КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 752/15747/22 Головуючий у І інстанції Кордюкова Ж.І.
Провадження №22-ц/824/12572/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 грудня 20223 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Писаної Т.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стеценка Юрія Володимировича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року ТОВ «Теплопостачсервіс»звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 рокувідкрито провадження по даній справі, вирішено питання про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Роз'яснено відповідачу право протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву.
На адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Стеценка Ю.В. надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ «Теплопостачсервіс» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року відмовлено в прийнятті та об'єднанні в одне провадження з первісним позовом зустрічного позову, повернуто зустрічний позов ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Стеценко Ю.В. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не навів аргументів, що обидва позови не взаємопов'язані, виникають з різних правовідносин або що задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Звертає увагу, що оскаржувана ухвала суду називається «про відкриття провадження у цивільній справі», проте зміст ухвали не містить посилання на відкриття провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак суд першої інстанції прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права.
Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що прийняття зустрічного позову про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії призведе до того, що спільний розгляд первісного позову та зустрічного позову призведе до порушення принципів оперативності та своєчасності розгляду справи і невиправдано ускладнить судовий розгляд.
Проте з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими ст.ст.123 - 126 ЦПК України 2004 року. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання (ч.1 ст.123 ЦПК України 2004 року, а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (ч.1 ст. 34 ЦПК України 2004 року). Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі). Роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову.
Враховуючи вищевикладене, можна прийти до висновку, що умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.
Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.
Таким чином, вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову суд з'ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю чи частково задоволення зустрічного позову.
Згідно зі ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з одного договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, за яким виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строк і на умовах, що передбачені договором № М4/74 від 28.07.2020.
Пред'явивши позов до ОСОБА_1 , позивач ТОВ «Теплопостачсервіс» зазначав, що відповідачка не виконує належним чином своїх зобов'язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. У зв'язку з цим, ТОВ «Теплопостачсервіс» просило стягнути на свою користь заборгованість за житлово - комунальні послуги.
Звернувшись із зустрічним позовом до ТОВ «Теплопостачсервіс», ОСОБА_1 зазначала, що при заключенні договору вона повідомила про встановлення у квартирі лічильника гарячої води, надала свідоцтво про повірку. ТОВ «Теплопостачсервіс» не зазначило у п. 4 договору про лічильник. У серпні 2020 року почала діяти система «Мій Дім. Особистий кабінет» та вона у особистому кабінеті щомісячно виставляла показники лічильника води 0. Попри це відповідач самостійно нараховував заборгованість. Звернувшись з заявою про проведення перерахунку плати за надані послуги до неї прибув працівник позивача, перевірив лічильник та склав Акт контролю знімання показників лічильника обліку води з показником 0. ТОВ «Теплопостачсервіс» не зробило перерахунок. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії ТОВ «Теплопостачсервіс» щодо нарахування заборгованості з оплати централізованого опалення та з оплати за послуги за постачання гарячої води у період з жовтня 2016 року по вересень 2022 року та просила зобов'язати ТОВ «Теплопостачсервіс» здійснити перерахунок вартості послуг у період з жовтня 2016 року по вересень 2022 року.
Правовий аналіз змісту позову ТОВ «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, що перебуває в провадженні суду першої інстанції, та поданого ОСОБА_1 до ТОВ «Теплопостачсервіс» зустрічного позову про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, свідчить про те, що обидва позови взаємопов'язані та поєднані спільним предметом спору, який виник з одних правовідносин, а отже спільний їх розгляд є доцільним, сприятиме об'єктивному вирішенню спору.
При цьому, зважаючи на умови укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, може виключити повністю або частково задоволення первісного позову та/або навпаки.
Проте суд першої інстанції на наведене не звернув уваги, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку що ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічного позову постановлена з порушенням норм процесуального права і таке порушення норм процесуального права перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стеценка Юрія Володимировича- задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2023 року.
Судді: Д.О. Таргоній
С.А. Голуб
Т.О. Писана