауважує, що пропускний режим в будівлю установи/закладу передбачає комплекс спеціальних заходів, направлених на підтримання та збереження встановленого порядку діяльності установи і визначає порядок пропуску працівників, а також громадян, у тому числі з питань отримання адміністративних та інших публічних послуг в установі територіальної громади, в даному випадку, - Управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтави ради. З інформацією про організацію пропускного режиму і правилами поведінки співробітників та відвідувачів в установі/закладі останні повинні бути ознайомлені.
Судовий розгляд справи посвідчує, що запитувана позивачем інформація у зверненнях від 27.04.2022 та від 29.04.2022 по суті стосувалася інформації про особливості роботи установи під час дії воєнного стану у квітні 2022, у зв'язку з його не допуском (як зазначено позивачем - невідомими особами) в установу, зокрема у період з 18.04.2022 - 22.04.2022.
За наведених обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інформація, запитувана позивачем у відповідача, має характер службової інформації.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відмова у наданні публічної інформації, яку оскаржує позивач ОСОБА_1 , викладена відповідачем у листі від 28.04.2022 року за № 02-1-17/20 у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 27.04.2022, а не на звернення від 29.04.2022. Як було зазначено у постанові вище, - відповідь на звернення позивача від 29.04.2022 відповідачем надана 04.05.2022 (а.с. 124).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправною відмову виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради надати ОСОБА_1 графік чергувань співробітників про що зазначено у листі від 28.04.2022 № 02.1-17/20 відповідно до запиту ОСОБА_1 від 27.04.2022. та зобов'язання відповідача повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації від 27.04.2022 року з урахування правової оцінки наданої судом. В задоволені позовних вимог в іншій частині ОСОБА_1 слід відмовити.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 , колегія суддів, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, приймає рішення про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради судових витрат по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 992.40 грн. (а.с. 49) та апеляційної скарги у розмірі 1488.60 грн. (а.с 85) у загальній сумі 2 400.00 грн.
Згідно з частиною першою ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Слід зазначити, що суд має право, а не зобов'язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється.
18.10.2023 було введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким були внесені зміни до процесуальних кодексів, у тому числі КАС України, згідно з якими усі юридичні особи зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду про витребування додаткових доказів у справі виконані відповідачем 16.10.2023 колегія суддів не вбачає підстав для прийняття окремої ухвали за обставин, викладених у клопотанні позивача від 07.11.2023 та 10.11.2023. З аналогічних підстав, колегія суддів не вважає за необхідне застосовувати до відповідача заходи процесуального впливу, встановлені ст. 145 КАС України.
Також колегія суддів зазначає, що завдання суду визначені у ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», серед яких відсутні обов'язки направлення матеріалів справи до Уповноваженого Верховної Ради України з питань прав людини. За наведеного, колегія суддів відхиляє клопотання позивача ОСОБА_1 з цього приводу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .
Визнати протиправною відмову виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради надати ОСОБА_1 графік чергувань співробітників про що зазначено у листі від 28.04.2022 року № 02.1-17/20 відповідно до запиту ОСОБА_1 від 27.04.2022 року.
Зобов'язати виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації від 27.04.2022 року з урахування правової оцінки наданої судом.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради на користь ОСОБА_1 2.400 (дві тисячі чотириста) гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 15.12.2023 року