ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 грудня 2023 р. м. Чернівці Справа №600/914/22-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
До суду надійшла заява від ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Заявник просить суд замінити стягувача ОСОБА_2 у виконавчому листі по адміністративній справі №600/914/22-а, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 26 липня 2022 року на його правонаступницю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що заявник є отримувачем пенсії у разі втрати годувальника та на день смерті свого покійного чоловіка - ОСОБА_2 проживали разом та були зареєстровані за однією адресою, тому вважає, що згідно статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» має законне право позивача як правонаступниця, у справі на перерахунок його пенсії та виплату за результатами такого перерахунку відповідних сум встановлено судовим рішенням у даній справі, яке набрало законної сили. При цьому такі суми пенсії на виконання судового рішення були нараховані відповідачем по справі, поте не виплачені позивачу до його смерті.
Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження у цій справі призначено до судового розгляду на 12 грудня 2023 року о 09 год. 20 хв.
Заявник та інші заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення розгляду заяви були належним чином повідомлені.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надійшла заява про розгляд справи без участі представника органу Пенсійного фонду.
Так, питання заміни сторони виконавчого провадження у адміністративній справі врегульовано статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно частини другої якої неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи викладене, суд визнає за можливим розглянути подану заяву про заміну сторони виконавчого провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши названу заяву та перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно із частинами першою-другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-XII, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї.
Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому документі.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією у цих відносинах, висловленою Верховним Судом у постановах від 29 листопада 2023 року по справі №420/18680/21, від 16 травня 2023 року по справі №420/288/21 та від 27 вересня 2023 року по справі №420/16546/21.
Згідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Суд також зауважує, що заявниця не позбавлена права звернутись до відповідного органу Пенсійного фонду України в порядку, передбаченому статтею 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, із заявою щодо отримання сум пенсій, які належали її покійному чоловіку - ОСОБА_2 та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Керуючись статтями 241, 242, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.П. Лелюк