ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 рокусправа № 380/1611/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Моляща Т.В.,
за участю:
представник позивача не прибув,
представник відповідача Цинайко Н.І.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Львові заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, визнання протиправними дій, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, визнання протиправними дій, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Львівський окружний адміністративний суду рішенням від 29.11.2023 у справі № 380/1611/20 задовольнив частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, ЄДРПОУ 00034051), Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011) про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, визнання протиправними дій, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу; визнав протиправним та скасував рішення кадрової комісії № 4 від 19.12.2019 № 31 “Про неуспішне проходження прокурором атестації”; визнав протиправним та скасував наказ Генерального прокурора від 27.01.2020 № 371ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника другого наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру” з 29.01.2020; поновив ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді заступника начальника другого наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Офісу Генерального прокурора, з 30.01.2020; стягнув з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 266 521 (Двісті шістдесят шість тисяч п'ятсот двадцять одна) грн 78 коп. без урахування податків, зборів та обов'язкових платежів, з урахуванням раніше виплачених сум; допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника другого наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління Офісу Генерального прокурора та стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 8870 (Вісім тисяч вісімсот сімдесят) грн 00 коп. без урахування податків, зборів та обов'язкових платежів; у задоволенні решти позовних вимог - відмови; стягнув з Офісу Генерального прокурора за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1681,60 грн судових витрат.
Представник позивача 05.12.2023 подав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 65415) про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду заяви.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо заяви про ухвалення додаткового рішення заперечила. Також вказала що вартість послуг на правничу допомогу є неспівмірною, а сума витрат є необґрунтованою.
Частиною першою статті 247 КАС України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Аналогічна норма міститься у статті 252 КАС України, відповідно до пункту 3 частини першої якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Між позивачем та адвокатським об'єднанням «Охименко та партнери» 29.11.2021 укладений договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 3.2 договору за надання правової допомоги, передбаченої предметом цього Договору, Клієнт виплачує Адвокатському об'єднанню гонорар, розмір якого визначається:
- відповідно до акту прийому-передачі наданої правової допомоги, що підписується обома Сторонами, або
- на підставі рахунку, виставленого Адвокатським об'єднанням, якщо йдеться про сплату авансового платежу. При цьому, акцептування такого рахунку та визначеної суми гонорару здійснюється Клієнтом на власний розсуд.
Згідно з актом прийому - передачі наданих послуг від 30.11.2023 до Договору від 29.11.2021 про надання правової допомоги та Додатку № 1 від 26.12.2022 адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв наступні правничі послуги:
1) збирання та подання додаткових доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги ОСОБА_1 ;
2) підготовка та подання заяви про збільшення та уточнення позовних вимог від 14 березня 2023 року (справа № 380/1611/20);
3) підготовка та подання заяви про доповнення позовних вимог від 26 квітня 2023 року (справа № 380/1611/20);
4) підготовка та подання заяви щодо нових доказів, які необхідно дослідити в ході судового розгляду даної справи;
5) підготовка та подання заяви про приєднання доказів та допит свідків;
6) підготовка та подання заяви про приєднання доказів;
7) участь в судових засіданнях Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/1611/20, що разом, складає фіксовану суму у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч гривень 00 копійок) грн з врахуванням ПДВ.
Згідно з рахунком від 30.11.2023 № 12Ю ОСОБА_1 сплатив 60 000,00 грн.
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Разом з тим, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідача подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. В запереченні зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений у відповідній заяві, є неспіврозмірними зі складністю справи. Так, правовідносини, що склалися між сторонами регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, існує певна судова практика. Обсяг доказів, отриманих представником позивача на відповідні запити, є невеликим. Тому складності щодо процесу доказування, чи витребування доказів не виникало. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд встановивши обставини, що мають значення для правильного вирішення питання для ухвалення додаткового судового рішення, виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо); кількості учасників та відсутності інших учасників у справі; виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, дійшов висновку про те, що розмір вартості наданих послуг визначених в рахунках неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому, вимоги про відшкодування 60 000,00 грн як витрат на правничу допомогу - необґрунтованими.
З огляду на викладене, суддів дійшов висновку, що співмірною та розумною у цій справі загальною компенсацією вартості наданих адвокатом послуг є сума 4000, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 134, 139, 241, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, ЄДРПОУ 00034051) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
У решті частини вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складений 14.12.2023.
Суддя Кедик М.В.