Справа № 504/3292/23
Номер провадження 2/504/1989/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2023смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Якиміва А.В.,
з участю секретаря судових засідань Ємельяненко М.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в залі суду смт. Доброслав позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Доброславський ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
до Комінтернівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі позивач) до ОСОБА_4 (далі відповідач), третя особа Доброславський ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини у розмірі 206 021,97 гривень, за період з 01.12.2019 року по 25.07.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в минулому позивач та відповідач перебували у шлюбі, який розірвано у 2011 році. У шлюбі, у сторін народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.07.2012 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_5 , в розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не менше як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття. Внаслідок невиконання відповідачем рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.07.2012 у справі № 1515/1812/12 в ОСОБА_4 утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання доньки в розмірі 206021,87 грн. За розрахунком позивача, розмір неустойки внаслідок не повного виконання вищевказаного рішення становить 1353367,58 грн. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача неустойка, розмір котрої обмежується 100 відсотками наявної заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було передано в провадження судді Якиміву А.В.
08.08.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін по справі.
04.10.2023 року до суду надійшов відзив на позов, згідно якого позовні вимоги відповідачем заперечуються повністю, з огляду на таке. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 07.07.2023, що складений державним виконавцем Доброславського ВДВС, що є основою для розрахунку позивачем пені за несвоєчасну сплату аліментів, не відповідав дійсним обставинам, у зв'язку із чим державним виконавцем відділу здійснено перерахунок відповідної заборгованості зі сплати аліментів. В ході виконання нового розрахунку, в встановлено, що станом на серпень 2023 року розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів становить 66288,11 грн., а згідно довідки відділу від 01.09.2023 року така заборгованість взагалі погашена. Також, відповідач вказує, що твердження позивача стосовно неповного виконання рішення суду за період з 01.12.2019 року по 25.07.2023 року не відповідають дійсності та зазначає про відповідні платежі, щодо виконання рішення суду, які не були враховані державним виконавцем. Відповідач зазначає, що державний виконавець не вірно визначив вихідні суми для розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Щодо витрат на правову допомогу, які заявлені до стягнення стороною позивача відповідач вказав про неспівмірність таких із складністю справи, витраченим часом адвоката, наданим адвокатом обсягом послуг.
09.10.2023 року, від представника позивача, до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено таке. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_4 у ВП 71834501 складений 04.07.2023 року держаним виконавцем включає всі оплати здійснені боржником з 27.04.2012 року на загальну суму 139533,76 грн. Позивачем подана скарга на розрахунок сплати аліментів боржника ОСОБА_4 ВП 71834501. Наявність довідки про відсутність заборгованості на даний час, не вказує на відсутність такої заборгованості у минулому.
06.11.2023 від представника позивача, до суду надійшло клопотання про долучення доказів, згідно якого постановою начальника Доброславського ВДВС від 19.10.2023 року про результати перевірки законності виконавчого провадження було скасовано розрахунки заборгованості зі сплати аліментів, які були здійснені через систему АСВП від 04.07.2023 року, від 29.08.2023 року та від 04.09.2023 та зобов'язано державного виконавця провести розрахунок відповідної заборгованості. На виконання цієї постанови державний виконавець, здійснив новий розрахунок заборгованості від 30.10.2023 року. У зв'язку із наведеним, представник позивача здійснив коригування розрахунку неустойки. Розмір неустойки, з урахуванням нового розрахунку заборгованості складає 205354,39 грн.
Третя особа Доброславський ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) пояснень по суті спору не надала.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Фактичні обставини встановлені судом та докази на їх підтвердження.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.07.2012 у справі 1515/1812/12 ухвалено стягувати з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання ОСОБА_5 , в розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не менше як 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 27 квітня 2012 року і до досягнення ОСОБА_5 повноліття. до 05 липня 2025 року.
Постановою державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.05.2023 відкрито виконавче провадження № 71834501 за виконавчим листом № 1515/1812/12 про стягнення з ОСОБА_4 аліментів.
В ході судового розгляду, сторонами надано суду декілька розрахунків заборгованості зі сплати аліментів, що виникла на підставі вищевказаного судового рішення, у відповідача, що виконані державним виконавцем, у межах виконавчого провадження № 71834501, зокрема розрахунок від 04.07.2023 року та від 04.09.2023, які істотно різняться між собою.
Також, судом встановлено часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань, які виникли відповідно до рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.07.2012, що підтверджується копією заяви позивача, що адресована Начальнику Доброславського відділу державної виконавчої служби, згідно якої вона отримала від відповідача з 27.04.2012 по 07.04.2022 року 139733,76 грн., як сплату аліментів; платіжними інструкціями на переказ коштів та випискою по платіжній картці відповідача.
Відповідно до постанови начальника Доброславського районного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.10.2023 року у виконавчому провадженні 71834501/2023 скасовано розрахунки заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні від 04.07.2023, 29.08.2023, 04.09.2023 та зобов'язано державного виконавця провести розрахунок заборгованості боржника у цьому виконавчому провадженні, з урахуванням виявлених в постанові про результати перевірки законності виконавчого провадження недоліків до 03.11.2023 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 30.10.2023 року, що виконаний державним виконавцем у ВП № 71834501, станом на червень та липень 2023 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати аліментів у сумі 205354,72 грн.
Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 30.10.2023 року наданий суду 06.11.2023 року, сторона відповідача обізнана з таким розрахунком.
Також, в ході судового розгляду, судом встановлено, що усі платежі зі сплати аліментів відповідачем, що підтверджені відповідними платіжними документами та банківськими виписками, які долучені до відзиву на позовну заяву, охоплюються розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 30.10.2023 року, що не заперечував і представник відповідача в судовому засіданні. Крім цього, з даного розрахунку вбачається, що відповідач сплачував аліментні зобов'язання не вчасно та не у повному обсязі, сплата аліментів за період з травня 2022 року по травень 2023 року відсутня взагалі.
Правові норми, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах та висновки суду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. Відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Звертаючись з даним, позовом позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.12.2019 по 25.07.2023 в сумі 205354,39 грн.
Враховуючи положення ст. ст. 12, 81, 84 ЦПК України, на позивача покладено обов'язок, щодо доведення розміру заборгованості зі сплати аліментів, який охоплений відповідним періодом.
Відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
З розрахунку заборгованості по аліментам від 30.10.2023 року, що складений державним виконавцем за період з 17.05.2013 по серпень 2023 року включно, вбачається, що станом на кінець листопада 2019 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів у сумі 89345,04 грн. Станом на червень 2023 року у відповідача утворилася заборгованість зі сплати аліментів на загальну суму 205354,39 грн.
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі N 648/1102/19 зазначено, що "розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Вищевказаний розрахунок від 30.10.2023 року, на час розгляду справи є чинним, доказів скасування такого до матеріалів справи не долучено. Спір, щодо розміру заборгованості із сплати аліментів сторонами не ініційовано.
За таких обставин, суд приймає розрахунок заборгованості від 30.10.2023 року, як належний доказ наявності такої у відповідача, з усіма вихідними даними, що в ньому зазначені.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання зі сплати аліментів на утримання дитини, на користь позивача, відповідачем в повному обсязі не виконувалися, відповідач не довів підстав для звільнення його від сплати цих зобов'язань, а з травня 2022 по травень 2023 року відповідач не здійснював жодних відрахувань по вказаним зобов'язанням.
Відповідно до розрахунку неустойки зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 71834501 за період з 01.12.2019 року по 25.07.2023 року становить 772477,17 грн.
Відповідачем указаний розрахунок не спростовано. Вписьмових поясненнях, відповідач зазначає, що в розрахунку пені, що здійснений представником позивача не відображено платежів відповідача, ще на 20843,34 грн., згідно квитанцій, які були надані відповідачем до ВДВС, проте вказаних платіжних документів суду не надано.
При обрахуванні розміру пені за заборгованістю зі сплати аліментів суд враховує викладену Верховним Судом у постанові від 19 січня 2022 року у справі №711/679/21 (провадження № 61-18434св21) правову позицію, щодо врахування часткових платежів при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди, а також щодо формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості», що міститься у частині першій статті 196 СК України.
Так, Верховний Суд зазначив, що «при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1статті 196СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць.
Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».
Визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, позивачем було застосовано вказане правило, відповідно до частини другої статті 196 СК України та здійснено розрахунок пені із урахуванням суми нарахованих щомісячних аліментів, враховуючи погашення відповідачем заборгованості, яка існувала станом на 01.12.2019 року, у період до липня 2023 року. Загальний розмір пені за прострочення відповідачем сплати аліментів на утримання дитини, за період грудня 2019 року по липень 2023 року, складається із суми розміру пені, обчисленої за кожним місячним платежем. Розмір цієї пені становить 772477,17 грн., що перевищує сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується - 205354,72 грн.
Таким чином, розмір пені, що підлягає стягненню із відповідача слід обмежити сукупним розміром заборгованості, на яку вона нараховується - 205354,72 грн.
Суд не приймає до уваги, доводи відповідача, що станом на липень 2023 року заборгованість зі сплати аліментів позивача становить 184211,05 грн., що підтверджується відповідним розрахунком державного виконавця від 06.12.2023 року, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Розрахунок від 06.12.2023 року, що наданий суду, наданий в копії, належним чином не засвідчений, оригінал такого документа у представника відповідача відсутній, суд для огляду не наданий. Представник позивача, висловив застереження до даного розрахунку, в тій частині, що такий не містить підпису державного виконавця, а тому такий розрахунок не можна приймати у якості доказу.
Дійсно, зі змісту копії цього розрахунку, вбачається, що такий не підписаний особою, яка його склала, вказана копія не засвідчена. При цьому, оригінал цього документу у сторони відсутній, а інша сторона висловила сумнів в його достовірності. Також, до матеріалів справи не долучено жодного доказу скасування попереднього розрахунку від 30.10.2023 року у ВП 71834501, а спір з щодо розміру заборгованості із сплати аліментів, на вирішенні у суді відсутній.
Таким чином, належним та допустимим доказом заборгованості зі сплати аліментів відповідача є розрахунок від 30.10.2023 року, що наданий суду представником позивача, який містить усі необхідні реквізити, і щодо наявності котрого сумнів у сторін відсутній.
Доводи представника відповідача, щодо невірного визначення державним виконавцем, в розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 30.10.2023 року показника «розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості», оскільки державний виконавець взяв за основу показник середньомісячної плати штатних працівників у Комінтернівському районі Одеської області, а не показник «середня заробітна плата для даної місцевості», судом відхиляються, оскільки правильність розрахунку заборгованості зі сплати аліментів не є предметом розгляду у даному провадженні, розрахунок заборгованості від 30.10.2023 року є чинним та у встановленому порядку не скасований.
Щодо доводів представника відповідача, про те, що виконавчий лист у виконавчому провадженні № 71834501, був звернутий до виконання лише через десять років, з дня набрання рішенням законної сили, то вказане жодним чином спростовує висновків суду про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати аліментів, які виникли в останнього не у зв'язку із відкриттям виконавчого провадження, а внаслідок набрання законної сили відповідним судовим рішенням, яким з відповідача ухвалено стягувати аліменти. Саме з цього часу, у відповідача виник обов'язок, визначений судовим рішенням, що необхідності утримувати свою дитину в межах визначених рішенням суду, який останнім виконувався неналежно, а тому такі доводи є необґрунтованими.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Судом встановлено, що правничу допомогу позивачу у цій справі надавав адвокат Земляков О.А., що підтверджується ордером ВН № 126997 від 26.07.2023 та договором № 11-07/2023. Відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 11-07/2023, гонорар адвоката є фіксованим та складає 8000,00 грн.
Згідно опису робіт адвокатом Земляковим О.А., останній складав позовну заяву, брав участь у судових засіданнях у цій справі, знайомився із відзивом відповідача та складав відповідь на відзив. Усього адвокатом витрачено 11 год та 45 хв. часу на надання правничої допомоги у цій справі.
Відповідно до платіжної інструкції від 12.07.2023 року позивач здійснила оплату, згідно договору від 11.07.2023 року 11-07/2023 у розмірі 8000,00 гривень, ОСОБА_1 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зважаючи на задоволення позову у повному обсязі, враховуючи, що понесені позивачем витрати на правову допомогою є реальними, співмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, витрати підтверджені документально, клопотань про зменшення цих витрат, зі сторони відповідача не надходило, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, у зв'язку із задоволенням позову, витрати, щодо сплати судового збору слід покласти на відповідача, так як позивач звільнена від їх сплати в силу закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 84, 91, 175, 177, 187, 212, 274-279, 280 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 205354 (двісті п'ять тисяч триста п'ятдесят чотири) гривні 39 (тридцять дев'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 8000,00 (вісім тисяч) гривень витрат пов'язаних з надання правової допомоги.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 2053 (дві тисячі п'ятдесят три) гривні 54 (п'ятдесят чотири) копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення проголошено 14.12.2023 року о 10.00 год.
Суддя : Якимів А. В.