Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2023 року № 520/26165/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Схід Спец Технології” до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Схід Спец Технології” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд: ухвалити додаткове рішення у справі №520/26165/23, яким стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
Відповідно до положень ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи обставини того, що розгляд справи було здійснено в порядку ч.5 ст.262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та відсутня необхідність розгляду питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Схід Спец Технології” в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Схід Спец Технології” звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області від 11.07.2023 № 9159050/44004727 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.05.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Схід Спец Технології”, датою її фактичного подання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Схід Спец Технології” (просп. Героїв Харкова, буд. 277, м. Харків, 61089) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057), Державної податкової служби України (Львівська площа буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області від 11.07.2023 № 9159050/44004727 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.05.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Схід Спец Технології”, датою її фактичного подання; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Схід Спец Технології” (просп. Героїв Харкова, буд. 277, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ - 44004727) сплачену суму судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП - 43983495).
Представники відповідачів правом подання до суду заперечень не скористались, будь-якої заяви до суду не подали.
Суд, дослідивши матеріали поданої заяви та зміст судового рішення, зазначає наступне.
За правилами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що при вирішенні судом позовних вимог позивача у судовому рішенні від 27.11.2023 року судом було надано оцінку заявленим позивачем позовним вимогам та, зокрема, у рішенні суду вказано розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Водночас, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Спец Технології» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань.
Зі змісту резолютивної частини судового рішення вбачається, що на користь позивача стягнуто сплачену суму судового збору у розмірі 2684,00 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас, приписами ч.ч.3 та 5 ст. 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Зі змісту позовної заяви та клопотання про приєднання документів до матеріалів справи вбачаються доводи позивача стосовно понесення ним витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Водночас, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Схід Спец Технології” та адвокатом Брагінською Анною Леонідівною 09.08.2023 укладено договір надання правничої допомоги, відповідно до умов якого, а саме п.1.1, адвокат зобов'язаний в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та домовленістю сторін. Обсяг виконання доручення визначається адвокатом на основі письмового звернення уповноваженої особи клієнта, під яким сторони також розуміють факт направлення клієнтом на адресу адвоката процесуальних та інших документів, що передбачається п. 2.3 договору.
Як вказано позивачем, 11.08.2023 після первинного аналізу адвокатом документів, наданих позивачем, сторонами складений протокол узгодження розміру гонорару № 2, відповідно до якого адвокатом на виконання договору прийнято завдання клієнта, а саме: підготовка і подача позову про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.05.2023 та зобов'язання зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, супровід судової справи в окружному адміністративному суді.
У вказаному протоколі сторони погодили також розмір фіксованого гонорару у розмірі 10000,00 грн. Сторонами визначено, що гонорар сплачується на підставі виставленого адвокатом рахунку протягом трьох банківських днів.
Гонорар сплачений позивачем на користь адвоката 14.08.2023 року в сумі 10000,00 грн., на підтвердження чого до суду подано інформаційне повідомлення про зарахування коштів №202 від 14.08.2023 року.
Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої допомоги.
Отже, надаючи оцінку поданим позивачем до суду доказам, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що між в рамках надання правової (правничої) допомоги адвокатом було надано позивачу правову (правничу) допомогу.
Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов'язані із розглядом справи.
Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги не є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв'язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 10000,00 грн. є необґрунтованою, а отже суд вважає, що підлягає стягненню на користь позивача сума витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Схід Спец Технології” до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Схід Спец Технології” (просп. Героїв Харкова, буд. 277, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ - 44004727) сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП - 43983495).
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.