Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 р. № 520/13852/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича (пров. Подільський, буд. 5, офіс 11,м. Харків,61003), треті особи - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович (вул. Богдана Хмельницького, буд. 25, оф. 1,м. Харків,61001), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД" (вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301,м. Київ,01033) про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича від 28.05.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62198806.
2. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича від 28.05.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62198806 є такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 01.08.2023 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.
Від відповідача, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Треті особи - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", правом на надання пояснень не скористались.
Ухвалою суду від 16.11.2023 року витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича (посвідчення приватного виконавця № 0272 від 18.12.2018; адреса: вул. Богдана Хмельницького, буд. 25, офіс 1, м. Харків, 61001) завірені належним чином у паперовому вигляді, матеріали виконавчого провадження № 62198806.
Витребувані судом документи надані не були.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 30.07.2014 між позивачем - ОСОБА_2 та ПАТ «Платинум Банк» було укладено кредитний договір з можливістю перенесення платежу № 83/8614ВСІЛКРТ, відповідно до п. 1.2 якого позивач отримала в користування грошові кошти (кредит) у сумі 17 079,91 грн. Позивач за погашала отриманий кредит, але в повному обсязі його не виплатила, що не заперечується позивачем по справі.
16.06.2017 позивач змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені від 16.06.2017 серія НОМЕР_1 , видане Зміївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
В позовній заяві позивачем зазначено, що у 2023 році позивач вирішила звернутися до фінансової установи для отримання мікропозики, де їй працівники установи повідомили, що вона включена до Єдиного реєстру боржників, а також повідомили про наявне відкрите виконавче провадження № 62198806, в якому ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» є стягувачем, а ОСОБА_1 - боржником. Також в позовній заяві позивачем зазначено, що про наявність цього виконавчого провадження позивачу не було відомо, оскільки жодних взаємовідносин з останнім не мала, жодного документа чи повідомлення про те, що право вимоги за кредитним договором з можливістю перенесення платежу від 30.07.2014 № 83/8614РСІЛКРТ було відступлено третій особі, вона не отримувала.
Крім того, позивач не отримувала жодного документу виконавчого провадження № 62198806, у тому числі й постанови про відкриття виконавчого провадження.
З метою отримання інформації про те, чи здійснює діяльність приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк В.В., було направлено адвокатський запит від 22.05.2023 № 22/05/23-4 до Міністерства юстиції України.
Міністерство юстиції України листом від 26.05.2023 № 66662/79359-33-23/20.4.1 повідомило, що станом на 25.05.2023 діяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В. В. зупинена відповідно до наказу Міністерства юстиції від 04.05.2023 № 1637/5 (далі - Наказ) на підставі пункту 2 частини першої статті 42 Закону за поданням Ради приватних виконавців Харківської області на строк його тимчасової відсутності. Відомості про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_5 внесені до Єдиного реєстру 04.05.2023.
Окремо зазначаємо, що згідно з Наказом приватним виконавцем, який здійснюватиме заміщення приватного виконавця Попляка В.В., визначено приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича.
З метою отримання копії виконавчого напису і отримання доступу до матеріалів виконавчого провадження № 62198806 до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Ю.Д. було направлено адвокатський запит від 22.05.2023 № 22/05/23-2.
Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Ю.Д. листом від 27.05.2023 № 626, повідомив, що дане ВП № 62198806 було відкрито приватним виконавцем Попляком В.В. Усі виконавчі дії за цим ВП № 62198806 вчинялися саме цим виконавцем. З копіями документів ВП № 62198806 ОСОБА_1 можете ознайомитися самостійно в АСВП за ідентифікатором доступу - БД2931Е6567В. Додатково було повідомлено, що приватний виконавець Попляк В.В. зник з 24.02.2022 р. та матеріали ВП № 62198806 ОСОБА_6 не передавав ані в електронному, ані в паперовому вигляді, скан-копії в АСВП ВП№ 62198806 також відсутні. Враховуючи вище викладене надати копію виконавчого напису від 24.12.2019 № 4134, виданого приватним нотаріусом ІМНО Кондратюком В.С., про стягнення зі ОСОБА_7 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості в розмірі 18 295,80 грн. не може у зв'язку з відсутністю матеріалів ВП № 62198806. Місцезнаходження приватного виконавця Попляка В. В. та будь які контакти його не відомі.».
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. З ч. 1 ст. З Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника -фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до п. 5 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено обов'язок виконавця у відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом за умови відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-УШ) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону № 1403-VIII діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 5) обов'язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 1403-УШ державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
Верховного Суду у постановах від 31.03.2021 у справі № 380/7750/20 та від 21.10.2021 у справі № 300/2557/20 зазначив, що в силу частин першої та другої статті 4 Закону № 1403-УІІІ приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність, а також: повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Також, в силу положень статті 16 Закону № 1403-УІІІ, приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб'єктом владних повноважень, на дії якої поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України. Зокрема, суб'єкти владних повноважень мають приймати рішення (вчиняти дії) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та неупереджено.».
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що під час розгляду справи, на виконання ухвали суду від 16.11.2023 року про витребування доказів, відповідачем не було надано до суду завірені належним чином у паперовому вигляді, матеріали виконавчого провадження № 62198806, а отже суду не видається встановити правомірність підстав винесення оскаржуваної постанови.
В позовній заяві позивачем зазначено, що в матеріалах виконавчого провадження № 62198806 відсутні виконавчий документ та заява стягувача про примусове виконання рішення. Доказі зворотного відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (VastbergataxiAktiebolagandVulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень».
Відповідно до п. З розділу III Інструкції № 512/5 заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що про незаконність винесення приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В. постанови про відкриття виконавчого провадження № 62198806 від 28.05.2020, а отже вимоги позивача є законним та обґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича (пров. Подільський, буд. 5, офіс 11,м. Харків,61003), треті особи - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович (вул. Богдана Хмельницького, буд. 25, оф. 1,м. Харків,61001), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД" (вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301,м. Київ,01033) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича від 28.05.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62198806.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича сплачений судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.