Єдиний унікальний номер: 448/467/23
Провадження № 2/448/228/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
14.12.2023 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала 1/3 частка земельної ділянки площею 1,9597 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622484400:11:000:0058), що розташована за межами населеного пункту на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №450237 та Додатку до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №450237 від 19.08.2010р.
Вказує, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя належною йому часткою зазначеної земельної ділянки розпорядився, склавши заповіт саме на користь позивача ОСОБА_1 , який прийняв дану спадщину.
Зазначає, що через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу про право на спірну земельну ділянку, позивач позбавлений можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.
З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку зазначеної вище земельної ділянки площею 1,9597 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622484400:11:000:0058) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься ордер про надання правової допомоги, згідно якого його інтереси представлятиме представник адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.
Представник відповідача - Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання, в якому зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог, пред'явлених стороною позивача, просить розглядати дану цивільну справу у його відсутності.
Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з'явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/81 від 03.05.2023р.; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02.05.2023р. №72315206, з якої слідує, що після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 02.05.2023р. №72315237, з якої слідує, що спадкодавцем ОСОБА_2 за життя складено заповіт, посвідчений 12.11.2012р. приватним нотаріусом Копійчак Є.В. Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 .
До складу даної спадщини входить 1/3 частка земельної ділянки площею 1,9597 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622484400:11:000:0058), що розташована за межами населеного пункту на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №450237 та Додатку до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №450237 від 19.08.2010р.
Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя своїм майном розпорядився, а саме 12.11.2012 року склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Копійчак Є.В., яким заповів ОСОБА_1 (позивачу по справі) частку земельної ділянки загальною площею 1,9597 га, яка розташована на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області (за межами населеного пункту), та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала заповідачу на праві спільної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №450237, виданого Управлінням Держкомзему у Мостиському районі Львівської області 19.08.2010р., кадастровий номер №4622484400:11:000:0058. Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №1007 та в спадковому реєстрі за №53701782.
З матеріалів справи відомо, що позивач ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_2 .
В той же час, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку позивач ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть та копією заповіту спадкодавця ОСОБА_2 ; повідомленням Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області №01-16/81 від 03.05.2023р.; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02.05.2023р. №72315206; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 02.05.2023р. №72315237; копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №450237 та Додатку до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №450237 від 19.08.2010р.; довідкою, виданою Зимноводівською сільською радою Львівського району Львівської області 22.02.2023р. за №104; актом обстеження житлово-побутових умов №20 від 14.02.2023р. за адресою: АДРЕСА_1 ; копіями сторінок паспорта позивача ОСОБА_1 ; іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).
Оскільки у зв'язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (частку земельної ділянки) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права власності на вищевказане майно.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.
Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_2 ; він у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняв дану спадщину; інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 входить 1/3 частка зазначеної земельної ділянки, яка належала останньому; право на частку спірної земельної ділянки було посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку та Додатком до державного акта на право власності на земельну ділянку, виданими і зареєстрованими у встановленому законом порядку, однак оригінал таких втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ним права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.
Узагальнюючи, суд вважає, що наявні підстави для задоволення пред'явлених позовних вимог та визнання за позивачем права власності на 1/3 частку спірної земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 1,9597 га (кадастровий номер земельної ділянки №4622484400:11:000:0058), розташованої за межами населеного пункту на території Маломокрянської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №450237 та Додатку до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №450237 від 19.08.2010р.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: Судововишнянська міська рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ:04056233, місцезнаходження: 81340, м.Судова Вишня, пл.І.Франка, 14, Яворівського району Львівської області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Яворівського району Львівської області.
Повний текст судового рішення складено 15.12.2023р.
Суддя Ю.В.Кічак