465/5765/23
2/465/2759/23
РІШЕННЯ
Іменем України
01.12.2023 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мартинишин М.О.
за участю секретаря Кондрашин В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Артеміда - Ф», з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Чорній Світлани Богданівни, приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда - Ф» (далі також - ТзОВ «ФК «Артеміда - Ф»), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.09.2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорній Світланою Богданівною, реєстровий номер №1715 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь ТзОВ «ФК «Артеміда - Ф» заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту від 27.06.2019 року №00019064387 у загальному розмірі 14 071,20 грн., в тому числі: залишок заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4 539,00 грн., залишок заборгованості по відсоткам у розмірі 2 723,40 грн., залишок заборгованості по простроченим відсоткам у розмірі 3 631,20 грн., залишок іншої заборгованості (комісія, штрафи та/або пеня) у розмірі 3 177,60 грн., а також витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису нотаріуса в розмірі 1 000,00 грн. Стягнути з ТзОВ «ФК «Артеміда - Ф» судовий збір 1 610,40 грн. та витрати на правову допомогу 3 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана Олексія Анатолійовича у виконавчому провадженні №67082906 перебуває виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Чорній Світлани Богданівни від 22.09.2021 року №1715 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Артеміда - Ф» 14 071,20 грн. заборгованості договором про надання позики на умовах фінансового кредиту від 27.06.2019 року №00019064387. Вважає, що оскільки кредитний договір нотаріально не посвідчений, тому приватним нотаріусом недотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. З названих підстав вважає, що виконавчий напис належить визнати таким, що не підлягає виконанню.
Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, мотивуючи тим, що цей виконавчий напис оскаржується.
Ухвалою суду від 04.08.2023 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено з підстав того, що заявником не обґрунтовано підстав для забезпечення позову, не надано належних та переконливих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або не забезпечить ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду.
Ухвалою судді від 04.08.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, як і не находили на адресу суду й пояснення від третіх осіб.
Позивач в судове засідання не з'явився, втім представник позивача - адвокат Галач Т.А. подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, в якій позовні вимогипідтримує
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи.
Третя особа - приватний нотаріус Чорній С.Б. у судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомляла, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце слухання справи.
Третя особа - приватний виконавець Шаган О.А. у судове засідання не з'явився, разом з тим подав клопотання про розгляд справи без його участі.
За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 22 вересня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорній Світланою Богданівною на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №1751, про стягнення з ОСОБА_1 за період з 26.02.2020 року до 13.09.2021 року 14 071,20 грн. заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту від 27.06.2019 року №00019064387, укладеним з ТзОВ«Фінансова компанія «ФОРЗА» (4 539,00 грн. залишок заборгованості по тілу кредиту, 2 723,40 грн. залишок заборгованості по відсоткам, 3 631,20 грн. залишок заборгованості по простроченим відсоткам, 3 177,60 грн. залишок іншої заборгованості (комісія, штрафи та/або пеня) ). Плата за вчинення виконавчого напису 1 000,00 грн. (а.с.4).
При цьому, договір про надання позики на умовах фінансового кредиту від 27.06.2019 року №00019064387 між ТзОВ«Фінансова компанія «ФОРЗА» та ОСОБА_1 (а.с.5) нотаріально не посвідчений.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича від 08.10.2021 року відкрито виконавче провадження №67082906 з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса (а.с.6-7). Також, 08.10.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.8-9), постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.10-11), 13.12.2022 - постанову про арешт коштів боржника (а.с.12-13).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок №296/5) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку №296/5).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21).
Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22 вересня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно» Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Укладений між ТзОВ«Фінансова компанія «ФОРЗА» та позивачем договір про надання позики, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17 (провадження №61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження №61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21), від 06 жовтня 2021 року у справі №361/4793/20 (провадження №61-5910св21), від 08.08.2022 року у справі №752/16820/19, такі ж висновки викладені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21), підстав відступати від яких суд не вбачає.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позову у повному обсязі.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Статтею 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.
З метою компенсації витрат на правову допомогу, позивач просив стягнути з відповідача 3 000 грн.
Як на доказ цих витрат, позивачем надано Договір про надання правничої (правової) допомоги 18.07.2023 року (а.с.15-16), який укладено між позивачем та адвокатом Галач Тетяною Анатоліївною, що є адвокатом на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №4282 від 17.05.2019 року, додаток до договору №1 від 18.07.2023 року (а.с17), квитанцію від 18.07.2023 року ААИ №629393 про надання правової допомоги на суму 3 000 грн., акт приймання наданих послуг від 24.07.2023 року на суму 3 000 грн.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі №648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18), 01 вересня 2021 року у справі №178/1522/18 (провадження №16-3157св21). Тобто вказана судова практика є незмінною.
Таким чином, позивачем підтверджено обсяг наданих правничих послуг та їх вартість на суму 3 000 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю з відповідача ТзОВ «ФК «Артеміда - Ф» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим, з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда - Ф» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 073,60 грн., сплачений за подання позовної заяви, тобто пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чорній Світланою Богданівною, зареєстрований в реєстрі за номером №1751 від 22.09.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Артеміда - Ф» грошових коштів у сумі 15 071,20 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда - Ф» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 3 000 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання:АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Артеміда - Ф», Код ЄДРПОУ 42655697, місцезнаходження: м. Львів, вул.Степана Бандери, буд.87, оф.54.
Третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Чорній Світлана Богданівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21, приміщення 38, 39, 40, 41, 44 (кімната 319), 45 (кімната 313), 46 (кімната 318), 47 (кімната 317), 48 (кімната 316), 54 (кімната 314) 3-й поверх.
Дата складення повного судового рішення - 06.12.2023 року.
Суддя Мартинишин М.О.