КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 754/3779/23 Головуючий у І інстанції Грегуль О.В.
Провадження №22-ц/824/11371/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Писаної Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» - Бережної Наталії Миколаївни на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року у справі за позовом акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У березні 2023 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 25 травня 2011 року ОСОБА_1 підписав заяву № б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «КБ «Приват Банк», відповідно до якої відповідач отримав кредит на картковий рахунок у вигляді встановленого кредитного ліміту.
Відповідач підтвердили свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг.
Однак, відповідач належним чином зобов'язання за укладеним кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 10 березня 2023 року утворилася заборгованість у розмірі 54808,03 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 44034,99 грн, 10773,04 грн - заборгованість за відсотками.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 44034,99 грн - заборгованості за тілом кредиту та 2684 грн - судового збору.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також, що рішення прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без надання належної оцінки доказам по справі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками та задовольнити вимоги банку в цій частині.
Вважає, що відповідач був ознайомлений із умовами та правилами банківських послуг, крім того, в підписаній заяві-анкеті було узгоджено базову кредитну ставку.
Представник Бережна Н.М. в апеляційній скарзі вказує на те, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, місцевий суд не мав жодних підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту, враховуючи погоджений сторонами розмір базової процентної ставки за користування кредитом - 2,5% на місяць (30% річних) на залишок заборгованості, про шо зазначено в Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду», підписаній відповідачем одночасно із Заявою 25 травня 2011 року.
Також скаржник посилається на практику Верховного Суду, в якій вказано, що схваленням правочину можуть бути будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі повна або часткова оплата товарів (робіт, послуг), їх приймання для використання, реалізація інших прав та обов'язків відповідно до укладеного правочину, зокрема, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача.
Зазначає, що жодних доказів про те, що відповідачу не було надано банком інформації або надано недостовірну інформацію, встановлено не було, як і не було застосовано відповідну норму права.
Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
РішенняДеснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 25 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
У анкеті-заяві від 25 травня 2011 року зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця анкета-заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду, по договору SAMDN50000045212758.
Згідно довідки АТ «КБ «Приват Банк» за вказаним договором ОСОБА_1 було видано 5 кредитних карток, зі строком дії перевипущених карток до липня 2022 року.
Із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 вбачається, шо кредитний ліміт неодноразово збільшувався.
В матеріалах справи наявна копія Паспорту споживчого кредиту, із застереженням про чинність та актуальність інформації до 20 лютого 2041 року, який підписано ОСОБА_1 на останній сторінці.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 березня 2023 року становить 54808,03 грн в т.ч.: 44034,99 грн - заборгованість за кредитом; 10773,04 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 - нарахована комісія.
Ухвалюючи рішення в частині відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.
Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Звертаючись до суду з позовом, АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідку з номерами виданих ОСОБА_1 кредитних карток, а також довідку про Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по договору SAMDN50000045212758, яка підписана ОСОБА_1 25 травня 2011 року.
Вказана довідка є належним доказом погодження між сторонами розміру та порядку нарахування відсотків на підставі укладеного 25 травня 2011 року кредитного договору, оскільки вона підписана самим позичальником у день підписання анкети-заяви, в ній зазначено прізвище, ім'я та по батькові позичальника « ОСОБА_1 », його ідентифікаційний номер. За таких обставин, є всі підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, АТ КБ «Приватбанк» надано докази погодження між сторонами розміру відсотків.
ОСОБА_1 жодних заперечень щодо пред'явленого до нього позову не подав, заявлений до стягнення позивачем розмір заборгованості, у тому числі, по відсотках, порядок її нарахування не оспорив та не спростував.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення відсотків не відповідають фактичним обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення в цій частині нового рішення по суті вимог позивача.
Оскільки, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог позивачем не оскаржувалося, тому в апеляційному порядку в цій частині не переглядається.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір у розмірі 4026,00 грн.
Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, сплачений ним судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти в цій частині новк судове рішення.
Позовакціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 10 773 (десять тисяч сімсот сімдесят три) гривні 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
АТ КБ «ПриватБанк», місце реєстрації: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код. ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299.
Повний текст постанови складений 12 грудня 2023 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.О. Писана