Справа № 420/16121/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Попової Марії Федорівни (вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» (вул. Академіка Вільямса, 81/4, м. Одеса, 65122) про визнання протиправною бездіяльності, -
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом (а.с.29-32) звернулась ОСОБА_1 до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Попової Марії Федорівни, у якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не складанні відносно порушника (Комунального підприємства «Житлово-комунального сервісу «Чорноморський») протоколу за ст.212-3 КУпАП України та не наданні особою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області М. Поповою відповіді на її - ОСОБА_1 , звернення.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 26.12.2022, 16.01.2023 та 20.03.2023 вона зверталась до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» (далі КП «ЖКС «Чорноморський») із зверненнями, за результатами розгляду яких не отримала запитувану інформацію. Також звернення від 20.03.2023 розглянуто КП «ЖКС «Чорноморський» з порушенням місячного строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян».
На підставі допущених порушень її прав 09.05.2023 вона звернулась до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Попової М.Ф. із заявами, у яких повідомляла про допущені КП «ЖКС «Чорноморський» порушення порядку розгляду її звернень, у зв'язку з чим просила скласти відносно нього протокол про притягнення до відповідальності шляхом накладення штрафу, яка передбачена ст.212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
За результатом розгляду звернень Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі Секретаріат Уповноваженого) складено відповіді про не допущення порушень її прав та відсутність підстав для притягнення КП «ЖКС «Чорноморський» до відповідальності.
Позивачка вважає, що відповідачем протиправно не розглянуто її звернення, оскільки відповідь на нього складено іншим суб'єктом - Секретаріатом Уповноваженого. Також протиправна бездіяльність відповідача полягає у невчиненні дій щодо притягнення винної особи до відповідальності згідно Закону.
Ухвалами суду від 10.07.2023, 22.08.2023 позов залишено без руху, надано та продовжено строк на усунення недоліків позову (а.с.6, 23).
Ухвалою суду від 12.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що права буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача КП «ЖКС «Чорноморський» (а.с.47-48).
Ухвалою суду від 13.11.2023 року встановлено ОСОБА_1 строк для ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду та у разі необхідності подання до суду відповіді на відзив. Зупинено провадження по справі №420/16121/23 (а.с.119).
Ухвалою суду від 15.12.2023 року поновлено провадження по справі, продовжено розгляд справи.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов (а.с.88-99), у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що Уповноважені особи Секретаріату Уповноваженого та представники Уповноваженого мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст.212-3 КУпАП і не наділені повноваженнями притягати осіб до адміністративної відповідальності.
До Секретаріату Уповноваженого надійшло звернення позивачки від 02.02.2023, в якому вона просила скласти протокол про адміністративне правопорушення щодо третьої особи, відповідальної за порушення відносно неї Закону України «Про звернення громадян» за ст.212-3 КУпАП, та вчинити необхідні заходи щодо притягнення відповідальної особи до відповідальності.
За результатом розгляду звернення Секретаріатом Уповноваженого встановлено, що 26.12.2022 тa 16.01.2023 позивачка зверталась до КП «ЖКС «Чорноморський» зі зверненнями, у відповідь на які листом від 23.01.2023 у строки, визначені ст.20 Закону України «Про звернення громадян» було надано відповідь. З отриманою відповіддю заявниця не погоджується та вважає їй такою, що надана з порушенням вимог вказаного Закону.
Проте 09.05.2023 року позивачка вдруге звернулась до Секретаріату Уповноваженого із зверненням, на яке листом від 18.05.2023 №27559.4/Р-14456.3/23/53 повідомлено, що з метою повного та всебічного з'ясування обставин, викладених у зверненні, Секретаріатом Уповноваженого у межах парламентського контролю проведено виїзну перевірку КП «ЖКС «Чорноморський». За результатами перевірки встановлено, що на заяву від 20.03.2023 до КП «ЖКС «Чорноморський», останнім надано відповіді ОСОБА_1 листами від 11.04.2023 №П-20 та 21.04.2023 №П-20.
Представник відповідача вказує, що заявницею не надано доказів реального порушення її прав та інтересів, а лише висловлено особисту незгоду зі змістом відповідей, викладених у листах КП «ЖКС «Чорноморський». У такому разі складення протоколу про адміністративне правопорушення не призведе до поновлення права заявниці, хоча метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню.
Представник відповідача також зауважує, що вирішення питання щодо порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема складання відповідного протоколу, належить до дискреційних повноважень та Секретаріат Уповноваженого дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття додаткових заходів реагування за зверненнями позивачки.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив (а.с.126), у якій просила задовольнити позовні вимоги на підставах, викладених у позові. Також позивачка зазначила, що відповідач зловживає процесуальними правами, оскільки надає суду недостовірну інформацію, перекручує факти та тлумачить законодавство на власний розсуд.
Третя особа КП «ЖКС «Чорноморський» подала до суду пояснення по справі, у яких просила відмовити у задоволенні позову, оскільки у відповідача відсутні підстави для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст.212-3 КУпАП.
Представник третьої особи у поясненнях зазначив, що звернення від 20.03.2023 року розглянуто КП «ЖКС «Чорноморський» 11.04.2023 (лист №П-20), тобто в межах строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян». Після проведення дій, зазначених у листі від 11.04.2023 №П-20 заявниці надіслано лист від 21.04.2023 №П-20 про результати вчинення відповідних заходів. Таким чином, відповідь, надана ОСОБА_1 є вчасною та вичерпною, що свідчить про недопущення комунальним підприємством протиправної бездіяльності.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 26.06.1978 року (а.с.45-46).
26.12.2022 позивачка звернулась до КП «ЖКС «Чорноморський» із заявою (зареєстрована 26.12.2022 за вхід. №По-110), якою повідомила про незаконне будівництво прибудови до другого під'їзду будинку АДРЕСА_3 , що проводиться мешканцями квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 . Заявниця просила видати мешканцям вказаних квартир приписи про усунення порушень щодо незаконного будівництва, скласти відносно них протоколи про адміністративне правопорушення (а.с.44).
Також 16.01.2023 позивачка звернулась до КП «ЖКС «Чорноморський» із заявою за вхід. №П-2, у якій вона зазначила, що прибудова у другому під'їзді порушує права інших мешканців під'їзду щодо освітлення та пожежної безпеки. Заявниця просила призначити відповідні комісійні обстеження фахівцями з градобудівницької, пожежної та МНС знань (а.с.43).
Листом від 23.01.2023 за №П-110, П-2 КП «ЖКС «Чорноморський» на звернення ОСОБА_1 від 26.12.2022 за вхід. №По-110 та від 16.01.2023 за вхід. №П-2 повідомлено заявницю, що КП «ЖКС «Чорноморський» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 згідно договору №102 від 01.01.2020 та діє на підставі Статуту.
На власника квартири АДРЕСА_6 складено Протокол №00244 про адміністративне правопорушення за ст.150 КУпАП за самовільно створену, без правовстановлюючих документів, комору між 2 та 3 поверхами другого під'їду, чим порушено Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 №57.
Також 12.01.2023 проведено загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , у яких прийняло участь і проголосувало 75,2% загальної площі всіх квартир. Протоколом зборів затверджені питання збереження та користування всіма наявними коморами та сушарками у будинку.
Заявницю повідомлено, що всі питання стосовно життєдіяльності багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , вона можете поставити на загальних зборах співвласників або звернутися безпосередньо до суду (а.с.101-103).
02.02.2023 року ОСОБА_1 звернулась до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Попової Марії Федорівни із заявою з проханням скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно особи, відповідальної за порушення відносно неї Закону України «Про звернення громадян», та повідомила, що вона отримувала відповіді КП «ЖКС «Чорноморський» із порушенням Законів України «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації», оскільки: 1) їй надано одну відповідь на дві різних заяви; 2) не розкрито питання призначення комісійного обстеження порушення пожежного та інших питань реконструкції нежитлових приміщень загального користування будинку АДРЕСА_3 ; 3) не надано відповіді щодо заходів реагування відносно порушень мешканцями квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_7 щодо самовільної реконструкції загальних приміщень користування під'їзду №2 між поверхами 1 і 2 та 3 і 4 (а.с.40).
Секретаріат Уповноваженого листом від 17.02.2023 №7720.4/П-3779.3/23/53 повідомив, що незгода з викладеною у відповіді, наданою за результатами розгляду звернення громадянина, позицією органу державної влади, підприємств, установ, організацій та їх посадових (службових) осіб не може вважатися порушенням прав особи на направлення звернення та отримання на нього відповіді. Визначення кількості та якості заходів, які вживає компетентний орган, порядок прийняття ним відповідних рішень, порядок та обсяги застосування заходів реагування належить до компетенції відповідного органу та визначається спеціальними законами, що регулюють ті чи інші правовідносини, а не Законом України «Про звернення громадян». Така сама правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2019 №814/2467/17 (а.с.41-42).
20.03.2023 ОСОБА_1 звернулась до КП «ЖКС «Чорноморський» із заявою за вхід. №20-П, у якій просила скласти приписи відносно мешканців квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 (а.с.37), на яку КП «ЖКС «Чорноморський» листом від 11.04.2023 №П-20 повідомило заявницю, що керівництво комунального підприємства доручило дільниці №7 скласти на власників квартир АДРЕСА_8 відповідні протоколи про адміністративне правопорушення. У листі зазначено, що про результат виконання доручення заявниці буде повідомлено додатково (а.с.38).
Листом від 21.04.2023 року №П-20 КП «ЖКС «Чорноморський» додатково на звернення від 20.03.2023 за вхід. №20-П в доповнення до листа від 11.04.2023 №П-20 повідомило ОСОБА_1 , що станом на 21.04.2023 складання відповідних протоколів про адміністративне правопорушення на власників квартир АДРЕСА_8 не вбачається за можливе з технічних причин (ненадання власниками документів, що засвідчують особу) (а.с.39).
09.05.2023 року ОСОБА_1 знов звернулась до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Попової М.Ф. із заявою, у якій зазначила, що КП «ЖКС «Чорноморський» протиправно надано їй неповну відповідь на заяву від 20.03.2023 за вхід. №20-П та відповідь надана з пропуском місячного строку, що є порушенням Закону України «Про звернення громадян» (а.с.33).
Секретаріат Уповноваженого листом від 18.05.2023 №27559.4/П-14456.3/23/53 повідомив заявницю, що незгода з викладеною у відповіді, наданою за результатами розгляду звернення громадянина, позицією органу державної влади, підприємств, установ, організацій та їх посадових (службових) осіб не може вважатися порушенням прав особи на направлення звернення та отримання на нього відповіді. Визначення кількості та якості заходів, які вживає компетентний орган, порядок прийняття ним відповідних рішень, порядок та обсяги застосування заходів реагування належить до компетенції відповідного органу та визначається спеціальними законами, що регулюють ті чи інші правовідносини, а не Законом України «Про звернення громадян». Така сама правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2019 №814/2467/17.
Згідно з вказаним листом від 18.05.2023 ОСОБА_1 повідомлено, що уповноважені особи Секретаріату Уповноваженого та представники Уповноваженого мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за статтею 212-3 КУпАП і не наділені повноваженнями притягати осіб до адміністративної відповідальності.
Також у відповіді зазначено, що складення протоколу про адміністративне правопорушення не призведе до поновлення права заявниці, а відповідно до ст.3 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є, зокрема, запобігання порушенням прав і свобод людини громадянина або сприяння їх поновленню. Крім того, вирішення питання щодо порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема складання відповідного протоколу, належить до дискреційних повноважень Уповноваженого.
Заявницю повідомлено про відсутність підстав для вжиття додаткових заходів реагування за її заявою від 09.05.2023 (а.с.41-42).
Позивачка, вважаючи, що Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Поповою М.Ф. допущено протиправну бездіяльність, звернулась до суду з цим позовом.
Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно ст.1 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 №776/97-ВР (далі Закон №776/97-ВР) парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №776/97-ВР сферою застосування Закону є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.
Метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є: 1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України; 2) додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина суб'єктами, зазначеними у статті 2 цього Закону; 3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню; 4) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі; 5) поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина; 6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод; 7) сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу (ст.3 Закону №776/97-ВР).
Відповідно до ст.17 Закону №776/97-ВР Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Згідно ст.10 Закону №776/97-ВР для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється секретаріат, який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печатку встановленого зразка.
Наказом Уповноваженого від 14.10.2022 №79.15/22 затверджено Положення про Секретаріат Уповноваженого (далі Положення), згідно п.1.1 Розділу 1 якого Секретаріат Уповноваженого утворюється відповідно до ст.10 Закону №776/97-ВР для забезпечення діяльності Уповноваженого.
На Секретаріат покладено завдання з організаційного, правового (юридичного), науково-консультативного, інформаційно-аналітичного, науково-експертного, контрольно-ревізійного, матеріально-технічного, фінансового, а також іншого забезпечення діяльності Уповноваженого в межах чинного законодавства України (п.2.2 Розділу 2 Положення).
Відповідно до п.3.1.5 Розділу 3 Положення для забезпечення діяльності Уповноваженого Секретаріат відповідно до покладених на нього завдань та розподілу обов'язків між працівниками, зокрема: організовує та здійснює прийом та розгляд звернень громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до чинного законодавства України та роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення до Уповноваженого.
Оскільки Секретаріат Уповноваженого, згідно покладених на нього завдань та функцій організовує та здійснює прийом та розгляд звернень громадян України, суд не приймає доводи позивачки щодо протиправності розгляду її звернення саме Секретаріатом Уповноваженого, а не безпосередньо Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Поповою М.Ф.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно п.8-1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема, уповноважені особи Секретаріату Уповноваженого або представники Уповноваженого (статті 188-39, 188-40, 212-3 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Статтею 212-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення права на інформацію та права на звернення, зокрема:
порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України «Про звернення громадян» - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, Законом чітко розмежована відповідальність за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про звернення громадян».
Позивачка вважає, що КП «ЖКС «Чорноморський» підлягає відповідальності на підставі ст. 212-3 КУпАП за невчасне надання відповіді на її звернення та ненадання запитуваної інформації.
Суд вважає, що для вирішення цього спору є необхідним визначення виду заяв, які подавались до третьої особи, які на думку позивачки розглянуто з порушенням порядку, оскільки подані до КП «ЖКС «Чорноморський» заяви від 26.12.2022 за вхід. №По-110, від 16.01.2023 за вхід. №П-2 та від 20.03.2023 за вхід. №20-П не містять посилань на жодний нормативно-правовий акт.
Водночас, у зверненнях до Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Попової М.Ф., позивачка посилалась на Закони України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі Закон №393/96-ВР) та «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі Закон №2939-VI).
Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР закріплено право громадянина України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Метою Закону №393/96-ВР є надання практичної можливості громадянам України впливати на діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів приватного права. Така можливість доступна для кожного громадянина України, хто хоче реалізувати своє право на звернення з метою поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч.1 ст.3 Закону №393/96-ВР).
Водночас, «заяви» (клопотання) є зверненням громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (ч.3 ст.3 Закону №393/96-ВР).
Таким чином, звернення в порядку ч.3 ст.3 Закону №393/96-ВР подається у разі:
- зверненням громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів;
- повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб;
- висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Водночас, Законом №2939-VI врегульовано порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно з ст.1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п.1-2 ч.1 ст.12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку (п.5 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI).
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (п.1 ч.1 ст.22 Закону №2939-VI).
Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.
Верховний Суд у постанові від 19.05.2022 у справі №9901/502/21 дійшов висновку, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб'єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій. У подальшому володіти цим продуктом може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб'єктом владних повноважень.
Подані до КП «ЖКС «Чорноморський» заяви від 26.12.2022 за вхід. №По-110, від 16.01.2023 за вхід. №П-2 та від 20.03.2023 за вхід. №20-П не стосувались отримання заявницею публічної інформації, яка не потребує створення суб'єктом владних повноважень.
Аналізуючи зміст заяв ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що вони є зверненням громадян з повідомлення комунального підприємства про порушення чинного законодавства та проханням щодо: 1) видання мешканцям квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 приписів про усунення порушень щодо незаконного будівництва, скласти відносно них протоколи про адміністративне правопорушення; 2) призначення комісійних обстежень фахівцями з градобудівницької, пожежної та МНС знань; 3) складення приписів відносно мешканців квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 .
Згідно ст.7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Відповідальність, передбачена ст.212-3 КУпАП, щодо порушення Закону України №393/96-ВР застосовується у разі незаконної відмови у прийнятті та розгляді звернення, або іншого порушення Закону.
Статтею 15 Закону №393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Звернення ОСОБА_1 від 26.12.2022 за вхід. №По-110, від 16.01.2023 за вхід. №П-2 та від 20.03.2023 за вхід. №20-П прийняті та розглянуті КП «ЖКС «Чорноморський», що підтверджується листами від 23.01.2023 року за №П-110, П-2 КП та від 21.04.2023 року №П-20.
Суд вважає, що незгода з позицією, викладеною у відповідях на заяви позивачки, не може свідчити про наявність адміністративного правопорушення щодо незаконної відмови у прийнятті та розгляді звернення, або іншого порушення Закону. При цьому суд на підставі ч.5 ст.242 КАС України враховує наступну правову позицію Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 25.09.2019 у справі №814/2467/17 врахував, що Міністерство освіти і науки України надало позивачу відповідь на його звернення у межах та у строки, встановлені Законом №393/96-ВР. Верховний Суд дійшов висновку, що зміст роз'яснень, на думку позивача, не забезпечив поновлення порушених, на його думку, прав, не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, допущену ним під час розгляду звернення ОСОБА_1.
Також суд вважає, що розгляд звернення ОСОБА_1 від 20.03.2023 за вхід. №20-П здійснено комунальним підприємством вчасно, у встановлений Законом №393/96-ВР строк.
Згідно ч.1 ст.20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Звернення позивачки надійшло до КП «ЖКС «Чорноморський» 20.03.2023 та зареєстровано за вхід. №20-П (а.с.37). В свою чергу, листом від 11.04.2023 №П-20 директор КП «ЖКС «Чорноморський» повідомив заявницю, що керівництво комунального підприємства доручило дільниці №7 скласти на власників квартир №50,52 відповідні протоколи про адміністративне правопорушення. У листі зазначено, що про результат доручення заявниці буде повідомлено додатково (а.с.38).
Після вчинення дільницею №7 дій на виконання доручення, КП «ЖКС «Чорноморський» листом від 21.04.2023 року №П-20 повідомило ОСОБА_1 , що станом на 21.04.2023 складання відповідних протоколів про адміністративне правопорушення на власників квартир №50,52 не вбачається за можливе з технічних причин (ненадання власниками документів, що засвідчують особу) (а.с.39).
Таким чином, оскільки КП «ЖКС «Чорноморський» листом від 11.04.2023 №П-20 повідомив ОСОБА_1 про доручення дільниці №7 здійснення подальших дій щодо її звернення - позивачка була обізнана про розгляд її звернення 11.04.2023, тобто у строк, передбачений Законом №393/96-ВР.
Водночас, направлення заявниці додаткового повідомлення 21.04.2023 щодо результатів здійснення доручення, не можуть свідчити про порушення Закону №393/96-ВР та обґрунтованість застосування до комунального підприємства відповідальності за ст.212-3 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів саме цим відповідачем (представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Поповою М.Ф.), зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Позивачкою не надано доказів реального порушення її прав та інтересів відповідачем, а лише висловлено особисту незгоду зі змістом відповіді на заяву від 20.03.2023 за вхід. №20-П, наданою КП «ЖКС «Чорноморський».
Також суд вважає, що застосування відповідних заходів реагування, зокрема у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності, є правом, а не обов'язком уповноваженої особи Секретаріату Уповноваженого або представника Уповноваженого, а визначення найбільш доцільного та ефективного з числа можливих належить безпосередньо до його дискреційних повноважень, що реалізуються ним на власний розсуд шляхом обрання з кількох юридично допустимих заходів того, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Отже, суд дійшов висновку про недопущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не складання відносно КП «ЖКС «Чорноморський» протоколу про адміністративне правопорушення за ст.212-3 КУпАП.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Попової Марії Федорівни (вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008, код ЄДРПОУ 21661556), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» (вул. Академіка Вільямса, 81/4, м. Одеса, 65122, код ЄДРПОУ 35303608) про визнання протиправною бездіяльності.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.