Провадження № 3/679/897/2023
Справа № 679/1610/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року місто Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Томілін Олексій Миколайович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції Головного управління національної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 04.03.2000 Богунським МВ УМВС України в Житомирській області, працює Житомирська обласна лікарня, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 1732 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 963126 від 30.11.2023, 30 листопада 2023 року близько 20:24 в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , в присутності неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила стосовно колишньої дружини рідного брата - ОСОБА_3 , домашнє насильство психологічного характеру. ОСОБА_1 , інкриміновано правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 963128 від 01.12.2023, 01 грудня 2023 року близько 07:36 в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно колишньої дружини рідного брата - ОСОБА_3 , а саме умисні дії, що полягали у висловлюванні словами нецензурної лайки, чим порушила обмеження термінового заборонного припису АН № 248542 від 30.11.2023. ОСОБА_1 , інкриміновано правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.12.2023 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження під єдиним номером № 679/1610/23 (3/679/897/2023).
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Статтею 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП у випадку, якщо вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від ОСОБА_1 не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки ОСОБА_1 до суду визнані неповажними, та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність на підставі наявних матеріалів.
Згідно з ч. 1 ст. 1732 КУпАП, передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за протоколом серії ВАБ № 963128 від 01.12.2023 підтверджується матеріалами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме:
листом ст. слідчого СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції Т. Майстрика від без № та без дати про направлення матеріалів, які зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події в ВПД № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 01.12.2023 на адресу ВПД № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області для їх подальшого розгляду, у зв'язку із відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв'язку із цим внесення відповідної інформації до ЄРДР;
протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 від 01.12.2023 про вчинення рідною сестрою колишнього чоловіка потерпілої - ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно потерпілої;
письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , якими підтверджені обставини вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно ОСОБА_3 , які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення;
формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.12.2023;
терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА № 248542 від 30.11.2023 щодо постраждалої особи ОСОБА_3 .
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за протоколом серії ВАБ № 963128 від 01.12.2023 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 1732 КУпАП, представлені докази підтверджують факт вчинення нею адміністративного правопорушення, у встановленому порядку такі не спростовані.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Крім того, суддя, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до висновку про відсутність складу інкримінованого правопорушення по епізоду за протоколом серії ВАБ № 963126 з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 8 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 цього Кодексу).
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Про вчинення адміністративно правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 254 КУпАП).
Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
У відповідності до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Психологічне насильство в сім'ї насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Проте, в протоколі серії ВАБ № 963126 від 30.11.2023, не викладені обставини правопорушення, відповідно до диспозиції ст. 173-2 КУпАП, а лише інкриміновано ОСОБА_1 вчинення домашнього насильства психологічного характеру стосовно ОСОБА_3 без зазначення конкретних дій (погрози, образи тощо) або бездіяльності, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Диспозиція ст. 173-2 КУпАП передбачає саме вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
На переконання суду, вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 963126 від 30.11.2023 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, в ньому не зазначено того, які саме дії (погрози, образи тощо) були вчинені ОСОБА_1 або у чому полягала її бездіяльність, які могли б свідчити про вчинення нею домашнього насильства психологічного характеру стосовно потерпілої та внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
У випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушенню, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЕСПЛ у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden N 36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що "…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)" (справи "Малофєєв проти Росії", рішення від 30.05.2013 року та "Карелін проти Росії", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29.06.2010 року у справі N 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної ради України з прав людини зазначив, що "одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями" (абз. 3 п. п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 той же Суд вказав, що "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі" (абз. 2 п. п. 5.4 п. 5).
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи викладене, керуючись законом і правосвідомістю, оскільки складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, а у протоколі не викладені обставини правопорушення, відповідно до диспозиції ст. 173-2 КУпАП, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та інкримінованого їй протоколом серії ВАБ № 963126 від 30.11.2023, у зв'язку із чим провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 401, 1732 ч. 1, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП по епізоду домашнього насильства 01.12.2023 за протоколом ВАБ № 963128 від 01.12.2023, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 гривень на користь держави (рахунок отримувача - UA178999980313060106000022743; отримувач коштів - УК у м. Нетішин /м.Нетішин 21081100; код за ЄДРПОУ - 37971775; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998).
Закрити провадження по епізоду домашнього насильства 30.11.2023 за протоколом серії ВАБ № 963126 від 30.11.2023 у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 гривні на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Код банку (МФО) 899998).
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом десяти днів із дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя О.М.Томілін