Центральний районний суд м. Миколаєва
54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/8686/23
нп 1-кс/490/7762/2023
08 грудня 2023 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході проведення 30.11.2023 особистого обшуку ОСОБА_4 майно, а саме: на грошові кошти номіналом 200 (двісті) гривень, індивідуальні номера: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання вказав, що в провадженні СД ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023152020000815 від 15.06.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання вказав, що вказане майно має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та бути використане як доказ.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якому вказав, що клопотання підтримує та просить задовольнити.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В провадженні СД ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023152020000815 від 15.06.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в рамках вказаного кримінального провадження із заявою звернувся ОСОБА_5 , якого у подальшому було допитано в якості свідка, який зазначив, що 03.10.2023 перебував по вулиці Теслярській, де познайомився із чоловіком на ім'я ОСОБА_6 , який зазначив що в м. Миколаєві його знають на прізвисько « ОСОБА_7 ». Зазначений чоловік повідомив ОСОБА_5 що здійснює продаж наркотичних засобів на території Центрального району м. Миколаєва та запропонував їх у нього придбати. Зазначив, що зберігає їх за місцем свого мешкання по вулиці Теслярській, та надав свої контактні дані.
30.11.2023 року було затримано ОСОБА_4 та в ході особистого обшуку виявлено та вилучено грошові кошти номіналом 200 (двісті) гривень, індивідуальні номера: НОМЕР_1 , СЛ0821724, які використовувались працівниками поліції під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, оперативній закупці.
З урахуванням того, що вилучене під час огляду майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою забезпечення їх збереження, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході проведення огляду 30.11.2023 особистого обшуку ОСОБА_4 майно, а саме: на грошові кошти номіналом 200 (двісті) гривень, індивідуальні номера: НОМЕР_1 , СЛ0821724.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8