Справа № 465/6440/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1137/23 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Франківського районного суду м.Львова від 22 вересня 2023 року відносно ОСОБА_6 ,
з участю: прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Франківського районного суду м.Львова від 22 вересня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України та призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з 16.09.2022 року.
Задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 та стягнуто зі ОСОБА_6 332423 гривні заподіяної матеріальної шкоди та 30000 гривень морального відшкодування.
Вирішено питання про судові витрати та речові докази в кримінальному провадженні.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб з невстановленою особою на ім'я « ОСОБА_10 », маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків, під виглядом відкриття пункту обміну іноземної валюти в національну валюту України, здійснив заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_9 у великих розмірах. Так, 05.09.2022 року близько 12.10 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в заздалегідь орендованому нежитловому приміщенні на АДРЕСА_1 , отримав від введеного в оману про функціонування пункту обміну іноземної валюти потерпілого ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 9100 євро для проведення валютно-обмінної операції в національну валюту України. В подальшому ОСОБА_6 , виконуючи заздалегідь відведену йому роль виконавця, не маючи дійсного наміру на здійснення валютно-обмінної операції з обміну іноземної валюти в національну валюту України, заволодів добровільно переданими йому потерпілим ОСОБА_9 грошовими коштами в сумі 9100 євро, покинувши нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 за допомогою додаткового виходу, чим заподіяв потерпілому матеріальних збитків на вказану суму, що еквівалентна 332423 грн. 00 коп. згідно курсу Національного банку України та становить великий розмір. Отримані в потерпілого ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 9100 євро ОСОБА_6 05.09.2022 року близько 12.15 год., не повертаючись до нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 , перебуваючи поблизу будинку №161 на вул. Городоцька у м. Львові, передав на даний час невстановленій досудовим розслідуванням особі на ім'я « ОСОБА_10 », яким, в подальшому, за співучасть у злочині на картковий рахунок ОСОБА_6 перераховано узгоджену заздалегідь суму 19000 грн..
Обвинувачений ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить, не оспорюючи вину, фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій, вирок суду в частині призначеного покарання змінити та звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України.
На підтримання своїх апеляційних вимог обвинувачений покликається на те, що є всі підстави для звільнення його від відбування покарання, при цьому судом першої інстанції не врахованого дані про його особу, а саме позитивну характеристику з місця роботи, наявність контракту бійця ІНФОРМАЦІЯ_1 , має хронічні захворювання, має бажання прийняти участь в захисті територіальної цілісності України в складі ЗСУ, примирився з потерпілим, визнав вину та щиро розкаявся в скоєному.
Захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить, не оспорюючи вину, фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 , вирок суду в частині призначеного йому покарання змінити та звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України. А також скасувати вирок в частині задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди в розмірі 30000 гривень.
На підтримання своїх апеляційних вимог захисник покликається на те, що судом першої інстанції безпідставно не звільнено обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, при цьому не враховано обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який вину визнав та щиро розкаявся, позитивно характеризується, займається волонтерською діяльністю, має укладений контракт добровольця територіальної оборони, має проблеми зі здоров'ям, обставини, що обтяжують покарання відсутні. Також захисник вважає не доведеним розмір заподіяної моральної шкоди потерпілому ОСОБА_9 та розгляд кримінального провадження відбувся без участі потерпілого, який не вказав в чому ж полягає заподіяна моральна шкода.
При апеляційному розгляді справи захисник та обвинувачений підтримали подані апеляційні скарги, з наведених у них мотивах, навели аналогічні доводи у судовому засіданні та просили такі задоволити.
Прокурор заперечив апеляційні скарги обвинуваченого та захисника, з огляду на безпідставність таких, та просив залишити без змін оскаржуване судове рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, за встановлених судом першої інстанції обставин, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому судом апеляційної інстанції вирок суду у цій частині не переглядається.
Перевіривши апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 у частині призначеного обвинуваченому покарання, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання у цілому.
Колегією суддів встановлено, що призначене ОСОБА_6 у повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Так, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання місцевим судом враховано, характер і тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та його наслідки, дані про особу винного, який раніше судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем роботи у ЖЕК №4 м. Бровари Київської області та Гуманітарним штабом Виконавчого комітету Боярської міської ради, для якого у період з 02.03.2022 року до 15.05.2022 року здійснював волонтерську діяльність, 20.03.2022 року уклав з ДФГ Боярської міської територіальної громади контракт добровольця територіальної оборони, хворіє на гепатит та астму 2-3 ст., обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, обставини, що обтяжують покарання - відсутні.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання у повній мірі відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
На думку колегії суддів, такі висновки місцевого суду з урахуванням обставин цього кримінального провадження відповідають принципам законності, індивідуалізації та справедливості призначення покарання.
При апеляційному розгляді не встановлено підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, при цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з цього приводу про те, що обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини проти приватної власності, а востаннє вироком Подільського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року за ч.4 ст.296 КК України із застосуванням ст.71 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, яке згідно наявної в матеріалах справи довідки про судимості відбув, у зв'язку з чим 23.09.2021 року звільнений з місць позбавлення волі, незважаючи на це, обвинувачений належних для себе висновків не зробив та 05.09.2022 року вчинив новий умисний злочин, що свідчить про його стійку схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а також заподіяна шкода потерпілому не відшкодована.
За наслідками апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили, що призначене ОСОБА_11 покарання є занадто суворим, а тому апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника до задоволення не підлягають, оскільки не містить правових підстав для зміни оскаржуваного вироку, зокрема у частині призначеного обвинуваченому покарання.
Також не обґрунтованими є доводи апеляційної скарги захисника про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілого ОСОБА_9 про стягнення зі ОСОБА_6 заподіяної моральної шкоди в розмірі 30000 гривень, оскільки такі є безпідставними в силу того, що ОСОБА_6 відносно потерпілого було вчинено кримінальне правопорушення, що проявилося у незаконному заволодінні грошових коштів в розмірі 9100 Євро, що є значною сумою, яка до цього часу є не відшкодованою, і в свою чергою викликає моральні та психологічні страждання, які підлягають відшкодуванню.
При перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність чи порушень вимог кримінального процесуального закону, що мало б наслідком скасування або зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Вирок Франківського районного суду м.Львова від 22 вересня 2023 року відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою, в цей же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий:
Судді: