Справа № 382/364/22
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12842/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Кисіль О.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Коваль Лариси Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 травня 2023 року, ухвалене у складі судді Кисіль О.А., у справі № 382/364/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментними зобов'язаннями та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, -
УСТАНОВИВ:
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментними зобов'язаннями. Зазначав, що з 21 жовтня 2005 року по 14 лютого 2022 року він перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають двох дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року у справі № 382/455/21 з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 4 000,00 грн., на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 23 квітня 2021 року та до досягнення дітьми повноліття, а також аліменти на утримання дружини ОСОБА_2 у розмірі 2 000,00 грн., щомісячно, починаючи з 23 квітня 2021 року та до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку. На час ухвалення вказаного рішення суду він був впевненим, що зможе сплачувати аліменти на утримання своїх дітей та дружини до трирічного віку доньки у визначеному судом розмірі. Так, з осені 2020 року та у період підготовки до посівної кампанії та проведення весняно-польових робіт 2021 року він, використовуючи орендовану сільськогосподарську техніку, надавав платні послуги у сфері сільськогосподарського виробництва, з чого мав певний дохід, якого йому вистачало на власне існування та утримання сім'ї. Однак, з липня 2021 року його фінансовий стан значно погіршився, він залишився без роботи, яка давала йому постійний дохід, оскільки сільськогосподарську техніку, яку він використовував у своїй діяльності, за вимогою власника змушений був повернути. Він не являється підприємцем, постійного місця роботи та інших джерел доходу не має, як і немає у власності нерухомого майна та транспортних засобів, які можливо було б використовувати з метою отримання доходу. Власного житла теж не має, мешкає разом зі своїми батьками у належному їм будинку. За наведених обставин з липня по грудень 2021 року він не мав ніяких доходів, утримував себе та платив аліменти на утримання дітей та дружини з тих коштів, які повертали йому боржники за раніше надані послуги. 13 грудня 2021 року працевлаштувався у фермерське господарство «ВАЯК» на посаду заступника директора по господарській діяльності з окладом 7 000,00 грн. на місяць. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виконаного Яготинським ВДВС, станом на травень 2022 року його заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей становить 45 937,50 грн., а заборгованість зі сплати аліментів на утримання відповідачки становить 11 187,50 грн. Разом з цим слід звернути увагу на те, що позов про стягнення аліментів відповідачкою було подано до суду в квітні 2021 року, судове рішення про стягнення з нього аліментів набрало чинності 30.09.2021 року, а аліменти він почав сплачувати ще з липня 2021 року. Вносив кошти (аліменти) на рахунок дружини однією сумою і ця сума по лютий 2022 року була повністю зарахована держвиконавцем лише в одному провадженні - щодо стягнення аліментів на утримання дітей, а з лютого 2022 року й по даний час кошти, які він вносить на виконання аліментних зобов'язань зараховуються виконавцем лише на утримання дружини. Така ситуація сталася не з його вини. З наведеного слідує, що значна заборгованість за аліментними зобов'язаннями у нього виникла тому, що він не зміг отримувати доходи на тому ж рівні, на якому він отримував їх у період осінь 2020 року - весна 2021 року, а тому нести тягар аліментних зобов'язань у загальному розмірі 10 000,00 грн. щомісячно, а також погасити заборгованість зі сплати аліментів у загальному розмірі 57 125,00 грн. він не в змозі бо його щомісячний дохід не перевищує 7 000,00 грн. Відтак, вважав, що в даному випадку мають місце об'єктивні обставини щодо зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача за рішенням Яготинського районного суду Київської області від 30 серпня 2021 року, і таке зменшення на його думку буде справедливим щодо нього і достатнім щодо утримання його дітей та колишньої дружини. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 ,а саме: стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2 000,00 грн., на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, а також аліменти на особисте утримання дружини ОСОБА_2 у розмірі 1 000,00 грн., щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку. Також, з огляду на наведені позивачем обставини вважає, що наявні підстави щодо звільнення його від розрахованої органом державної виконавчої служби заборгованості зі сплати аліментів на утримання дітей у сумі 45 937,50 грн. та заборгованості зі сплати аліментів на утримання відповідачки у сумі 11 187,50 грн.
07 листопада 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів. Зазначала, що на теперішній час ОСОБА_1 працює у сфері товарного сільськогосподарського виробництва, що зокрема підтверджується відомостями з відкритих майнових реєстрів та матеріалами справи № 382/455/21. Так на даний час ОСОБА_1 на праві власності належить наступна сільськогосподарська техніка: 1) Т-150, 1989 року випуску з датою набуття 02.10.2012 року; 2) ХТЗ-17021 з датою набуття 10.07.2014 року; 3) автомобіль ГАЗ-3309. З приводу того, що позивач працює у сфері сільськогосподарського виробництва з доходом достатнім, як на власне існування так і на утримання неповнолітніх дітей, серед іншого підтверджується матеріалами справи №382/455/21, зокрема записом аудіо-фіксації судового засідання ви 31 серпня 2021 року, також долученим до справи разом із відзивом на первісний позов. В свою чергу, працевлаштування ОСОБА_1 у ФГ «ВАЯК» на посаді заступника директора по господарській діяльності свідчить про збільшення його фактичного доходу після набрання рішенням Яготинського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року законної сили. Таким чином за наявними доказами та встановленими фактичними обставинами, ОСОБА_1 на даний час працевлаштований та має стабільний дохід, котрий вираховується не лише офіційною заробітною платою. Даний дохід дозволяє відповідачу оплачувати аліменти в розмірі значно більшому ніж по 4 000,00 грн. щомісячно на утримання дітей, а також на її утримання в розмірі більшому ніж 2 000,00 грн. В той же час, у період значного підвищення цін (тарифів) на предмети першої необхідності та комунальні послуги, теперішній розмір аліментів, що виплачує відповідач не покриває і половини розміру її витрат на лікування, харчування, одяг та навчання дітей. З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 просила змінити розмір аліментів, визначений рішенням Яготинського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року по справі № 382/455/21 та стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 6 000,00 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду та до досягнення дітьми повноліття, а також аліменти на її особисте утримання у розмірі 3 000,00 грн., щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 26 травня 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Коваль Л.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу. Просила рішення суду першої інстанції в частині залишення без задоволення позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментними зобов'язаннями скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що розмір аліментів підлягає зменшенню в зв'язку зі зміною майнового стану ОСОБА_1 , а саме, в зв'язку з тим, що на сьогоднішній день розмір його щомісячного доходу становить 7 000,00 грн., а загальний розмір аліментів на утримання дітей та дружини становить 10 000,00 грн., що є неспівмірним з його доходом, не залишає позивачу засобів для існування та є порушенням ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що рішення суду в частині залишення позову ОСОБА_1 без задоволення ґрунтується на припущеннях, в зв'язку з чим, підлягає скасуванню.
ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заперечує проти доводів позивача, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21 жовтня 2005 року по 14 лютого 2022 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від вказаного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які проживають разом з матір'ю ОСОБА_2 (а.с. 11-12).
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 31.08.2021 року у справі № 382/455/21 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі по 4 000,00 грн., на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 23 квітня 2021 року та до досягнення дітьми повноліття, а також аліменти на особисте утримання дружини ОСОБА_2 у розмірі 2 000,00 грн., щомісячно, починаючи з 23 квітня 2021 року та до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трирічного віку (а.с.13-14).
Відповідно до розрахунків заборгованості зі сплати аліментів станом на квітень 2022 року заборгованість зі сплати аліментів становить 41 937,50 грн. (а.с.15-18).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментними зобов'язаннямита зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями вищевказаної норми змінити раніше встановлений розмір аліментів можливо лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
З аналізу даної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Законодавцем передбачено право, а не обов'язок суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно також виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заявляючи вимоги про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та на утримання дружини ОСОБА_2 , а також про звільнення від сплати заборгованості за аліментними зобов'язаннями,ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які могли б бути підставою для зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Яготинського районного суду Київської області від 31.08.2021 року та звільнення його від сплати заборгованості за аліментними зобов'язаннями.
Як на підставу для зменшення розміру аліментів на утримання дітей та дружини, а також для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами позивач послався на те, що з липня 2021 року в нього змінилося матеріальне становище, рівень його доходів значно знизився, що в свою чергу, стало причиною виникнення заборгованості по аліментам.
Разом з тим, рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 ухвалене Яготинським районним судом Київської області 31.08.2021 року, тобто після настання подій, з якими позивач пов'язує підстави для зменшення розміру аліментів та звільнення його від сплати заборгованості по аліментам.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 раніше офіційно не працював, влаштування його на роботу із грудня 2021 року до ФГ «Ваяк» на посаду заступника директора по господарській діяльності не можна розцінювати як погіршення майнового стану.
Крім того, саме по собі зменшення доходу платника аліментів не може бути підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дітей та дружини, та звільнення його від сплати заборгованості за аліментами.
Позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження виникнення у нього інших обставин, які могли б бути підставою для зменшення розміру аліментів та звільнення його від сплати заборгованості по аліментам,порівняно з тими, які були станом на момент ухвалення рішення суду про стягнення із нього аліментів від 31.08.2021 року.
Відповідно до копій документів, які долучено відповідачем до матеріалів справи, вбачається, що позивачу ОСОБА_1 належить наступна сільськогосподарська техніка: трактор Т-150, 1989 року випуску з датою набуття 02.10.2012 року; трактор ХТЗ-17021, 2014 року випуску з датою набуття 10.07.2014 року; автомобіль ГАЗ - 3309, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 44-45, 46).
Як вбачається, з копії довідки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області станом на 08.02.2023 року згідно інформації з уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи відсутня інформація щодо зареєстрованої сільськогосподарської техніки за ОСОБА_1 (а.с.85).
Відповідно до копії довідки від Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області територіальний сервісний центр №3241, вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб ГАЗ 3309, д.н.з. НОМЕР_2 , 1995 року випуску (а.с.86).
Відповідно до копій довідки від 22.02.2022 року вих. № 3, та довідки про доходи, виданих ФГ «ВАЯК» вбачається, що ОСОБА_1 із грудня 2021 року працює у ФГ «Ваяк» на посаді заступника директора по господарській діяльності та отримує заробітну плату, загальна сума доходу за перід з 13.12.2021 року по 30.04.2022 року становить 32 200,00 грн. (а.с. 19, 20).
Згідно копії довідки про доходи виданої ФГ «ВАЯК», вбачається, що ОСОБА_1 займає посаду заступника директора по господарській діяльності та отримує заробітну плату, загальна сума доходу за період з 01.09.2022 року по 28.02.2023 року становить 42 000,00 грн. (а.с. 84).
З копії довідки пенсійного фонду про Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, вбачається, що за звітні роки з 2011 рік по 2019 рік було сплачено страхові внески на ОСОБА_1 , а за 2020 рік та за 2021 рік страхових внесків не сплачено та не міститься відомостей про нараховану заробітну плату за даний період, за 2022 рік страхові внески сплачено та містяться дані про нараховану заробітну плату за цей період (а.с. 87-89).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 02.03.2023 року вбачається, що за ОСОБА_1 на праві приватної власності перебуває земельна ділянка площею 0,0509 га з кадастровим номером 3225585800:01:004:0217 та земельна ділянка площею 0,1 га з кадастровим номером 3225585800:01:004:0216 (а.с. 90-92).
Тобто, позивач ОСОБА_1 є працевлаштованим та отримує доходи, має рухоме та нерухоме майно, відтак, у суду відсутні підстави вважати, що з моменту ухвалення рішення суду його майновий стан змінився та не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дітей та дружини у визначених судовими рішеннями розмірах.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зі змісту ст. 27 Конвенції про права дитини та ч. 2 ст. 182 СК України вбачається, що при визначенні розміру аліментів суд має враховувати ряд обставин, як стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів. Разом з тим, визначальним при вирішенні питання про розмір аліментів є інтереси дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Таким чином, оскільки позивачем ОСОБА_1 не надано достатніх доказів, які б підтверджували погіршення його майнового стану та неможливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 травня 2023 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів сторонами не оскаржене, а тому, колегія суддів не перевіряє правильність висновків суду першої інстанції у цій частині.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката Коваль Л.М., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Коваль Лариси Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді