Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
15 грудня 2023 р. Справа № 520/13553/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України щодо виконання рішення суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
05.12.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про виконання рішення суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якій заявник просить суд: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 60 днів з дня постановлення цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року у справі № 520/13553/2020.
Ухвалою від 11.12.2023 прийнято заяву ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України щодо виконання рішення суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020 до розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін (письмовому провадженні).
Надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк для подання письмових пояснень щодо стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року у справі № 520/13553/2020 - до 14.12.2023.
Вказана ухвала була надіслана відповідачу на електронну адресу та ним отримана, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
13.12.2023 ГУ ПФУ в Харківській області подало до канцелярії суду пояснення щодо виконання рішення суду.
В письмових поясненнях відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності 2 групи відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-Х1І від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ) з 05.06.2018 у розмірі 80% грошового забезпечення. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020, Головним управлінням проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про грошове забезпечення від 25.09.2020 № 17/4.1/14-20. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.04.2019 по 31.03.2021 у розмірі 133830, 93 грн. Різницю в пенсії, нараховану за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 у розмірі 5694,30 грн. внесено до виплатної відомості та профінансовано в квітні 2021 року. З 01.03.2021 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду. Також повідомлено, що Органами Пенсійного фонду України ведеться Реєстр судових рішень для використання в роботі з метою систематизації та упорядкування судових рішень. Отже, виплату різниці в пенсії, нараховану за період з 01.04.2019 по 28.02.2021 у розмірі 128136,63 грн. буде виплачено при надходженні відповідного бюджетного фінансування. Крім того, зазначено, що бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №631. Планом доходів та видатків головного управління на 2023 (зі змінами) на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду передбачено 50052,0 тис. грн., які використано в повному обсязі. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу II Порядку. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020 набрало законної сили 15.02.2021 року. Станом на листопад 2023 року погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили, по 19.09.2020 включно. Відтак, виплата коштів на виконання рішень суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Враховуючи викладене просив суд відмовити в задоволені заяви ОСОБА_1 поданої в порядку ст. 382 КАС України.
Разом із письмовими поясненнями відповідачем надано до суду копію протоколу про перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, витяг з пенсійної справи позивача, копію розрахунку на доплату з квітня 2019 по лютий 2021 рр..
Суд вирішує питання про встановлення судового контролю у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у непроведенні перерахунку з 01.04.2019 пенсії позивача на підставі оновленої довідки від 25.09.2020 за № 17/4.1/14-20 щодо розмірів грошового забезпечення, виданої Північно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою від 25.09.2020 № 17/4.1/14-20 щодо розмірів грошового забезпечення, виданої Північно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, з врахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та провести виплати за перерахованою пенсією.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважав, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі № 520/13553/2020 - залишено без змін.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 22.03.2021.
06.04.2021 року ОСОБА_1 отримано виконавчий лист у справі.
Згідно наявних матеріалів справи, вбачається що постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 16.04.2021 відкрито виконавче провадження № 65144204; 26.08.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження; 16.02.2022 року винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
Поряд з тим, позивач вважає, що рішення суду відповідачем не виконано, оскільки, виплата заборгованості з пенсії ОСОБА_1 виплачена не була.
Надаючи оцінку вищевказаним обставинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Крім того, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення.
Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява №18357/91, суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
У справі «Сорінг проти Об'єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для невиконання рішення суду.
Що стосується нарахованої суми доплати, то з цього приводу суд звертає увагу, що відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
Проте, відповідач до письмових пояснень не надав доказів відсутності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі, що не підтверджує виконання ним в повному обсязі, покладені судом зобов'язання.
Суд зауважує, що положення ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України, мають мету забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Враховуючи факт відсутності в матеріалах справи доказів повного виконання відповідачем рішення суду, беручи до уваги, що виконання судового рішення є частиною процедури відновлення порушеного права особи в судовому порядку, при цьому обов'язок суду контролювати виконання свого рішення закріплено безпосередньо Конституцією України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України щодо виконання рішення суду від 15.12.2020 року та встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року у справі № 520/13553/2020.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України щодо виконання рішення суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) подати протягом 60 днів з дня отримання вказаної ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 по справі №520/13553/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу виготовлено та підписано 15.12.2023.
Суддя Ю. О. Супрун