Постанова від 09.12.2023 по справі 495/13355/23

Справа № 495/13355/23

№ провадження 1-кс/495/2631/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2023 року м. Білгород - Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого відділення №1 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Одеса, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

09.12.2023 слідчий відділення №1 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023162240001386 від 21.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

1 - Виклад обставин, зазначених у клопотанні.

ОСОБА_7 , маючи прямий умисел на незаконне збагачення, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, обрав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якості об'єкту свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний намір, 18.11.2023 року о 12.00 годині ОСОБА_7 , усвідомлюючи та розуміючи, що на території України діє воєнний стан, який запроваджено 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України № 64/2022, та наразі продовжено до 14.02.2024 Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023 під час особистої зустрічі з потерпілим ОСОБА_9 висунув вимоги, відповідно до яких останній повинен передати йому грошові кошти в сумі 500 (п'ятсот) доларів США, нібито в якості погашення боргових зобов'язань перед ним, та почав погрожувати застосуванням насильства і фізичною розправою у разі відмови останнього виконувати його незаконні вимоги.

У подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи виконання свого злочинного наміру, який спрямований на вимогу передачі чужого майна, а саме грошових коштів ОСОБА_9 , протягом листопада 2023 року, під час телефонної розмови з метою придушення волі потерпілого та його переконання про серйозність своїх намірів і рішучість дій, став висловлювати в грубій формі з використанням нецензурної брані погрози фізичною розправою потерпілому у разі відмови останнього виконувати вимоги щодо передачі грошових коштів в розмірі 500 (п'ятсот) доларів США, які потерпілий сприйняв як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю та надав на це йому декілька днів.

Надалі, 08 грудня 2023 року, приблизно о 12 годині 00 хвилині ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 з географічними координати НОМЕР_1 , 30.2989961, де ОСОБА_9 , виконуючи незаконні вимоги останнього передав йому грошові кошти у розмірі 500 (п'ятсот) доларів США, в якості погашення вигаданого боргу.

Одразу ж після передачі вказаних грошових коштів ОСОБА_7 було затримано на місці вчинення злочину працівниками поліції.

Таким чином ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та знищення майна потерпілого (вимаганні), вчиненому в умовах воєнного стану.

08.12.2023 о 13.31 год. в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 було затримано.

08.12.2023 року на підставі ст. 276 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, із врахуванням існуючої практики Європейського суду з прав людини, якою визначено, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, а також проведення і завершення судового розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим слідчий просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з поміщенням до державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

2 - Доводи сторін.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні просив застосувати стосовно нього запобіжний у вигляді домашнього арешту. Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні просила застосувати більш м'який вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зазначила, що на утриманні підозрюваного перебувають двоє неповнолітніх дітей.

Окрім того, стороною захисту у судовому засіданні повідомлено про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 насильства під час тримання в державній установі. Також захисником зазначено, що у протоколі затримання особи час фактичного затримання не співпадає з зазначеним у протоколі часом.

3 - Мотивація суду.

З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні № 12023162240001386 від 21.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.

Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.

08.12.2023 на підставі ст. 276 КПК України на підставі ст. 276 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю міста Одеса, громадянину України, українцю, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України за ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та знищення майна потерпілого (вимаганні), вчиненому в умовах воєнного стану.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 08.12.2023; показаннями потерпілого ОСОБА_9 , показаннями свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколом обшуку від 08.12.2023, речовими доказами та іншими доказами по справі.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину та зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, можна дійти висновку, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_13 дій, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 189 КК України .

3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий чи прокурор.

Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає, що існують підстави вважати, що підозрюваний може:

3.2.1. Переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_14 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Окрім того, в ході судового засідання прокурором наголошено, що після затримання ОСОБА_15 в порядку ст. 208 КПК України ним було вчинено спробу втечі з метою уникнення відповідальності. Вказаний факт ані підозрюваним, ані його захисником під час судового засідання не спростовувався.

3.2.2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже у кримінальному провадженні наявні речі, щодо яких на теперішній час з об'єктивних обставин не вирішено питання щодо їх належного вилучення та накладення арешту, не встановлені всі обставини кримінального провадження.

3.2.3. Незаконно впливати на потерпілого, оскільки підозрюваному відомі його анкетні дані та місце проживання, та які на теперішній час допитані лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з'явлення для давання показань.

Як зазначено прокурором у судовому засіданні на процесуальні ризики незаконного впливу з боку підозрюваного на потерпілого вказують той факт, що усі вони проживають в одному населеному пункті та потерпілі є його знайомими. У разі знаходження його на волі значно підвищується ризики вчинення фізичного і психічного впливу на вказаних осіб з боку підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, вже пов'язаного зі застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на потерпілого та інших учасників досудового розслідування існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ймовірність переховування ОСОБА_15 значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує в сукупності з обґрунтованістю підозри дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його причетність до зазначеного злочину, з урахуванням усіх обставин слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч. 1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що стосовно ОСОБА_15 необхідно застосувати запобіжний захід.

3.3 - Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_15 слід зазначити, що особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, також, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або застави недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, так як підозрюваний знаючи, що він підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики, а саме впливати на потерпілих, знищити або змінити на свою користь речові докази, переховуватись від органу досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування є належно обґрунтованими.

Вирішуючи питання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч.2 ст.197 КПК України, зазначає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого з моменту затримання, тобто з 08.12.2023 року.

3.4 - Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

При вирішення питання про визначення розміру застави, слідчий суддя вважає за необхідне скористатись правом, визначеним ч.4 ст.183 КПК України, за змістом якої суд вправі не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_14 вчинено із погрозою застосуванням насильства, слідчий суддя користується правом не визначати розмір застави.

Слідчий суддя, зважаючи на обставини, що стали йому відомі в ході судового засідання щодо розгляду клопотання слідчого відділення №1 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023162240001386 від 21.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України зазначає, що відповідно до положень ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву.

Зважаючи на те, що в ході судового засідання підозрюваним наголошено, що після затримання його в порядку положень ст. 208 КПК України стосовно нього було застосовано заходи фізичного впливу, слідчий суддя вважає за необхідне забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи та доручити органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також обставин, що характеризують підозрюваного, зважаючи на вірогідність впливати на потерпілого, переховуватись від органу досудового розслідування слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження застосувати відносно ОСОБА_15 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділення №1 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження №12023162240001386, від 21 листопада 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 08.02.2024 включно без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 вираховувати з моменту затримання, тобто з 08.12.2023 року.

Прийняти заяву підозрюваного ОСОБА_7 в порядку ст. 206 КПК України та захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 .

Доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві провести дослідження факту фізичного впливу стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , застосованого під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162240001386 від 21.11.2023року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.

В порядку п. 1 ч. 6 ст. 206 КПК України направити підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення судово-медичного обстеження.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
115669812
Наступний документ
115669814
Інформація про рішення:
№ рішення: 115669813
№ справи: 495/13355/23
Дата рішення: 09.12.2023
Дата публікації: 18.12.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.12.2023)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 09.12.2023
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗАВЕРЮХА ВАЛЕНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ЗАВЕРЮХА ВАЛЕНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ