печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45671/23-п
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В., розглянувши матеріали, які надійшли зі Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у м. Києві Державної адміністрації, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ч. 6 ст. 184 КУпАП -,
встановив:
21.08.2023 о 08 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не виконав розпорядження від 04.09.2020 № 444 «Про визначення участі матері у вихованні малолітньої дитини», а саме не відчинив двері і не передав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері - ОСОБА_3 .
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 5 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, зазначивши, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки зазначене розпорядження його не стосується, в тексті розпорядження не ідеться про жодні обов'язки та дії, які він має виконувати. Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що за адресою АДРЕСА_2 він разом з дітьми не проживає, з 19.04.2021 діти разом з ним проживають за адресою АДРЕСА_1 та в липні 2021 він звертався до Печерської РДА з листом, в якому просив скасувати Розпорядження №444 або внести в нього зміни, видавши нове розпорядження, в якому врахувати зміну адреси фактичного місця проживання, проте листом від 19.09.2021 Печерська РДА відмовила у задоволенні клопотання.
Послався на те, що для уникнення небезпек повітряних тривог та для забезпечення безпеки дітей, він організував безпечний побут та навчання в їхньому будинку, де вони проживають за межами м. Києва, а саме в АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим він не розуміє, чому має бути в квартирі за адресою АДРЕСА_2 , до якої він має їхати через все місто під обстрілами.
Також послався на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 05.10.2023 не підлягає розгляду у Печерському районному суді м. Києва, оскільки він проживає в АДРЕСА_1 , та такий розгляд має відбуватись у Києво-Святошинському суді Київської області.
Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення від 05.10.2023 складався за його відсутності та не надавався йому для ознайомлення під підпис чи надання його пояснень і заперечень до нього, у зв'язку з чим протокол складено з порушенням вимог ст. 254, 256 КУпАП. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначена особа, яка за жодних обставин не підлягає адміністративній відповідальності за невиконання розпорядження від 04.09.2020 № 444. Просив закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, свою позицію виклав письмово.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона, на підставі розпорядження № 444 від 04.09.2020, 21.08.2023 прийшла за адресою: АДРЕСА_2 , щоб забрати молодшого сина ОСОБА_2 , проте ОСОБА_1 двері квартири їй не відкрив та не передав у зазначений час їй дитину. Після цього вона викликала поліцію. Також вказала, що вона не поїхала забирати дитину в с. Чайки, оскільки періодично робить так, але ОСОБА_1 все одно не віддає їй дитину.
Вислухавши позицію особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , пояснення свідка ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, надходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 інкриміноване правопорушення, яке полягає в тому, що 21.08.2023 о 08 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , він не виконав розпорядження від 04.09.2020 № 444 «Про визначення участі матері у вихованні малолітньої дитини», а саме не відчинив двері і не передав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері - ОСОБА_3 .
Сам факт того, що він не передав дитину ОСОБА_3 у вказаний час та місці, ОСОБА_1 не заперечує та вказане підтверджується наданими останнім письмовими поясненнями, позицією, викладеною в судовому засіданні, проте вважав, що він не вчинив жодного правопорушення, оскільки розпорядження № 444 від 04.09.2020 його не стосується, а покладає обов'язки виключно на ОСОБА_3 .
Доводи ОСОБА_1 про те, що розпорядження № 444 від 04.09.2020 є незаконним та суперечать інтересам дитини, слідчий суддя не може прийняти та оцінити по суті в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки такий розгляд не охоплюється процедурою, передбаченою КУпАП.
Як встановлено в ході розгляді справи, розпорядження № 444 від 04.09.2020 є чинним, а відповідно обов'язковим до виконання. Таке рішення прийнято органом опіки та піклування в межах своїх повноважень, що визначені, зокрема, ч. 1 ст. 158 СК України.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2021, яке в подальшому залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 19.07.2021 у справі № 757/39693/20-ц, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядженням № 444 від 04.09.2020.
Постановою Верховного Суду від 15.09.2021 рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2021 та постанову Київського апеляційного суду від 19.07.2021 змінено, викладено їх мотивувальну частину у новій редакції, а в іншій частині - залишено без змін.
Крім того, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2023, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.07.2023 у справі № 757/52981/21-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження № 444 від 04.09.2020.
Посилання ОСОБА_1 на те, що станом на 21.08.2023 розпорядження не діяло, оскільки рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2023 визначено місце проживання малотінього ОСОБА_2 разом з його батьком ОСОБА_1 за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , є безпідставними, оскільки станом на 21.08.2023 вказане рішення не набрало законної сили.
Оцінюючи доводи ОСОБА_1 щодо того, що розпорядженням №444 від 04.09.2020 покладає обов'язки тільки на того з батьків, хто проживає окремо від дитини, тобто на ОСОБА_4 , а він нічого не зобов'язаний робити на виконання цього розпорядження, на підтвердження чого ОСОБА_1 надав висновок науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. Корецького від 14.11.2023, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, норми якого є спорідненими до норм КУпАП, оскільки стосуються покладення юридичної відповідальності, не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 184 КУпАП, є невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
У частині 6 вказаної статті встановлено відповідальність за діяння згідно з частиною 5 цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Аналіз змісту положень ст. ст. 153, 157, 158 СК України та ч. 5 ст. 184 КУпАП вказує на те, що дія рішення органу опіки та піклування про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею спрямована на забезпечення прав того із батьків, хто проживає окремо та не може добровільно вирішити з іншою стороною дане питання. Відповідно обов'язок по виконанню даного рішення покладається і на того з батьків, з ким проживає дитина.
Це також прямо випливає із положень ч. 2 ст. 158 КУпАП, відповідно до якої рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Отже, суб'єктом адміністративного правопорушення, яке полягає у невиконанні рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, є особа, на яку покладається обов'язок виконувати рішення органу опіки та піклування щодо визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, тобто той з батьків з ким проживає дитина.
З матеріалів справи вбачається, що батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 .
Відповідно до розпорядження Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації від 04.09.2020 № 444, ОСОБА_3 визначено участь у вихованні малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином:
- з понеділка 8:00 год. до неділі 19:00 год., забирати та повертати дитину за адресою: АДРЕСА_2 ;
- встановлено черговість участі у вихованні дитини - ОСОБА_3 - тиждень через тиждень, починаючи з 07 вересня 2020 року до набрання законної сили рішення суду про визначення місця проживання дитини.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2023 у справі №757/31189/22-п, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.06.2023, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КУпАП за епізодом 19.09.2022 за невиконання розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 04.09.2020 №444, однак адміністративне стягнення не накладалось у зв'язку зі спливом на час розгляду визначених ст. 38 КУпАП строків.
Таким чином, не дивлячись на заперечення ОСОБА_1 , в даному випадку він є суб'єктом адміністративного правопорушення.
Посилання ОСОБА_1 , що для уникнення небезпек повітряних тривог та для забезпечення безпеки дітей, він організував безпечний побут та навчання в їхньому будинку, де вони проживають за межами м. Києва, а саме в АДРЕСА_1 , є необґрунтованими, оскільки згідно інформації з загальновідомого сайту hhps://alerts.in.ua/ 21.08.2023 о 08 год. 00 хв. повітряні тривоги були відсутні, тобто вказані обставини не були такими, що унеможливлюють виконання розпорядження.
Твердження ОСОБА_1 , що протокол про адміністративне правопорушення підлягає розгляду у Києво-Святошинському суді Київської області, є безпідставними, оскільки передача малотінього ОСОБА_2 матері ОСОБА_3 не відбулась за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Печерського районного суду м. Києва, тобто є територіальною юрисдикцією Печерського районного суду м. Києва.
Щодо тверджень про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення від 05.10.2023 вимогам ст. 256 КУпАП, слід зазначити, що у протоколі про адміністративне правопорушенні зазначена дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Крім того, складання протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_5 та не надання ним пояснень та заперечень в цілому не вплинуло на реалізацію його прав та справедливість провадження в цілому, оскільки після надходження протоколу до суду ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи, надав письмові пояснення, брав участь в судових засіданнях та висловив свою позицію щодо складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення - невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, доведена належними та допустимими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 05.10.2023 б/н,
- заявою від 29.08.2023 з додатками, у якій ОСОБА_3 зазначає, що вона, на підставі розпорядження № 444 від 04.09.2020, 21.08.2023 прийшла за адресою: АДРЕСА_2 , щоб забрати молодшого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте особа, що притягується до адміністративної відповідальності, двері у квартирі не відкрив та не передав у зазначений час їй дитину. Після цього ОСОБА_3 викликала поліцію, але патрульні не приїхали. У поліцію вона дзвонила декілька разів, але їй передзвонив оператор з поліції і сказав, що керівник ювенальної превенції ОСОБА_6 заявив, що на її виклик ніхто не приїде, причину не пояснив. Керівник ювенальної поліції трубку не брав.
- відповіддю Печерського управління поліції, з якої вбачається, що 21.08.2023 ОСОБА_3 дійсно зверталась до Печерського УП ГУНП у м. Києві із заявою (ЄО № 20308 від 21.08.2023) щодо невиконання колишнім чоловіком громадянином ОСОБА_1 розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 04.09.2020 № 444.
- розпорядженням № 444 від 04.09.2020, яким ОСОБА_3 визначено її участь у вихованні дитини, а саме з 07.09.2020, тиждень через тиждень, з понеділка 8:00 год. до неділі 19:00 год., забирати та повертати дитину за адресою: АДРЕСА_2 .
Поряд із тим, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 184 КУпАП як діяння, що вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, визначено безпідставно, оскільки згідно матеріалів справи протягом року адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ст. 184 КУпАП не накладалось.
В даному випадку суд вважає можливим та необхідним, з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»), для забезпечення справедливості розгляду застосувати положення ч. 3 ст. 337 КПК України, відповідно до яких метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
З урахуванням наведеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 , які полягали у невиконанні рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, за ч. 5 ст. 184 КУпАП.
Проте, згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.
Враховуючи, що правопорушення вчинено 21.08.2023, а відтак на час судового розгляду строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закінчився, провадження у справі за протоколом від 05.10.2023 б/н - підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 38, ст. 184, 247, 251, 252, 255, 280 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 184 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя С. В. Шапутько