ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5747/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Мустафаєва Турала, Дніпропетровська область, с. Катеринівка
про стягнення 161 074,97 грн
Без виклику представників сторін
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мустафаєва Турала про стягнення 161 074,97 грн, з яких: 62 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 90 774,97 грн - сума прострочених платежів по процентах, 8300,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання кредиту № 266777-КС-005 від 15.07.2021.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд ухвалою від 03.11.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Задовольнив клопотання позивача та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позивач в позовній заяві просить суд витребувати в АТ КБ "Приватбанк":
- інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 );
- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 15.07.2021 по 09.01.2023 включно.
Суд ухвалою від 20.11.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про витребування доказів - задовольнив. Витребував в АТ КБ "Приватбанк":
- інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 );
- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 15.07.2021 по 09.01.2023 включно.
23.11.2023 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позивачем як у позовній заяві, так і в доданих до неї матеріалах не наведені жодні докази, які могли підтвердити, що позивачем укладений договір № 266777-КС-005 про надання кредиту саме фізичною особою-підприємцем, що могли підтвердити предметну та суб'єктну юрисдикцію господарського суду. Позивачем не наведено жодних доказів, що дійсно зазначений договір направлено саме відповідачу та на який самий електронний засіб направлено цей договір. До позовної заяви додана «Візуальна форма послідовності дій Клієнта», де наведена позивачем начебто послідовність дій відповідача щодо отримання - оформлення кредиту, але не наведені жодних доказів стосовно того, що відповідачем дійсно вчинені саме зазначені дії. Також у зазначеному документі наведені номер телефону НОМЕР_3 , адресу електронної пошти musta868686@gmail.com нібито відповідача, але відсутні будь-які докази про належність зазначених даних саме відповідачу, позивачем не надана інформація ані від ПРАТ «Київстар», ані від «gmail.com» про належність (наявність) зазначених даних. Крім того, відповідачем додана до позовної заяви «Анкета клієнта» (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com/). Але, зазначений лінк є лише адресою сторінки «БізнесПозика», а не адресою особистого кабінету відповідача. Також, не відповідають дійсності дані, наведені в так званій Анкеті відповідача, а саме, нібито місцем здійснення підприємницької діяльності вказано м. Дніпро, вул. Карла Маркса(ринок), оскільки в м. Дніпро загалі немає вул. Карла Маркса, а тем більше ринку на зазначеній вулиці. Крім цього, невірно вказана адреса відповідача, оскільки відповідач ніколи не проживав та не був зареєстрований в с. Катеринівка, Софіївського району. Тобто з наведених даних в Анкеті відповідає дійсності лише прізвище, ім'я та код РНОКПП. Крім того, позивач у позовній заяві та доданих до неї матеріалах зазначає, що нібито шляхом смс- повідомлення на номер телефону клієнта відправлено одноразовий ідентифікатор G-3612. Але не наведено жодних доказів щодо дійсності зазначених дій позивача, тому відповідач заперечує проти цього, оскільки ніколи не отримував зазначеного одноразового ідентифікатора G-3612 будь-яким чином. У свою чергу, на думку відповідача, належним доказом щодо відправлення позивачем смс- повідомлення одноразового ідентифікатора G-3612 на телефон відповідача може бути необхідна інформація, отримана від ПРАТ «Київстар». У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
29.11.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив.
06.12.2023 АТ КБ "Приватбанк" подало до суду лист та виписку по рахунку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач зазначає, що 15.07.2021 направив Фізичній особі - підприємцю Мустафаєву Туралу пропозицію (оферту) укласти договір № 266777-КС-005 про надання кредиту (а.с. 18).
Позивач стверджує, що 15.07.2021 Фізична особа - підприємець Мустафаєв Турал прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 266777-КС-005 про надання кредиту на умовах визначених офертою (а.с. 19). Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено Фізичній особі - підприємцю Мустафаєву Туралу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-3612 на номер телефону НОМЕР_4 , який зазначено позичальником у своїй анкеті (а.с. 21) в особистому кабінеті та який боржником було введено/відправлено.
Таким чином, як зазначає позивач, 15.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (кредитодавець) та Фізичною особою - підприємцем Мустафаєвим Туралом (позичальник) було укладено договір про надання кредиту № 266777-КС-005 (далі - договір).
Кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 62 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям. Тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 24 тижні. Процента ставка: в день 0,86634661, фіксована. Комісія за надання кредиту (далі - комісія): 9300,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 62 000,00 грн. Термін дії договору до 30.12.2021. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 136 440,00 грн. Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом (п. 1. договору).
Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів (п. 2. договору).
Пунктом 3. договору визначено графік платежів:
№ Дата Залишок Проценти за Частковий Комісія за Загальний
пла- по основній користування платіж надання платіж
тежу сумі кредиту кредитом (1) основної кредиту (1+2+3)
суми (2) (3)
1 29.07.2021 62 000,00 8056,95 3313,05 11 370,00
2 12.08.2021 62 000,00 7519,82 3850,18 11 370,00
3 26.08.2021 62 000,00 7519,82 1713,41 2136,77 11 370,00
4 09.09.2021 60 286,59 7312,06 4057,94 11 370,00
5 23.09.2022 56 228,65 6819,96 4550,04 11 370,00
6 07.10.2022 51 678,61 6268,08 5101,92 11 370,00
7 21.10.2022 46 576,69 5649,28 5720,72 11 370,00
8 04.11.2022 40 855,97 4955,30 6414,70 11 370,00
9 18.11.2022 34 441,27 4177,32 7192,68 11 370,00
10 02.12.2022 27 248,59 3304,98 8065,02 11 370,00
11 16.12.2022 19 183,57 2326,80 9043,20 11 370,00
12 30.12.2022 10 140,37 1229,63 10 140,37 11 370,00
Усього 65 140,00 62 000,00 9300,00 136 440,00
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором кредиту виконав та 15.07.2021 надав позичальнику грошові кошти в розмірі 62 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (який позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідками про видачу коштів:
- від 20.01.2023 про переказ 15.07.2021 грошових коштів на картку № НОМЕР_1 у розмірі 25 000,00 грн (а.с. 22);
- від 20.01.2023 про переказ 15.07.2021 грошових коштів на картку № НОМЕР_1 у розмірі 12 000,00 грн (а.с. 22);
- від 20.01.2023 про переказ 15.07.2021 грошових коштів на картку № НОМЕР_1 у розмірі 25 000,00 грн (а.с. 23).
Господарський суд зазначає, що ухвалою від 20.11.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про витребування доказів - задоволено. Витребувано в АТ КБ "Приватбанк":
- інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 );
- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 15.07.2021 по 09.01.2023 включно.
06.12.2023 АТ КБ "Приватбанк" подало до суду лист № 20.1.0.0.0/7-231130/32392 від 30.11.2023, яким повідомило, що на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_5 .
До вказаного листа АТ КБ "Приватбанк" додано виписку по рахунку № НОМЕР_6 за період з 15.07.2021 по 09.01.2023, відповідно до якої:
- 15.07.2021 на картку зараховано 25 000,00 грн;
- 15.07.2021 на картку зараховано 25 000,00 грн;
- 15.07.2021 на картку зараховано 12 000,00 грн.
Як зазначає позивач, до теперішнього часу відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, здійснив часткову оплату на загальну суму 1000,00 грн, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором. У відповідача станом на 09.01.2023 утворилась заборгованість у розмірі 161 074,97 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 62 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 90 774,97 грн та суми прострочених платежів за комісією - 8 300,00 грн. Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання кредиту № 266777-КС-005 від 15.07.2021 містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором: "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-3612 15.07.2021 10:43:49".
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Суд зазначає, що одноразові ідентифікатори, якими були підписані спірний договір про надання кредиту, складаються з комбінації цифр і літер, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію", а тому належними й допустимими доказами підтверджено факт укладення вказаного договору між сторонами.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Позивач зазначив, що на виконання умов договору 15.07.2021 надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 62 000,00 грн та подав до суду довідки від 20.01.2023 про переказ грошових коштів на банківську карту № НОМЕР_1 (а.с. 22-23).
За даними АТ КБ "Приватбанк" зазначена вище карта була емітована банком на ім'я відповідача, випискою по банківській картці за період 15.07.2021 по 09.01.2023 підтверджується перерахування відповідачу коштів 15.07.2021 в загальному розмірі 62 000,00 грн.
Викладені обставини узгодження позивачем та відповідачем умов кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів свідчать, що між ними виникли кредитні правовідносини.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати заборгованості у розмірі 62 000,00 грн, прострочених платежів по процентах у розмірі 90 774,97 грн та прострочених платежів за комісією у розмірі 8300,00 грн відповідач не надав.
Господарський суд зазначає, що заперечення відповідача спростовуються матеріалами, тому відхиляються господарським судом.
Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 161 074,97 грн, з яких: 62 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 90 774,97 грн - сума прострочених платежів по процентах, 8300,00 грн - сума прострочених платежів за комісією є правомірними та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2147,20 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мустафаєва Турала ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) 163 222,17 грн, а саме: 161 074,97 грн, з яких: 62 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 90 774,97 грн - сума прострочених платежів по процентах, 8300,00 грн - сума прострочених платежів за комісією, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Мілєва