Справа № 467/1527/23
1-кп/467/184/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка кримінальне провадження № 12023153130000122 від 02 грудня 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шубіно, Іглічського району, Ярославської області, російська федерація, українки, громадянки України, освіта середня, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, заміжньої, яка працює продавчинею в магазині "Южний", зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Суд визнав доведеним, що 01 грудня 2023 року о 14 годині 06 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи біля території житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де на грунті раптово виниклих неприязних відносин, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання відповідних наслідків, умисно нанесла один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_5 , внаслідок чого завдала останній фізичного болю та не спричинила тілесних ушкоджень.
За таких обставин органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, визнала повністю, підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини скоєння кримінального правопорушення та суду показала, що біля 14 години 01 грудня 2023 року вона перебувала біля території житлового будинку АДРЕСА_1 . На грунті раптово виниклих неприязних відносин, вона нанесла один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_5 , не спричинивши їй тілесних ушкоджень. Обвинувачена розкаялася у вчиненому, жалкує про вчинене, готова понести покарання за вчинений злочин.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 01 грудня 2023 року о 14 годині, біля території житлового будинку АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_4 нанесла один удар кулаком правої руки в ліву частину її обличчя, не спричинивши їй тілесних ушкоджень.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 погодилася з клопотанням прокурора та просила визнати недоцільним дослідження доказів в повному обсязі, так як повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами справи.
Покази обвинуваченоїОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позицій.
За таких обставин, суд переконався, що обвинувачена вірно розуміє зміст обставин кримінального провадження, в суду відсутні сумніви в добровільності її позицій, і у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, потерпілої, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для правильної кваліфікації дій обвинуваченої та призначення покарання у відповідності до положень Кримінального кодексу України. При цьому, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дане джерело доказів в сукупності з показаннями обвинуваченої, враховуючи, що вони отримані у спосіб і у порядку, що передбачений кримінальним процесуальним законом України, принаймні, протилежного сторонами не доведено, суд визнає належними оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають для нього значення а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, зокрема, щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення, а також наявності та спрямованості умислу обвинуваченої.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Тож, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність «поза розумним сумнівом» вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, за обставин, доведених стороною обвинувачення перед судом.
З огляду на наведене, суд вважає, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також те, що згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Так, суд бере до уваги, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій.
Також, суд враховує, що обвинувачена раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, заміжня.Також, суд враховує спосіб життя обвинуваченої, те що вона посередньо характеризується за місцем проживання, де проживає з неповнолітніми дітьми, має постійне місце роботи, суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання, думку потерпілої, яка погодилася з прокурором щодо призначення обвинуваченій покарання, відношення обвинуваченої до вчиненого, наявність у неї розуміння неприйнятності вчинених нею дій у цивілізованому суспільстві та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України, у виді штрафу.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченій не обирався.
Цивільний позов не заявлений. Речові докази відсутні. Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Тож, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватою вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Вирок набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти днів) з дня його проголошення.
Суддя Арбузинського
районного суду ОСОБА_1