Справа № 560/17092/23
РІШЕННЯ
іменем України
15 грудня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про те, що відповідачем у спірні періоди протиправно не виплачено у повному розмірі додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь позивача у бойових діях.
Також вказує, про неправомірність дій відповідача щодо не виготовлення позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка мала місце 20.02.2023 та пов'язана із захистом Батьківщини. Зважаючи на що, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 25.09.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 13.10.2023 роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії у справі №560/17092/23, виділивши в окремі провадження.
Ухвалами суду від 17.10.2023 відкрито провадження у справах №560/17092/23, №560/18307/23, №560/18308/23 та №560/18309/23 за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.
Ухвалю суду від 13.12.2023 об'єднано в одне провадження справи: 1)560/17092/23, 2)№560/18307/23, 3)№560/18308/23, присвоївши об'єднаній справі №560/17092/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про:
1.
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 31.12.2022 по 26.02.2023 із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 31.12.2022 по 26.02.2023 із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
2.
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України у не наданні ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 , яка мала місце 20.02.2023 та пов'язана із захистом Батьківщини за формою, визначеною додатком 5 до Положення "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402;
3.
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000,00 грн. за період перебування на лікуванні з 26.02.2023 по 28.03.2023, з 23.05.2023 по 11.07.2023 включно;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000,00 грн. за період перебування на лікуванні з 26.02.2023 по 28.03.2023, з 23.05.2023 по 11.07.2023 включно;
Відповідач подав відзиви, де зазначає, що у військової частини НОМЕР_1 відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди за спірні періоди.
Також вказує про відсутність підстав для виготовлення позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка, із його слів, мала місце 20.02.2023, оскільки зазначене не відповідає дійсності та висновкам службового розслідування з цього питання. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У відповіді на відзив та додаткових поясненнях позивач не погодився з доводами відповідача.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 31.12.2022 по 16.08.2023.
У період з 31.12.2022 по 26.02.2023 відповідно до бойових наказів командира військової частини НОМЕР_1 за відповідний місяць, позивач був залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань із забезпечення здійснення заходів з відбиття збройної агресії в складі 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту Тягинка Херсонської області.
За вказаний період на підставі рапортів командира 1 стрілецької за грудень 2022 року, січень 2023 року та лютий 2023 року, солдата ОСОБА_1 включено в накази командира військової частини НОМЕР_1 на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у визначених розмірах пропорційно часу виконання завдань.
В подальшому, позивач знаходився на лікуванні в різних лікувальних закладах та в розташуванні військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2023 №236 позивача виключено із списків особового складу військової частини з 16.08.2023.
Позивач вважає протиправною невиплату збільшеної додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 за періоди з 31.12.2022 по 26.02.2023, з 26.02.2023 по 28.03.2023, з 23.05.2023 по 11.07.2023 включно та невиготовлення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка, на його думку, мала місце 20.02.2023, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
На виконання указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних відносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктами 2-1, 3 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Судом встановлено, що за 31.12.2022 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2023 №3 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 " за грудень 2022 року солдату ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень пропорційно часу виконання завдань в сумі 3225 грн. 80 копійок.
За січень 2023 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2023 №13 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 " за січень 2023 року солдату ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень пропорційно часу виконання завдань в загальній сумі 30 000 гривень.
За період з 01.02.2023 по 26.02.2023 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 10.03.2023 №50 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 " за лютий 2023 року, з урахуванням наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2023 №115 (з адміністративно-господарської діяльності) "Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 " за лютий 2023 року, солдату ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень пропорційно часу виконання завдань в загальній сумі 92 857 гривень 14 копійок.
При цьому, суд звертає увагу на те, що окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/3/29 на виконання вимог 2-1 Постанови КМУ №168 визначено порядок та умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям в розмірі 30 000 та 100 000 гривень.
Пунктом 2 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/3/29 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь в бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу) до дня виключення із списків особового складу військової частини і зв'язку із звільненням з військової служби).
Пунктом 3 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/3/29 передбачено, що райони ведення бойових дій визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Відповідно наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26 "Про визначення районів ведення воєнних бойових дій" з 01 по 31 січня 2023, населений пункт Тягинка, Бериславського району, Херсонської області, в районі якого в період з 31.12.2022 по 26.02.2023 солдат ОСОБА_1 виконував визначені завдання, не включено в у райони ведення воєнних (бойових) дій в січні 2023 року.
Враховуючи зазначене, позивачу за період виконання завдань з 01 по 31 січня 2023 року в районі н.п. Тягинка, який не входив в район бойових дій, нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень пропорційно часу виконання таких завдань.
За період 31.12.2022 та з 01.02.2023 по 26.02.2023 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень пропорційно часу виконання завдань, що вказує про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Що стосується іншої частини позовних вимог, то суд звертає увагу на таке.
Як видно з матеріалів справи, позивач на підставі рапорту начальника медичного пункту - начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2023 вх. №449 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2023 №60 (по стройовій частині), вибув на лікування до Херсонської обласної лікарні.
Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2023 №92 (по стройовій частині), позивач прибув з лікування з військової частини НОМЕР_3 санаторій ППСУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
В період з 28.03.2023 по 10.05.2023 позивач перебував в розташуванні військової частини та виконував визначені завдання, за що було нараховано та виплачено відповідне грошове забезпечення та додаткова винагорода відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 .
На підставі направлення від 11.05.2023 №1294 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2023 №137, позивача направлено на лікування до військової частини НОМЕР_1 .
Отже, за період лікування з 27.02.2023 по 27.03.2023 та з 23.05.2023 по 11.07.2023 додаткова винагорода за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, позивачу не виплачувалась, оскільки він перебував на лікуванні та участі в заходах не приймав.
В контексті наведеного вище, судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.07.2023 №198 (з адміністративно-господарської діяльності) призначено службове розслідування стосовно фактів отримання травми 20.02.2023 старшим солдатом ОСОБА_1 .
Актом службового розслідування встановлено, що на виконання бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2023 № 69, позивач протягом лютого 2023 року виконував бойове завдання у складі 1 стрілецької роти в районі н.п. Тягинка Херсонської області.
Згідно з витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв. №148дск від 22.12.2022, 20.02.2023 року о 12:47 - 12:54 був зафіксований танковий обстріл КСП 3 роти "Базель" 125 мм 8 одиниць в районі н.п. Львове з напрямку н.п. Корсунки. Бойові втрати або поранені - відсутні.
Інших повідомлень щодо ворожих обстрілів на оперативного чергового командного пункту за 20.02.2023 не надходило.
Відповідно до пояснень старшого солдата ОСОБА_1 , 20.02.2023 він перебував у приватному будинку н.п. Тягинка Херсонської обл у складі підрозділу. Під час того, як він розмовляв по телефону на галявині за будинком, почув вибух ворожого артилерійського снаряду на відстані, як він стверджує, близько 80 м. Після чого пішов спати, та до медиків або до командира зі скаргами на самопочуття не звертався. 25.02.2023 року звернувся до командира роти зі скаргами на погане самопочуття, у зв'язку із чим бойовий медик відвіз його у лікарню, де йому видали довідку форми 100 від 26.02.2023, в якій зазначили діагноз: вибухова травма (20.02.2023). АБТ обох вух без перфорації барабанних перетинок.
Сержант ОСОБА_2 , будучи на той час, на посаді командира 1 відділення 1 взводу 1 стрілецької роти пояснив, що його підлеглий старший солдат ОСОБА_1 20.02.2023 перебував разом з ним в місці тимчасового проживання в приватному будинку в н.п. Тягинка, Херсонської області. Так, в районі обіду (орієнтовно в період часу з 12:00 до 13:00), на сусідній вулиці на відстані близько 200 м від їхнього будинку стався вибух. Під час вибуху ОСОБА_1 знаходився разом з іншими військовослужбовцями на подвір'ї будинку. В той день, та після того в жодного з військовослужбовців, які були поруч, скарг на погіршення здоров'я не було.
Крім того, факт не перебування позивача під артилерійськими та мінометними обстрілами за спірні періоди підтверджується рядом пояснень інших військових, про що вказано у акті службового розслідування.
Також згідно із даними журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , за період з 31.12.2022 по дату звільнення позивача, серед особового складу підрозділу, у якому проходив службу позивач, загиблих та важко поранених військовослужбовців (побратимів) не було.
Враховуючи результати службового розслідування, затверджені наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2023 року №104 (з адміністративно-господарської діяльності), яким не підтверджено артилерійський та мінометний обстріл 20.02.2023 в місці перебування та виконанні завдань в районі н.п. Тягинка солдатом ОСОБА_1 , відсутні підстави передбачені Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 для видачі наказу командира військової частини НОМЕР_1 про обставини поранення та відповідно відсутні підстави для видачі ОСОБА_1 довідки про обставини трави (поранення, контузії, каліцтва).
Суд звертає увагу також на те, що по факту подання ОСОБА_1 неправдивої інформації, військовою частиною НОМЕР_1 направлено інформацію разом із матеріалами службового розслідування до Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку листом від 22.08.2023 №2278, до Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону листом від 22.08.2023 №2279.
Враховуючи те, що належними доказами не підтверджено, що відповідач допустив протиправну бездіяльність або порушення закону, у нього були відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року№168 у підвищеному розмірі за спірні періоди та відповідно видачі довідки про обставини травми позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - 26622874)
Головуючий суддя Я.В. Драновський