ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 рокусправа № 380/26185/23
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, код ЄДРПОУ 43316386), в якому просить скасувати постанову від 09.10.2023 ВП № 71919579 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує на безпідставність прийняття державним виконавцем постанови від 09.10.2023 ВП № 71919579 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Позивач стверджує, що така постанова винесена державним виконавцем за невиконання позивачем виконавчого листа №380/1855/23, виданого 11.05.2023 Львівським окружним адміністративним судом. Водночас, позивач вказує, що зазначений виконавчий документ виконаний ГУПФ України у Львівській області в повному обсязі, про що державного виконавця повідомлено листом №1300-5308-8/149769 від 16.10.2023. З огляду на це, позивач стверджує про відсутність підстав для накладення штрафу за невиконання виконавчого листа, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Вважаючи у зв'язку із протиправним накладенням штрафу свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 13.11.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 24.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі. Проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечувала.
Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.
Ухвалою судового засідання від 04.12.20223 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 31.05.2023 відкрито виконавче провадження №71919579 по примусовому виконанню виконавчого листа №380/1855/23, виданого Львівським окружним адміністративним судом 11.05.2023, зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській області виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів, про що повідомити державного виконавця.
Згідно з виконавчим листом від 11.05.2023 у справі №380/1855/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язане здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 №103, виходячи з 76% від сум грошового забезпечення, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.
У відповідь на вимогу державного виконавця від 03.10.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило відповідача про те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі №380/1855/23 виконано. З 01.03.2023 розмір пенсійної виплати становить 16240,73 грн. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.01.2016 по 31.05.2023 становить 21969,68 грн та буде виплачена ОСОБА_1 після виділення коштів з Державного бюджету України. До вказаного листа долучено перерахунок з пенсійної справи №1303004868-МВС та розрахунок на доплату пенсії пенсійною справою.
Постановою від 09.10.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання судового рішення.
Не погодившись з такою постановою ГУ ПФУ у Львівській області оскаржило її до суду.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на думку позивача, постанова про накладення штрафу від 09.10.2023 ВП № 71919579 винесена протиправно, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі №380/1855/23 позивачем виконано, а тому відсутні підстави для накладення штрафу. В той же час відповідач вважає, що позивач не надав доказів виконання рішення суду в повному обсязі, з 01.06.2023 виплата пенсії проводиться з обмеженням 70% відповідних сум грошового забезпечення. Отже, при вирішенні даної справи суд надає оцінку доводам сторін щодо фактичного виконання вказаного судового рішення та наявності підстав для накладення штрафу.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до с.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як передбачено ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі Закон №1404-VІІІ) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (далі Закон №1404).
Згідно з ч. 1-2 ст. 15 Закону №1404-VІІІ, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п.16 ч.3 ст. 18 Закону №1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.63 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вищезазначених норм випливає, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Як вже зазначалось, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі №380/1855/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 №103, виходячи з 76% від сум грошового забезпечення, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі №380/1855/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується наявним у справі перерахунком пенсії за пенсійною справою №1303004868-МВС.
З 01.06.2023 загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становить 16240,73 грн.
Крім цього, проведено нарахування доплати пенсії за період з січня 2016 року по листопад 2019 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% грошового забезпечення. Згідно з розрахунком на доплату пенсії за період з січня 2016 року по листопад 2019 доплата пенсії ОСОБА_1 становить 21969,68 грн. Підставою для здійснення перерахунку пенсії вказано рішення суду.
Позивач вказує, що доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.01.2016 по 30.11.2019 у сумі 21969,68 грн буде виплачена після виділення коштів з державного бюджету України, оскільки відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» такі виплати проводяться за рахунок коштів державного бюджету України.
Отже, щодо невиконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 доплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.11.2019 у сумі 21969,68 грн суд зазначає, що таке відбулося з незалежних від позивача причин, які, на переконання суду, є поважними у розумінні Закону № 1404-VIII, що виключає можливість накладення штрафу на боржника.
Суд також враховує позицію Верховного суду, викладену у постанові від 07.11.2019 у справі №420/70/19, згідно з якою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Водночас, позивач надавав відповідачу обґрунтовані відповіді щодо виконання рішення суду та вказував, що зміст мотивувальної й резолютивної частини рішення суду конкретизує встановлені судом зобов'язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують рішення судів. У випадку, коли у рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішенням суду, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі №380/1855/23 Головним управлінням здійснено перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 в розмірі 76 % від відповідних сум грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум, до дати проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №380/9246/22 на підставі оновленої довідки №820 від 27.05.2021, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», а саме до 01.12.2019.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум і ротової о забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Враховуючи те, що рішення суду позивач не виконав в тій частині, що стосується виплати доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 30.11.2019, однак таке відбулося з незалежних від позивача причин, суд доходить висновку про те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
З врахуванням встановлених судом обстави та доказів на їх підтвердження, суд вважає, що на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу у державного виконавця не було достатніх доказів неналежного виконання виконавчого листа від 11.05.2023 у справі №380/1855/23.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене суд вважає, що оскаржувана постанова від 09.10.2023 ВП № 71919579 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн прийнята не у спосіб, що визначений Конституцією України та законами України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити повістю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 09.10.2023 ВП № 71919579.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан