Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
14 грудня 2023 р. справа № 520/36189/23
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Військової частини НОМЕР_1 про 1) визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022 та 2023 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; 2) зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 та 2023 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; 3) зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 14.09.2022 року по день фактичної виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону "Про відпустки" та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022 та 2023 роки, -
встановив:
Згідно з ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 6 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позов підлягає поверненню якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною 3 ст.45 КАС України визначено, що позов підлягає поверненню якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами.
Вирішуючи питання наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за сформульованими заявником вимогами, включеними одночасно до одного позову, суд виходить за таких підстав та мотивів.
За викладеними у тексті позову твердженнями представника заявника, із позивачем не проведено остаточного розрахунку при звільненні та не нараховано і не виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022 та 2023 роки, у зв'язку із чим має місце затримка розрахунку при звільненні, за яку має бути сплачений середній заробіток.
Усі ці вимоги заявлені заявником одночасно.
Суд зазначає, що відповідно до ст.47 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спору) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Згідно зі ст.117 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спору) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З положень наведених норм права чітко та однозначно слідує, що події звернення до суду із позовом щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має передувати подія виникнення боргу з оплати праці найманого працівника та подія існування затримки остаточного розрахунку при звільненні, котра у часі виникає з наступного календарного дня після припинення публічної служби та завершується у попередній календарний день до дати проведення виплати боргу.
У силу висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №761/9584/15-ц, постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020р. у справі №821/1083/17, постанови Верховного Суду від 20.05.2020р. у справі №816/1640/17, постанови Верховного Суду від 16.07.2020р. у справі №812/1259/17 в алгоритмі обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в обов'язковому порядку має брати участь така категорія як "тривалість затримки у розрахунку", котра у спірних правовідноснах явно та очевидно відсутня.
Відтак, у спірних правовідносинах згадана подія відсутня, оскільки не вирішений спір стосовно відповідності закону управлінського волевиявлення суб'єкта владних повноважень з приводу повноти розрахунку із заявником при звільненні.
Проте, незважаючи на те, що подія затримки розрахунку із заявником при звільненні станом на дату звернення до суду відсутня, представник позивача - адвокат згідно з ч.1 ст.21 та ч.1 ст.172 КАС України без жодного належного умотивування все ж таки включив до позову вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до ч.4 ст.45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
За правилами п.3 ч.2 ст.45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Суд вважає, що подання позову з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за відсутності події настання такої затримки (тобто до набрання законної сили рішенням суду про підтвердження факту існування боргу, настання події виплати такого боргу суб'єктом владних повноважень та вчинення суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу відмови у призначенні, обчисленні, нарахуванні, виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) містить одночасно ознаки подання безпідставного позову; подання позову за відсутності предмета спору; подання позову у спорі, який має очевидно штучний характер.
Тому суд не знаходить іншого тлумачення цієї події, окрім як зловживання процесуальними правами.
Додатковою ознакою подання безпідставного позову; подання позову за відсутності предмета спору; подання позову у спорі, який має очевидно штучний характер є те, що представнику заявника станом на день подання позову достеменно відомо, що правовідносини щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби в частині не нарахування та невиплати компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за 2022 та 2023 роки, щодо якої заявлено позов ще не виникли, факт несвоєчасного розрахунку при звільненні ще не є встановленим судом, день фактичної виплати не настав, питання наявності підстав для перерахунку є спірним у даній справі.
Згідно з ч.3 ст.45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
При цьому, за змістом ч.3 ст.45 КАС України поверненню підлягає позов у цілому, а не окрема вимога позову.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-9, 45, 160, 161, п.1 ч.4 ст.169, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
1. Позов повернути заявникові.
2. Роз'яснити, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду.
3. Ухвалу направити заявникові.
4. Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя А.В. Сліденко