ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/15091/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 рокумісто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: 43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22-В (далі - ГУ ПФУ у Волинській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49049, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26 (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком протиправними та скасувати рішення № 133850012567 від 06.01.2023;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком протиправними та скасувати рішення № 133850012567 від 20.03.2023;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком протиправними та скасувати рішення № 133850012567 від 21.04.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди його роботи з 31.08.1983 по 04.01.1985 водієм Дрогобицькому комбінаті побутового обслуговування населення; з 14.01.1985 по 01.07.1992 водієм в Дрогобицька фабрика індивідуального пошиву та ремонту одягу, на підставі записів трудової книжки НОМЕР_2 , дата заповнення 08.107.1980;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 09.10.2022.
Ухвалою від 10.07.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювали ніяких запитів на підтвердження спірних періодів роботи позивача та не надали доказів, які б ставили під сумнів дійсність внесених записів до трудової книжки. Звертаючись до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач надав всі можливі документи з місць роботи, які підтверджують факт наявності страхового стажу не менше 29 років. Заяву про призначення пенсії за віком подано 02.01.2023, тобто з дотриманням трьохмісячного терміну, а тому дата, з якої саме слід призначити пенсію за віком є 09.10.2022.
Представник ГУ ПФУ у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 31.08.1983 по 04.01.1985, оскільки печатку, якою завірено запис про звільнення, не читабельна. Позивачу рішенням від 21.04.2023 №133850012567 зараховано період роботи з 14.01.1985 по 01.07.1992 до страхового стажу, а тому позов в цій частині є безпідставним.
Представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 31.08.1983 по 04.01.1985, оскільки печатку, якою завірено запис про звільнення, неможливо прочитати. Період роботи з 14.01.1985 по 01.07.1992 не зараховано до страхового стажу, оскільки наявне виправлення в даті наказу про прийом на роботу.
ГУ ПФУ у Волинській області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося, належним чином повідомлене про розгляд справи.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
У зв'язку з досягненням 08.10.2022 60-річного віку, 02.01.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до ГУ ПФУ у Волинській області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії від 06.01.2023 № 133850012567. Таке рішення мотивоване тим, що страховий стаж позивача становить 27 років 10 місяців 21 день. До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою з 31.08.1983 по 04.01.1985, оскільки печатка, якою завірений підпис про звільнення, не читабельна.
Позивач повторно 13.03.2023 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.03.2022. Таке рішення мотивоване тим, що страховий стаж позивача становить 20 років 08 місяців 03 дні. До страхового стажу не враховано період роботи з 31.08.1983 по 04.01.1985, оскільки печатка якою завірений запис про звільнення не читабельна, та період з 14.01.1985 по 01.07.1992, оскільки наявне виправлення у даті прийняття наказу.
Позивач повторно 14.04.2023 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. До цієї заяви позивач додатково долучив архівну довідку від 06.04.2023 про заробітну плату за період 1985 року по 1992 рік, а також наказ № 4-к від 14.01.1985 про прийняття на посаду шофера і наказ № 44 від 14.07.1992 про звільнення шляхом переводу.
За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до ГУ ПФУ у Волинській області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії від 21.04.2023 № 133850012567. Таке рішення мотивоване тим, що страховий стаж позивача становить 28 років 01 місяць 21 день. До страхового стажу не зараховано період роботи з 31.08.1983 по 04.01.1985, оскільки печатка, якою завірений підпис на звільнення, не читабельна.
Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до понятійного апарату Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058):
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до вказаного Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених вказаним Законом;
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із вказаним Законом і за який сплачено страхові внески;
- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В абзаці першому частини першої статті 24 Закону України № 1058 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону України № 1058).
Згідно зі статтею 26 Закону України № 1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
У частині четвертій статті 26 Закону України № 1058 передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону України № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених вказаним Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Порядок №22-1).
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Змістом частини першої статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон України № 1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як встановив суд, підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 31.08.1983 по 04.01.1985 пенсійні органи вказали на те, що печатка, якою завірено запис про звільнення, є не читабельною.
Надаючи вказаному оцінку, суд враховує, що у цей період діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162, в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412 (далі - Інструкція №162).
У підпункті 2.3 Інструкції №162 встановлено, що усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
Суд встановив, що згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач з 31.08.1983 по 04.01.1985 працював у Дрогобицькому комбінаті побутового обслуговування населення на посаді водія ІІІ класу.
З цієї трудової книжки видно, що запис про звільнення позивача 04.01.1985 завірений печаткою, яка не є читабельною.
Водночас суд зауважує, що позивач звільнений з цієї роботи та зарахований в порядку переведення на Дрогобицьку фабрику індпошиття та ремонту одягу, і саме цей запис про переведення засвідчений печаткою Дрогобицької фабрики індпошиття та ремонту, яка є читабельною. Тобто така послідовність та зміст записів не дають підстав для сумнівів у тому, що позивач дійсно працював з 31.08.1983 по 04.01.1985 працював у Дрогобицькому комбінаті побутового обслуговування населення на посаді водія ІІІ класу.
У цьому контексті суд вважає за доцільне додати, що недостатній відтиск печатки про звільнення з посади не може позбавляти особу права на зарахування всього періоду роботи до страхового стажу позивача та впливати на рівень соціальної захищеності. До цього ж, особа не може відповідати за недостатню видимість печатки, якою роботодавець скріплює записи у її трудовій книжці, враховуючи і час, який минув з дня такого скріплення.
Враховуючи наведені обставини, на переконання суду, у ГУ ПФУ у Волинській області та у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області були достатні підстави для зарахування періоду роботи позивача з 31.08.1983 по 04.01.1985 до страхового стажу.
Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ГУ ПФУ у Волинській області та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не врахували, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для не зарахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі №220/989/17, від 19.12.2019 у справі №307/541/17.
Суд також зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
З приводу обґрунтування ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.03.2022 тим, що період з 14.01.1985 по 01.07.1992 не зараховано до страхового стажу, оскільки наявне виправлення у даті прийняття наказу, суд зазначає таке.
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач з 14.01.1985 по 01.07.1992 працював водієм в Дрогобицькій фабриці індивідуального пошиву та ремонту одягу.
Суд критично оцінює означені аргументи пенсійного органу, адже долучений до позовної заяви наказ від 14.01.1985 не містить жодних виправлень, в тому числі і в частині дати його прийняття.
До цього, суд вважає за необхідне звернути увагу представника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на те, що відповідно до статті 62 Закону України № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Таким чином, пенсійний орган при визначенні страхового стажу позивача повинен насамперед керуватися записами у трудові книжці, які в частині періоду з 14.01.1985 по 01.07.1992 є чіткими та не містять виправлень.
З огляду на це, суд критично оцінює покликання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.03.2022 на відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 14.01.1985 по 01.07.1992 до страхового стажу.
Суд констатує, що у позивача, з урахуванням вищевказаних періодів роботи, страховий стаж становить понад 29 років, що є необхідною умовою для призначення пенсії за віком.
При цьому, суд вважає неналежним способом захисту позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у призначенні пенсії, адже такі дії пенсійних органів оформлені відповідними рішеннями, які впливають на права позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Волинській області про відмову у призначенні пенсії від 06.01.2023 № 133850012567, рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 20.03.2022 та рішення ГУ ПФУ у Волинській області про відмову у призначенні пенсії від 21.04.2023 № 133850012567 не відповідають критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог зобов'язального характеру, суд враховує, що останнім рішенням пенсійного органу, а саме рішенням ГУ ПФУ у Волинській області про відмову у призначенні пенсії від 21.04.2023 № 133850012567, до страхового стажу позивача зараховано період його роботи з 14.01.1985 по 01.07.1992, а тому позивач безпідставно просить зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області повторно зарахувати цей період до страхового стажу.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача в цій частині буде зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 31.08.1983 по 04.01.1985 водієм у Дрогобицькому комбінаті побутового обслуговування населення.
Вирішуючи питання дати, з якої ГУ ПФУ у Львівській області повинно призначити позивачу пенсію, суд враховує таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Суд зазначає, що первинно позивач звернувся за призначенням пенсії 02.01.2023, тобто в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку (08.10.2022), а тому з урахуванням наведеного положення Закону України № 1058 має право на призначення пенсії з 09.10.2022.
З огляду на сформовані висновки, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV з 09.10.2022.
При цьому, суд вважає такою, що заявлена на майбутнє позовна вимога про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області виплачувати позивачу пенсію за віком, адже право позивача в цій частині ще не порушене. Відтак позов в цій частині не підлягає до задоволення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України з ГУ ПФУ у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії від 06.01.2023 №133850012567, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 20.03.2022, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії від 21.04.2023 № 133850012567.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 31.08.1983 по 04.01.1985 водієм у Дрогобицькому комбінаті побутового обслуговування населення та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 09.07.2003 № 1058-IV з 09.10.2022.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: 43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22-В) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.