УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2023 Справа №607/13985/21
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
державного виконавця Шевчук А. О.,
розглянувши подання старшого державного виконавця Анастасії Шевчук, погоджене начальником Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олександром Валевським про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Старший державний виконавець Анастасія Шевчук за погодженням із начальником Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олександром Валевським звернулася до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до виконання зобов'язань, покладених на неї згідно виконавчого листа № 607/13985/21, виданого 12 листопада 2021 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , боргу в сумі 70 000 грн та 908 грн судового збору.
В обґрунтування цього подання зазначено, що на виконанні у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 67508731 на підставі виконавчого листа № 607/13985/21 від 12 листопада 2021 року, виданого Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 заборгованості 70 000 грн та судовий збір 908 грн.
17 листопада 2021 року державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67508731 та надіслано рекомендованою кореспонденцією. Постановою про відкриття виконавчого провадження боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Боржником декларація про доходи та майно не подана.
Державним виконавцем було надіслано запити до відповідних державних органів про надання інформації щодо наявності в боржника рахунків, зареєстрованих транспортних засобів, про останнє місце роботи, про отримання пенсії, про наявність номерів рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особа-підприємцями.
Згідно повідомлення банків у боржника відсутні кошти на банківських рахунках.
Згідно відповіді на запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи: боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.
Згідно відповіді на запит до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи: інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня.
Згідно відповіді на запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів: в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру нерухомого майна інформація щодо нерухомого майна боржника відсутня.
Згідно повідомлення Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що перевірити майновий стан боржника виявилось неможливим, оскільки дверей квартири ніхто не відчинив, що підтверджується актом державного виконавця від 02 листопада 2022 року та актом державного виконавця від 05 грудня 2023 року.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон: - серії НОМЕР_3 до 02 квітня 2019 року, дана інформація підтверджується та надається ДМС України Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області.
Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України боржник не перетинала кордон України.
Станом на момент надіслання подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , заборгованість згідно рішення суду не погашена.
Враховуючи, вище наведені факти боржник може виїхати за кордон, що призведе до не виконання рішення суду.
У судовому засіданні старший державний виконавець Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шевчук А. О. просила задовольнити подання з підстав, у ньому наведених.
Відповідно до вимоги ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи без повідомлення інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Вивчивши матеріали подання та доводи в його обґрунтування, суд встановив наступні обставини.
12 листопада 2021 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист у справі № 607/13985/21 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 заборгованість 70 000 грн та судовий збір 908 грн. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 30 жовтня 2024 року.
17 листопада 2021 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Савчук А. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67508731.
17 листопада 2021 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Савчук А. О. винесено постанову про арешт коштів боржника.
17 листопада 2021 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Савчук А. О. винесено постанову про арешт майна боржника.
Виходом державного виконавця за адресою: м. Тернопіль, просп. Ст.Бандери, 96/189, встановлено, що перевірити майновий стан боржника виявилось неможливим, оскільки дверей квартири ніхто не відчинив, що підтверджується актом державного виконавця від 02 листопада 2022 року та актом державного виконавця від 05 грудня 2023 року.
Згідно відповіді на запит до Міністерства внутрішніх справ України від 27 травня 2023 року щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів: в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Згідно відповіді на запит до Державної фіскальної служби України від 29 вересня 2023 року про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи: інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня.
Згідно відповіді Державної прикордонної служби від 30 листопада 2023 року ОСОБА_3 за період з 01 січня 2023 року по 30 листопада 2023 року державний кордон не перетинала.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру нерухомого майна, інформація щодо нерухомого майна боржника, станом на 07 грудня 2023 року, відсутня.
Відтак, до виниклих правовідносин підлягають застосуванню нижченаведені норми процесуального та матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Отже, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні.
Під ухиленням від виконання зобов'язання варто розуміти такі дії чи бездіяльність з боку боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним рішення суду, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об'єктивних обставин, які перешкоджають виконанню.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; не своєчасна явка за викликом державного виконавця; не подання письмового повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Із поданих державним виконавцем копій документів виконавчого провадження не вбачається ухилення боржника від виконання рішення, так як відсутні будь-які докази свідомих діянь (дій або бездіяльності) боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні.
Крім того, в поданні взагалі не обґрунтовано, в чому є крайня необхідність, в розумінні ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню існуючої заборгованості.
Із поданих державним виконавцем копій документів виконавчого провадження не вбачається, що у виконавчому провадженні № 67508731 має місце ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення, так як відсутні будь-які докази свідомих діянь (дій або бездіяльності) боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні.
Окрім того, в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які відомості та докази того, що боржник належним чином повідомлена про наявність виконавчого провадження, даних про те, що ОСОБА_1 отримувала вимоги державного виконавця матеріали подання не містять, а отже, стверджувати, що остання ухиляється від виконання зобов'язання не можна.
Інформація від Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області ДМС України № 6101.2.2.-3473/61.1-22 від 29 липня 2022 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 02 квітня 2019 року, не є достатнім доводом на обґрунтування подання. Боржниця перетину кордону не вчиняла, про що державним виконавцем подано відповідну інформацію, а ймовірність таких дій не може бути підставою для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що дане подання внесено передчасно, доводи подання, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, належними і достатніми доказами у розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України не доведено, відсутні підстави стверджувати, що боржниця ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням суду, а тому, в задоволенні подання старшого державного виконавця Анастасії Шевчук, погодженого начальником Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олександром Валевським про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 251, 260, 261, 352-354, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця Анастасії Шевчук, погодженого начальником Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олександром Валевським про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області О.Герчаківська