Справа № 698/586/19
Провадження № 1-кп/698/9/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2023 р.смт. Катеринопіль
Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представників потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції за участю: прокурора, представника потерпілого та захисника; у залі суду в селищі Катеринопіль кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 17.02.2018 року за № 12018250000000033 за обвинуваченням:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богуслав, Київської області, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх доньок: Станіславу ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; з освітою середньою, працюючого на посаді електромонтера лінійних споруд Богуславського вузла зв'язку, раніше несудимого, щодо якого захід забезпечення кримінального провадження не застосовувався, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Органом досудового слідства ОСОБА_12 обвинувачується в тому, що він, 16.02.2018 року, близько 17 години 40 хвилин, в порушення вимог пунктів 2.9 а), Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», іноземний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Козацькій в смт Катеринопіль Черкаської області, у напрямку с. Шестакове, знаходячись поблизу електроопори №19, не маючи технічної можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_14 , яка рухалась по проїзній частині в попутному напрямку, спричинивши їй тілесні ушкодження, таким чином поставивши ОСОБА_14 у небезпечний для життя стан.
Після чого, ОСОБА_12 зупинився та вийшов із керованого ним автомобіля, підійшов до потерпілої, переконався в її безпорадному стані, внаслідок завданих їй в ході наїзду автомобілем «Volkswagen Passat», іноземний номерний знак НОМЕР_1 тілесних ушкоджень, завідомо знаючи та усвідомлюючи, що потерпіла позбавлена можливості самостійно вжити заходів для самозбереження, гаючи змогу надати їй допомогу, де залишив її в небезпечному для життя стані, в порушення вимог пунктів 2.10. а), г) Правил дорожнього руху, не залишився на місці пригоди, не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій, не викликав карету швидкої медичної допомоги чи уповноважений підрозділ Національної поліції, та з місця пригоди зник.
Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_14 від отриманих тілесних ушкоджень відразу померла на місці події.
Згідно висновків експертів №05-9-02/56 від 17.02.2018 та №05-9-02/56-83 від 05.07.2019 ОСОБА_14 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, що ускладнилось розвитком шоку, які виникли унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, після отримання яких відразу настала смерть. Враховуючи численність та тяжкість тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_14 вказує на те, що своєчасність надання медичної допомоги не надало б ніякого результату.
Дії ОСОБА_12 органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_12 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин, визнав повністю та пояснив, що в день, коли трапилася дорожньо-транспортна пригода він був на святкуванні дня народження свого тестя в селищі Катеринопіль. Під час святкування вжив декілька чарок горілки, але не відчуваючи стану сп'яніння, вирішив з'їздити за цигарками у магазин. Часу точно не пам'ятає, але вже було темно, коли він, взявши автомобіль марки «Volkswagen Passat», який був його користуванні поїхав у магазин. Приїхавши до магазину виявив, що забув вдома у тестя гроші та вирішив повернутися за ними. Повертаючись, рухався автомобілем по вул. Козацькій у селищі Катеринопіль зі швидкістю близько сорок-п'ятдесят кілометрів на годину, вважаючи її безпечною. Побачив попереду щільний туман, якого до цього не було. В'їхав в туман, використовуючи режим далекого світла фар. Після цього переключив світло фар у режим ближнього світла, оскільки щільність туману була такою, що роздільну смугу на дорозі було видно лише на відстані п'ять - десять метрів перед автомобілем. Через декілька секунд руху в тумані побачив тріщину, що раптово виникла на лобовому склі та почув звук удару об кузов автомобілю. Зупинився вийшов з машини та побачив, що дорожнє полотно є мокрим. Далі побачив, що на деякій відстані від обочини лежить тіло людини. Підійшов до вказаного тіла на відстань близько одного метра та вдивившись, побачив, що людина не подає жодних ознак життя. Не маючи при собі телефону, якого забув вдома у тестя, вирішив залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та повідомити про неї після повернення до оселі тестя. Повернувшись повідомив членам родини про вчинення дорожньо-транспортної пригоди і останні зателефонували в поліцію.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України сторона обвинувачення посилається на наступні докази.
Відомості, що містяться у показаннях потерпілого ОСОБА_8 , який будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що на протязі трьох з половиною років він проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_14 , разом з якою працювали у магазині «Абсолют», що розташований на виїзді з селища Катеринопіль у напрямку села Шостакове. Дату точно не пам'ятає, але пам'ятає, що в середині лютого 2018 року близько 17 години 40 хвилин, після закінчення робочої зміни ОСОБА_14 вийшла з магазину та пішки пішла у напрямку с. Шостакове. Через невідкладні справи затримався на робочому місці та вийшов з магазину близько 19 години 05 хвилин. Рухався пішки у напрямку с. Шостакове. Бачив, що попереду нього у цьому ж напрямку іде інший працівник магазину ОСОБА_15 . Почув крик останньої та підбіг до місця, де перебувала ОСОБА_15 . Побачив, що неподалік від ОСОБА_15 , з правої сторони від дороги, якщо рухатися у напрямку с. Шостакове, на відстані близько двох з половиною метрів, лежить тіло ОСОБА_14 .. Намагався виявити ознаки життя у ОСОБА_14 , але не виявив їх. Зокрема, торкався оголеної частини тіла ОСОБА_14 , яке виявилося холодним. Після чого викликав поліцію та швидку.
З метою уточнення показань щодо погодних умов, які мали місце під час виявлення тіла ОСОБА_14 , ОСОБА_8 був допитаний в судовому засіданні повторно, згідно ч.13 ст.352 КПК України та пояснив, що на час коли він виходив з магазину щільного туману не було, була легка туманність з видимістю близько ста метрів. При цьому уточнив, що вже було темно і він рухався без використання засобів освітлення, тому міг не побачити туману.
Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_16 пояснила суду, що вона працювала технічним працівником у магазині «Абсолют», що розташований на виїзді з селища Катеринопіль у напрямку села Шостакове. Дату точно не пам'ятає, але пам'ятає, що приблизно у середині лютого 2018 року близько 18 години 00 хвилин бачила як ОСОБА_14 пішла з магазину додому у напрямку села Шостакове. Пояснила, що близько 19 години 00 хвилин після завершення роботи, вона (свідок) вирушила з магазину у тому ж напрямку, яким перед тим, рухалася ОСОБА_14 .. Було темно, але вона не користувалася засобами освітлення, оскільки добре знала дорогу. Позаду неї, у супутньому їй напрямку рухався ОСОБА_8 , який теж йшов додому після роботи в магазині. Йшла по обочині дороги, розмовляючи з донькою по мобільному телефону, коли відчула, що наступила на щось м'яке. Побачила, що це шапка ОСОБА_14 .. Після цього, трохи пройшла і на відстані близько чотирьох - п'яти метрів від дороги на снігу побачила тіло самої ОСОБА_14 , яке лежало на лівому боці, було в крові, з під лівої ноги стирчала зламана куртка, куртка була задрана тулуб оголений. Закричала від страху. Після цього наблизившись намагалася нащупати пульс у ОСОБА_14 , але його не було. В цей час підбіг ОСОБА_17 , який здається викликав швидку та поліцію.
З метою уточнення показань щодо погодних умов, які мали місце під час виявлення тіла ОСОБА_14 , ОСОБА_16 була допитана в судовому засіданні повторно, згідно ч.13 ст.352 КПК України та пояснила, що на час коли вона виходила з магазину туману не було. При цьому уточнила, що асфальт був вологим снігу на ньому не було, обочина була припорошена снігом, туману не пам'ятає туману, але пам'ятає, що зірок на небі не було видно, видимість була близько сімдесят метрів. Уточнила, що після первісного допиту згадала, про те, що ОСОБА_14 залишила робоче місце о 17 годині 40 хвилин. Також під час повторного допиту згадала, що відстань між місцем, де вона наступила на шапку ОСОБА_14 та місцем, де лежало тіло останньої складала близько тридцяти метрів.
Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_18 пояснив суду, що взимку 2018 року дату та час точно не пам'ятає, але пам'ятає, що о вечірній порі доби він рухався власним автомобілем з селища Катеринопіль у напрямку с. Шостакове. Стояв щільний туман, погана видимість з ожеледицею на дорозі. З огляду на вказані погодні умови, а також на те що він (свідок) буксирував інший автомобіль він рухався зі швидкістю близько тридцяти кілометрів на годину. З правої сторони дороги побачив автомобіль іноземного виробництва з типом кузову універсал, сірого чи синього кольору, з номерами іноземної реєстрації, який стояв на засніженій обочині. Звернув увагу на вказаний автомобіль, оскільки, зазвичай у цьому місці ніхто не припарковується, тому що вздовж дороги іде суцільний бетонний паркан ФГ «Агровікторія». Поруч з вказаним автомобілем бачив чоловіка, який розмовляв по мобільному телефону. Відбуксирувавши інший автомобіль, приблизно через тридцять хвилин повертався тією ж дорогою та о 18 годині 20 хвилин бачив вказаний вище автомобіль з номерами іноземної реєстрації та чоловіка поруч з ним на тому ж самому місці. Уточнив, що зазначений ним час 18 годин 20 хвилин є точним, оскільки він отримав його за допомогою мобільного телефону, тому що, проїжджаючи вдруге поруч з місцем, де стояв автомобіль з номерами іноземної реєстрації розмовляв по телефону з іншим абонентом.
З метою уточнення показань щодо погодних умов, крім тих про які він вже повідомив раніше, а також часу подій свідком, яких він став, ОСОБА_18 був допитаний в судовому засіданні повторно, згідно ч.13 ст.352 КПК України та пояснив, що вперше він рухався повз стоячий на обочині автомобіль з іноземною реєстрацією близько 18 години 00 хвилин. Повертався тією ж дорогою приблизно через двадцять хвилин, бачив машину та чоловіка поруч на тому ж місці. Була відлига, стояв щільний туман, дорога не освітлювалася, на узбіччі лежало близько п'ятнадцяти сантиметрів снігу, видимість у світлі фар була близько десяти - п'ятнадцяти метрів.
Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_18 пояснив суду, що взимку 2018 року дату та час точно не пам'ятає, але пам'ятає, що о вечірній порі доби він
Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_19 пояснив суду, що в лютому 2018 року близько обідньої пори доби святкували день народження батька. За святковим столом разом з ОСОБА_12 , та ще однією особою, на трьох, вжили близько 0,5 л горілки. Скільки точно вжив, саме ОСОБА_12 точно не пам'ятає, але вважає, що не більше 100 гр. горілки. Згадав, що ввечері цього ж дня, родичі шукали ОСОБА_12 , оскільки його не було за столом. Трохи згодом почув, що ОСОБА_12 попав у ДТП. Після цього, спочатку у дворі, а потім у гаражі батьків бачив побиту машину ОСОБА_12 , яка мала значне пошкодження лобового скла з правої сторони та розбиту фару з цієї ж сторони. Уточнив, що раніше у цей день бачив машину ОСОБА_12 і остання не мала вказаних вище пошкоджень.
Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_19 пояснив суду, що в лютому 2018 року близько обідньої пори доби святкували день народження батька. За святковим столом разом з ОСОБА_12 , та ще однією особою, на трьох, вжили близько 0,5 л горілки. Скільки точно вжив, саме ОСОБА_12 точно не пам'ятає, але вважає, що не більше 100 гр. горілки. Згадав, що ввечері цього ж дня, родичі шукали ОСОБА_12 , оскільки його не було за столом. Трохи згодом почув, що ОСОБА_12 попав у ДТП. Після цього, спочатку у дворі, а потім у гаражі батьків бачив побиту машину ОСОБА_12 , яка мала значне пошкодження лобового скла з правої сторони та розбиту фару з цієї ж сторони. Уточнив, що раніше у цей день бачив машину ОСОБА_12 і остання не мала вказаних вище пошкоджень.
Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_20 пояснила суду, що 18 лютого 2018 року святкували день народження чоловіка. Близько 17 години 00 хвилин залишили святковий стіл. Пізніше, під час вечері побачила, що її зять ОСОБА_12 є дуже збудженим. Запитала останнього, що сталося та довідалася від ОСОБА_12 , що він вчинив ДТП. Деталей не пояснював. Чи вживав ОСОБА_12 , алкогольні напої за святковим столом не пам'ятає.
Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_21 пояснила суду, що 18 лютого 2018 року були на святкуванні дня народження свекра. Прийшли близько обідньої пори та пішли, коли ще було світло. Бачила як за святковим столом ОСОБА_12 вживав горілку і багато, але ознак сильного сп'яніння вона не бачила. Коли вони уходили ОСОБА_12 , залишився за столом. Згодом подзвонила свекруха та повідомила, що від ОСОБА_12 попав у ДТП.
Cуд визнає, що вищенаведені показання потерпілого ОСОБА_8 та свідків: ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 є достовірними, оскільки вони послідовні, докладні, не містять протиріч по суті події кримінального правопорушення та в цілому узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.
З висновку судово-медичної експертизи від 17.02.2023 року № 05-9-02/56 вбачається, що причиною смерті ОСОБА_14 є поєднана травма голови, тулуба та кінцівок, що ускладнилось розвитком шоку. Зокрема, черепно-мозкова травма у вигляді: крововиливу під м'яку мозкову оболонку мозочка, перелом кісток черепа, крововилив в м'які покрови голови з внутрішнього боку, забійна рана в тім'яній ділянці; закрита травма органів грудної клітки у вигляді: численних переломів ребер з права з ушкодженням пристінкової плеври, розрив правої легені, забій правої та лівої легень; переломи велико та малогомілкових кісток лівої та правої гомілок, забійні рани на внутрішній поверхні правої гомілки, на зовнішній поверхні лівої гомілки, на задній поверх - і лівої гомілки, садно на задній поверхні правої гомілки; крововиливи в глибокі м'язи лівої та правої гомілок. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів ( предмета) - при ударі об такі предмети (предмет).
Черепно-мозкова травма, закрита травма органів грудної клітки, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Переломи велико та малогомілкових кісток лівої та правої гомілок, забійні рани на внутрішній поверхні правої гомілки, на зовнішній поверхні лівої гомілки, на задній поверхні лівої гомілки, садно на задній поверхні правої гомілки носять ознаки середніх тілесної; ушкоджень. Крововиливи в глибокі м'язи лівої та правої гомілок носять ознаки легких тілесних ушкоджень.
Дані тілесні ушкодження виявлені та тілі ОСОБА_14 знаходяться в прямому причинному зв'язку з причиною смерті.(т.2 а.с.43) ,
Отже, смерть потерпілої ОСОБА_14 настала відразу після отримання, вказаних вище тілесних ушкоджень.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законом порядку.
Відповідно до ч.1-4 ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 КК України об'єктивна сторона злочину полягає у сукупності, передбачених диспозицією дій (бездіяльності), як то, завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
З наведеного вбачається, що диспозиція вказаної вище норми не передбачає настання тяжких наслідків у виді заподіяння смерті особі, які мають місце у даній справі, а отже, не охоплюється диспозицією вказаної вище частини статті кримінального закону за якою органом досудового розслідування проведено кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_12 .. При цьому, вбачається, що потерпіла ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок контакту з транспортним засобом яким керував ОСОБА_12 та від отриманих тілесних ушкоджень відразу померла на місці події. Дані обставини унеможливлюють інкримінування ОСОБА_12 дій (бездіяльності), передбаченої диспозицією ч. 1 ст. 135 КК України, яка передбачає, що дії винного можуть поставити потерпілого у небезпечний для життя стан, в той час, як у даному випадку дії ОСОБА_12 призвели до смерті потерпілої ОСОБА_14 ..
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 337 КПК України під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, з урахуванням відсутності дій прокурора щодо зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, в умовах, коли дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за іншою частиною статті кримінального закону, що не призведе до покращення становища особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, суд визнає, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_12 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.
За таких обставин, суд визнає, що стороною обвинувачення не доведена наявність у діянні ОСОБА_12 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, отже, останнього належить виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та встановленої невідповідності кваліфікації органом досудового розслідування дій (бездіяльності) обвинуваченого ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 135 КК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання останнього щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Речові докази підлягають залишенню у матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373 ч. 1 п. 3, 374, 615 ч. 15 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_12 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України та виправдати за відсутністю в його діянні складу вказаного кримінального правопорушення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
У задоволенні клопотання ОСОБА_12 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України - відмовити.
Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок подається до Черкаського апеляційного суду через Катеринопільський районний суд, протягом 30 днів, з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у такий же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1