ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 рокусправа № 380/24582/23
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середнього заробітку, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС України у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ ВП 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090) щодо затримки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №380/855/23 про поновлення ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_2 ), на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області;
- стягнути з відповідачів Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_2 ) середній заробіток з 19.04.2023 по дату винесення рішення суду з відрахуванням податків та зборів за час затримки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №380/855/23 про поновлення позивача на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі №380/855/23 поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області з 17 грудня 2022 року. Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. Втім, таке рішення станом на момент звернення до суду залишається невиконане. Тому, період з 19.04.2023 по момент винесення рішення у вказаній справі позивач вважає затримкою виконання рішення про поновлення його на роботі, що дає підстави вимагати від відповідачів виплату середнього заробітку за весь цей період. Наведене і зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 24.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачі подали відзиви на позовну заяву, в яких просять суд відмовити в задоволенні позову.
Загалом відзиви обох відповідачів є ідентичними та обґрунтовані тим, що з метою виконання судових рішень Державною податковою службою України наказом від 27.10.2023 № 1381-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 » скасовано наказ ДПС України від 14.12.2022 № 1851-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та поновлено позивача на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області з 17.12.2022. За таких обставин, Головне управління ДПС у Львівській області наказом від 27.10.2023 № 437-О «Про оголошення та втрату чинності наказів» на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2023, залишеного в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 у справі № 380/855/23, та наказу Державної податкової служби України від 27.10.2023 № 1381-о, оголошено наказ Державної податкової служби України від 27.10.2023 № 1381-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 », скасовано наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 16.12.2022 № 748-О «Про оголошення наказу ДПС України від 14.12.2022 № 1851-О та проведення розрахунку» та скасовано наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 16.12.2022 № 749-О «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 16.12.2022 № 748-О».
Згідно з повідомленням ГУ ДКС України у Львівській області щодо проведення безспірного списання коштів з ГУ ДПС у Львівській області від 02.10.2023 № 07.1-11-06/8094 забезпечено перерахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць платіжними інструкціями: № 30 від 28.09.2023 в сумі 13879,05 грн. та від 11.10.2023 № 07.1-11-06/8441; № 1 від 09.10.2023 в сумі 2095,32 грн.
Відповідно до повідомлення ГУ ДКС України у Львівській області щодо проведення безспірного списання коштів з ГУ ДПС у Львівській області від 07.07.2023 № 07.1-11-06/5489 на виконанні в Головному управлінні Казначейства також перебуває виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 по справі № 380/855/23 про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.12.2022 по 18.04.2023 включно у розмірі 60454,46 грн. з відрахуванням податків і зборів. Виконання судових рішень здійснюється з рахунку ГУ ДПС у Львівській області № НОМЕР_2 за КПКВ 3507090 «Виконання судових рішень» по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
Зазначають, що період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника обчислюється з моменту винесення судом рішення про його поновлення до моменту видання відповідного наказу. В даних правовідносинах це з 19.04.2023 по 27.10.2023.
Крім цього вказують, що обставини позову не доводять протиправної бездіяльності ДПС України та Головного управління ДПС у Львівській області щодо затримки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі № 380/855/23, оскільки таке оскаржувалось в судах вищих інстанцій. Просять в задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом в.о. Голови ДПС України від 14.12.2022 № 1851-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнений з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області від 16.12.2022 № 748-о «Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 14.12.2022 №1851-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 оголошений наказ від 14.12.2022 № 1851-о.
Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області від 16.12.2022 № 749-о внесені зміни до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 16.12.2022 №748-о та доповнено його пунктом 3 такого змісту: «Відповідно до п. 4 ст. 87 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (зі змінами) виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат».
Не погоджуючись з цими наказами відповідачів ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. Голови Державної податкової служби України від 14.12.2022 № 1851-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ». Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області від 16.12.2022 № 748-о «Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 14.12.2022 № 1851-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».
Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області від 16.12.2022 № 749-о «Про внесення змін до наказу від 16.12.2022 № 748-о». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області з 17 грудня 2022 року.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.12.2022 до 18.04.2023 включно у сумі 80298 (вісімдесят тисяч двісті дев'яносто вісім) грн 40 коп. з відрахуванням податків та зборів.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області з 17 грудня 2022 року.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць у сумі 19843 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок три) грн 94 коп. з відрахуванням податків та зборів.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 у справі № 380/24582/23, апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі № 380/855/23 - без змін.
Наказом ДПС України від 27.10.2023 № 1381-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 » скасовано наказ ДПС України від 14.12.2022 № 1851-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та поновлено позивача на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області з 17.12.2022.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиконання судового рішення про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 5-1 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) установлено гарантії забезпечення права громадян на працю, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно з положеннями ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 3 ч.1 ст.371 КАС України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Згідно з п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу. Добровільне виконання рішення суду боржником є його законодавчо встановленим обов'язком, який не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.
Відповідно до ст.236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року в справі №760/9521/15-ц і суд не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції у справі, що розглядається.
Між тим суд враховує, що вимушеним прогулом є час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Положення ст.236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання заробітної плати чи неможливості працевлаштуватись.
Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі №380/855/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023, позов ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, задоволено позовні вимоги про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вказане судове рішення звернуто до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області з 17.12.2022.
Водночас, це рішення Львівського окружного адміністративного суду не виконувалося відповідачем до 27.10.2023, коли наказом ДПС України №1381-О поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області з 17.12.2022. При цьому, відповідачами не надано суду жодних аргументованих пояснень щодо причин такого тривалого зволікання у виконанні судового рішення про поновлення позивача на роботі, а також не обґрунтовано поважність причин такої бездіяльності.
Суд вважає безпідставними посилання відповідачів на те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі №380/855/23 не виконувалося через його оскарження у судах вищої інстанції, адже такі не є поважними причинами, які унеможливлювали виконання вищевказаного рішення.
Ба більше суд наголошує, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконується негайно та не залежить від його оскарження в апеляційній чи касаційній інстанціях.
За таких обставин суд вважає підставними доводи позивача про протиправну затримку виконання відповідачами рішення суду про поновлення його на роботі. Тому, відповідно до вимог ст.236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки такого виконання.
Згідно з ст.27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.02.1995 (далі Порядок №100).
Відповідно до абз. 1, 3 п. 2 Порядку №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Абзацом 4 п. 2 Порядку №100 визначено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Пунктом 8 Порядку №100 установлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Суд враховує, що на час розгляду справи рішення суду про поновлення позивача на роботі вже виконане, про що свідчать долучені відповідачами накази №1381-О та №437-О від 27.10.2023. А тому, періодом затримки виконання відповідачами рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі є період з 19.04.2023 по 26.10.2023 включно, а не по час постановлення судом рішення у цій справі, як зазначає позивач.
Суд враховує, що в силу вимог п.6 постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 №13 Пленуму Верховного Суду України, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі №380/855/23 визначено середньоденний розмір заробітної плати позивача, який становить 922,97 грн.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки кількість робочих днів за період з 19.04.2023 по 26.10.2023 (включно) становить 137 день, відтак розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі становить 136036,89 грн (922,97 грн х 137 день).
Суд враховує, що відповідно до п. 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, ДПС України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Головне управління ДПС у Львівській області є територіальним органом ДПС України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно з даними, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС у Львівській області є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, тип відокремленого підрозділу філія (інший відокремлений підрозділ), ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43968090.
Пунктом 14.1.222 Податкового кодексу України визначено, що роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
У пункті 15 Положення про ГУ ДПС у Львівській області визначено, що ГУ ДПС утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.
Отже, Головне управління ДПС у Львівській області є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, з яким позивач перебував у трудових відносинах.
Тому, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі необхідно стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області.
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що за таких обставин у цій справі наявні підстави для задоволення позову частково. А саме стягнути з ГУ ДПС у Львівській області за ст.236 КЗпП України на користь позивача середню заробітну плату за затримку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі №380/855/23 в частині поновлення на роботі за період з 19.04.2023 по 26.10.2023 в сумі 136036,89 грн з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у даній категорії справ в силу п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак згідно з ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС України у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 19.04.2023 по 26.10.2023 в сумі 136036 (сто тридцять шість тисяч тридцять шість) грн. 89 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан