Рішення від 15.12.2023 по справі 560/14399/23

Справа № 560/14399/23

РІШЕННЯ

іменем України

15 грудня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 222650006445 від 12.04.2023 року про відмову у зарахуванні до трудового стажу періодів роботи:

- з 08.06.2022 року по 02.08.2022 року, з 13.08.2022 року по 25.10.2022 року, з 30.10.2022 року по 28.11.2022 року, з 03.12.2022 року по 31.12.2022 року - участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України - один місяць служби за три місяці;

- період роботи з 16.01.1998 року по 11.10.1999 рік в Управлінні МВС України в Хмельницькій області МВС України;

- період з 21.07.1987 року по 11.10.1988 року роботу водієм автомобіля в Шепетівській автоколоні № 2 .

2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 08.06.2022 року по 02.08.2022 року, з 13.08.2022 року по 25.10.2022 року, з 30.10.2022 року по 28.11.2022 року, з 03.12.2022 року по 31.12.2022 року - 1 рік 7 місяців 04 дня; період роботи в Управлінні МВС України в Хмельницькій області МВС України з 16.01.1998 року по 11.10.1999 року - 1 рік 07 місяців 25 днів; період роботи водієм автомобіля в Шепетівській автоколоні № 2 з 21.07.1987 року по 11.10.1988 року - 2 місяців 20 днів - а всього - 3 роки 02 місяці 19 днів.

3. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 09 лютого 2023 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідним пакетом документів, проте рішенням від 12.04.2023 №222650006445 відповідач безпідставно відмовив позивачеві у призначенні дострокової пенсії за віком у зв'язку з недостатністю страхового стажу.

Крім того, відмова у зарахуванні ОСОБА_1 до загального стажу періоду участі в антитерористичній операції з 08.06.2022 по 02.08.2022, з 13.08.2022 по 25.10.2022, з 30.10.2022 по 28.11.2022, з 03.12.2022 по 31.12.2022 в пільговому обчисленні один місяць служби за три є протиправною.

Ухвалою суду від 14.08.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №222650006445 від 12.04.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 22 роки 27 днів.

Звертає увагу суду, що вимога позивача зарахувати до трудового стажу періодів роботи з 08.06.2022 по 02.08.2022, з 13.08.2022 по 25.10.2022, з 30.10.2022 по 28.11.2022, з 03.12.2022 по 31.12.2022 - один місяць служби за три місяці є безпідставною, оскільки у довідці від 25.03.2023 №5737 військової частини № НОМЕР_1 відсутня інформація щодо зарахування зазначених періодів до стажу в трьохкратному розмірі.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області також подало відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

До страхового стажу не зараховано періоди:

- з 16.01.1998 по 10.11.1999 згідно довідки від 06.02.2023 №39-12/121112-2023 Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області Міністерства Внутрішніх Справ України, оскільки дана довідка підписана не головою ліквідаційної комісії;

- з 21.07.1988 по 11.10.1988 за довідкою від 02.02.2023 №7, оскільки у довідці не зазначено дату народження заявника.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

28.02.2023 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 07.03.2023 №222650006445 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Також у рішенні вказано, що до страхового стажу не враховано періоди роботи за архівними довідками №01-21/55-4, №01-21/55-2, №01-21/55-1 від 02.02.2023, оскільки даний період можливо зарахувати після надходження акту перевірки.

Страховий стаж позивача становить 17 років 09 місяців 12 днів.

05.04.2023 позивач повторно звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12.04.2023 №222650006445 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

В рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди:

- з 16.01.1998 по 10.11.1999 згідно довідки від 06.02.2023 №39-12/121112-2023 Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області Міністерства Внутрішніх Справ України, оскільки дана довідка підписана не головою ліквідаційної комісії;

- з 21.07.1988 по 11.10.1988 за довідкою від 02.02.2023 №7, оскільки у довідці не зазначено дату народження заявника.

Страховий стаж позивача становить 22 роки 27 днів.

13.06.2023 позивач втретє звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20.06.2023 №222650006445 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).

Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно матеріалів справи, до страхового стажу позивача згідно оскаржуваного рішення не зараховано періоди:

- з 21.07.1988 по 11.10.1988 за довідкою від 02.02.2023 №7, оскільки у довідці не зазначено дату народження заявника;

- з 16.01.1998 по 10.11.1999 згідно довідки від 06.02.2023 №39-12/121112-2023 Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області Міністерства Внутрішніх Справ України, оскільки дана довідка підписана не головою ліквідаційної комісії.

Суд зазначає, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств. Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Страховий стаж ОСОБА_1 за період з 21.07.1988 по 11.10.1988 підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 №1-2, з яких слідує, що позивач 21.07.1988 на підставі наказу №39 від 19.07.1988 прийнятий на роботу водієм автомобіля 3 класу в Шепетівській автоколоні №2 та звільнений 11.10.1988 на підставі наказу №58 від 10.10.1988.

Період служби в органах внутрішніх справ з 16.01.1998 по 10.11.1999 також підтверджується записами № 7-8 у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , де зазначено, що позивач служив в органах внутрішніх справ безперервно - 1 рік 09 місяців 24 дні.

При цьому позивач, з метою додаткового достовірного підтвердження свого страхового стажу, до позовної заяви долучив копію довідки ДП "Шепетівська автоколона №2" №7 від 04.05.2023, з змісту якої слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працював водієм автомобіля 3 класу в Шепетівській автоколоні №2 з 21.07.1988 по 11.10.1988. Дана довідка містить дату народження позивача.

Крім того, з метою підтвердження періоду проходження служби в органах внутрішніх справ у період з 16.01.1998 по 10.11.1999 позивач надав довідку ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області №39-Н/121/12-2023 від 06.02.2023, за підписом члена ліквідаційної комісії.

Водночас, суд зауважує, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17.

Таким чином, суд вважає, що записами у трудовій книжці позивача підтверджено стаж роботи з 21.07.1988 по 11.10.1988 в Шепетівській автоколоні №2 та період проходження служби в органах внутрішніх справ з 16.01.1998 по 10.11.1999, отже вказані періоди протиправно не враховані відповідачем при розгляді його заяви про призначення пенсії.

Тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до стажу позивача період роботи з 21.07.1988 (а не з 21.07.1987, як помилково вказує позивач) по 11.10.1988 та період проходження служби в органах внутрішніх справ з 16.01.1998 по 10.11.1999.

Стосовно рішення головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 12.04.2023 №222650006445, яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України - після досягнення чоловіками 55-років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і "не менше 20 років у жінок.

Згідно ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, затверджено перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Відповідно до пп.6 п. 2.1 Порядку№22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком: військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації:

- документи про проходження військової служби (служби);

- довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації;

- посвідчення учасника бойових дій.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що документом, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій є: 1) посвідчення учасника бойових дій; 2) документи про проходження військової служби та довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення.

Позивачем для призначення пенсії не було надано довідки згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС (форма якої містить тривалість періоду бойових дій та посилання на те, що служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці).

Водночас, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (далі Порядок №413).

Відповідно до пункту 4 Порядку №413, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом № 2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.92 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці):

- період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України №5737 від 25.03.2023 ОСОБА_1 дійсно в період з 08.06.2022 по 02.08.2022, з 13.08.2022 по 25.10.2022, з 30.10.2022 по 28.11.2022, з 03.12.2022 по 31.12.2022 безпосередньо приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в с. Одрадове Лозівського району Харківської області.

Водночас, згідно з розрахунком стажу, вказаний період служби зараховано до загального стажу лише в одинарному розмірі.

Однак час проходження такої служби зараховується у трикратному розмірі незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається. Такий правовий висновок у подібних правовідносинах також викладений Верховним Судом у постанові від 05 червня 2018 року в адміністративній справі № 348/347/17 та постанові від 30 липня 2019 року в адміністративній справі № 346/1454/17.

За таких обставин, також наявні правові підстави для зарахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоди у участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації з 08.06.2022 по 02.08.2022, з 13.08.2022 по 25.10.2022, з 30.10.2022 по 28.11.2022, з 03.12.2022 по 31.12.2022 в пільговому обчисленні один місяць служби за три.

Таким чином, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком було дотримано всі умови пункту 4 статті 115 Закону, а саме: позивач досяг 55-річного віку, має страховий стаж більше 25 років та є військовослужбовцем, який брав безпосередньою участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

У зв'язку з цим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №222650006445 від 12.04.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із заявою про призначення пенсії звернувся 05.04.2023, тому призначення і виплата пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області має відбутися з 10.02.2023.

Наведене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у вигляді судового збору відсутні, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору.

Водночас, згідно положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

В позовній заяві позивач подав клопотання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу. Гонорар визначено у розмірі 3000,00 грн.

У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначає, що наявними матеріалами справи не підтверджено обставини надання позивачу адвокатом правової допомоги за даною справою. Звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутній детальний опис робіт, виконаних адвокатом та здійснення ним витрат необхідних для їх збирання по справі 560/14399/23.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах 1 та 3 статті 139 КАС України. Разом із тим, у частині 9 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з п.1-2 ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду:

- копію договору про надання професійної правничої допомоги від 04.08.2023, згідно якого клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі 3000 грн. (пункт 4.1. договору). За надання консультаційних послуг фіксована сума в розмірі 30 грн. Плюс додатково 10 відсотків від суми, якщо щодо замовника прийнято позитивний економічний ефект (пункт 4.2, 4.2.1 договору);

- квитанція до прибуткового касового ордера №415 від 04.08.2023, згідно якого позивач передав грошові кошти в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.;

- копію опису робіт та розрахунок суми витрат, які поніс позивач в зв'язку з підготовкою для розгляду адміністративної справи.

Згідно опису робіт та розрахунку суми витрат правова допомога адвоката складається з:

1) ознайомлення з наданими ОСОБА_1 документами, їх правовий аналіз, вивчення законодавства, судової практики, консультації у справі - 4 години - 1000 грн.;

2) виготовлення позовної заяви, технічна підготовка додатку до неї - 4 години - 2000 грн.;

Всього витрачено часу - 8 годин і йому виплачено гонорар в розмірі 3000 грн.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат позивача на правову допомогу у сумі 3000 грн. є обґрунтованим.

Таким чином, на користь позивача згідно ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (яке приймало оскаржуване рішення) необхідно стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №222650006445 від 12.04.2023.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Шепетівській автоколоні №2 з 21.07.1988 по 11.10.1988 та період проходження служби в органах внутрішніх справ з 16.01.1998 по 10.11.1999.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати час проходження служби, протягом якого позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 08.06.2022 по 02.08.2022, з 13.08.2022 по 25.10.2022, з 30.10.2022 по 28.11.2022 та з 03.12.2022 по 31.12.2022 до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць за три місяці.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 10.02.2023 дострокову пенсію за віком згідно з п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 грудня 2023 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10,Фастів,Київська область,08500 , код ЄДРПОУ - 22933548)

Головуючий суддя Д.А. Божук

Попередній документ
115683914
Наступний документ
115683916
Інформація про рішення:
№ рішення: 115683915
№ справи: 560/14399/23
Дата рішення: 15.12.2023
Дата публікації: 18.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (24.04.2024)
Дата надходження: 08.08.2023
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії