Рішення від 14.12.2023 по справі 420/25223/23

Справа № 420/25223/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 19.09.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку ОСОБА_1 , пенсії з 01 квітня 2019 року із зменшенням основного розміру призначеної пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення;

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року в розмірі 77% від сум грошового забезпечення, визначеному Довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.01.2023 року №ЮО105683, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому після звільнення з військової служби з 01.01.2005 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 77 % грошового забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

У подальшому, як вказує позивач, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/4375/23 відповідачем проведено перерахунок його пенсії з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.01.2023 року №ЮО105683, виданої станом на 05.03.2019 року, з урахуванням зазначених в ній основних та додатковий видів грошового забезпечення.

Однак, під час перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідач протиправно, як на переконання позивача, зменшив основний розмір пенсії з 77 % до 70 % грошового забезпечення, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Так, позивач вважає, що розмір призначеної йому пенсії за вислугу років складає 77% грошового забезпечення; зменшення цього показника суперечить чинному законодавству, статті 58 Конституції України та правовій позиції Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.

Ухвалою від 21.09.2023 позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою від 11.10.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.10.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через канцелярію суду надійшов відзив та позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідач підтвердив той факт, що позивачу з 01.01.2005 року призначено пенсію за вислугу 29 років у розмірі 77 % грошового забезпечення.

При цьому відповідач зазначив, що перерахунок пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.2018 року було проведено з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.05.2014 року набули чинності зміни, внесені Законом України №1166-VII від 27.03.2014 року “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України”, до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-ХІІ. Зазначеним Законом статтю 13 викладено в такій редакції: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, встановлено у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Як вважає відповідач, вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.05 р. № 5-рп/2005. Позивач отримує пенсійні виплати, сума яких не зменшилась, право на перерахунок пенсії реалізовано.

З цих підстав відповідач вважає, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій управління та задоволення позову відсутні.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.

Згідно наявного у матеріалах справи Розрахунку на пенсію за вислугу років (пенсійна справа №ЮО-105683), з 01.01.2005 року позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (у чинній на дату призначення пенсії редакції) у розмірі 77 % окладів; вислуга - 29 років.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

У зв'язку з визнання протиправними та нечинними пунктів 1 та 2 Постанови №103 та внесених цією постановою змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, позивач, отримавши від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки оновлену довідку про розмір грошового забезпечення від 23.01.2023 року №ЮО105683 станом на 05.03.2019 року, звернувся до суду щодо оскарження відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у здійсненні перерахунку його пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі вказаної довідки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року по справі №420/4375/23, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.01.2023 року №ЮО105683 станом на 05.03.2019 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.01.2023 року №ЮО105683 станом на 05.03.2019 року з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року по справі №420/4375/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 23.01.2023 року №ЮО105683 з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Під час здійснення вказаного перерахунку відповідачем застосовано основний розмір пенсії позивача 70 % грошового забезпечення.

15.08.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01.04.2019 року, виходячи з розрахунку 77 % грошового забезпечення.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області від 13.09.2023 року вих. №26318-24218/Т-02/8-1500 позивачу на його звернення повідомлено про таке. Відповідач підтвердив, що пенсія позивачу за вислугу 29 років була призначена відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.01.2005 у розмірі 77 % відповідних сум грошового забезпечення. Відповідач зазначив, що Законом України від 27.03.2014 № 1166-УІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до зазначеної статті внесено зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. З прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103) перерахунок раніше призначених пенсій було здійснено за нормами законодавства, що діяло на момент перерахунку. На підставі наданої Одеським обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.03.2018, Головним управлінням з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії виходячи з розміру 70 % відповідної суми грошового забезпечення. У зв'язку з тим, що 11.05.2023 набрало чинності рішення суду від 10.04.2023 по справі №420/4375/23, яким установлено нові види грошового забезпечення, то перерахунок пенсії проведено з 01.04.2019 у розмірі 70 % грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з врахуванням оновленої довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.01.2023 №ЮО105683.

Таким чином, під час перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року, який проведений на підставі довідки від 23.01.2023 року №ЮО105683 та на виконання судового рішення у справі №420/4375/23, відповідачем зменшено основний відсотковий розмір пенсії позивача за вислугу 29 років з 77 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення з 01.04.2019 року основного розміру його пенсії з 77% на 70% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

01.01.1992 року введений у дію Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію з 01.01.2005 року за вислугу 29 років у розмірі 77 % відповідних сум грошового забезпечення, згідно ст. 13 Закону України №2262-ХІІ.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у редакції від 01.01.2005 року), загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовані статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10, ця постанова набирала чинності з 1 березня 2018 року.

Отже, з набранням чинності постановою КМУ від 30.08.2017 року № 704, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу пенсія була призначена за вислугу років у розмірі 77 % грошового забезпечення.

Стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” неодноразово змінювалась в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Верховним Судом у рішенні по зразковій справі № 240/5401/18 від 04 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, зазначено, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб” на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.

Отже, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Як встановлено судом, на виконання рішення суду від 10 квітня 2023 року по справі №420/4375/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.01.2023 №ЮО105683 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 року.

При цьому, цей перерахунок проведений, виходячи з основного відсоткового розміру пенсії у 70% грошового забезпечення.

Однак, проведення перерахунку у такий спосіб суперечить висновку суду про те, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної вислуги років, є незмінним.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії позивача під час перерахунку з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 23.01.2023 №ЮО105683, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з 77 % на 70 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, а також зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року, виходячи із розрахунку основного розміру пенсії 77 % грошового забезпечення, зазначеного у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.01.2023 №ЮО105683, з урахуванням вже виплачених сум.

Що стосується доводів відповідача стосовно того, що вимоги позивача про перерахунок пенсії з 01.04.2019 року заявлені з порушенням норм ст.122 КАС України, яка встановлює шестимісячний строк звернення до суду з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до позовної заяви, позивач оскаржує зниження основного відсоткового розміру своєї пенсії з 77 % до 70 % грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.01.2023 №ЮО105683, виданої станом на 5 березня 2019 року.

Суд зазначає, що вказаний перерахунок проведений відповідачем 08.06.2023 року на виконання рішення суду від 10 квітня 2023 року по справі №420/4375/23.

На підставі викладеного, суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1073,60 грн., де 1073,60 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії під час перерахунку з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 23.01.2023 №ЮО105683, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з 77 % на 70 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, виходячи із розрахунку основного розміру пенсії 77 % грошового забезпечення, зазначеного у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 23.01.2023 №ЮО105683, з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя Вовченко O.A.

Попередній документ
115661509
Наступний документ
115661511
Інформація про рішення:
№ рішення: 115661510
№ справи: 420/25223/23
Дата рішення: 14.12.2023
Дата публікації: 18.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.12.2023)
Дата надходження: 19.09.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії