МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2023 р. № 400/11875/23
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, відповідно до процедури передбаченої ст.262 КАС України, адміністративну справу,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
провизнання протиправним рішення від 08.09.2023 року № 80004; зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами: визнати протиправним рішення військової частини НОМЕР_1 від 08.09.2023 про відмову у звільненні старшого солдата ОСОБА_1 з військової служби за контрактом за сімейними обставинами: у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком дружини, який за висновком медико-соціальної експертної комісії потребує постійного догляду.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . Батько дружини - ОСОБА_3 1961 року народження з 13.03.2021 визнаний особою з інвалідністю першої «Б» групи та потребує постійного стороннього догляду. Інвалідність встановлена безстроково без призначення подальшого переогляду. Інвалідність ОСОБА_3 також підтверджується індивідуальною програмою реабілітації інваліда від 13.04.2021. В серпні 2023 позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення зі служби за сімейними обставинами: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, на підставі абзацу 4 п.п.«г» п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». До рапорту позивачем були додані всі документи, що підтверджують наявність обставин, які зумовлюють звільнення. Натомість, відповідач 08.09.2023 відмовив у задоволенні рапорту позивача. Позивач вважає зазначену відмову протиправною. Відповідно до ст.26 Закону, наявність зазначених обставин є безумовною підставою для звільнення особи з військової служби, та не передбачено надання доказів відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за особою, яка потребує такого догляду. При поданні рапорту, позивачем було дотримано вимоги п.225, 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідач позов не визнав, надіслав відзив в якому просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію, відповідач аргументував тим, що по-перше, відповідно до п.14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Сил України, звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення. При розгляді рапорту позивача було встановлено, що ним було надано лише копії документів, що свідчить про недотримання останнім порядку надання документів в оригіналі. По-друге, у позивача відсутнє право на звільнення з військової служби. Для звільнення з підстав, передбачених абз.3 п.п. «г» п.3 ч.5 ст.56 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» необхідно мати дві умови: 1) у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком) дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я; 2) у зв'язку з необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або Звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення. Позивачем не підтверджено та не надано жодного документу про необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною або дитиною, тобто виконано лише одну умову гіпотези норми права, передбаченої абз.3 п.п. «г» п.3 ч.5 ст.26 Закону. Вищеназвані підстави відмови у задоволенні рапорту старшого солдата ОСОБА_4 були роз'ясненні йому в усній формі
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія-механіка 2 відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти, та має військове звання - старший солдат.
З 2007 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
Батько дружини позивача, ОСОБА_3 з 13.04.2021 має статус особи з інвалідністю І-Б, за загальним захворювання з ураженням органів руху.
31.08.2023 ОСОБА_1 подав рапорт командуванню військової частини НОМЕР_1 про звільнення його з військової служби відповідно до абз.5 п.п. «г» п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» про розірвання контракту та припинення військової служби за сімейними обставинами, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
До рапорту ОСОБА_1 доданок нотаріально засвідчені копії документів: військового квітка, паспорта громадянина України, картки платників податків, копія свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження, довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії, виписка з медичної карти стаціонарного хворого, індивідуальна програма реабілітації
08.09.2023 військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено представнику позивача, про те, що за рапортом ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову в його задоволенні, оскільки не підтверджено той факт, що здійснювати постійний догляд за ОСОБА_3 буде саме ОСОБА_1 .
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Відповідно до абз.5 п.п. «г» п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Згідно частини сьомої статті 26 Закону звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення №1153/2008).
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення № 1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу». Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Згідно з пунктом 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової службитощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України. Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев'ятою статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.
Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Згідно з пунктом 241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV цієї Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення. Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений дотериторіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Аналізуючи право позивача на звільнення з військової служби, суд розглядає всі три аргументи відповідача, яким обґрунтована відмова у звільненні.
Перший аргумент (викладений у резолюції командування військової частини та листі відповіді на адресу представника позивача) про не підтвердження саме позивач буде здійснювати постійний догляд за ОСОБА_3 . Суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 5 п.п. «г» п.3 ч.5 ст.26 Закону, єдиною умовою, що дає підставу для звільнення військовослужбовця це необхідність постійного догляду за особами зазначеними у цьому пункті. Сам факт перебування військовослужбовця у шлюбних чи родинних відносинах з цими особами, вказує, що саме він буде здійснювати за ними постійний догляд. Зазначена обставина не потребує підтвердження. Тому, суд не приймає цей аргумент, як належний.
Другий аргумент (викладений у відзиві) про необхідність одночасного постійного догляду, як за батьками, так і за хворою дружиною та дитиною, також на думку суду є помилковим. Зазначеної нормою передбачено право на звільнення військовослужбовця у разі потреби постійного догляду хоча б з однією особою зазначеної у цьому пункті: дружиною, дитиною, батьками військовослужбовця, батьками дружини військовослужбовця. Закон не містить вимоги про необхідність постійного нагляду за всіма відразу.
Третій аргумент (викладений у відзиві) про ненадання оригіналів документів. Так, дійсно відповідно до 14.10 розділу XIV Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення. У цьому випадку таким документом є Довідка до акта огляду медико-соціальної експертною комісією Серія 12ААВ №177461, якою встановлено, що ОСОБА_3 має першу групу інвалідності безстроково та потребує постійного стороннього догляду. Позивачем до рапорту долучено його нотаріально засвідчену копію. Разом з тим, відповідно до 14.10 розділу XIV Інструкції, командування військової частини має право прийняти рішення лише на підставі оригіналу документу. У такому випадку, відповідач розглядаючи рапорт позивача про звільнення мав би право зажадати від нього надання для огляду саме оригіналів документів. Разом з тим, відповідач не висунув позивачу таку вимогу, пославшись на підставі відмови у звільнення з військової служби, які вище визнанні судом неналежними.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно 08.09.2023 відмовив у звільненні старшого солдата ОСОБА_1 з військової служби за контрактом за сімейними обставинами: у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком дружини, який за висновком медики-соціальної експертної комісії потребує постійного догляду, і в цій частині позов належить задовольнити.
Щодо способу поновлення прав позивача, то у цьому випадку, суд вважає за необхідним покласти на відповідача обов'язок повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, з урахуванням висновків суду викладених вище, про безпідставність посилання на необхідність підтвердження, що саме військовослужбовець буде здійснювати догляд за особою, яка потребує стороннього догляду, а також необхідність постійного догляду всіх осіб зазначених у абзацу 5 п.п. «г» п.3 ч.5 ст.26 Закону. При цьому, під час повторного розгляду рапорту Наріжнього В.О. відповідач вправі витребувати у нього оригінали документів, на підставі яких він просить про звільнення з військової служби.
В задоволенні позовних вимог про зобов'язання військову частини НОМЕР_1 звільнити старшого солдата ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами: у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком дружини, який за висновком медики-соціальної експертної комісії потребує постійного догляду, відмовити, оскільки таке рішення не може бути прийнято без дослідження військовою частиною оригіналів документів.
Позов задовольнити частково.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною рішення військової частини НОМЕР_1 від 08.09.2023 №80004 про відмову у звільненні старшого солдата ОСОБА_1 з військової служби за контрактом за сімейними обставинами: у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком дружини, який за висновком медики-соціальної експертної комісії потребує постійного догляду.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 ) повторно розглянути рапорт старшого солдата ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами: у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком дружини, який за висновком медики-соціальної експертної комісії потребує постійного догляду, з урахуванням висновків суду.
4. В задоволенні позовних вимог про зобов'язання військову частини НОМЕР_1 звільнити старшого солдата ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами: у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком дружини, який за висновком медики-соціальної експертної комісії потребує постійного догляду, відмовити.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 15.12.2023