Справа № 465/7069/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/267/23 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 30 листопада 2021 року про закриття кримінального провадження щодо
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИЛА :
ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 30 листопада 2021 року клопотання адвоката ОСОБА_12 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 задоволено.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України, внесене до ЄРДР
№ 12020140080000193 від 30.01.2020 року закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 , перебуваючи в приміщенні П'ятої Львівської державної нотаріальної контори на вул. Генерала Чупринки,69 у м.Львові, 13.12.2019, о 09:30 год., маючи умисел на заволодіння чужим майном та ви ористання завідомо підроблених офіційних документів, а тому діючи з корисливих мотивів, подав до П'ятої Львівської державної нотаріальної контори завідомо підроблений заповіт від імені ОСОБА_13 , паспорт НОМЕР_1 , податковий номер НОМЕР_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Антрацит Луганської області, який містить відомості про посвідчення такого 06.04.2014 року секретарем виконкому Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області ОСОБА_14 та зареєстрованого в реєстрі за No57 для прийняття та оформлення спадкових прав на нерухоме майно після смерті ОСОБА_13 .?
Так, ОСОБА_11 , достовірно знаючи, що такого змісту документи ОСОБА_13 не видавались та не посвідчувались секретарем виконкому Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області ОСОБА_14 , а тому є підробленими, подав їх державному нотаріусу з метою прийняття спадщини та реєстрації права власності об'єкту нерухомого майна, а саме 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 .
Також, як встановлено, що ОСОБА_11 , перебуваючи 13.12.2019 о 09:30 год. в приміщенні П'ятої Львівської державної нотаріальної контори на вул. Генерала Чупринки,69 у м. Львові, діючи умисно, в особистих інтересах та з корисливих мотивів, з метою набуття у власність об'єкту нерухомості, що належала на праві приватної власності ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом обману та через використання завідомо підробленого офіційного документу, а саме заповіту від імені ОСОБА_13 , паспорт НОМЕР_1 , податковий номер НОМЕР_2 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Антрацит Луганської області, який містить недостовірні відомості про підписання заповідачем та посвідчення такого 06.04.2014 року секретарем виконкому Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області ОСОБА_14 , а також реєстрацію в реєстрі нотаріальних дій за №57, відповідно до якого ОСОБА_13 все своє майно заповідає ОСОБА_15 , подав такий документ для прийняття спадщини та реєстрації права власності до П'ятої Львівської державної нотаріальної контори. При цьому ОСОБА_11 усві цомлював, що вказаний заповіт ніколи не складався заповідачем, не посвідчувався уповноваженими органами місцевого самоврядування та є підробленим, з внесенням недостовірних даних підпису заповідача та секретаря виконкому Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області ОСОБА_14 , про що свідчать висновки експерта № 10/7/211 від 01.04.2020 року та висновок експерта №10/7/342 від 18.05.2020 року.
На підставі поданих ОСОБА_11 документів, 10.01.2020 року державним нотаріусом П'ятої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_16 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом , яке зареєстровано в реєстрі реєстрації нотаріальних дій за №3-25 та цього ж дня створено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідний розділ з державною реєстрацією права приватної власності ОСОБА_11 на '/2 частки квартири АДРЕСА_2 , внаслідок чого ОСОБА_11 незаконно, шляхом обману набув право приватної власності та заволодів 14 квартири АДРЕСА_2 , спричинивши своїми умисними злочинними діями матеріальну шкоду у розмірі 288 400,00 грн. єдиному законному спадкоємцю вказаного нерухомого майна ОСОБА_10 , яка являється дочкою померлої ОСОБА_13 .
Відтак, незаконними діями ОСОБА_11 спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_10 на загальну суму 288 400.00 грн., що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та відповідно до примітки ст.185 КК України є великими розмірами.
На вказану ухвалу суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та представник потерпілої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
В своїй апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 просить ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 30.11.2021 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляду у суді першої інстанції у іншому складі суду.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою у зв'язку із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що за наслідками проведеного розслідування, 24.06.2020 ОСОБА_15 органом розслідування повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України.
На підставі доручення прокурора Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_17 від 24.07.2020 року у кримінальному провадженні №12020140080000193 від 30.01.2020 за підозрою ОСОБА_11 виконано вимоги ч.ч.1,2 ст.290 КПК України та повідомлено підозрюваного та його захисникам про завершення досудового розслідування з наданням доступу до матеріалів такого. Зокрема, підозрюваному ОСОБА_15 24.07.2020 вручено повідомлення про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів, в якому останньому повідомлено про право ознайомитись з матеріалами досудового розслідування, а також 24.07.2020 аналогічні повідомлення вручені захиснику ОСОБА_12 та ОСОБА_18 . Однак ОСОБА_11 та його захисники відмовились отримувати дане повідомлення, про що було здійснено відеозапис та зафіксовано на відповідному носії інформації. В подальшому, а саме 27.07.2020 підозрюваний ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_18 та 29.07.2020 підозрюваний ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_12 з'являлись до слідчого відділу Франківського відділу поліції ГУНП у Львівській, однак ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження аналогічно відмовились.
Наголошує, що досудове розслідування з 24.07.2020 по 28.08.2021 перебувало на стадії відкриття матеріалів стороні захисту, а згідно вимог ч.5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження не включається у строки досудового розслідування. Відтак, з врахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК України, на момент звернення до суду з обвинувальним актом, тобто на 31.08.2021, до завершення двомісячного строку досудового розслідування залишалось 29 днів.
Звертає увагу, що вищенаведені обставини, встановлені і в ухвалі суду від 30.11.2021, однак в подальшому судом першої інстанції, безпідставно взято до уваги доводи захисника ОСОБА_12 , щодо вчинення процесуальних дій під час виконання вимог ст. 290 КПК України, що потягло, на думку суду, відновлення строків досудового розслідування. Вказані твердження суду, не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та матеріалам кримінального провадження, оскільки у даному кримінальному провадженні постанова про зупинення не виносилась, тому підстав для відновлення досудового розслідування не було.
Стверджує, що жодні процесуальні дії, після виконання вимог ст. 290 КПК України, у кримінальному провадженні не проводились та докази не збирались, що підтверджується матеріалами кримінального провадженні, які відкриті стороні захисту у повному обсязі.
При цьому, судом безпідставно та не обґрунтовано ототожнено процедуру виконання вимог 290 КПК України з вимогами процесуального закону який встановлює порядок відновлення зупиненого досудового розслідування кримінального провадження, адже законодавцем чітко розмежовано зазначені стадії розслідування кримінального проваджень, та в ч.5 ст. 219 КПК України вказані поняття (зупинення, відновлення провадження та ознайомлення з матеріалами) розмежовані як окремі.
Окрім цього, в оскаржуваній ухвалі, суд безпідставно відносить до процесуальних дій, що виконувались під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, постанову про визначення підслідності від 14.02.2021, постанову про зміну групи прокурорів від 15.03.2021, що є підставою, на думку суду, для відновлення строків досудового розслідування. Так, судом безпідставно відкинуто доводи сторони обвинувачення та не досліджено реєстр матеріалів кримінального провадження, долучений до обвинувального акту, відповідно до якого за вказаними датами процесуальні дії та збирання доказів не проводилось.
Наголошує, що в подальшому, судом не взято до уваги пояснення прокурора, що у вказаний період часу, а саме 14.02.2021, 15.03.2021 прийнято рішення, прийняття якого зумовлено виключно у зв'язку із проведеною реорганізацією правоохоронних органів впродовж 2021 року та реформою органу прокуратури.
Так, 14.01.2021 визначено підслідність за новоутвореним органом поліції (Франківський ВП реорганізовано у ВП №3), 15.03.2021 винесено постанову про зміну групи прокурорів (утворення окружних прокуратур) 12.07.2021 визначено підслідність за новоутвореним органом поліції (ВП №3 реорганізовано у ЛРУП №2 ТУ НП у Львівській області).
Таким чином, судом не враховано обставини, які мають істотне значення для постановлення судового рішення та висновки суду не підтверджуються дослідженими під час судового розгляду.
Водночас, не обґрунтованими та такими що не відповідають фактичним обставинам справи є висновки суду, щодо затягування з боку сторони обвинувачення ознайомлення з матеріалами кримінального провадження сторону захисту.
Оскільки, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, сторона обвинувачення використала всі передбачені Кримінальним процесуальним кодексом способи для забезпечення ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження. При цьому, розгляд клопотання про встановлення строків для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження умисно затягувався стороною захисту, що в подальшому призвело до затягування досудового розслідування та скерування обвинувального акту до суду 31.08.2021, лише через рік після завершення досудового розслідування та скерування повідомлення про відкриття матеріалів. Вказані твердження прокурора судом не взято до уваги та в оскаржуваній ухвалі відсутні вмотивовані пояснення суду щодо вищенаведених доводів.
На переконання сторони обвинувачення, суд першої інстанції належним чином не перевірив всі обставини, які дають підстави для встановлення моменту закінчення строку досудового розслідування у цьому провадженні та дійшов передчасних висновків про необхідність закриття кримінального провадження із зазначених в ухвалі мотивів.
Звертає увагу, що під час проведення підготовчого судового засідання та ухвалення оскаржуваної ухвали Франківського районного суду м. Львова від 30.11.2021 потерпілий ОСОБА_10 та його адвоката ОСОБА_8 були відсутні, у зв'язку з неповідомленням сторін про дату та час проведення підготовчого судового засідання. В той же час, вивченням матеріалів судової справи не встановлено наявності документів, які підтверджували належного повідомлення потерпілої та її адвоката про проведення підготовчого судового засідання 30.11.2021. Вказане свідчить про порушення судом вимог ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 314 та ч. З ст. 26 КПК України, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
На переконання сторони обвинувачення, суд першої інстанції належним чином не перевірив всі обставини, які дають підстави для встановлення моменту закінчення строку досудового розслідування у цьому провадженні та дійшов передчасних висновків про необхідність закриття кримінального провадження із зазначених в ухвалі мотивів.
В своїй апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_10 просить ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 30.11.2021 скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, та такою, що не відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , суддя не звернув уваги і не запитав думки потерпілої сторони у даній справі, потерпілій стороні не було відомо про дату та час розгляду даного обвинувального акту.
Звертає увагу, що підозрюваний ОСОБА_11 , всіляко уникав, будь-яких слідчих дій, також уникав порядку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження визначеного слідчим, який завершував досудове слідство у даному кримінальному провадженні.
В судове засідання обвинувачений ОСОБА_11 в черговий раз не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки апеляційному суду не повідомив, відтак колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності обвинуваченого ОСОБА_11 у відповідності до вимог ст. 405 КПК України, про що не заперечили також інші учасники процесу.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора ОСОБА_6 на підтримку поданої апеляційної скарги, захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 , який заперечив проти апеляційних вимог та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали щодо ОСОБА_11 судом першої інстанції не дотримано.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Апеляційним судом встановлено, що 24 червня 2020 року в ході розслідування цього кримінального провадження ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні згаданих вище злочинів. 24 липня 2020 року слідчий повідомив сторону захисту про завершення досудового розслідування і відкриття його матеріалів. ОСОБА_11 та його захисник підтвердили отримання ними доступу до матеріалів кримінального провадження 30 липня 2021 року та 28 липня 2021 року відповідно. 28 серпня 2021 року прокурором затверджено обвинувальний акт, який 31 серпня 2021 року передано до Франківського районного суду м. Львова. В період між відкриттям 24 липня 2020 року матеріалів досудового розслідування стороні захисту і закінченням ознайомлення з ними 30 липня 2021 року стороною обвинувачення було ухвалено ряд рішень, зокрема: постанови про визначення підслідності кримінальних правопорушень від 14 січня 2021 року та 12 липня 2021 року, постанови про зміну групи прокурорів від 15 березня 2021 року та від 21 липня 2021 року.
Суд першої інстанції вирішив, що, ухваливши 14 січня 2021 року постанову про визначення підслідності провадження, прокурор відновив перебіг строку досудового розслідування, який, таким чином, закінчився 14 лютого 2021 року. Виходячи з цього висновку, суд першої інстанції вважав, що 31 серпня 2021 року обвинувальний акт був направлений до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК, що дає підставу для закриття провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 КПК досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і закінчується направленням до суду обвинувального акту, однак час, протягом якого сторона знайомилася з матеріалами, відкритими іншою стороною, не включається до строку досудового розслідування (частина 5 статті 219 КПК).
Сторони не оспорюють, що у цьому провадженні в період ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування посадовими особами прокуратури було ухвалено кілька рішень. Таким чином, слід вирішити, чи можна вважати, що ухвалення цих рішень після відкриття матеріалів стороні захисту означало відновлення досудового розслідування, і, відповідно, відновлення перебігу його строку.
Як встановлено, 14 січня 2021 року прокурором вчинено процесуальну дію, а саме винесено постанову про визначення підслідності кримінальних правопорушень.
Однак, КПК чітко розрізняє «процесуальні дії» і «процесуальні рішення» і не дає підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії. Суд, вирішуючи питання, чи відновився перебіг строку досудового розслідування після відкриття матеріалів стороні захисту, виходитиме з того, що у цьому випадку йдеться про ухвалені рішення, а не про здійснені процесуальні дії у тому значенні, яке надається цьому терміну процесуальним законом.
Однак, не всі рішення, які приймаються під час перебування провадження на стадії досудового розслідування, є невід'ємною частиною такого розслідування. Окрім рішень, що рухають розслідування і спрямовані на досягнення його результату, під час розслідування також можуть прийматися рішення виключно організаційного характеру. Наприклад, звільнення з відповідного органу слідчого або прокурора, які були долучені до конкретного розслідування, викликає необхідність його заміни іншим слідчим або прокурором, для чого приймається відповідне організаційне рішення. На відміну від рішень, спрямованих на виконання завдань розслідування, це рішення викликано подією, що не пов'язана з розслідуванням, не залежить від його перебігу і не впливає на просування розслідування. Аналогічні міркування стосуються рішення про реорганізацію або ліквідацію органу досудового розслідування, про доручення розслідування справи тому чи іншому слідчому або групі слідчих або їх заміну і багатьох інших рішень організаційного характеру.
У даному кримінальному провадженні рішення, які були предметом дослідження суду першої інстанції, приймалися у зв'язку із реформуванням органів прокуратури та поліції, що відбулося в період після відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту.
Так, у постанові від 14 січня 2021 року зазначено, що підслідність змінюється у зв'язку з тим, що повноваження Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області були передані новоствореному Відділу поліції № 3 Львівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Рішення про зміну групи прокурорів було ухвалене у зв'язку із припиненням діяльності Львівської місцевої прокуратури № 3 і утворенням замість неї Франківської окружної прокуратури міста Львова.
Як вбачається із обґрунтування цих і інших постанов, вони не були направлені на проведення слідчих або процесуальних дій, а на вирішення організаційних питань, які виникли внаслідок реформування структури органів прокуратури і поліції. Тому ці рішення не можна вважати складовими частинами досудового розслідування, які впливають на його перебіг, а їх ухвалення після відкриття матеріалів стороні захисту - відновленням досудового розслідування.
Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ухвалення постанови від 14 січня 2021 року або іншої постанови аналогічного характеру означає відновлення перебігу строку досудового розслідування у цій справі.
Окрім того, період ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому провадженні тривав близько року, що не можна виправдати обсягом відкритих матеріалів.
Строк досудового розслідування і правові наслідки його пропуску, зазначені, зокрема, у пункті 10 частини 1 статті 284 КПК, мають на меті забезпечення права особи на те, щоб протягом розумного строку обвинувачення проти неї було розглянуто судом або кримінальне провадження щодо неї було закрите (частина 1 статті 21, частина 5 статті 28 КПК). Таким чином, це положення спрямовано на заохочення органів, відповідальних за досудове розслідування, до організації їх роботи таким чином, щоб строки розслідування були додержані.
Однак це положення не може бути застосоване у ситуації, коли загальний строк провадження збільшується через фактори, які знаходяться поза контролем органів розслідування. У цій справі після завершення досудового розслідування і відкриття його матеріалів сторона захисту звернулася до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру і 25 серпня 2020 року було відкрито провадження за цією скаргою, яке закінчилося 22 липня 2021 року відмовою у її задоволенні. Лише після цього рішення сторона захисту завершила ознайомлення матеріалами досудового розслідування.
При визначенні розумності строку досудового розслідування до уваги приймається, окрім іншого, поведінка сторін кримінального провадження (частина 3 статті 28 КПК). Хоча стороні не можна дорікати за її намагання використати доступні їй за законом правові засоби, однак якщо вона вдається до таких засобів, вона має миритися з об'єктивними наслідками вжитих нею дій, у тому числі зі збільшенням загального строку кримінального провадження.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України суд апеляційної інстанції вправі скасувати вирок або ухвалу суду першої інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У п.2 ч.1 ст.413 КПК України зазначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Відтак, на думку колегії суддів, під час розгляду справи щодо ОСОБА_11 судом першої інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та неправильне застосування норм процесуального Закону України, що є істотним порушенням та унеможливило прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, і у свою чергу у відповідності до вимог ст. 415 КПК України є підставою для скасування такого рішення та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. При цьому, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. За таких обставин, подані апеляційні скарги підлягають до задоволення, а оскаржена ухвала - скасуванню.
При новому судовому розгляді слід врахувати викладені вище мотиви та перевірити належним чином усі доводи, наведені в апеляційних скаргах прокурора та представника потерпілої, в подальшому необхідним буде співставити ці доводи із наявними у кримінальному провадженні доказами, яким дати належну юридичну оцінку та, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 405,407, 412,415, 419 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 задоволити.
Ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 30 листопада 2021 року про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4