ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/14426/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Полтавській області /надалі - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 /надалі - відповідач, ОСОБА_1 / про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 у сумі 13082,22 грн: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 1169,21 грн; з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 457,65 грн; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 11455,36 грн /а.с. 1-10/.
Позов обґрунтований тим, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 1169,21 грн; з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 457,65 грн; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 11455,36 грн. Вказані суми боргу виникли у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях №0099916-5113-1603 від 15 серпня 2019 року, №0193884-5113-1603 від 21 травня 2020 року, №0140086-2406-1603 від 12 березня 2021 року, №1109211-2406-1603 від 29 квітня 2022 року, №1109214-2406-1603 від 29 квітня 2022 року, та самостійно визначених відповідачем в податковій декларації про майновий стан і доходи №9310347295 від 11 лютого 2019 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано доказ.
Копія вказаної ухвали надіслана відповідачу на адресу зареєстрованого її місця проживання: АДРЕСА_1 /а.с. 56, 59, 61/, та була вручена адресату 09 листопада 2023 року /а.с. 81-82/.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлена про судовий розгляд справи та правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статей 257, 258 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
11 лютого 2019 року ОСОБА_1 подала до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (звітну) за 2018 рік /а.с. 17-18/, в якій нею самостійно визначено до сплати податкові зобов'язання, зокрема, з військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року, у сумі 457,65 грн.
15 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0099916-5113-1603 /а.с. 23/, яким ОСОБА_1 визначена загальна сума податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2018 рік у сумі 2775,50 грн.
Вказане податкове повідомлення - рішення №0099916-5113-1603 від 15 серпня 2019 року направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , та поштове відправлення із таким податковим повідомленням-рішенням повернулося до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням строку зберігання" /а.с.24/.
Вказана сума податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомлені - рішенні №0099916-5113-1603 від 15 серпня 2019 року, погашена за рахунок наявної переплати у сумі 425,11 грн /а.с. 34/ та за рахунок сплати у сумі 1000,00 грн згідно платіжного доручення №26/06/2031158 від 26 червня 2023 року /а.с. 37/ та у сумі 1000,00 грн згідно платіжного доручення №07/08/2031511 від 07 серпня 2023 року /а.с. 37/.
21 травня 2020 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0193884-4133-1603 /а.с. 21/, яким ОСОБА_1 визначена загальна сума податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2019 рік у сумі 3110,97 грн.
Вказане податкове повідомлення - рішення №0193884-4133-1603 від 21 травня 2020 року направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , та поштове відправлення із таким податковим повідомленням-рішенням повернулося до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с.22/.
12 березня 2021 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0140086-2406-1603 /а.с. 19/, яким ОСОБА_1 визначена загальна сума податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2020 рік у сумі 3521,00 грн.
Вказане податкове повідомлення - рішення №0140086-2406-1603 від 12 березня 2021 року направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , та поштове відправлення із таким податковим повідомленням-рішенням повернулося до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" /а.с.20/.
29 квітня 2022 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №1109211-2406-1603 /а.с. 25/, яким ОСОБА_1 визначена загальна сума податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2021 рік у сумі 4473,00 грн.
Також 29 квітня 2022 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №1109214-2406-1603 /а.с. 26/, яким ОСОБА_1 визначена загальна сума податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за 2021 рік у сумі 2055,60 грн.
Вказані податкові повідомлення - рішення №1109211-2406-1603 від 29 квітня 2022 року та №1109214-2406-1603 від 29 квітня 2022 року направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , та поштове відправлення із таким податковим повідомленням-рішенням повернулося до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" /а.с.27/.
Сума податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомлені - рішенні №1109214-2406-1603 від 29 квітня 2022 року, зменшена на суму 886,39 грн згідно податкового повідомлення-рішення №7451/16-31-24-09 від 28 червня 2023 року /а.с. 39/.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України /далі - ПК України/.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України (у відповідній редакції) передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
За приписами пункту 42.4 вказаної статті у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З огляду на приписи наведених норм, податкові повідомлення-рішення №0099916-5113-1603 від 15 серпня 2019 року, №0193884-5113-1603 від 21 травня 2020 року, №0140086-2406-1603 від 12 березня 2021 року, №1109211-2406-1603 від 29 квітня 2022 року, №1109214-2406-1603 від 29 квітня 2022 року вважаються врученими платнику податків.
У матеріалах позову відсутні докази скасування вказаних податкових повідомлень - рішень .
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У встановлений Податковим кодексом України строк грошове зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості" у загальній сумі 11455,36 грн, що визначено контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях №0099916-5113-1603 від 15 серпня 2019 року, №0193884-5113-1603 від 21 травня 2020 року, №0140086-2406-1603 від 12 березня 2021 року, №1109211-2406-1603 від 29 квітня 2022 року, та грошове зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості" у загальній сумі 1169,21 грн, що визначено контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні №1109214-2406-1603 від 29 квітня 2022 року, відповідачем не сплачено в повному обсязі, що підтверджується витягами з інтегрованих карток особового рахунку відповідача з відповідних платежів /а.с.34-39/.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У встановлений Податковим кодексом України строк самостійно визначене відповідачем у податковій декларації про майновий стан і доходи від 11 лютого 2019 року податкове зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 457,65 грн не сплачено /а.с. 29-33/.
Заявлена позивачем до стягнення сума боргу в 13082,22 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а саме: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України (у відповідній редакції) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" №2028-51/1603 від 08 лютого 2019 року /а.с. 16/, яку направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_2 , та поштове відправлення із такою податковою вимогою повернулося до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с.16-зворот/.
З огляду на приписи пунктів 42.2, 42.4 статті 42, пункту 58.3 статті 58 та пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПК України, податкова вимога форми "Ф" №2028-51/1603 від 08 лютого 2019 року вважається врученою відповідачу.
Доказів скасування вказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.
Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи також відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи копії витягів з інтегрованої картки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості /а.с. 29-39, 66-78/ свідчать про наявність у відповідача податкового боргу з вказаних видів платежів на загальну суму 13082,22 грн.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09 грудня 2020 року №1236 (зі змінами), установлено з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України припинив дію карантину з 30 червня 2023 року.
Відповідно до положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
З огляду на викладене правове регулювання, позовна вимога до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на загальну суму 13082,22 грн заявлена позивачем правомірно, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП 44057192) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти за податковим боргом:
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у сумі 1169,21 грн (одна тисяча сто шістдесят дев'ять гривень двадцять одна копійка) на розрахунковий рахунок UA398999980314020512000016706, отримувач: ГУК у Полтавській області / тг м. Кременчук / 18010300, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 457,65 грн (чотириста п'ятдесят сім гривень шістдесят п'ять копійок) на розрахунковий рахунок UA138999980313020137000016001, отримувач: ГУК у Полтавській області / тг м. Полтава / 11011001, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у сумі 11455,36 грн (одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять гривень тридцять шість копійок) на розрахунковий рахунок UA628999980314080617000016706, отримувач: ГУК у Полтавській області / тг м. Кременчук / 18010200, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк