КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 520/11705/15-ц
Провадження № 4-с/947/92/23
УХВАЛА
12.12.2023 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
за участю секретаря Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича, за участі стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», про визнання дії та рішень неправомірними та скасування постанов приватного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
19.09.2023 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича, за участі стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», про скасування постанов приватного виконавця, в якій заявник просить суд:
- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича про відкриття виконавчого провадження №72571209 від 17.08.2023 року;
- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №72571209 від 21.08.2023 року.
В обґрунтування скарги, скаржник посилається на те, що 14.09.2023 року на сайті ДП “СЕТАМ” він побачив оголошення про проведення торгів з продажу автомобіля, який належить йому - боржнику ОСОБА_1 . З даного оголошення скаржник дізнався, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігорем Романовичем відкрито виконавче провадження №72571209 на підставі дублікату виконавчого листа у справі №520/11705/15-ц, виданого 10 жовтня 2022 року Київським районним судом м. Одеси.
Скаржник вказує, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича перебував дублікат виконавчого листа №520/11705/15-ц, виданий 10.10.2022 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕи?Бі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕи?Бі Банк» заборгованості за кредитним договором від 13 червня 2008 року станом на 03 серпня 2015 року у розмірі 353389 грн. 20 коп., а саме: за прострочення повернення кредиту 243543 грн. 56 коп., за прострочення процентів за користування кредитом 92973 грн. 01 коп., та пеню за несвоєчасне погашення кредиту - 16872 грн. 63 коп.
В рамках виконавчого провадження №72571209, приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. здійснювались активні дії з продажу належного скаржнику рухомого майна - автомобіля легкового, марка транспортного засобу: «Mitsubishi»; модель: «PAJERO»; колір: «синій»; VIN номер: « НОМЕР_1 », державний номер: « НОМЕР_2 ».
Скаржник вказує, що 17.08.2023 року приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано боржнику за адресою вказаною стягувачем у заяві, але дана адреса не є на даний час місцем його реєстрації, проживання та листування, тому він не отримував цю постанову. Також скаржник зазначив, що з 25.02.2022 року по даний час не знаходиться на території України.
14.09.2023 року скаржник звернувся на електронну адресу приватного виконавця Ніколаєнко І.Р. з заявою надати можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження №72571209. Того ж дня приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. на електронну адресу скаржника відправив постанову про відкриття виконавчого провадження №72571209 від 17.08.2023 року з ідентифікатором доступу.
Скаржник вказує, що ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №72571209 і дізнався про опис вищевказаного автомобіля приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. 18.08.2023 року складено постанову про опис та арешт майна боржника від 18.08.2023 року.
21.08.2023 року приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. винесено Постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Оціночний стандарт» для надання звіту про оцінку арештованого майна по виконавчому провадженні № 7257109.
У подальшому приватним виконавцем отримано звіт ТОВ «Оціночний стандарт» від 21.08.2023 року, яким ринкова вартість вказаного майна належного скаржнику визначено в сумі 239616, 00 грн. без ПДВ.
Надалі, це майно було додано до переліку майна, що буде реалізоване через електронні торги ДП «СЕТАМ». Торги були призначені на 28.09.2023 року.
Скаржник стверджує, що стягувачу було відомо його місце реєстрації та листування боржника, але він навмисно не зазначив їх у заяві про відкриття виконавчого провадження, чим позбавив скаржника законних прав на отримання документів виконавчого провадження та прийняття участі у проведенні виконавчих дій.
Як вказує скаржник його майно знаходилось та знаходиться в м. Києві, що відноситься до виконавчого округу м. Києва. Виконавчим округом приватного виконавця Ніколаєнко Ігоря Романовича є Київська область. Таким чином, постанову про відкриття виконавчого провадження винесено не за підвідомчістю приватного виконавця Ніколаєнко І.Р., що є порушенням частини другої статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Також скаржник стверджує, що постанова про опис та арешт маи?на боржника від 18.08.2023 ВП №7257109 винесена з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року за №512/5 та Положення про Автоматизовану систему виконавчого провадження. В постанові не зазначено місце проведення виконавчих дій, адресу за якою було проведено опис майна. Не зазначено такі характеристики автомобілю, як вид пального, комплектація, потреба у ремонті, які є обов'язковими. Не відображено наявність механічних пошкоджень кузова з лівої сторони автомобілю.
Скаржник зазначає, що постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні винесено без надання 10 денного терміну для досягнення згоди щодо вартості майна, що є порушенням частини першої та другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи те, що приватний виконавець у визначений 10 денний термін не надав можливість сторонам виконавчого провадження досягти згоди щодо вартості майна та до спливу 10 денного терміну - 21.08.2023 року прийняв постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, скаржник вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню за наслідком порушення статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Як стверджує скаржник, ця позиція узгоджується з висновками Верхового суду у складі суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду викладеними у постанові №501/578/19 від 20.01.2021 року за аналогічними правовідносинами.
Зі скарги вбачається, що скаржником стверджується, що 15.09.2023 року ним було отримано Звіт про оцінку майна. Відповідно до звіту про оцінку автомобіля, вартість належного скаржнику транспортного засобу визначено в сумі 239616,00 грн. Скаржник категорично не згоден з визначеною вартістю майна, тому замовив рецензію на Звіт в ТОВ «НІКА МОРІС». В рецензії зроблено загальний висновок про достовірність оцінки, відповідно до якого встановлено, що Звіт про оцінку майна (отриманий в рамках спірного виконавчого провадження) не в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та має значні недоліки, які можуть вплинути на загальну ринкову вартість майна і можуть бути використані тільки після усунення недоліків.
Скаржник обґрунтовує свою скаргу тим, що з наданих 18.09.2023 року документів ДП «СЕТАМ», а саме: 08.04.2023 року автомобіль був вилучений з ДП «СЕТАМ» на потреби Військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України та повернутий 18.08.2023 року. На день вилучення автомобіля Військовою частиною НОМЕР_3 Міністерства оборони України було проведено оцінку вартості майна, яка склала 395569,00 грн. На теперішній час стартова ціна лоту складає 239 616,00 грн., що майже на 155 953,00 грн. дешевше за оцінку при вилученні майна Військовою частиною НОМЕР_3 .
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною скаргою розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 21.09.2023 року вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Вказаною ухвалою суду судом також витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №72571209.
У поданій до суду скарзі, ОСОБА_1 одночасно заявлено клопотання про зупинення вчинення виконавчих дій з реалізації арештованого майна через електронні торги ДП «СЕТАМ», лот №535341, які призначені на 28.09.2023 року, а саме реалізацію автомобіля марки «Mitsubishi Pajero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з посиланням на те, що до розгляду вказаної скарги спірне майно може бути протиправно реалізовано на електронних торгах.
За наслідком розгляду вказаного клопотання, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 21.09.2023 року заяву ОСОБА_1 про зупинення вчинення виконавчій дій по виконавчому провадженні ВП №72571209 в рамках розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича, за участі стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», про скасування постанов приватного виконавця - залишено без задоволення.
На виконання ухвали суду від 21.09.2023 року, 26.09.2023 року до суду від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича надійшли належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №7257120.
Також, 26.09.2023 року до суду надійшов від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича відзив на скаргу, в якій останній заперечує проти її задоволення, з підстав необґрунтованості та безпідставності, а виконавчі дії та рішення прийняті в межах виконавчого провадження такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. в обґрунтування відзиву зазначив, що скаржником порушено строки звернення зі скаргою, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2023 року отримана скаржником 21.08.2023 року, про що свідчить відомості про рекомендований лист з ідентифікатором доступу 0600039791894. А згідно ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано протягом 10-денного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свободи.
Звіт про оцінку арештованого майна по виконавчому провадженні №7257109, зроблений ТОВ «Оціночний стандарт» відповідає діючому законодавству і не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. посилається на висновки Великої Палати Верховного суду у постанові вид 13.03.2018 року у справі № 914/881/17, Верховного суду у постановах від 13.02.2020 року у справі № 309/816/18, від 03.02.2021 року у справі № 442/6491/17, від 30.08.2021 року у справі № 545/2979/14-ц.
Також, приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. зазначає, що відповідно до частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» він належним чином повідомив скаржника про результати визначення вартості майна разом зі звітом про оцінку вартості. Щодо не зазначення у постанові про опис та арешт майна боржника окремих відомостей, то скаржник не позбавлений права подати відповідне клопотання приватному виконавцю про усунення цих неточностей.
Приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. вказує, що у заяві стягувач зазначив місце знаходження майна боржника: АДРЕСА_1 , в подальшому вищевказане майно було описане 18.08.2023 року, про що свідчить постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника. Тому виконавче провадження №7257120 було відкрите за місцем знаходження майна боржника відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
28.09.2023 року до суду від скаржника надійшли заперечення на відзив приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р.
Скаржник зазначає, що стягувач в заяві на примусове виконання взагалі не зазначив адресу боржника, що є підставою для встановлення достовірного місця реєстрації та місця мешкання боржника шляхом надання запитів до реєструючих установ. Приватний виконавець не здійснив заходів для встановлення місця реєстрації та місця перебування боржника, не зроблено запити до реєструючих установ, як це передбачено Законом та Інструкцією.
ОСОБА_1 повідомив, що починаючи з 2015 року був зареєстрований: АДРЕСА_2 . Квартира за адресою, зазначеною у виконавчому документі, раніше належала боржнику за заповітом від померлої матері та була відчужена у 2020 році за договором купівлі - продажу людині, з якою боржник не мав ні родинних зв'язків ні дружніх, тобто зовсім чужа людина.
Крім того, повідомив скаржник, згідно інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби Украі?ни від 28.09.2023 Боржник не перебуває на території Украі?ни з 24.02.2022 по теперішній час.
Скаржник зазначив, що згідно пункту 3 розділу III Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції Украі?ни 02.04.2012 № 512/5, заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. У разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей) знаходиться (яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Скаржник акцентує увагу, що до заяви про відкриття виконавчого провадження не додано будь-яких документів, що підтверджують перебування майна на території підвідомчій приватному виконавцю Ніколаєнко І.Р.
Таким чином, скаржник вважає, що постанову про відкриття виконавчого провадження винесено у порушення положень частини другої статті 25 Закону Украі?ни «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», статті 24 Закону та Пункту 3 розділу III вищевказаної Інструкції.
Також скаржник зазначає, що приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. у своєму відзиві на скаргу посилається на абзац другий частини сьомої статті 26 Закону «Про виконавче провадження», в якому передбачено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Відповідь щодо реєстрації майна за боржником, як зазначає скаржник, приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. отримав 25.08.2023, тоді як арешт накладено постановою від 17.08.2023, тобто в день відкриття виконавчого провадження, а опис та арешт майна здійснено 18.08.2023, тобто без належного підтвердження інформації про власника автомобілю реєструючими органами та у порушення вимог Закону, на який особисто посилається.
Скаржник зазначає, що у відзиві на скаргу приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. ніяк не спростовує порушення 10-ти денного строку узгодження сторонами оцінки майна та передчасне винесення постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 21.08.2023. Також, приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. ніяк не спростував та не пояснив причину відсутності зазначення адреси проведення виконавчих дій в акті опису та арешту майна від 18.08.2023, оформленою постановою, не зміг довести за якою саме адресою проводив опис майна боржника, що підтверджує незаконність його дій.
Крім того, 28.09.2023 року скаржником надано до суду в якості доказу - довідку за №91/Г-15361-22671 від 28.09.2023 року Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби Украі?ни, відповідно до якої ОСОБА_3 з 24.02.2022 року по 28.09.2023 року (дата видачі довідки) не перебуває на території України.
23.10.2023 року приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. надіслав до суду клопотання про перенесення розгляду справи, яка призначена на 24.10.2023 року, оскільки він приймає участь в Західному апеляційному господарському суді по справі №870/94/20.
24.10.2023 року від представника скаржника - адвоката Ватренко Н.Б. надійшли до суду додаткові пояснення та додані додаткові докази.
В даних поясненнях представник скаржника повідомила, що з метою встановлення дійсних обставин щодо отримання ОСОБА_1 поштового повідомлення - рекомендованого листа № 0600039791894 (котрим було відправлено приватним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження № 72571209 від 18.08.2023р.) до АТ “Укрпошта” було направлено адвокатський запит №05/10/23 від 05.10.2023р.
Згідно відповіді АТ “Укрпошта” №1.10.004.-15989-23 від 11.10.2023р. на адвокатський запит №05/10/23 від 05.10.2023р., рекомендований лист № 0600039791894 на ім'я ОСОБА_1 надійшов до відділення поштового зв'язку 21.08.2023 р. та того ж дня виданий листоноші в доставку, однак вручити його не вдалось можливим через відсутність адресата вдома. Повідомлення про надходження залишено у поштовій скоринці адресата. Оскільки за отриманням вищевказаного рекомендованого листа ніхто не звернувся, його було повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання 20.09.2023р.
Представник скаржника зазначила, що даною відповіддю АТ “Укрпошта” підтверджено факт того, що ОСОБА_1 або будь яка уповноважена на те особа не отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження № 72571209 від 18.08.2023р.
30.10.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФОРТ» надійшли пояснення на скаргу ОСОБА_1 , в яких зазначено, що скаржником пропущено строки звернення з даною скаргою, тому просять суд залишити скаргу без розгляду.
10.11.2023 року від представника ОСОБА_1 надійшли уточнення до скарги на рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича, за участі стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФОРТ», про скасування постанов приватного виконавця, в якій заявник просить суд:
- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №72571209 від 17.08.2023 неправомірними;
- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича про відкриття виконавчого провадження №72571209 від 17.08.2023 року;
- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №72571209 від 21.08.2023 року.
- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича щодо складання Постанови про опис та арешт майна боржника №72571209 від 18.08.2023 неправомірними;
- визнати неправомірною та скасувати Постанову приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича про опис та арешт майна боржника №72571209 від 18.08.2023 року.
В обґрунтування уточнюючої скарги представником скаржника крім вищевказаного, додатково зазначено, що з метою встановлення дійсного місця знаходження майна боржника, до Військової частини НОМЕР_3 , яка передавала приватному виконавцю майно боржника - автомобіль, було направлено адвокатський запит №10/10/23 від 10.10.2023 року.
На адвокатський запит Військовою частиною НОМЕР_3 повідомлено (відповідь №2250 від 23.10.2023р.), що автомобіль Mitsubishi PAJERO, синього кольору, державний номер: НОМЕР_2 у період з моменту вилучення ЗСУ з ДП «СЕТАМ» до моменту повернення автомобілю згідно Постанови про опис та арешт майна боржника від 18.08.2023 ВП № 7257109 знаходився в розташуванні Військової частини НОМЕР_3 , а саме: Чернігівська область, Чернігівським район, смт. Десна. Також, Військова частина НОМЕР_3 повідомила, що автомобіль Mitsubishi PAJERO було передано приватному виконавцю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 і даний автомобіль ніколи не перебував на території Київської області.
Представник скаржника в уточненні скарги зазначила, що згідно інформаційній довідки з Єдиного реєстру приватних виконавців України №42332220231109 від 09.11.2023 року виконавчим округом приватного виконавця Ніколаєнко Ігоря Романовича є Київська область. Місце проживання боржника - Одеська область, місце знаходження майна на момент відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. це Чернігівська область. Тому згідно з частинами першою та другою статті 25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, статті 24 Закону України “Про виконавче провадження”, Пункту 3 розділу III Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції Украі?ни 02.04.2012 № 512/5 дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. щодо відкриття виконавчого провадження №72571209 є неправомірними.
13.11.2023 року судом було прийнято вищевказану скаргу в новій редакції до розгляду.
У судове засідання призначене на 12.12.2023 року сторони по справі не з'явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлені належним чином.
Однак, 11.12.2023 року від представника скаржника надійшла заява про підтримання заявлених вимог з урахуванням поданих уточнень до скарги та розгляд справи за її відсутності.
Також, 11.12.2023 року до суду надійшла заява від приватного виконавця Ніколаєнко Ігоря Романовича про відкладення розгляду справи, з підстав перебування на лікарняному.
Статтею 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Одночасно судом враховується, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи, що сторони належним чином повідомлені про дату час і місце розгляду справи, сторонами під час розгляду справи реалізовано процесуальне право на подання своїх пояснень та заперечень стосовно предмету розгляду, приймаючи, що приватним виконавцем виконавши вимоги ухвали суду від 21.09.2023 року з надання витребуваних судом доказів, скористався процесуальним правом з подання відзиву на подану до суду скаргу, а також не повідомив суд про намір вчинення будь-яких інших дій необхідних для розгляду справи, та які впливають на наслідки її розгляду, враховуючи встановлені законом строки для розгляду відповідної категорії справи, на виконання приписів статті 450 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд скарги ОСОБА_1 в судовому засіданні 12.12.2023 року за відсутності сторін по справі, на підставі наявних доказів в матеріалах справи.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувши усі докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 23.05.2017 року по справі №520/11705/15-ц рішення Київського районного суду м. Одеси від 31.10.2016 року про відмову в задоволенні позову ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. З позичальника та поручителя в солідарному порядку на користь Банку в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» стягнуто 353 389, 20 грн. та судові витрати в розмірі 2009,7 грн. з кожного боржника.
26.01.2018 року Київським районним судом м. Одеси на виконання рішення апеляційного суду від 23.05.2017 року видано виконавчі листи.
У період з 04.04.2019 року по 31.05.2019 року у приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечка Д.М. перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/11705/15-ц, виданого Київським райсудом м. Одеси 26.01.2018 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором від 13.06.2008 року в сумі 353 389,20 грн.
Після винесення постанови про завершення виконавчого провадження виконавчі листи приватним виконавцем були повернуті ПАТ «ВіЕйБі Банк».
25.04.2019 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Хаус» уклали договір про відступлення прав вимоги №42053, за умовами якого Банк відступив новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набув права вимоги до позичальників/заставодавців, зазначених у додатку №1 до цього договору, у тому числі і до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №1108/08оф-9 від 13.06.2008 року.
Постановою Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 року заяву ТОВ «ФК «Інвест-Хаус» про заміну сторони у виконавчому проваджені задоволено, а саме стягувача у виконавчих листах №520/11705/15-ц з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на ТОВ «ФК «Інвест-Хаус».
05.11.2020 року ТОВ «ФК «Інвест-Хаус» і ТОВ «ФК Форт» уклали договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № Б/Н, за умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями за кредитним договором №1108/08оф-9 від 13.06.2008 року перейшло до ТОВ «ФК Форт».
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 06.09.2021 року по справі №520/11705/15-ц, замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Хаус» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» (код ЄДРПОУ 42725156 у виконавчих листах №520/11705/15-ц. Видано Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» дублікати виконавчих листів №520/11705/15-ц про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №1108/08ф-9 від 13.06.2008 року.
Під час перевірки судом доказів, судом встановлено, що вказана ухвала суду від 06.09.2021 року залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 30.06.2022 року.
10.10.2022 року Київським районним судом міста Одеси було видано виконавчий лист №520/11705/15-ц зокрема відносно боржника - ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором від 13 червня 2008 року станом на 03 серпня 2015 року у розмірі 353 389 грн. 20 коп., а саме: за прострочення повернення кредиту - 243 543 грн. 56 коп., за прострочення процентів за користування кредитом - 92 973 грн. 01 коп., та пеню за несвоєчасне погашення кредиту - 16 872 грн. 63 коп.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 02.02.2023 року, поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання дублікатів виконавчих листів у справі №520/11705/15-ц, виданих 10 жовтня 2022 року Київським районним судом м.Одеси.
17.08.2023 року стягувач - ТОВ «ФК «ФОРТ» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича, місцезнаходження якого: Київська область, м. Бровари, вул. Шолом-Алейхема, 63, прим.6, з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі вищевказаного виконавчого листа №520/11705/15-ц, виданого 10.10.2022 року Київським районним судом міста Одеси відносно боржника - ОСОБА_1 .
У заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт» адреса боржника - ОСОБА_1 не вказана, однак зазначено, що рухоме майно належне боржнику ОСОБА_1 , а саме транспортний засіб - автомобіль «Mitsubishi PAJERO», 2007 року випуску, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Того ж дня, на підставі вказаної заяви, 17.08.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігорем Романовичем вчинені дії з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/11705/15-ц, виданого 10.10.2022 року Київським районним судом міста Одеси відносно боржника - ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором від 13 червня 2008 року станом на 03 серпня 2015 року у розмірі 353 389 грн. 20 коп.
На підставі вказаної постанови відкрито виконавче провадження ВП №72571209.
Стягувачем по виконавчому провадженню № 72571209 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт».
Адреса боржника ОСОБА_1 у постанові про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2023 року зазначена: АДРЕСА_4 , у відповідності до даних вказаних у зазначеному виконавчому листі.
18.08.2023 року приватним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, в якій зазначено місце складання місто Бровари.
18.08.2023 року в рамках виконавчого провадження №72571209, приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. здійснено опис рухомого майна, а саме: автомобіль легковий; марка: Mitsubishi; модель ТЗ: PAJERO; рік виробництва ТЗ: 2007; колір ТЗ: синій; об'єм двигуна 3 літри; VIN номер: НОМЕР_1 ; державний номер НОМЕР_2 ; пробіг 290591 км.
Тієї ж дати, приватним виконавцем укладено з ДП «Сетам» акт приймання-передавання майна, відповідно до якого приватним виконавцем передано на зберіганні арештоване та описане майно - автомобіль легковий; марка: Mitsubishi; модель ТЗ: PAJERO; державний номер НОМЕР_2 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. від 21.08.2023 року призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ТОВ “ОЦІНОЧНИЙ СТАНДАРТ” для надання звіту про оцінку арештованого майна - вищевказаного рухомого майна - автомобіля марки «Mitsubishi», модель «PAJERO», державний номер НОМЕР_2 .
Згідно Звіту про оцінку вартості колісно-транспортного засобу легкового автомобіля Mitsubishi PAJERO, д.н. НОМЕР_2 від 21.08.2023 року складеного ТОВ “ОЦІНОЧНИЙ СТАНДАРТ”, ринкова вартість вказаного рухомого майна визначена в сумі 239 616,00 грн., без ПДВ.
Також судом встановлено, що 14.09.2023 року ОСОБА_1 відправив на електрону адресу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. заяву про надання до ознайомлення матеріалів виконавчого провадження № 72571209 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2023 року.
14.09.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. на електрону адресу ОСОБА_1 скеровано копію постанову про відкриття виконавчого провадження № 72571209 від 17.08.2023 року з ідентифікатором доступу.
В подальшому мало місце звернення ОСОБА_1 до суду з даною скаргою.
Розглядаючи заявлені вимог, суд зазначає про наступне.
Відповідно до частині 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, прописано у статті 447 ЦПК України.
У статті 449 ЦПК України вказано, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У постанові Верховного Суду від 04.11.2022 року по справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що: «перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод».
Як вбачається з поданих до суду доказів, що копію вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження №72571209 від 17.08.2023 року було скеровано приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. рекомендованим листом на вищевказану адресу проживання ОСОБА_1 , зазначену у виконавчому листі.
Ідентифікатор вищевказаного відправлення на ім'я ОСОБА_1 , у відповідності до наданого приватним виконавцем списку відправлень від 16.08.2023 року, який також наявний в матеріалах спірного виконавчого провадження, вказано як №0600039791894, з датою скерування 17.08.2023 року.
Відповідно до наданого списку відправлень від 16.08.2023 року, за ідентифікатором відправлення №0600039791894, скерованим 17.08.2023 року вбачається інформація про вручення цього відправлення боржнику особисто 21.08.2023 року.
Разом з тим, як вбачається, ОСОБА_1 оспорюється особисте отримання вказаної постанови 21.08.2023 року.
З поданих скаржником до суду документів, судом встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває на території України з 24.02.2022 року по 28.09.2023 рік, що підтверджується наданою до суду довідкою №91/Г-15361-22671 від 28.09.2023 року Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби Украі?ни.
Отже, ОСОБА_1 не міг особисто отримати за адресою: АДРЕСА_4 , копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2023 року, що була надіслана 17.08.2023 року приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р.
Крім того, з поданої до суду відповіді АТ «Укрпошта» №1.10.004.-15989-23 від 11.10.2023р. вбачається, що рекомендований лист №0600039791894 на ім'я ОСОБА_1 надійшов до відділення поштового зв'язку 21.08.2023 р. та того ж дня виданий листоноші в доставку, однак вручити його не вдалось можливим через відсутність адресата вдома. Повідомлення про надходження залишено у поштовій скоринці адресата. Оскільки за отриманням вищевказаного рекомендованого листа ніхто не звернувся, його було повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання 20.09.2023р.
На підставі вищевикладеного, суд вважає безпідставними доводи приватного виконавця про обізнаність та отримання ОСОБА_1 21.08.203 року копію оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Поряд з цим, судом встановлено, що відповідно до відомостей вказаних у паспорті громадянина України ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 , виданого Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 20.02.2012 року, місце проживання останнього значиться зареєстрованим з 30.09.2015 року за адресою: АДРЕСА_5 .
З матеріалів справи вбачається, що стягувач - ТОВ “ФК “ФОРТ” був обізнаний про змінене зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1 , оскільки приймав участь в судових засіданнях Одеського апеляційного суду в 2023 році по справі №520/11705/15-ц за розглядом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02.02.2023 року.
Однак, у заяві про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2023 року стягувач - ТОВ «ФК «ФОРТ» не зазначив місце проживання боржника - ОСОБА_1 та не повідомив приватного виконавця про актуальні дані місця зареєстрованого проживання боржника.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 з оскаржуваними постановами у тому числі постановою про відкриття виконавчого провадження ознайомився 14.09.2023 року, за наслідком скерування приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. на електрону адресу ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 72571209 від 17.08.2023 року з ідентифікатором доступу до виконавчого провадження в електронному виді.
У зв'язку з чим, суд вважає, що ОСОБА_1 реалізуючи своє право на оскарження рішень та дій приватного виконавця звернувшись до суду з даною скаргою 18.09.2023 року, вчинив зазначені дії у відповідності до положень ст. 447 ЦПК України та в межах процесуального строку для вчинення відповідних дій, а саме в десятиденний строк з дня, коли ОСОБА_1 дізналася про порушення своїх прав, а відтак доводи приватного виконавця про пропуск останнім процесуального строк на звернення до суду з даною скаргою є безпідставними та необґрунтованими.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачено Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які визначено Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пункту першому частині першій статі 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема у виконавчому документі зазначається адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Частинами першою, другою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках - на приватних виконавців, правовий статус та організацію діяльності яких визначено Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”. Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього закону, крім винятків, установлених цією частиною.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною п'ятою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, зокрема конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний суд у постанові по справі №380/9335/20 від 15.07.2021 року дійшов висновку, що частина друга статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» пов'язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доправляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1, 4 частини 9 статті 71 цього закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місця розташування документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Статтею 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням таких принципів: (1) верховенства права; (2) законності; (3) незалежності; (4) справедливості, неупередженості та об'єктивності; (5) обов'язковості виконання рішень; (6) диспозитивності; (7) гласності та відкритості виконавчого провадження і його фіксування технічними засобами; (8) розумності строків виконавчого провадження; (9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», державний та приватний виконавці повинні провадити свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
За визначеннями, наведеними в статті 3 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає протягом менш ніж шести місяців на рік; місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла / місця перебування з подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Частиною другою статті 2 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За змістом статті 6 зазначеного Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання ведеться офіційне листування з особою та вручення офіційної кореспонденції.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим законом документів. Єдиний державний демографічний Реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, народження дітей, шлюб і розірвання шлюбу, зміну імені, в разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролювальний орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
У постанові від 31.03.2021 року по справі №380/7750/20 Верховний Суд, дійшов висновку, що хоча приватний виконавець не має обов'язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі, водночас приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (частина друга статті 4 Закону №1403-VIII), повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності (частина перша статті 4 Закону № 1403-VIII). Закріплені у статті 4 Закону № 1403-VIII засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов'язків (пункти 79-80 постанови).
У виконавчому провадженні місце проживання боржника відіграє важливу роль як для визначення виконавчого округу, в якому має здійснюватися виконавче провадження, так і для можливості реалізації боржником своїх прав і виконання обов'язків у виконавчому провадженні.
Так, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення.
Зазначеною статтею на боржника покладено низку обов'язків (зокрема повідомляти виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, своєчасно з'являтися на вимогу виконавця, допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій), виконання яких передбачає перебування у безпосередній близькості до місця вчинення виконавчих дій.
Верховний Суд в постанові від 15.07.2021 року по справі № 380/9335/20 та в постанові від 31.03.2021 року по справі №380/7750/20 зробив висновок, про те, що примусове виконання рішень має бути певним чином наближеним, прив'язаним до місця проживання/перебування боржника що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов'язки як учасника виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладені обставини в частині неналежного сповіщення ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження ВП №72571209, а саме не за місцем зареєстрованого місця проживання, суд вважає, що приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. маючи реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи і з метою здійснення своєї професійної діяльності сумлінно, поважаючи інтереси сторін, зокрема боржника, не здійснив відповідних дій зі з'ясування актуального місця проживання або місця перебування ОСОБА_1 , про що докази наявні в матеріалах виконавчого провадження відсутні.
Такий висновок узгоджується з висновками зробленим Верховним Судом в постановах від 15.07.2021 року по справі № 380/9335/20, від 31.03.2021 року по справі №380/7750/20, від 29.04.2021 року по справі №300/3258/20, від 05.05.2021 року по справі №280/5862/20, від 05.05.2021 року по справі №160/15005/20.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримано постанову про відкриття виконавчого провадження №72571209 від 17.08.2023 року з ідентифікатором доступу від приватного виконавця Ніколаєнко І.Р. лише 14.09.2023 року.
Як вбачається, транспортний засіб - автомобіль «Mitsubishi PAJERO», 2007 року випуску, належний боржникові ОСОБА_1 на підставі рішення № б/н від 07.04.2022 року «Про мобілізацію, примусово вилучення майна», Акту про примусове відчуження або вилучення майна від 08.04.2022 року було вилучено Військовою частиною НОМЕР_3 . На момент вилучення була проведена оцінка майна ОСОБА_6 , якій діяв від ТОВ “Єкспертна служба України”, згідно якої вартість майна становить 395 569 грн.
Транспортний засіб - автомобіль «Mitsubishi PAJERO», 2007 року випуску, який належав Скаржнику до моменту складання приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.08.2023 року знаходився в розпорядженні Військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується листом В/ч НОМЕР_3 №2250 від 23.10.2023р.
У відповідності до вказаного листа повідомлено, що автомобіль «Mitsubishi PAJERO», 2007 року, державний номер НОМЕР_2 , знаходився в розташуванні Військової частини НОМЕР_3 , за адресою: Чернігівська область, Чернігівським район, смт. Десна, однак був переданий згідно постанови про опис та арешт майна боржника від 18.09.2023 року ВП №7257109 в м. Бровари (м. Київ, вул. Пирогівська, 56).
Згідно з частинами першою та другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем розташування його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцем розташування боржника - юридичної особи або за місцем перебування майна боржника.
Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, м. Києва чи м. Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких, згідно із Законом України “Про виконавче провадження”, перебуває в межах Автономної Республіки Крим, області або м. Києва чи м. Севастополя, де розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Пунктом десятим частини четвертої статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів із дня його подання, якщо виконавчий документ подано не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Виконавчим округом приватного виконавця Ніколаєнко Ігоря Романовича є Київська область, про що свідчить інформаційна довідка з Єдиного реєстру приватних виконавців України № 42332220231109 від 09.11.2023 року.
Стягувач - ТОВ “ФК “Форт” в заяві про відкриття виконавчого провадження зазначив, що рухоме майно боржника ОСОБА_1 , а саме транспортний засіб - автомобіль Mitsubishi PAJERO, 2007 року випуску, знаходиться за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Київська, 239. До заяви документ, що підтверджує знаходження автомобіля Mitsubishi PAJERO, 2007 року випуску за вказаною адресою не додано.
Судом встановлено, що місце проживання боржника - Одеська область, а місце знаходження майна - Чернігівська область.
Отже, ні приватний виконавець Ніколаєнко І.Р., ні стягувач - ТОВ “ФК “ФОРТ” не доведено належними доказами, що майно ОСОБА_1 на момент відкриття виконавчого провадження знаходилось на території Київської області, в межах виконавчого округу приватного виконавця Ніколаєнко І.Р.
Пунктом 3 розділу III Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції Украі?ни 02.04.2012 № 512/5 передбачено, що у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
За наслідком чого суд вважає доведеними доводи скаржника, що в порушення вказаних положень законодавства та Інструкції приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. були вчинені дії з відкриття виконавчого провадження ВП №7257109 за наслідком заяви ТОВ «ФК «ФОРТ» від 17.08.2023 року без підтвердження наявності майна боржника в його виконавчому окрузі.
У зв'язку з чим, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігор Романович не мав повноважень щодо примусового виконання виконавчого листа № 520/11705/15-ц, виданого 10.10.2022 року Київським районним судом міста Одеси відносно боржника ОСОБА_1 та мав наявні підстави відповідно до абзацу десятого частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» повернути його стягувачу без прийняття до примусового виконання .
Даний висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду вказаним у постанові від 20.05.2021 року по справі № 520/16651/2020, згідно якого: “Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, колегія суддів констатує, що відповідач, ухваливши спірну постанову про відкриття виконавчого провадження за повідомленим стягувачем місцем проживання боржника (позивача у справі), яке не є його (боржника) зареєстрованим місцем проживання, й за відсутності належного підтвердження того, що останній має чи будь-коли мав (зокрема, на дану винесення спірної постанови) майно на території міста Києва чи фактично там проживав, діяв неправомірно. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що визначальним при визначенні місця виконання рішення і, відповідно, виконавчого округу, у межах якого приватний виконавець може вчиняти виконавчі дії, має бути зареєстроване місце проживання боржника (у виконавчому провадженні). У цій справі встановлено, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 ; доказів, які б підтверджували, що позивач (боржник у виконавчому провадженні) працює чи має майно у місті Києві, відповідач (доводячи правомірність спірної постанови) не надав. За встановлених в цій справі обставин і з урахуванням наведеного правового регулювання колегія суддів, погоджуючись з тим, що при відкритті виконавчого провадження приватний виконавець Клименко Р.В. володів достовірною інформацією про місце проживання боржника, вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність законних підстав для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи (позивача), зареєстроване місце проживання якого знаходиться у місті Харкові.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №300/3258/20, від 05.05.2021 у справах №280/5862/20, №160/15005/20, №620/2957/20 і Суд не знаходить підстав для відступу від неї під час розгляду цієї справи”.
Частинами першої та другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
В частині п'ятій статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису); 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо; 4) якщо опису підлягає об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості - ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта) (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Судом встановлено, що приватний виконавець Ніколаєнко І.Р. без участі стягувача та боржника здійснив опис рухомого майна - автомобіля «Mitsubishi PAJERO», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 та передав його на відповідальне зберігання фізичній особі - ОСОБА_7 , що зазначено у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.08.2023 року.
Однак, з листа Військової частини НОМЕР_3 №2250 від 23.10.2023р. встановлено, що автомобіль «Mitsubishi PAJERO», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , до моменту складання приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.08.2023 року знаходився в розпорядженні Військової частини НОМЕР_3 , яка передала даний автомобіль приватному виконавцю ОСОБА_4 .
Також, з листа Військової частини НОМЕР_3 №2250 від 23.10.2023р. вбачається, що передача автомобіля та складання постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.08.2023 року відбувалося за адресою: АДРЕСА_3 , що не узгоджується з даними вказаними приватним виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.08.2023 року, що місцем проведення дій є місто Бровари.
Вказані обставини приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. не спростовані належними та достатніми доказами.
Таким чином, постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.08.2023 року, за якою місцем її складання є місто Бровари, є невідповідаючою дійсним обставинам, а відтак неправомірною та підлягає скасуванню.
Згідно з частинами першою - четвертою статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадження прийнята приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. 21.08.2023 року, тобто на 3 день після опису та арешту майна.
В матеріалах виконавчого провадження № 72571209 не містяться докази намагання стягувача узгодити з боржником вартість описаного маи?на.
Також, враховуючи, що приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. не було вчинено дій зі з'ясування місця проживання боржника і не направлено за місцем проживання боржника вказаної постанову, суд погоджується з доводами скаржника, що в нього - ОСОБА_1 була відсутня можливість бути обізнаним про вказану постанову та узгоджити вартість описаного та арештованого майна зі стягувачем.
Порушення 10-денного строку, встановленого статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження” та не дотримання прав сторін виконавчого провадження є підставою для визнання постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадження від 21.08.2023 року неправомірною.
Зазначена позиція узгоджується з висновком зробленим Верховним судом у постанові від 20.09.2022 року по справі № 2608/774/12, установивши, що приватний виконавець в порушення вимог частин першої, другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» не забезпечив дотримання прав сторін виконавчого провадження, зокрема щодо визначення вартості майна боржника за їх взаємною згодою, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця від 06 листопада 2020 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Аналогічний висновок зроблено верховним судом в постанові від 20.01.2021 року по справі №501/578/19.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищевикладеного, оцінивши та надавши оцінку усім зібраним по справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, проаналізувавши усі обставини по справі, суд вважає, що порушені права ОСОБА_1 , як стягувача в межах виконавчого провадження ВП №72571209, є підтвердженими, доводи скарги знайшли є обґрунтованими належними та допустимими доказами, за наслідком чого порушені права скаржника підлягають захисту, а скарга підлягає задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 89, 352, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича, за участі стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», про визнання дії та рішень неправомірними та скасування постанов приватного виконавця- задовольнити.
Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №72571209 від 17.08.2023 року.
Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича про відкриття виконавчого провадження №72571209 від 17.08.2023 року.
Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 21.08.2023 року в рамках виконавчого провадження №72571209.
Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича з винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18.08.2023 року в рамках виконавчого провадження №72571209.
Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича про опис та арешт майна (коштів) боржника №72571209 від 18.08.2023 року в рамках виконавчого провадження №72571209.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 15.12.2023 року.
Головуючий Калініченко Л. В.