Справа № 601/3479/23
Провадження № 1-кс/601/1239/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2023 року місто Кременець
Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 в залі суду у м.Кременець розглянувши клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, із середньою освітою, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, одруженого, на утриманні має четверо малолітніх дітей, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
13.12.2023 слідчий СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023211010000725 від 02.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що12.09.2023 (точного часу та години досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , який був добре обізнаний, що в Україні, введено воєнний стан, прийшов до житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_3 , у якому проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаному із проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, 12.09.2023 (точного часу та години досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає,усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, діючи таємно з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, проник через не замкнені металопластикові вхідні двері до житлового будинку. Після цього, ОСОБА_5 , перебуваючи на першому поверсі у житловому будинку, пройшов до однієї з кімнат, де із тумбочки мебельної дерев'яної стінки, таємно викрав 1110 (одна тисяча сто десять) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України гривні до іноземних валют станом на 12.09.2023 становить 40591 грн. 146 коп. В подальшому, ОСОБА_5 , покинув місце вчинення злочину, маючи можливість розпорядитися викраденими грошовими коштами на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 40591 грн. 146 коп.
Беручи до уваги вище викладене, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 25.09.2023 проник до житлового будинку ОСОБА_7 , звідки таємно викрав грошові кошти 1110 (одна тисяча сто десять) доларів США, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане із проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , ніде не працює, і в подальшому може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення та з метою уникнення від кримінальної відповідальності, переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, тому відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки лише вказаний запобіжний захід, який хоча і не є найбільш суворим його видом, однак є таким, який може забезпечувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, посилаючись на зазначені в клопотанні підстави, просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечили відносно задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного.
Слідчий суддя встановив, що Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023211010000725 від 02.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
12.12.2023 відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке останній отримав 12.12.2023, що вбачається із власноручного підпису ОСОБА_5 .
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і відносно нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваного при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають наступні обставин:
-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
-чи наявні ризики кримінального провадження;
-чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;
-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв'язку.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі Murrаy v.United Kingdom , 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викрадені чужого майна (крадіжка) поєднаному із проникненням у житло в умовах воєнного стану.
Долучені до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме це підтверджує: витяг з ЄРДР; протокол огляду місця події від 02.10.2023, протокол допиту потерпілого від 02.10.2023, письмові пояснення ОСОБА_5 від 23.11.2023, протоколом допиту свідка від 04.12.2023, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.12.2023, висновок експерта від 07.12.2023, повідомлення про підозру від 12.12.2023.
Повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче слідчий у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому розгляду, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний з'являється на виклики до суду та з'явився на розгляд вказаного клопотання. Однак, досудове розслідування, як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Відомостей про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, яких було б достатньо для утримання підозрюваного в місці його проживання, слідчому судді не надані.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, тобто ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_5 активні дії щодо впливу у цьому кримінальному провадженні на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, який також заявлений слідчим у клопотанні, не знайшов свого підтвердження за результатами розгляду цього клопотання слідчим суддею.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про наявність двох ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності додаткові обставини, відповідно до ст. 178 КПК України.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;
- інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжкого і у разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років;
- станом на сьогоднішній день ОСОБА_5 виповнилося 36 років;
- підозрюваний одружений, на утриманні має четверо малолітніх дітей;
- відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано;
- підозрюваний раніше не судимий;
- підозрюваний згідно довідки КНП «Шумська міська лікарня» Шумської міської ради №1091 від 24.11.2023 за медичною допомогою до лікаря нарколога не звертався. Звертався до лікаря психіатра з 2006 року.
Щодо застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених п.1, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 є необхідним і, що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе запобігти існуючим ризикам, а тому клопотання належить задовольнити.
У клопотанні слідчого також порушується питання про покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з'явитися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; повідомити слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
З огляду на тяжкість, характер вчиненого кримінального правопорушення, існуючих ризиків, слідчий суддя вважає обґрунтованою вимогу cлідчого про покладення на ОСОБА_5 обов'язку, передбаченого п.1 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу
Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою).
В свою чергу, особисте зобов'зання по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості є найменш обтяжливим запобіжним заходом із передбаченого законом.
З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, особисте зобов'язання забезпечує мету застосування запобіжних заходів, забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного.
У зв'язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов'язки, які кореспондуються з встановленими ризиками кримінального провадження, а саме: з'явитися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; повідомити слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк особистого зобовязання та дії покладених на нього обов'язків встановлюється слідчим суддею до 23 год. 59 хв. 10.02.2024 року в межах строку досудового розслідування.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки: з'явитися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; повідомити слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_5 письмово під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків до 23 год. 59 хв. 10 лютого 2024 року.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 .
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1