ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5591/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (м. Кам'янське, Дніпропетровська область)
про стягнення штрафу за договором надання послуг № 01-000005-23/1 від 29.12.2022 у розмірі 55 883 грн. 45 коп.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (далі - відповідач) штраф за договором надання послуг № 01-000005-23/1 від 29.12.2022 у розмірі 55 883 грн. 45 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором надання послуг № 01-000005-23/1 від 29.12.2022, що полягає у наданні в період з січня по березень 2023 року неякісних послуг прибирання, внаслідок чого, на підставі пункту 6.3. договору, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 20% вартості неякісних послуг у сумі 55 883 грн. 45 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 24.10.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою, фізичною особою - підприємцем документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою та фізичною особою - підприємцем для забезпечення комунікації та зв'язку із ними зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Магнітогорська, будинок 19, квартира 15, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51900, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.10 в томі 2).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 24.10.2023, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 07.11.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 14-18 у томі 2).
При цьому, відповідно до частин 6, 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 24.10.2023 вважається врученою відповідачу 07.11.2023 (а.с.14 у томі 2).
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу, фізичну особу - підприємця.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) (далі - Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Відповідно до пункту 76 Правил для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил.
Згідно з пунктом 78 Правил поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.
Відповідно до пунктів 82, 83 Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду. Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Враховуючи все вищевикладене, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу, фізичну особу - підприємця.
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Інших засобів зв'язку з відповідачем Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також матеріали справи не містять.
В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв'язку з відповідачем.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 24.10.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114388112) надіслано судом 24.10.2023, зареєстровано в реєстрі 25.10.2023 та оприлюднено 26.10.2023, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 24.10.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену вище дату вручення ухвали суду відповідачу (07.11.2023), граничним строком для надання відзиву на позовну заяву є 22.11.2023.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий майже один місяць господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 15.12.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 26.11.2023, а строк розгляду даної справи закінчується 25.12.2023, отже у даному випадку судому було надано сторонам максимально можливий строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
ВСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, дотримання вимог щодо якості наданих послуг, наявність підстав для стягнення штрафу у заявленому до стягнення розмірі.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 29.12.2022 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (далі - виконавець, відповідач) укладено договір надання послуг № 01-000005-23/1 (далі - договір, а.с.8-15 у томі 1), відповідно до умов пункту 1.1. якого предмет закупівлі (ДК 021:2015): лот № 1 послуги з прибирання Східного ТУОМ (ДК 021:2015 - 90910000-9 послуги з прибирання), лот № 2 послуги з прибирання Північного ТУОМ (ДК 021:2015 - 90910000-9 послуги з прибирання), лот № 3 послуги з прибирання Західного ТУОМ (ДК 021:2015 - 90910000-9 послуги з прибирання), лот № 4 послуги з прибирання Південного ТУОМ (ДК 021:2015 - 90910000-9 послуги з прибирання), а саме Лот № 1 послуги з прибирання Східного ТУОМ (ДК 021:2015 - 90910000-9 послуги з прибирання). За договором виконавець зобов'язується, за завданням замовника, на інших умовах договору (щодо порядку, строків, якості тощо), з застосуванням своїх ресурсів надати послуги з прибирання приміщень за ціною згідно з розрахунком вартості надання послуги, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконавцю належно надані послуги на умовах договору. Склад, характер, обсяги, вимоги до якості наданих послуг, до виконавця, інші показники (характеристики) послуги визначені в завданні на надання послуг додатку 1 до договору (далі - завдання).
Слід відзначити, що договір обома сторонами підписаний за допомогою електронних підписів представників Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг".
Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 7 статті 11 названого Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Частиною 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" унормовано, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
При цьому, за змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.
У контексті приписів частин 4, 5 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов'язана.
З урахуванням вказаного, суд відзначає, що за юридичною силою законодавець прирівняв договори, укладені в електронній формі, до договорів, укладених у письмовій формі.
Міністерство фінансів України листом від 20.12.2022 за № 41010-07-10/30367 на запит ТОВ "УТК" щодо деяких питань, пов'язаних з проведенням перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність, повідомило, що відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно з частиною 3 статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Отже, наведеною нормою узгоджено використання при вчинення правочинів 1) факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання; 2) електронного підпису; 3) або іншого аналога власноручного підпису.
При цьому, частина 3 статті 207 Цивільного кодексу України передбачає засвідчення правочину у випадках: 1) встановлених законом; 2) іншими актами цивільного законодавства; 3) або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів; 4) або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" при участі у закупівлі надав наступні документи:
1) Тендерна пропозиція Учасника від 03.12.2022, в якій зазначено: "Ознайомившись з технічними вимогами та вимогами, щодо кількості та термінів надання послуг, що закуповується, ми маємо можливість і погоджуємось забезпечити НЕК "Укренерго" послугами відповідної якості, в необхідній кількості та в установлені замовником строки. Ми погоджуємося з проектом договору про закупівлю, викладеним в додатку 4 до тендерної документації";
2) Опис та основні вимоги до предмету закупівлі від 03.12.2022, в якому зазначено про характер надання послуг, строки надання послуг, основні вимоги до учасників, які приймають участь в закупівлі, загальні технічні вимоги, відомості про об'єкти на яких надаються послуги, технологічні карти, тощо. Дана документація також підписана уповноваженою особою ТОВ "Проект Лайт Консалтинг".
3) Гарантійні листи ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" також підписані уповноваженою особою ТОВ "Проект Лайт Консалтинг".
До договору сторонами були підписані такі додатки:
1) додаток № 1 - завдання;
2) додаток № 2 - розрахунок вартості послуг.
У пункті 11.1 договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 31.01.2024 включно.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Судом також встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 1.2. договору послуги надаються впродовж 12-ти календарних місяців з дати надання доступу на об'єкти замовника, але не пізніше 31.12.2023 (залежно від того, яка дата настане раніше) з періодичністю згідно з додатком 1 до договору.
Згідно з пунктами 2.3., 2.4. договору загальна вартість послуг за договором становить: 5 686 500 грн. 00 коп. (ПДВ 1 137 300 коп. 00 коп.), а разом з ПДВ: 6 823 800 грн. 00 коп. Загальна вартість послуг за цим договором складається з вартості щоденних послуг, періодичних послуг, послуг за потребою, вартості витратних матеріалів, комплектуючих, запасних частин, фурнітури, витратних матеріалів та інших виробів, що необхідні для надання послуг відповідно до таблиці 1 додатку 2 до договору.
Відповідно до пункту 4.1. договору виконавець повинен надати визначені договором послуги, дотримуючись завдання замовника, інших умов договору, вимог чинного законодавства України з питань надання такого роду послуг. Місце надання послуг, вимоги до порядку їх надання, забезпечення матеріальними ресурсами з метою належного надання послуг, зазначено в завданні. Звітним періодом (для оформлення акту) є кожний календарний місяць протягом визначеного договором строку надання послуг.
У пункті 5.2. договору визначено, що факт належного надання послуг засвідчується шляхом підписання без зауважень складеного згідно з вимогами щодо складання первинних документів акту, два примірники якого передаються виконавцем після надання послуг протягом 5-ти робочих днів, при цьому, в акті про надання послуг виконавець зобов'язаний окрім інших даних також зазначити дані щодо обсягу послуг за звітний період згідно із завданням, щодо відсутності порушень своєчасності та якості надання послуг, а якщо такі порушення мали місце, - то зазначити їх перелік, а також своєчасність їх виправлення. Звітним періодом приймання-передачі надання послуг є календарний місяць. Одержувачем послуг за договором є: Східне ТУОМ НЕК "Укренерго".
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За умовами пункту 3.1. договору оплата виконавцю за надані послуги здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів через банк на поточний рахунок виконавця. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку замовника на користь виконавця. Оплата здійснюється з поточного рахунку НЕК "Укренерго".
Як убачається з матеріалів справи, у період з січня по березень 2023 року на виконання умов договору відповідачем надавались позивачу послуги, в процесі надання яких сторонами фіксувались їх невідповідність умовам договору в частині якості.
Дані факти відображені в наступних документах:
1) у листі від 17.01.2023 № 01-10/3119 (щодо вивезення сміття) (а.с.236 на звороті у томі 1);
2) у листі від 26.01.2023 № 01-10/4882 (щодо повного невиконання зобов'язань) (а.с.237 у томі 1);
3) у листі від 27.01.2023 № 01-10/5185 (про надання довідки про працівників) (а.с.238 у томі 1);
4) у листі від 21.02.2023 № 01-10/9381 (про усунення недоліків та надання пояснень) (а.с.242 у томі 1);
5) у листі від 22.02.2023 року № 01-10/9473 (щодо усунення недоліків);(а.с.238-241 у томі 1);
6) у листі від 28.02.2023 року № 01-10/10438 (щодо відмови працівників відповідача від надання послуг) (а.с.241 на звороті у томі 1);
7) у листі про розірвання договору від 13.03.2023 № 01-10/12533 (а.с.243 у томі 1);
8) в акті від 15.03.2023 року № З-166654 (про невиконання умов) (а.с.243-245 у томі 1);
9) в акті від 12.04.2023 року № З-182353 (про невиконання умов) (а.с.245-246 у томі 1).
За умовами пункту 5.3. договору при наявності у замовника зауважень (претензій), які фіксуються в актах приймання-передачі наданих послуг відповідно до додатку 1 договору викликаних недоліками послуг (зокрема, невідповідність завданню, іншим вимогам замовника), послуги визнаються неякісними, про що замовник вправі заявити виконавцю у будь-який момент (однак не пізніше строку/терміну, визначеного договором для підписання акту); при цьому, виконавцю надається документ (акт), в якому зафіксовані виявлені недоліки та зазначається порядок, терміни їх усунення, а також строки підписання та повернення виконавцем такого документу (акту).
Так, у матеріалах справи наявні такі документи щодо наданих відповідачем у період з січня по березень 2023 року послуг:
- щодо послуг, наданих у січні 2023 року відповідачем був складений Акт надання послуг № 6 від 31.01.2023 на суму 365 270 грн. 68 коп. (а.с.248 у томі 1), а також виставлений рахунок на оплату № 6 від 31.01.2023 на суму 365 270 грн. 68 коп. (а.с.249 у томі 1); у подальшому, враховуючи, що позивач мав зауваження щодо якості наданих послуг, відповідачем був складений Акт надання послуг № 6 від 31.01.2023 на суму 257 630 грн. 46 коп. (а.с.250 у томі 1) та виставлений рахунок № 6 від 31.01.2023 на суму 257 630 грн. 46 коп. (а.с.3 у томі 2);
- щодо послуг, наданих у лютому 2023 року відповідачем був складений Акт надання послуг № 12 від 28.02.2023 на суму 271 754 грн. 20 коп. (а.с. 1 на звороті у томі 2), а також виставлений рахунок на оплату № 14 від 28.02.2023 на суму 271 754 грн. 20 коп. (а.с. 1 у томі 2); у подальшому, враховуючи, що позивач мав зауваження щодо якості наданих послуг, відповідачем був складений Акт надання послуг № 15 від 28.02.2023 на суму 245 152 грн. 04 коп. (а.с. 5 на звороті у томі 2) та виставлений рахунок № 14 від 28.02.2023 на суму 245 152 грн. 04 коп. (а.с. 5 у томі 2);
- щодо послуг, наданих у березні 2023 року відповідачем був складений Акт надання послуг № 20 від 24.03.2023 на суму 192 623 грн. 29 коп. (а.с. 2 на звороті у томі 2), а також виставлений рахунок на оплату № 19 від 24.03.2023 на суму192 623 грн. 29 коп. (а.с. 2 у томі 2); у подальшому, враховуючи, що позивач мав зауваження щодо якості наданих послуг, відповідачем був складений Акт надання послуг № 20 від 24.03.2023 на суму 47 448 грн. 41 коп. (а.с. 6 на звороті у томі 2) та виставлений рахунок № 19 від 24.03.2023 на суму 47 448 грн. 41 коп. (а.с. 6 у томі 2).
Отже, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором надання послуг № 01-000005-23/1 від 29.12.2022, що полягає у наданні в період з січня по березень 2023 року неякісних послуг прибирання, внаслідок чого, на підставі пункту 6.3. договору, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 20% вартості неякісних послуг у сумі 55 883 грн. 45 коп. Вказане і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження надання позивачу у періоді з січня по березень 2023 року послуг у повній відповідності до умов договору відповідач суду не надав; доводи відповідача щодо наявності порушень умов договору у спірному періоді не спростував.
При цьому, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору надання послуг № 01-000005-23/1 від 29.12.2022 в період з січня по березень 2023 року, що вбачається з наступного:
- щодо послуг, наданих у січні 2023 року відповідачем був складений Акт надання послуг № 6 від 31.01.2023 на суму 365 270 грн. 68 коп. (а.с.248 у томі 1), а також виставлений рахунок на оплату № 6 від 31.01.2023 на суму 365 270 грн. 68 коп. (а.с.249 у томі 1); у подальшому, враховуючи, що позивач мав зауваження щодо якості наданих послуг, відповідачем був складений Акт надання послуг № 6 від 31.01.2023 на суму 257 630 грн. 46 коп. (а.с.250 у томі 1) та виставлений рахунок № 6 від 31.01.2023 на суму 257 630 грн. 46 коп. (а.с.3 у томі 2); різниця у вартості послуг становить 107 640 грн. 22 коп.;
- щодо послуг, наданих у лютому 2023 року відповідачем був складений Акт надання послуг № 12 від 28.02.2023 на суму 271 754 грн. 20 коп. (а.с. 1 на звороті у томі 2), а також виставлений рахунок на оплату № 14 від 28.02.2023 на суму 271 754 грн. 20 коп. (а.с. 1 у томі 2); у подальшому, враховуючи, що позивач мав зауваження щодо якості наданих послуг, відповідачем був складений Акт надання послуг № 15 від 28.02.2023 на суму 245 152 грн. 04 коп. (а.с. 5 на звороті у томі 2) та виставлений рахунок № 14 від 28.02.2023 на суму 245 152 грн. 04 коп. (а.с. 5 у томі 2); різниця у вартості послуг становить 26 602 грн. 16 коп.;
- щодо послуг, наданих у березні 2023 року відповідачем був складений Акт надання послуг № 20 від 24.03.2023 на суму 192 623 грн. 29 коп. (а.с. 2 на звороті у томі 2), а також виставлений рахунок на оплату № 19 від 24.03.2023 на суму192 623 грн. 29 коп. (а.с. 2 у томі 2); у подальшому, враховуючи, що позивач мав зауваження щодо якості наданих послуг, відповідачем був складений Акт надання послуг № 20 від 24.03.2023 на суму 47 448 грн. 41 коп. (а.с. 6 на звороті у томі 2) та виставлений рахунок № 19 від 24.03.2023 на суму 47 448 грн. 41 коп. (а.с. 6 у томі 2); різниця у вартості послуг становить 145 174 грн. 26 коп. Загальна різниця у вартості послуг за період з січня по березень 2023 року становить 279 417 грн. 26. коп.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Судом враховано, що одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що збитки, завдані замовнику неналежним виконанням/невиконанням виконавцем зобов'язань за договором, підлягають відшкодуванню виконавцем у повній сумі понад встановлені договором штрафні санкції. За порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% вартості послуг, строк надання якої, в тому числі за етапом, порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів виконавець повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. За порушення умов зобов'язання щодо якості послуг виконавець повинен сплатити замовнику штраф згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 20% вартості неякісних послуг. За ненадання забезпечення виконання зобов'язання у встановлений договором строк виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної суми забезпечення виконання договору.
Відповідно до пункту 6.11. договору застосування штрафних санкцій до сторони, яка порушила зобов'язання за договором, не звільняє її від виконання зобов'язань, крім випадків, коли замовник відмовився від прийняття виконання зобов'язань згідно з умовами договору.
Так, на підставі пункту 6.3. договору, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 20% вартості неякісних послуг у сумі 55 883 грн. 45 коп.
Господарським судом також здійснено перевірку розрахунку штрафу, зробленого позивачем (а.с.3), та встановлено, що під час його проведення позивачем була вірно визначена вартість неякісних послуг, арифметично розрахунок штрафу виконаний вірно (279 417,26 х 20% = 55 883,45).
Отже, розрахунок штрафу, здійснений позивачем (а.с.3) визнається судом обґрунтованими та такими, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення штрафу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 55 883 грн. 45 коп.
При цьому, судом під час прийняття рішення у даній справі проаналізовано фактичні обставин справи на предмет можливості застосування до них права суду на зменшення розміру штрафних санкцій, за наслідками чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Між тим, суд звертає увагу, що:
- матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про майновий стан відповідача;
- сторони знаходяться в рівних економічних умовах та штрафні санкції є спірозмірними порівняно з допущеним відповідачем порушенням та його наслідками;
- відсутність будь-яких об'єктивних поважних причин невиконання відповідачем зобов'язань у повній відповідності до умов договору.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій у даній справі.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 684 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" про стягнення штрафу за договором надання послуг № 01-000005-23/1 від 29.12.2022 у розмірі 55 883 грн. 45 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (вулиця Магнітогорська, будинок 19, квартира 15,м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51900; ідентифікаційний код 41612233) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вулиця Симона Петлюри, будинок 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) 55 883 грн. 45 коп. - штрафу та 2 684 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 15.12.2023.
Суддя Ю.В. Фещенко