ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
15.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5604/23
Суддя Дупляк С.А., розглянувши матеріали
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О. М. МАКАРОВА"
про стягнення коштів
у справі № 904/5604/23
за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙНДЖЕЛ",
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О. М. МАКАРОВА",
про стягнення грошових коштів, розірвання договору оренди та виселення із орендованого приміщення,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває справа №904/5604/23 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - позивач, фонд) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейнджел" (далі - відповідач), у якому позивач просить:
- стягнути з відповідача 115.902,01 грн заборгованості з орендної плати, 20.372,51 грн пені;
- розірвати договір оренди нерухомого майна №12/7475-6578 від 30.12.2021;
- виселити відповідача з частини приміщення адміністративно-побутової будівлі (корпус 31-А), площею 424,3 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, 22, що перебуває на балансі ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова".
Ухвалою суду від 14.02.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О. М. МАКАРОВА".
В подальшому через відділ документального забезпечення 14.12.2023 від Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (далі - заявник, завод) надійшов позов від 05.12.2023 за вих. № 157/919 та заява про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, від 11.12.2023 вих.№157/950, у яких заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕИНДЖЕЛ» на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" грошові кошти в розмірі 58.105,02 грн, в тому числі заборгованість по оплаті орендної плати в розмірі 50.738,40 грн ; пеню у розмірі 6.752,14 грн; інфляційні втрати у розмірі 114,75 грн; три відсотка річних у розмірі 499,73 грн.
Перевіривши матеріали вказної заяви, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
За приписами статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
При цьому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини п'ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 ГПК України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України обов'язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. Подібна позиція сформована у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.
Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
При цьому, передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.
Суд відзначає, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Подібна права позиція щодо визначення предмету спору викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.
Як вбачається із матеріалів справи, позовні вимоги заводу мотивовані тим, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (орендодавець), Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕИНДЖЕЛ» (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №12/7475-6578 від 30.12.2021, відповідно до умов якого 70% орендної плати перераховується до держаного бюджету, а 30% орендної плати перераховується балансоутримувасу.
Завод просить стягнути в орендаря заборгованість, яка виникла в межах 30% орендної плати, що підлягає перерахованню балансоутримувасу.
Водночас позивач у справі (фонд) просить стягнути в орендаря заборгованість, яка виникла в межах 70% орендної плати, що підлягає перерахованню до бюджету.
Тобто завод не заявляє вимог щодо предмета спору у справі (заборгованості, яка виникла в межах 70% орендної плати, що підлягає перерахованню до бюджету), а просить стягнути зовсім іншу заборгованість в межах 30% орендної плати, що підлягає перерахованню балансоутримувасу.
При цьому задоволення позовних вимог заводу жодним чином не виключає задоволення позовних вимог фонду, оскільки вони не накладаються.
Суд звертає увагу заявника на те, що згідно з процесуальним законодавством зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, є різними правовими категоріями.
При цьому ознакою зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом, а ознакою позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, є його ідентичність із первісним позовом (наявність єдиного предмету спору).
Як встановлено судом, завод не заявляє вимог щодо предмета спору, визначеного позивачем.
Оскільки заявлений позов не містить самостійних вимог саме щодо предмета спору у справі, а вимоги за цим позовом не накладаються на предмет спору визначений наведене, наведене унеможливлює їх спільний розгляд.
При цьому суд відзначає, що результатом вступу третьої особи у справу з самостійними вимогами може бути саме стягнення зазначених сум на користь третьої особи, а не позивача. Такого ж висновку дійшов Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 26.12.2022 у справі №904/5604/23.
Відповідно до приписів частини шостої статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч.ч. 1, 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Так, позовна заява є самостійним позовом з відмінними ніж у справі № 904/5604/22 предметом та підставами, а тому вказана позовна заява у розумінні ст. 49 ГПК України не може бути прийнята в якості позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.
Як вбачається із аналізу положень статей 49, 180 Господарського процесуального кодексу України, законодавцем встановлено правові наслідки подання третьою особою позовної заяви, яка не відповідає вимогам ст. 49 цього Кодексу, - повернення позовної заяви.
За наведеного, суд доходить висновку, що позовну заяву з урахуванням приписів статей 49, 180 Господарського процесуального кодексу України, слід повернути заявнику.
Водночас, суд звертає увагу, що така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Керуючись ст.ст. 49, 180, 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов (заяву) Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" з доданими документами повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Додатки (на адресу ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"): позов та заява (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) з доданими до них документами.
Суддя С.А. Дупляк